Правління князя Ярослава Мудрого

Красне Сонечко і злощасної полоцької князівни Рогнеди.

(Красне Сонечко) - четвертий із династії Рюриковичів. В останні тижні

життя Володимир спробував передати престол всупереч усталеній традиції, одному із своїх молодших улюблених синів, народженому в християнському шлюбі від візантійської принцеси Анни - Борисові, з чим не могли змиритися старший син від Рогнеди Ярослав і його зведений старший брат Святополк.

убиває братів, князів ростовського Бориса, муромського Гліба, древлянського Святослава, намагається

вбити і Ярослава, але його завчасно попереджує про небезпеку сестра Предслава.
Ярослав у грудні 1015 року в битві під Любичем здобуває перемогу над Святославом і захоплює Київ.

великі міста і землі своїх синів і вимагав від них

повної покори.
Відтворена єдність Русі, зосередження влади в руках великого князя, підпорядкування Києву окремих російських земель, за допомогою направлення туди великокнязівських синів-намісників стало тією політичною основою, на якій розвинулися нові господарські процеси, розквітли міста, ускладнилося громадське життя, рушила вперед культура країни.

перебувала в зеніті могутності. Ярослав розширив межі своєї держави. У

1030 р. він підпорядкував своїй владі західний берег Чудського озера, де було засновано місто Юр’їв (тепер Тарту). У 1031 р. були відвойовані червенські міста, захоплені польськими феодалами у 1018 р. У 1036 р. війська Ярослава під Києвом остаточно розгромили печенігів, після чого вони більше не загрожували руським землям. Дбав Ярослав і про зміцнення міжнародного авторитету своєї держави.

будувалися фортеці, міста, собори і монастирі. Зведено Золоті ворота, на

честь перемоги над печенігами побудовано Софійський собор, а в ньому створено першу на Русі бібліотеку і школу, виник Києво-­Печерський монастир.

патріарха. Митрополитом став духівник Ярослава, відомий письменник Іларіон.



За часів

князювання Ярослава на Русі складено перший писаний збірник законів «Руська правда», який забезпечував недоторканість феодальної власності, відбивав правові норми ранньофеодальної епохи.

ній відображені більш старі норми, прийняті за часів правління князя.

Ця частина кодексу містить шістнадцять статей, далі слідує безліч законів, виданих синами Ярослава з середини 11 і до початку 13 століття («Правда Ярославичів»).
визначала правове становище для населення;
встановлює захист власності;
визначала холопа в якості власності пана, при цьому сам холоп власністю не володів;
формування класу феодалів;
формування обов’язків населення по відношенню до уряду...тощо...

обмежив феодальну сваволю, охороняв приватну власність, замінив звичай кровної помсти

на грошову виплату. «Правда» узаконювала феодальну нерівність, всебічно захищала інтереси і власність феодалів, створювала умови для закабаления феодально залежного населення. Водночас вона дбала і про права «низів» руського суспільства, зокрема захищала від господарської сваволі закупів, не допускала протиправного обернення їх на холопів. Смертної кари у збірнику не існувало. «Руська правда» є цінним джерелом вивчення державної організації Русі, господарства, побуту тих часів.

Русі. За Ярослава Мудрого відвойовані західні руські землі, розгромлені печеніги

у 1036 році.
Розквітла культура Русі – з'явилися перші лікарні при монастирях, засновано школу, бібліотеку. Князь дуже любив читати. Ярослав мав одну з найбільших бібліотек у тогочасному світі, її до сьогодні не знайдено. Було зведено величні споруди – на місці перемоги над печенігами побудовано перлину світової архітектури Софійський собор, церкву Богородиці Пирогощі, святої Ірини, Золоті ворота тощо.

правителем, наділеним надзвичайним дипломатичним хистом. I ми по праву можемо

пишатися таким державним діячем, досягнення якого залишили вікопомний слід.