Ряд Крокодили

(за традиційною класифікацією плазунів), єдина сучасна родина надряду крокодилоподібних, що

разом із птахами формує кладу архозаврів. Група сформувалася близько 84 мільйонів років тому протягом пізнього крейдового періоду.

бугристу шкіру цих тварин.

землю разом зі своїми близькими родичами — динозаврами.
У крокодила плоске видовжене

тіло, вкрите роговою лускою, під якою є міцні кісткові пластини. У кайманів черевце панцирне. Очі в нього розміщені зверху на голові, ніздрі — високо на кінці видовженої морди. У крокодила довгий мускулистий хвіст, стиснутий з боків, короткі могутні ноги. Задні кінцівки — чотирипалі, на передніх — по п'ять пальців. Молоді крокодили мають інші, ніж дорослі, пропорції тіла: довгі ноги, великі очі і невелику морду. Але вони уже вправні мисливці. У старих самців на верхній щелепі іноді утворюються грудкоподібні вирости. Основна зовнішня відмінність між алігаторами і крокодилами в особливостях морди. У крокодилів навіть із закритої пащі виглядають з кожного боку по чотири зуби нижньої щелепи. В алігаторів при закритій пащі зубів не видно. Гавіали мають вузьку довгу морду.

і подрібнювати їжу. Вони не прирослі до щелеп, як у

інших плазунів, а розміщені в особливих щелепних «кишеньках». Старі зуби випадають і на їх місці виростають нові. У пащі «веселого» алігатора майже непомітні дрібні зуби конічної форми. Якщо тварині жарко, вона лежить широко роззявивши пащу. Випаровування із слизової оболонки ротової порожнини охолоджує рептилію. У гавіала дуже довгі щелепи, оснащені сотнею дрібних гострих зубів. Більшу частину життя він проводить у воді, швидко плаває і вправно ловить рибу.

районах Центральної і Південної Америки, Африки, Азії та Австралії. Алігатори

і каймани поширені у тропічних і субтропічних регіонах Америки і тільки китайські алігатори — у Східній Азії.

воді, так і на суші. Нільські крокодили під загрозою зникнення

внаслідок осушення рік і боліт, розвитку індустріалізації і туризму.

Найбільша рептилія у світі — солоноводний гребінчастий крокодил — живе біля узбереж Індійського і Тихого океанів, виростає завдовжки до 6 м, масою до 1 тонни. Гребінчасті крокодили мешкають у затоках і гирлах річок, іноді запливають у відкрите море. Гавіали живуть на півночі Індії.

Ареал

на піщаних пляжах і мілинах. Надвечір вони стають більш активні

і вночі полюють на рибу, черепах і навіть на великих ссавців. Як і всі великі хижаки, крокодили чатують на здобич. Лежачи у мулистій засідці або повільно плаваючи біля берега подібно до старої колоди, у цей час рептилія вистежує, а потім стрімко атакує жертву. Схопивши здобич дужими щелепами, крокодил затягує її під воду, де тримає поки вона не задихнеться.

потреби тварина підіймає на напружених ногах тіло над землею і

навіть незграбно біжить «риссю» (швидкість до 4 км/год). Невеликі крокодили при небезпеці переходять на галоп — і як спринтери «мчать» зі швидкістю до 20 км/год. У воді крокодил швидко пливе завдяки сильним рухам дужого хвоста, звиваючись усім тілом. Він притискає ноги до тіла, щоб знизити опір води. Під час полювання тварина може робити стрімкі кидки й майже вистрибувати з води, кидаючись на здобич.

молодий півметровий нільський крокодил харчується комахами, павуками, жабами. Коли він

досягає завдовжки 1 м., то полює на риб, птахів, ящірок, дрібних ссавців. Доросла рептилія додає до свого раціону вже і великих ссавців (зебри) та плазунів.

хоч як це дивно, у цих плазунів складна поведінка і

стосунки, особливо в шлюбний період. Вони спілкуються за допомогою різноманітних рухів. Усі крокодили здатні утворювати різні сигнальні звуки — від шипіння до хрипкого реву. Але алігатори — особливі вокалісти. Ще маленькими, голодні алігатори тоненько похрюкують, спілкуючись між собою. У разі небезпеки той, хто її помітив, подає сигнал тривоги: попереджає інших, привертає увагу матері. На відміну від інших рептилій, самки охороняють свою кладку і доглядають за малятами.

