Разделы презентаций
- Разное
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Геометрия
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Київська держава за перших князів
Содержание
- 1. Київська держава за перших князів
- 2. Ки́ївська Русь (старосл. Рѹсь, грец. Ρωσία (Росія);
- 3. Слайд 3
- 4. Слайд 4
- 5. Походження назви Русь-Україна "Русь", "Руська земля“
- 6. Слайд 6
- 7. 2. Князювання Аскольда На основі полянського племінного княжіння
- 8. Аско́льд (в Ніконовському літописі — Осколд) —
- 9. Постать в історії Князь Аскольд (? — 882)
- 10. Особливості правлінняЗа літописними відомостями володів полянами і
- 11. Походи проти Візантії у 866 і 874
- 12. Прибуття Аскольда і Діра до Константинополю. Малюнок із літопису.
- 13. Значення діяльності Київське князівство досягло розквіту та міжнародного
- 14. 3. Правління ОлегаВбивство Аскольда новгородцями
- 15. Відомості про Олега у більшості є
- 16. Слайд 16
- 17. Слайд 17
- 18. Убивство Аскольда й утвердження Олега в Києві. Малюнок із літопису
- 19. Аскольдова могила (Київ, сучасний вигляд)
- 20. Князь Олег
- 21. Особливості правлінняРозпочав правління зі створення у племінних
- 22. Князь Рюрик
- 23. Уклав мирну угоду з варягами, унаслідок якої
- 24. Війна Олега з хозарами скінчилась тим, що
- 25. Полюддя (фрагмент картини К. Лебедєва).
- 26. Організовував опір угорським племенам, які в 893—896
- 27. Похід Олега на Царгород. Малюнок з літопису
- 28. Похід Олега на Константинополь у 907 р. Мініатюра з літопису.
- 29. Олег прибиває свій щит на воротах Константинополя.
- 30. Значення діяльностіОб’єднав Північну Русь з Південною, що
- 31. 4. Князь Ігор Після смерті Олега князювати на Русі почав син Рюрика — Ігор
- 32. Ігор Рюрикович , (912— † 945) —
- 33. Особливості правлінняВідновив владу над деревлянами та уличамиПродовжував
- 34. Князь ігор перед ідолом Перуна після походу на Константинополь
- 35. Намагався обмежити вплив варягів, які продовжували займати
- 36. Слайд 36
- 37. Слайд 37
- 38. В.Суриков Княгиня Ольга зустрічає тіло князя Ігоря (ескіз)
- 39. Ольга (хрещене ім'я Олена; †11 липня
- 40. Ставши на престол по смерті свого чоловіка
- 41. Так, у 957 р. уперше в історії
- 42. Пам’ятник княгині Ользі в Києві
- 43. Великий Князь Київський Святослав
- 44. У 964 р. на чолі держави стає
- 45. Хозарський каганат і знищено його столицю Ітіль.
- 46. Поява нового агресивного сусіда на своїх
- 47. Мапи Київської Русі
- 48. Слайд 48
- 49. Слайд 49
- 50. Слайд 50
- 51. Слайд 51
- 52. Слайд 52
- 53. Слайд 53
- 54. Слайд 54
- 55. Слайд 55
- 56. Слайд 56
- 57. Слайд 57
- 58. Слайд 58
- 59. Слайд 59
- 60. Слайд 60
- 61. Слайд 61
- 62. Слайд 62
- 63. Слайд 63
- 64. Слайд 64
- 65. Слайд 65
- 66. Слайд 66
- 67. Слайд 67
- 68. Слайд 68
- 69. Скачать презентанцию
Ки́ївська Русь (старосл. Рѹсь, грец. Ρωσία (Росія); ІX століття — 1240) — середньовічна монархічна держава династії Рюриковичів у Східній Європі з центром у місті Києві. У середньовічних джерелах її називали Русь
Слайды и текст этой презентации
Слайд 3
За літописним переказом князь Кий разом з братами Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю заснував Київ — майбутню столицю східнослов'янської держави та сучасної України. У середньовічних джерелах Київську Русь називали Руссю або Руською землею. Давньоруська держава постала внаслідок об’єднання розрізнених східнослов'янських племен у племінні союзи та племінні княжіння навколо території Середньої Наддніпрянщини (Русі у вузькому або етнічному значенні) та Великого Новгорода.
