ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ

оцінки.
3.Економічна оцінка земель у складі земельного кадастру.
4. Показники економічної оцінки

земель.

державного земельного кадастру.
Вона полягає у визначенні економічного ефекту від використання

різних за якістю земель при доступному рівні інтенсифікації землеробства.
Економічна оцінка земель охоплює всі землі країни, які є об'єктом державного земельного кадастру.
Економічна оцінка земель – це оцінка їх як природного ресурсу і головного засобу виробництва у сільському господарстві. Вона проводиться з урахуванням економічних і природних умов, місцерозташування ділянок, затрат праці і засобів на одержання с.-г. продукції.

може і нічого не вартувати, а може бути оцінена одиницями,

тобто віднесена до розряду земель найвищої оцінки. Уже з цього видно, яка складна справа сільськогосподарської оцінки земель і які різноманітні знання потрібні для того, щоб розібратися в них”.

засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового

базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та доходність з одиниці площі.

мають не тільки у вирівнювання економічних умов господарювання шляхом регулювання

рентних відносин між с.-г. виробником і державою.
Кількість продукції з середніх і кращих земель порівняно з гіршими визначається величиною земельної ренти, яка проявляється у виді диференціальної земельної ренти.
Диференціальна земельна рента є різниця між індивідуальною ціною виробництва і загальною, яка визначається умовами виробництва не на кращих і середніх, а на гірших землях.

для науково-обгрунтованого регулювання рентних відносин між державою і несільськогосподарськими підприємствами

і організаціями, яким надано право користуватися землею.

важливе значення у зв'язку зі створенням кадастру природних ресурсів.
Ресурси –

засоби, цінності, запаси, які у разі потреби можна використовувати.
Земля – найважливіший природний ресурс.

створених людьми для виробництва товарів і послуг.
Праця лише частково

служить джерелом відтворення зазначених природних факторів.
Іншим джерелом є сама природа.
Природні фактори (ліс, земля, надра) можуть виступати у вигляді засобів виробництва чи джерел засобів виробництва.

капіталу, землі, майна тощо.
Природно-ресурсна рента – рентний дохід, що виникає

в результаті господарської діяльності з використанням природних ресурсів, кількість яких обмежена (цей рентний дохід розподіляється між власником природного ресурсу та користувачем ресурсу).

характер і одержується при використанні природних ресурсів та умов різної

якості.
Диференціальна рента І – додатковий прибуток, одержаний на кращих за якістю та місцезнаходженням ділянок при рівновеликих вкладеннях капіталу.(Цей вид пов'язаний з природною родючістю грунтів при поєднанні властивостей землі з капіталом).

однакових за якістю ділянках за рахунок додаткових вкладень капіталу.
Монопольна рента

– додатковий прибуток, який одержується при експлуатації ділянок із винятковими властивостями (наприклад, унікальні рекреаційні ресурси) та залежить від платоспроможності попиту споживачів.

існує і можна говорити про диференціальну ренту тільки в загальному

виді.
Якщо природним базисом утворення диференціальної ренти є якість ресурсів, то освоєння більш кращих ресурсів буде впливати на розмір ренти.

ресурсів на освоєння і підтримку об’єктів природокористування;
результативний підхід – оцінка

проводиться на базі вартості продукції, отриманої з одиниці природного ресурсу;
рентний підхід - критерієм якого є диференціальна рента (включає фактори:якість, місце розташування ресурсів, особливості використання)
відтворювальний підхід – ціна природного ресурсу залежить від витрат на його відновлення

розвідку корисних копалин;
витрати на освоєння родовищ;
витрати на видобування;
транспортування;
витрати на відтворення

природних ресурсів (грунтів, рослин, тварин тощо);
рекультивацію ландшафтів.

задовольняти ту чи іншу потребу.
Результативний підхід передбачає оцінку за величиною

економічного ефекту від використання природного блага.
Результативний підхід застосовується, коли природний ресурс є дефіцитним, або знаходиться в обмеженій кількості.
Результативна концепція передбачає залежність економічної оцінки природних ресурсів від ефекту їх використання (диференціальна рента, прибуток, диференціальний дохід, валова продукція, національний дохід).