Кометы

пилу, що іноді досягає в довжину мільйонів кілометрів.

перебувають мільйони кометних ядер.

що оточена світлою туманною оболонкою (комою), яка складається з газу

та пилу.

світна смуга, що у результаті дії сонячного вітру найчастіше спрямована

у протилежну від Сонця сторону.

і практично прозорі — крізь них добре видні зірки, —

тому що утворені з надзвичайно розрідженої речовини.

атмосфері, магнітосфері. Гарним і досить якісно дослідженим прикладом такого зіткнення

було зіткнення уламків комети Шумейкер-Леві 9 з Юпітером в липні 1994 року.

речовини хвостів комет наближається до нуля. Хвости «небесних гостей» майже

не впливають на планети Сонячної системи.

пов'язаних з цім змін на планеті та в русі планети

не відмічено.

великі відстані від Сонця, що у 7—10 разів перевищують відстань

Землі від нашого денного світила, комети зазнають фізичних впливів, що змінюють їх стан. Спостерігаючи ці зміни, можна визначати фізичні умови у просторі Сонячної системи. Отже, комети можуть бути своєрідними створеними самою природою зондами, які дають можливість дістати унікальну інформацію про фізичні процеси, що відбуваються у міжпланетному просторі.