Заснування Києва
князь Кий
Скульптурна композиція на честь легендарних фундаторів Києва — Кия, Щека, Хорива і їх сестри Либіді
Слайд 5Походження назви
Русь-Україна
"Русь", "Руська земля“
вживається для визначення
територій
Київщини,
Чернігівщини, Переяславщини
(землі полян, сіверян І древлян).
Назву "Русь", "руси",
"русичі" одержали племена, котрі мешкали
на берегах річок Рось, Росава,
Роставиця, Роска та ін.
Термін "Русь", "Руська земля"
літописи ХІІ-ХІІІ ст.
відносять до всієї території
Київської Русі.
Україна - назва, що означає
поняття "край", "земля".
Уперше вживається
у Київському літописі 1187 р.
щодо Переяславської землі.
Територія України - основа
держави
Київська Русь ІХ-ХІІ ст.
Слайд 72. Князювання Аскольда
На основі полянського племінного княжіння в Середньому Подніпров’ї
близько середини IX ст. сформувалося Київське князівство.
За своєю територією
воно було досить невеликим і охоплювало, головним чином, полянські землі навколо Києва. У літописі його називають «Руською землею», а його правителями — князів Аскольда та Діра.
Слайд 8Аско́льд (в Ніконовському літописі — Осколд) — напівлегендарний київський князь,
володар давньоруської держави, або скоріше — лише Києва. Здобув владу
можливо перед 860, загинув у 882 році.
Слайд 9Постать в історії
Князь Аскольд (? — 882) уславився своїми воєнними
походами проти Візантії у 860, 866 та 874 рр. Справжнім
жахом для візантійців став світанок 18 червня 860 р., коли вони побачили 200 лодій руського флоту князя Аскольда під мурами Константинополя. Русичі взяли місто в облогу, візантійський імператор був змушений погодитися на укладання з ними угоди і сплату данини. Так уперше Київське князівство сповістило середньовічний світ про своє існування, розпочало боротьбу з Візантією за першість на Чорному морі та перетворення його на «Руське море».
Слайд 10Особливості правління
За літописними відомостями володів полянами і намагався підпорядкувати владі
Києва племінні князівства деревлян, сіверян, уличів, полочан та кривичів
Після походу
на Константинополь охрестився і здійснив у 860-х рр. перше хрещення РусіЗвільнив полян від сплати данини хозарам
Слайд 11Походи проти Візантії у 866 і 874 рр.; завершилися поразкою
У
860 р. здійснив успішний морський похід проти столиці Візантії Константинополя,
у якому брали участь близько 6—8 тис. воїнівЗагинув 882 р., ймовірно, унаслідок змови язичницької знаті, незадоволеної прагненням князя запровадити християнство
Слайд 13Значення діяльності
Київське князівство досягло розквіту та міжнародного визнання.
Перетворилося на етнокультурний,
політичний і соціальний осередок, навколо якого наприкінці IХ ст. сформувалася
загальноруська держава
Слайд 15 Відомості про Олега у більшості є легендарними, а не історично
достовірними. Залишається незрозумілим, чи належав він до династії Рюриковичів. З
літописів відомо, що у 882 р. Олег силою підкорив Київ, вбивши київських князів Аскольда та Діра. Тим самим він об'єднав два державотворчі центри у Східній Європі: Славію (Ладога, Новгород) і Київ. Ці міста були головними на торговельному шляху з "варягів у греки". Заволодівши Києвом, він намагався поширити свою владу на сусідні племена: сіверян, древлян, уличів, тіверців, кривичів, радимичів, словен. Поширивши владу на ці території (тобто право на збір данини), він увійшов у конфлікт з хозарами, які не бажали мати сильного противника на своїх кордонах і втрачати джерело надходження невільників і прибутків від транзитної торгівлі.Олег Віщий напівлегендарний князь Київської Русі. Здобув владу
не пізніше 882, загинув між 912 і 922 роками.
