Тема 23. Режим в колоніях як основний засіб виправлення і ресоціалізації та

ресоціалізації та засоби його забезпечення
Лектор:
доктор юридичних наук, доцент
Бараш Євген Юхимович

режиму.

102 КВК режим у виправних і виховних колоніях це:
-

встановлений порядок виконання і відбування покарання;
- постійний нагляд за засудженими;
- виконання покладених на засуджених обов’язків;
- реалізацію прав і законних інтересів засуджених;
- безпеку засуджених і персоналу;
- роздільне тримання різних категорій засуджених;
- різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії;
- зміну умов тримання засуджених.

(режим) в якості одного із основних засобів виправлення і ресоціалізації

засуджених (ч. 3 ст. 6 КВК України).

життя в колонії і на свободі, що повинно сприяти підвищенню

відповідальності засуджених за свою поведінку і усвідомленню людської гідності (ч.2 ст.102 КВК України). Закріплення цієї вимоги в законі цілком відповідає положенням п.60 Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями (1955 р.), а також п. п. 1, 4-6, 8, 9 Основних принципів поводження з в’язнями (1990 р.).

саме ізоляцію засуджених.
Ізоляції це позбавлення фізичної свободи шляхом поміщення засуджених

в місця позбавлення волі (виправні чи виховні колонії) на строк, встановлений вироком суду, що передбачає перебування їх на території, що охороняється, обмеження засуджених свободи вибору соціального спілкування, їхніх соціально-корисних зв’язків з особами, які знаходяться на волі, права вільного пересування, вибору місця проживання, характеру і роду занять за своїм розсудом, роздільне тримання різних категорій засуджених, порядок їх спілкування в межах однієї колонії.

засудженими.
Нагляд за засудженими спрямований на забезпечення відбування кримінального покарання

у вигляді позбавлення волі шляхом цілодобового і постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їх проживання та праці, попередження та припинення з їх боку протиправних дій, забезпечення вимог ізоляції засуджених та безпеки персоналу.

здійснення встановленого пропускного режиму;
- перевірки наявності засуджених;
- контроль за станом

інженерно-технічних засобів охорони ;
- проведення обшуків ;
- забезпечення порядку і контроль за проведенням побачень і телефонних розмов засуджених ;
- забезпечення встановленого порядку відбування дисциплінарних стягнень та ін.

на засуджених обов’язків та реалізацію їхніх прав і законних інтересів.

Обов’язки, права і законні інтереси засуджених в КВК України врегульовані достатньо повно. Статті 8, 9 та 10 КВК України визначають основні права і обов’язки стосовно всіх категорій засуджених. Конкретизація же прав і обов’язків стосовно засуджених до покарання у виді позбавлення волі зазначена в статтях 107, 138-143 КВК України, а також в підзаконному нормативно-правовому акті – Правилах внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.

інтересів засуджених, а і безпеку суб’єктів кримінально-виконавчих правовідносин. Законодавець в

якості основної вимоги режиму в колоніях називає забезпечення безпеки засуджених і персоналу.

КВК України. Персонал колоній у разі виникнення небезпеки життю і

здоров'ю засудженого зобов’язаний вжити невідкладних заходів щодо забезпечення їх особистої безпеки, а саме: перевести засудженого в безпечне місце, вирішити питання про місце подальшого відбування ним покарання.

України» посадові та службові особи органів і установ виконання покарань

зобов’язані забезпечувати безпеку засуджених, персоналу і громадян, які перебувають на території колоній. З цією метою посадові і службові особи колоній мають право:
-проводити огляд і обшук засуджених, їх речей, огляд інших осіб та їх речей, транспортних засобів, які знаходяться на територіях колоній,
-вилучати заборонені для використання в колоніях речі та документи.

категорій засуджених. Ця вимога знаходить свій вираз вже при визначенні

засудженому виду колонії з урахуванням різних критеріїв, направленні та переведенні засуджених.

жінок;
неповнолітніх і дорослих;
вперше засуджених до позбавлення волі від

тих, хто раніше відбував покарання у виді позбавлення волі;
засуджених до довічного позбавлення волі, в тому числі засуджених, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі.

злочини, вчинені з необережності і, засуджені, які раніше працювали в

суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах.

і зміну умов тримання засуджених. Це залежить від поведінки засуджених

та їхнього ставлення до праці, навчання і можуть змінюватися як в межах однієї колонії, так і шляхом переведення до колонії іншого виду.

засуджені в колоніях носять одяг єдиного зразка, а стосовно засуджених

до довічного позбавлення волі – одяг спеціального зразка (ч.1 ст.151 КВК України).