самками. Проте спочатку самець повинен завоювати територію, яку він захищає

від самців-суперників. Потім приваблює партнерку, випускаючи мускусний запах і плаваючи довкола неї, демонструє своє тіло. Роззявляючи пащу, він голосно реве. Ця вистава привертає увагу конкурентів, які, атакуючи ударами голови, намагаються перемогти у бою. Самки терпляче чекають закінчення поєдинків. Відповідаючи на залицяння самця, вони пускають бульки під водою і труться об його голову. Запліднення у них внутрішнє

трохи відрізняється у різних видів, найбільш типово робить кладку самка

нільського крокодила. На піщаному сонячному пляжі, десь за 50 метрів від води, самка вибирає місце, іноді розганяючи конкуренток. Дужими задніми ногами вона вириває яму, розміщується над нею і відкладає залежно від свого віку і розміру від 20 до 80 яєць. Процес кладки триває з годину. Потім прикопує яйця і лежить зверху, відганяючи ворогів. Весь цей період вона не їсть і тільки інколи відповзає, щоб напитися. Але й цього буває достатньо, аби спритні хижаки, такі як мангусти, лисиці, варани, поцупили 1-2 яйця.

відкладають свої яйця у гнізда, які будують, нагрібаючи гілки, листя,

ґрунт і рештки рослин, траву. Таке гніздо заввишки до 1 м, ширина основи — до 2 м. Самка охороняє кладку і молодь.

Коли крокодильчики вже дозріли, вони, почувши тупотіння своєї матері, починають

пронизливо пищати. Самка викопує яйця і допомагає малятам вибратися з них, розчавлюючи шкаралупу щелепами. Тільки-но кілька крокодильчиків виходять з яєць назовні, вона обережно збирає їх своїми щелепами і в пащі дбайливо переносить до води. Потім вона швидко повертається до гнізда і забирає наступну групу малят, доки уся сімейка не збереться у безпечному болоті.

самки, що навіть може безпечно грітися на її спині. Та

відчувши вібрацію м'язів своєї матері, вони пірнають і ховаються біля неї під водою. У деяких видів крокодилів самець допомагає самці охороняти кладку навіть захищає молодь. Але якщо їжі замало, самець-канібал може з'їсти декого зі свого потомства.

яйця американського алігатора розвиваються при температурі 32-34°С, то з них

виходять самці, якщо ж при 30 °C і нижче — самки, а проміжні умови (30-32°С) сприятливі і для самців і для самок одночасно. А от у крокодилів при оптимальних температурах вилуплюються самці, а при високих і низьких — самки. У найбільш теплий і вологий період року самка крокодила відкладає яйця у гніздову яму, але іноді під час засухи кладка затримується, доки дощі зроблять твердий ґрунт м'яким.

близькість з деякими псевдозухіями цього періоду (наприклад, з фітозавром). В

юрському періоді з`являються дійсні крокодили, а в крейдяному – остаточно сформувались сучасні. Отже, не дивлячись на те, що цих тварин за прийнятими ознаками систематики не відносять до динозаврів - хоч і живуть вони на суші (в прісних водах) та мають діапсидну будову черепа – це плазуни з мезозойської ери.

у наші дні поставлені людиною на грань повного винищення. Хижак

перетворився у жертву, і зараз йому загрожує загибель майже у всіх ареалах колишнього проживання, тобто по всій Африці, Азії, Австралії і Південній Америці.
Розміри вимерлих видів крокодилів у порівнянні з людиною

почали масово винищувати - почасти просто намагаючись уберегти домашню худобу,

а в багатьох регіонах заради їжі. Але коли увесь світ охопила мода на вироби із крокодилячої шкіри (сумочки, паски, взуття), що збіглася за часом з винаходом вогнепальної зброї, популяція цих тварин почала стрімко скорочуватись. Цифри просто вражаючі: щорічно в Південній Америці вбивали до 1 млн. кайманів; у 1929 р. було продано 190 000 шкір американського алігатора; в 1950 р. у Танзанії було підготовлено до продажу 12 500 крокодилячих шкір.