Слайд 21Особливості правління
Розпочав правління зі створення у племінних князівствах опорних пунктів
центральної влади і визначення порядку стягнення з них данини
Збільшив територію
своєї держави за рахунок земель племен неслов’янського походження (меря, весь, чудь)Правив на Русі від імені сина Рюріка Ігоря. Послугувався титулом «Великий князь руський». Від цього часу бере початок династія Рюриковичів
Слайд 23Уклав мирну угоду з варягами, унаслідок якої київські князі протягом
тривалого часу залучали до своїх воєнних походів варязькі дружини
Послідовно і
наполегливо підпорядковував Києву східнослов’янські племінні князівства: деревлян, сіверян, радимичів, словенів і кривичів. Досяг згоди про союзницькі відносини з білими хорватами, тиверцями і волинянами
Слайд 24Війна Олега з хозарами скінчилась тим, що він погромив їхні
порти на Каспії. З метою закріпитись у Києві і домогтись
міжнародного визнання, він здійснив походи на Константинополь (907, 911 pp.) і уклав вигідні торговельні угоди.
Слайд 26Організовував опір угорським племенам, які в 893—896 рр. пройшли повз
Києва, подолали Карпатські гори і переселилися у Середнє Подунав’я
За арабськими
джерелами здійснив кілька походів на південно-західне узбережжя Каспійського моря проти Арабського халіфатуЗдійснив два переможні морські походи на Константинополь (907 та 911 рр.) Домігся від Візантії вигідного для Русі мирного договору (911 р.)
Слайд 30Значення діяльності
Об’єднав Північну Русь з Південною, що ознаменувало початок створення
загальноруської державності
Сприяв перетворенню Київської Русі на централізовану державу
Зміцнив військову могутність
своєї держави, що дозволило Русі активізувати зовнішньополітичну діяльністьЗдійснював збирання і консолідацію східнослов’янських земель навколо Києва
Слайд 32Ігор Рюрикович , (912— † 945) — Великий Князь Київський
(913-945). За деякими даними – основополож ник київської династії князів (що
їх пізніше назвали Рюрико- вичами). Після смерті Олега київський престол перейшов до сина Рюрика Ігоря, який народився 875 р. У 903 р. Ігор одружується на псковитянці Ользі.Як і його попередники, він стверджував свою владу, здійснюючи походи на сусідні племена, Візантію, проти хозар. Але його успіхи були мінімальними. Ствердивши свою владу в сусідніх племенах, він після двох невдалих походів проти Візантії (941, 944 pp.) змушений був укласти з нею невигідну торговельну угоду. Пограбувавши багаті волзькі міста хозар, він при збиранні данини з підвладних племен (древлян) потрапив у засідку і загинув. Древляни, що повстали проти Ігоря, були невдоволені прагненнями князя зібрати подвійну данину.
Слайд 33Особливості правління
Відновив владу над деревлянами та уличами
Продовжував воєнні походи на
Візантію. Похід 941 р. завершився поразкою. До участі в поході
943 р. князь Ігор залучив величезні сили. Проте до битви справа не дійшла. Візантійці погодилися підписати нову угоду, що підтверджувала основні торговельні інтереси Русі
Слайд 35Намагався обмежити вплив варягів, які продовжували займати керівні позиції в
дружині князя
Здійснив похід на Закавказзя (944 р.) проти войовничих горців,
які були союзниками Візантії. Завершився великим успіхом. Русичі оволоділи багатими містами Дербентом і БердааУклав мир з кочовиками-печенігами, які 915 р. вперше з’явилися біля південних кордонів Русі. Печеніги відкочували до Дунаю. Проте в 920-х рр. вони порушили кордони Русі, що викликало війни Ігоря з цими племенами
Слайд 39Ольга (хрещене ім'я Олена; †11 липня 969, нов. ст. —
†24 липня 969) — дружина князя Ігоря, київська княгиня, канонізована
Православною Церквою. Помстилась за загибель чоловіка жорстокою розправою бл. 945 р. над деревлянами, які його вбили.Правила Руссю в роки неповноліття свого сина Святослава (до кінця 50-х років X ст.). Упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади (погости). Близько 955 прийняла християнство, але не змогла зробити його державною релігією. 957 року відвідала Константинополь, де уклала угоду з імператором Константином VII Багрянородним.
