Презентація до уроку природознавства у 5 класі з теми "Астрономія - наука, що вивчає Всесвіт"

В.І. Баштовий

астро - зоря і номос - закон) виникла у зв’язку

з практичними потребами людини і є дуже давньою наукою, адже перші астрономічні записи датуються XXI-XVII ст, до н. е.

межами Землі, та їхню взаємодію між собою.
Слово космос, яке ми

часто використовуємо як синонім Всесвіту, у перекладі з грецької означає порядок.
Тобто ще в Давній Греції вчені розуміли, що Всесвіт існує за деякими законами, тому на небі існує певний порядок. У наш час під словом космос астрономи розуміють навколоземне й міжпланетне середовище за межами атмосфери Землі.
Відомо, що вже за 3000 років до н. е. єгипетські жерці за першою появою найяскравішої зорі земного зоряного неба Сіріуса визначали час настання розливу річки Ніл. У давньому Китаї за 2000 років до н.е. видимі рухи Сонця та Місяця були так добре вивчені, що китайські астрономи передбачали настання сонячних і місячних затемнень.

Старовинне уявлення про Всесвіт та Землю

Земля розташована в центрі Всесвіту, а навколо неї обертаються планети,

Сонце, Місяць. Зорі начебто розташовані на сфері, яка обмежує Всесвіт. Цю систему світу, яка отримала назву геоцентрична модель світу, запропонував грецький учений Клавдій Птолемей у 150 році до н. е.
Одним з перших понад 500 років тому ці уявлення спростував польський учений Микола Коперник. Після тридцяти років тривалих спостережень і завдяки складним математичним розрахункам він довів, що Земля є не центром Всесвіту, а лише однією з планет, що обертаються навколо Сонця. Ця система отримала назву геліоцентрична .
Проте минуло ще багато років, перш ніж відкриття М. Коперника набуло визнання. Для його підтвердження потрібні були роботи Тіхо Браге, що спостерігав рух планет, Йоганна Кеплера, який відкрив закони руху планет, Галілео Галілея, який за допомогою збудованого ним телескопа зробив багато астрономічних відкриттів.

Грецький учений Клавдій Птолемей і його геоцентрична модель світу

Микола Коперник і його геоцентрична модель світу

галузей природознавства. В основі інших природничих наук лежить експеримент. Фізик

чи хімік можуть штучно створювати різні умови й досліджувати, як зміна цих умов впливає на перебіг певного процесу.
Основа астрономії - спостереження. Вивчаючи світло, що надходить до Землі від небесних світил, астрономи не тільки змогли визначити відстані до них, дослідити їхні надра, вивчити їхню будову, а й з’ясували історію їхньої появи і розвитку.

планети. Вона створила сучасну техніку й нові технології, які дали

змогу вийти за межі Землі і почати практичне освоєння космосу.
Людина вийшла у відкритий космос, здійснила посадку на Місяць, космічні зонди досягли Марса.
Астрономія вивчає небесні тіла, їхню будову, походження і взаємодію між собою.
Основний метод досліджень в астрономії - спостереження.
У сучасній астрономії існує понад десять окремих напрямків наукових досліджень.

завдань астрономії.
У1838 році три астрономи (у різних частинах світу)

успішно виміряли відстані до деяких зір.
Фрідріх Бессель у Німеччині визначив відстань до однієї із зір у сузір’ї Лебідь.

Фрідріх Бессель

Веги.

виміряв відстань до найближчої до Сонця зорі - Альфи в

сузір’ї Кентавра.
Успіх астрономів був зумовлений тим, що зорі, до яких вони вимірювали відстані, перебували відносно близько до Землі. Визначивши відстані до зір, учені змогли дати їм характеристики.