засуджених, їхніх речей і одягу, а також приміщень та території

колоній. Обшуки засуджених і приміщень, огляди території житлової і виробничої зон колоній проводяться з метою виявлення предметів, виробів, речей та продуктів харчування, що не передбачені переліком, а також грошей, цінних паперів і речей, предметів, які заборонено використовувати в установах виконання покарань, приготувань до втечі з-під варти, розшуку засуджених, які переховуються.

використовувати в колоніях, не допускається. Виявлені у засуджених речі та

предмети, які заборонено використовувати в колоніях, вилучаються, про що посадовою особою колонії складається протокол.

Складні та різноманітні завдання виправлення і ресоціалізації засуджених не можуть

бути вирішені тільки засобами кари. Тому у кримінально-виконавчому законодавстві закріплене принципове положення про необхідність застосування до осіб, які відбувають покарання, заходів виправного впливу ( ст.ст. 5, 6, 102 КВК ).

кари досягається завдання виправлення. У законі (ст. 6 КВК )

прямо вказується, що режим – один з основних засобів виправлення та ресоціалізації засуджених. Саме з цих позицій можна глибше зрозуміти можливості режиму, який передбачає формування належної поведінки засуджених.

покарання у виді позбавлення волі, а й є регулятором його

каральної сили, виступає основним критерієм при визначенні засудженому виду виправної колонії з відповідним рівнем безпеки. Регулятивна функція режиму реалізується через створення різних умов тримання залежно від характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного злочину, особи і поведінки засудженого під час відбування покарання (ст.ст. 18, 94, 99-101, 138-140 КВК України)

режимі позбавлення волі, відповідно до ст. 1 КВК України застосовується

для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Караючи засудженого, режим одночасно виконує функції виховання, спеціальної і загальної превенції (попередження ).

колоніях відповідно до положень глави 16 КВК України необхідно віднести:
1.Систему

охорони колонії (забезпечує ізоляцію засуджених).
2.Систему нагляду за засудженими (забезпечує виконання засудженими обов'язків).
3.Технічні засоби нагляду і контролю (ст. 103 КВК).
4.Оперативно-розшукова діяльність в колоніях (ст. 104 КВК).
5.Режим особливих умов у колоніях (ст. 105 КВК).
6.Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї (ст. 106 КВК).

об'єктів широко застосовуються аудіовізуальні, електронні та інші технічні засоби нагляду

і контролю (ст. 103 КВК). Технічні засоби нагляду і контролю застосовуються з метою попередження втеч та інших злочинів, порушень встановленого законодавством порядку відбування покарання і отримання необхідної інформації про поведінку засуджених.

готування чи замаху основну масу злочинів та інших правопорушень. Оперативно-розшукова

діяльність здійснюється в результаті проведення різноманітних заходів особисто чи за допомогою інших співробітників колонії.

діяльності в колоніях:
- пошук і фіксація фактичних даних про протиправну

діяльність окремих осіб та груп;
забезпечення безпеки засуджених, персоналу колоній та інших осіб;
виявлення і попередження злочинів, вчинених у колоніях, а також порушень встановленого порядку відбування покарання.

у колоніях» у випадках стихійного лиха, епідемій, аварій важливих для

життєзабезпечення систем, масових заворушень, проявів групової непокори засуджених або в разі виникнення реальної загрози збройного нападу на колонію чи у зв'язку з введенням надзвичайного чи воєнного стану в районі розташування колонії посилюється охорона, нагляд за засудженими, здійснюються інші додаткові режимні заходи.

діб; начальниками територіальних органів управління ДПтС - строком до 10

діб; начальником установи з негайним повідомленням зазначених посадових осіб - на строк не більше 3 діб.

законодавець також відносить до засобів забезпечення режиму в колоніях (ст.106

КВК України).
Підставами для застосування зазначених заходів:
вчинення засудженими фізичного опору персоналу колонії;
злісне невиконання засудженими законних вимог персоналу колонії;
прояви буйства засуджених;
масові заворушення серед засуджених;
захват засудженими заручників;
вчинення засудженими інших насильницьких дій;
втеча з-під варти.

фізична сила;
спеціальні засоби;
гамівна сорочка;
зброя.

його заступників, ЧПНУ та їхніх заступників.
Наручники до засуджених застосовуються у

разі:
- вчинення фізичного опору особовому складу чергової зміни, варті, адміністрації установи виконання покарань або проявів буйства (до заспокоєння);
- відмови слідувати до ДІЗО, ПКТ, ОК або карцеру;
- спроби самогубства, членоушкодження або нападу на засуджених чи інших осіб;
- конвоювання після затримання засудженого, який вчинив втечу або самовільно залишив місце обмеження волі.

і може мати місце лише тоді, коли інші заходи щодо

припинення буйства були вичерпані і безрезультатні.