Слайд 40Ставши на престол по смерті свого чоловіка Ігоря, Ольга виявилась
гнучким розумним політиком. Помстившись древлянам (Ольга наказала спалити їхнє місто
Іскоростень) і тим самим засвідчивши свою владу, вона провела реформи, спрямовані на запобігання таких конфліктів у майбутньому. Княгиня Ольга впорядкувала систему збирання данини (створювались спеціальні укріплені пункти (стано -вища), на яких представники княгині приймали данину за визначеними розмірами — "уроками"). Тим самим вона заклала основи у створенні державного апарату. У ключових містах держави влаштовувались спеціальні опорні пункти, де зосеред-жувалась адміністративна і судова влада княгині. На відміну від своїх попередників, княгиня Ольга зовнішньо-політичні проблеми намагалась вирішувати мирними засобами.
Слайд 41Так, у 957 р. уперше в історії Київської Русі відбувся
офіційний візит — княгині Ольги - до столиці Візантійської імперії Константино-поля.
Візантійський імператор Костянтин Багрянородний у творі "Про церемонії" дав опис цього візиту. У Царгороді (Константино -полі) Ольга прийняла хрещення, ймовірно, вдруге. Ця подія мала не тільки церковну вагу, а й політичну.Сергій Кириллов. Княгиня Ольга. Хрещення.
Слайд 43 Великий Князь Київський Святослав Ігорович (*бл. 935 —
†березень 972) — Великий князь київський (княжив з 945, самостійно
з 964 по 972 рр.). Значно розширив територію Київської Русі, провадив активну зовнішню політику.Князь Святослав «Іду на ви!» худ. Лео Хао
Слайд 44У 964 р. на чолі держави стає Святослав, який насамперед
був князем-воїном. Майже все своє коротке правління він провів у
постійних походах і війнах. Головним своїм завданням Святослав вбачав знищення Хозарського каганату, який здійснював набіги на слов'янські племена і контролював важливі торговельні шляхи по Волзі, Дону, на Кавказі. У 964р. Святослав розпочав свій похід на Схід, в результаті якого ним було підкорено в'ятичів, волзьких булгар, розгромлено
Слайд 45Хозарський каганат і знищено його столицю Ітіль. Після цього він
продовжив свій похід з метою підкорення Північного Кавказу. Цей похід
мав далекосяжні наслідки для Київської Русі: з одного боку, був відкритий шлях для подальшого освоєння слов'янами північно -східних земель, а з іншого, знищивши каганат, він відкрив шлях у причорноморські степи кочовим народам з глибини Азії. Першими з них були печеніги. Починаючи з 968 p., Святослав основну увагу зосередив на Балканах, де велась гостра боротьба між Візантією і могутнім Болгарським царством. У цій війні він виступив на боці Візантії. Його похід у Болгарію був успішним. Святославу вдалося заволодіти багатими придунайськими землями. Зрозумівши їх вигідне розташування, він намагається перенести туди центр своєї держави. Загроза печенігів змушує тимчасово його повернутися до Києва, але, відвернувши її, він знову повертається до Болгарії.Святослав і дружинники – язичники . Худ. Б.М. Ольшанський
Слайд 46 Поява нового агресивного сусіда на своїх кордонах не влаштовувала Візантію.
Імператор Цимісхій розпочинає війну зі
Святославом і примушує його відмовитися від
своїх планів влаштуватись на Дунаї. При поверненні з важкого походу на Святослава біля дніпровських порогів напали печеніги і вбили його.Легенда про Святослава. Худ. Б.М. Ольшанський
Слайд 49
Ключові дати :
882 р. - створення Київської Русі
907, 911 р.
- походи Олега на Константинополь
941, 944 р. - походи Ігоря
на Константинопол957 р. — хрещення княгині Ольги
966 р. - знищення Хозарського каганату
