Братства

православних міщан у 16-18 ст.

боротьбі проти політики національного і релігійного утисків, яку проводили шляхетська

Польща та католицька церква в Україні і в Білорусі. У 80-х роках 16 ст. широку діяльність розгорнуло Львівське Успенське Ставропігівське братство.

Львова з 80-х років 16 ст. до 1788 р. Ініціаторами

заснування Лвівського братства були середньозаможні купці та ремісники Ю. Рогатинець, І.Рогатинець, І.Красовський, Д.Красовський, Л.Малецький та інші. Лвівське братство протягом тривалого часу очолювало боротьбу українського населення Галичини проти насильного запровадження Брестейської церковної унії 1596 року, виступало проти соціально-політичного гноблення та національно-релігійних утисків з боку польсько-шляхетської влади.

Рогатині, Красноставі, Городку, Галичі, Перемишлі, Любачеві, Дрогобичі та інших містах.

Так, 1589 р. організаційно оформилися братства в Рогатині, Могильові та Красноставі, 1591 р. у Бересті та Городку. Близько 1615 р. було засновано Київське братство, до якого вступило багато міщан, православних шляхтичів, а також запорізьке військо на чолі з гетьманом П.Сагайдачним.

активну участь у боротьбі проти посилення польсько-шляхетського гніту, національного та

релігійного утисків і набували великого громадсько-політичного і національно-культурного значення.

навколо себе також представників інших соціальних верств України. Іноді Б.

підтримували і окремі православні магнати та єпископи (зокрема князь К.Острозький).

навколо яких збиралися культурні сили. На базі Київської братської школи

1632 р. було створено Києво-Могилянську колегію (з 1701 р. – академію).

дальшим зміцненням феодальних відносин, роль Б. в суспільно-політичному житті зменшувалася.

В Галичині і на Правобережжі вони підпадали під вплив духовенства, на Лівобережжі виконували переважно релігійно-побутові функції.

шляхетсько-релігійного свавілля зі сторони Польщі та впливали на розвиток православного

духовенства в Україні.