Слайд 2Сонце — центральне і наймасивніше тіло Сонячної системи. Його маса
приблизно в 333 000 раз більша за масу Землі та
у 750 разів перевищує масу всіх інших планет, разом узятих.
Слайд 3Сонце — могутнє джерело енергії, яку воно постійно випромінює в
усіх ділянках спектра електромагнітних хвиль — від рентгенівських і ультрафіолетових
променів до радіохвиль. Це випромінювання дуже впливає на всі тіла Сонячної системи: нагріває їх, позначається на атмосферах планет, дає світло й тепло, необхідні для життя на Землі.
Слайд 4Видимий кутовий діаметр Сонця дещо змінюється через еліптичність орбіти Землі.
У середньому він становить близько 32' або 1/107 радіана, тобто
діаметр Сонця дорівнює 1/107 а.о., або приблизно
1 400 000 км.
Слайд 5Як і всі зорі, Сонце — розжарена газова куля. Хімічний
склад (за кількістю атомів) визначено з аналізу сонячного спектра:
водень складає
близько 90%,
гелій — 10%,
інші елементи — менше 0,1% .
Речовина на Сонці дуже іонізована, тобто атоми втратили свої зовнішні електрони й разом з ними стали вільними частинками іонізованого газу — плазми.
Слайд 6Середня густина сонячної речовини ρ ≈ 1400 кг/м³. Це значення
близьке до густини води та в тисячу раз більше густини
повітря біля поверхні Землі. Однак у зовнішніх шарах Сонця густина в мільйони разів менша, а в центрі — у 100 раз більша за середню.
Слайд 7
Найглибший шар атмосфери, товщиною 200—300 км, називається фотосферою (сфера світла).
З нього випромінюється майже вся енергія, яка спостерігається у видимій
частині спектра
Слайд 8У фотосфері, як і в глибших шарах Сонця, температура знижується
з віддаленням від центра, змінюючись приблизно від 8000 до 4000
К: зовнішні шари фотосфери охолоджуються внаслідок випромінювання з них у міжпланетний простір.
Слайд 9СОНЯЧНА АКТИВНІСТЬ - регулярне виникнення в атмосфері Сонця характерних утворень:
сонячних плям, смолоскипів у фотосфері, флоккулів і спалахів у хромосфері,
протуберанців у короні.
Слайд 10СОНЯЧНО-ЗЕМНІ ЗВ'ЯЗКИ - вплив змін сонячної активності на земні процеси:
виникнення магнітних бур, посилення іонізації газів в атмосфері, у біосфері
на врожаї сільськогосподарських культур, епідемії.
Слайд 11 Вище від хромосфери температура сонячних газів становить
і
далі на протязі багатьох радіусів Сонця майже не змінюється. Ця розріджена й гаряча оболонка називається сонячною короною.
Слайд 12Хромосферу та корону найкраще спостерігати з супутників та орбітальних космічних
станцій в ультрафіолетових і рентгенівських променях.
Часом у деяких ділянках фотосфери
темні проміжки між гранулами збільшуються, утворюються невеликі круглі пори, деякі з них розвиваються у великі темні плями, оточені напівтінню, що складається з довгастих, радіально витягнутих фотосферних гранул.
Слайд 14Сонце містить у собі 99,87% маси усієї Сонячної системи.
Середня густина
Сонця складає всього 1,4 г/см³, тобто дорівнює густині води Мертвого
моря.
Кожну секунду Сонце випромінює в 100 000 разів більше енергії, ніж людство виробило за всю свою історію.
Слайд 15Питома (на одиницю маси) енерговитрата Сонця — всього 2×10-4 Вт/кг,
тобто приблизно така ж, як у купи гнилого листя.
8 квітня
1947 року на поверхні південної півкулі Сонця було зафіксовано найбільше скупчення сонячних плям за весь час спостережень. Його довжина становила 300 000 км, а ширина — 145 000 км. Воно було приблизно у 36 разів більше за площу поверхні Землі і його можна було легко розгледіти неозброєним оком під час заходу Сонця.
На честь Сонця названо нову валюту Перу (новий соль)
Слайд 16Середня відстань від центру Чумацького Шляху 2,5×1017 км
(26 000
світлових років)
Галактичний період 2,26×108 років
Швидкість 217 км/с
Маса 1,9891 × 1030 кг
(332
950 Земних)
Густина 1,408 г/см³
Слайд 17 Середня відстань від Землі - 149,6×106 км
Видима зоряна величина (V) −26,8m
Абсолютна
зоряна величина 4,8m
Діаметр 1,392×106 км
(109 ×R Землі)