Михайло Коцюбинський

журнал “Дзвінок” (1890).
1885 р.- увійшов до підпільної молодої громади українофілів,за

що був притягнутий до судової відповідальності.
1892 р.- увійшов до таємного “Братства тарасівців”.
1891 р.- екстерном склав екзамен і отримав атестат народного вчителя.
1894 р.- познайомився зі своєю дружиною Вірою Устимівною Дейшою. 1896 р. одружилися,народився первісник- Юрій.
1892 р.- працював членом філоксерної комісії. 1898 р.- з сім’єю переїхав до Житомира, а в 1898 р. повернувся в Чернігів, де йому запропонували очолити відділ сільськогосподарської статистики в губернському земстві.
25 квітня 1913 р.- помер у Чернігові.

(Лопатинці, 1892)

Ціпов'яз (Вінниця, 1893)

Маленький грішник (Вінниця, 1893)

Помстився (Вінниця, 1893)

Хо. Казка

(Вінниця, 1894)

На крилах пісні (Вінниця, 1895) 

Для загального добра (Вінниця, 1895) 

Пе коптьор (Алупка, 1896)

Посол від чорного царя (Вінниця, 1897)

Відьма. (Чернігів, 1898)

В путах шайтана. Нарис (Чернігів, 1899)
 
По-людському (Чернігів, 1900)

Лялечка. Етюд (1901)

Дорогою ціною (1901)

На камені (Сімеїз, Крим, 1902)

(1903),

Самотній (1904), Сон (1904) 

У грішний світ. Новела (1904)

Під мінаретами

(1904)

Сміх (1906)

Він іде! (1906)

Невідомий. Етюд (1907)

Невідомий. Етюд (1907)

Persona grata (1907)

В дорозі (1907)

Intermezzo (1908)

Як ми їздили до Криниці (1908)

Дебют (1909)

Fata morgana (З сільських настроїв) (1 ч. — 1902—1903, 2 ч. — 1910)
 
Що записано в книгу життя (Чернігів, 1911)
 
Сон (Чернігів, 1911)

іменини (о. Капрі, 1912)

Коні не винні (о. Капрі, 1912)

Хвала життю

(Чернігів, 1912)

На острові (дата і місце написання твору точно не відомі)

Pack-storm

Нюренберзьке яйце

Ранок у лісі

Сім'я Равлюків

(1937),
 
-«Кривавий світанок» О. Швачка (1956),

-«Пекоптьор!» В. Карасьова (1956),

-

«Коні не винні» С. Комара (1956),

- «Дорогою ціною» М. Донського (1957),

-«Тіні забутих предків»С.Параджанова (1964),

-«Тіні забутих предків» Ю. Суярка (1990, відео),

-«Подарунок на іменини» Л. Осики (1991),

-«Тіні забутих предків» К. Костюкова (1990).

-М. Коцюбинського показано у фільмі «Правда» (1957, його зіграв В.Черняк) та в науково-популярній стрічці «Михайло Коцюбинський» (1958), Дурочки (1958).

Коцюбинського в Сімеїзі.

У 2010-2011 рр. засноване Всеукраїнське Товариство сприяння відродженню

літературних музеїв М.Коцюбинського в Криму.

У 2011-2012 рр. у с. Сонячногірське відбулася І і ІІ НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ “МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ І СУЧАСНІСТЬ“, організована Всеукраїнським Товариством сприяння відродженню літературних музеїв М.Коцюбинського в Криму. Ініціатори конференції: професор Навроцький Володимир Володимирович та доцент, член Національної спілки письменників України Оліфіренко Вадим Володимирович.

тт. I и II, изд. "Знание", СПб., 1911;
То же,

т. III, Книгоиздательство писателей, М., 1914;
Именинный подарок, Рассказы, изд. "Украинский рабочий", Харьков, 1927;
Джонсон И., Украинский беллетрист, "Образование", 1906, кн.
Горький М., М. М. Коцюбинский (некролог),
"Вестник Европы", 1913,
Поет української інтелігенції М. Коцюбинський, вид. "Книгоспілка", 1923;
Козуб С., Молодий Коцюбинський, вид. "Книгоспілка", 1927;
Лебідь Ан., Нотатки до біографії М. Коцюбинського, вид. "Книгоспілка", 1928;
Лакиза І., М. Коцюбинський, вид. "Книгоспілка", 1929;
Інтернет.
Енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько.-К.,2010.-С.470.
Балабко О.В. Синьйор Ніколо й синьйор Мікеле: Рим Гоголя й Капрі Коцюбинського: Есеї. - К.: Факт, 2006. - 248 с.:іл.
Балабко О.В. Мальви у Вічному місті: Стежками українців у світах: Есеї, нариси, зарисовки. — К.: Фенікс, 2006. — 348 с.:іл.
Жадько В. О. Український некрополь.-К.,2005.-С.207.

Джерела