нападу або інших умисних дій, які безпосередньо загрожують життю персоналу

установ виконання покарань або інших осіб, а також у разі втечі з-під варти, якщо іншими засобами неможливо припинити зазначені дії.

начальник установи або його заступник, начальник відділення або ЧПНУ. Їх

попереджають про обов’язкове дотримання правил поведінки під час побачення, заборону нелегальних передач та про негайне припинення побачення, якщо буде виявлено порушення встановленого ПВР УВП.
Гроші, цінні папери і речі, а також предмети, заборонені для використання в установах, здаються молодшому інспектору чергової зміни з проведення побачень, вносяться до журналу обліку предметів та цінностей, що здаються для зберігання на час тривалого побачення, і зберігаються у сейфі, який встановлюється у службовому приміщенні молодшого інспектора чергової зміни.

в посилках (передачах), купувати в крамницях установ виконання покарань та

зберігати при собі
І. Продукти харчування
Продукти харчування фабричного (заводського) виготовлення, не в скляній або металевій тарі, з діючим терміном реалізації, які не потребують додаткового приготування шляхом термічної обробки та можуть зберігатися при кімнатній температурі, свіжі фрукти та овочі (огірки, помідори, цибуля, часник, перець, капуста, морква та зелень), а також чай та тютюнові вироби фабричного розфасування.
ІІ. Предмети першої потреби та засоби особистої гігієни
Одяг, головні убори, взуття та постільні речі встановленого зразка за встановленими нормами;
натільна білизна (тепла і проста) – не більше трьох комплектів;
панчохи, шкарпетки та рукавиці – не більше трьох комплектів;

кімнатні, спортивне взуття (кеди, напівкеди, тапочки) – по одній парі;
годинники

ручні або кишенькові з некоштовних металів (1 шт.);
дзеркало, бритви електричні або механічні, а також безпечні з касетними головками;
сірники – не більше 10 коробок, запальнички одноразового використання – не більше 5 штук;
предмети першої потреби та засоби особистої гігієни (мило, зубний порошок чи паста, зубна щітка, гребінець, креми до та після гоління, шампунь, манікюрні ножиці), спеціальні засоби гігієни для жінок;
підручники і навчальне приладдя, література та періодичні видання, у тому числі релігійного змісту (до 10 примірників), письмовий папір, зошити, олівці, авторучки, чорнило, стержні, конверти, марки, листівки;
шашки, шахи, доміно, нарди (по одному комплекту);
портативні електронні ігри (1 шт.);

ложка, пластмасові футляри для окулярів, мила та зубних щіток;
натільні хрестики

та інші предмети культу, виготовлені з некоштовних матеріалів;
спортивні костюми (один);
для жінок, крім того, халати та сукні, хустки, рейтузи, пояси, бюстгальтери, марля, гігієнічні пакети, защіпки, вата, косметика не на спиртовій основі, крем для обличчя та рук.
За наявності відповідного медичного висновку засуджені можуть зберігати при собі протези, інвалідні візки, окуляри та лікарські засоби, необхідні для підтримання життєдіяльності організму. Вироби і речовини понад встановлену кількість здаються на склад установи виконання покарань для зберігання. Засудженим дозволяється зберігати копії вироків та ухвал судів, а також кореспонденцію, яка надходить від осіб, органів і організацій, зазначених у пункті 1 розділу ХІI та пункті 1 розділу ХІIІ ПВР УВП.

предмети першої потреби, зберігання яких не заборонено. Загальна вага предметів

і речей, які належать засудженому, у всіх випадках не повинна перевищувати 50 кг (з урахуванням тих, що містяться на складі). За умови забезпечення безпеки персоналу установи виконання покарань та засуджених на період проведення засудженим до довічного позбавлення волі санітарно-гігієнічних заходів дозволяється видавати їм для власного користування (за потреби) безпечні бритви для гоління з касетними головками, а також у визначений розпорядком дня час – голки та ножиці з обов’язковим поверненням їх після використання у комори для зберігання особистих речей засуджених. Дозволяється обладнувати камери для тримання засуджених до довічного позбавлення волі дзеркалом (одне на камеру), умурованим у стіну, розміром не більше 20 х 20 см.

видання зі змін. та доп. станом на 2015 р. //

М-во юстиції України.-К.: Паливода 2015.
Закон України від 23.06.2005 р. №2713-ІУ «Про Державну кримінально-виконавчу службу України».
«Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань», Наказ МЮУ від 29 грудня 2014 № 2186/5.
«Про правовий режим надзвичайного стану» Закон України від 16.03.2000 р. №1550-ІІІ.
«Про затвердження Інструкції про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, Положення про Регіональну комісію з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, Положення про Апеляційну комісію Державної пенітенціарної служби України з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі» наказ Міністерства юстиції України від 08 лютого 2012 №222/5.