про захист американського алігатора, цей вид був би вже давно

винищений. В Африці нільський крокодил зник з багатьох традиційних місць проживання на півночі континенту. В 1970-х рр. індійського гавіала стали розмножувати у неволі й тільки так врятували від повного вимирання. Сьогодні в заказниках налічується близько 1500 цих тварин.

але торгівля крокодилячими шкірами, на жаль, усе ще залишається дуже

прибутковим бізнесом. За шкіри платять великі гроші, через що злиденні тубільці Південної Америки готові ризикувати життям, аби тільки вистежити та убити алігатора, а шкіру його продати.

Джона Лорта Стокса «Відкриття Австралії».

під час значного підвищення температури тіла, піт виходить через залози,

розміщені біля очей. Найчастіше вислів «Крокодилячі сльози» вживається у значенні коли людина імітує вдаване співчуття чи лицемірство. Проте існує й інша версія.

Зоологи з Університету Флориди (США) зняли ридання крокодилів на відеоролик.

Епохальне відкриття було зроблено на крокодилячій фермі, де вчені спостерігали за чотирма кайманами й трьома алігаторами (всі — близькі родичі крокодилів). Плазуни приймали їжу на суші: це була звичайна методика годівлі хижаків, тому зоологи й приїхали на ферму. У природних умовах — у мутній воді — стежити за очима крокодилів було б важко. Спостереження показали, що з очей п‘яти із семи рептилій під час їжі текли сльози.

Вчені довели: крокодили ридають над жертвою

в яйцях, служать сигналом до вилуплення для їх братів і

сестер, а також спонукають матір допомогти дитинчатам вибратися з яєць.
 
Зоологи давно відзначили, що незадовго до того, як вилупитися з яйця, крокодили видають характерні звуки. Теорія про те, що вони виконують сигнальну функцію, існувала давно, проте її ніхто не перевіряв на практиці. Учені з Університету Жана Моне в Сент-Етьєн (Франція) вирішили довести правильність цієї теорії на дослідах з нільським крокодилом.

Крокодили починають спілкуватися ще в яйцях

Потім вони вибрали кладку яєць і поділили її на три

частини.
Для першої групи яєць вони відтворили записані звуки їх побратимів, для другої - запис стороннього шуму, а яйця з третьої частини залишалися в тиші. Близько 80 відсотків дитинчат з першої групи яєць реагували на запис, видаючи аналогічні звуки. У решті двох груп дитинчата зберігали "мовчання". Крім того, крокодили з першої групи починали вилуплюватися через десять хвилин після того, як почули запис. 
Щоб перевірити, як мати реагує на заклик дитинчат з яєць, учені викопали одну з кладок і помістили на її місце програвач із записом. Як тільки самка чула звуки своїх "дитинчат", що не вилупилися, вона починала розкопувати місце кладки, щоб допомогти їм вибратися назовні.

Крокодили починають спілкуватися ще в яйцях

місці цієї пустелі росли болотяні ліси, в яких водилися незвичайні

види крокодилів. Деякі з них були навіть більш розумними за своїх теперішніх нащадків.
Дослідники знайшли залишки п'яти різних видів крокодилів, яким дали дотепні імена - "свинокрок", "крисокрок", "собакокрок", "качкокрок" та "плоскокрок". Вчені стверджують, що недавні знахідки допоможуть зрозуміти те, чому крокодили були і залишаються такими успішними формами життя.

Мільйони років тому в Сахарі мешкали крокодили

Сахарі від 145 до 65 мільйонів років тому, коли континенти

були ближчими один до одного, а Земля була більш теплим та вологим місцем.
Два види, "собакокрок" та "качкокрок" мали незвичний мозок, який помітно відрізняється від мозку сучасних крокодилів.
"Їх мозкові функції могли бути більш складними, оскільки активне полювання на землі, як правило вимагає більше енергії та кмітливості, ніж переховування поки жертва сама не покажеться", - каже палеонтолог Ханс Ларссон, який працював над цим дослідженням

крокодилів "свинокрок" був більше шести метрів у довжину, та міг

зїсти динозавра на вечерю. National Geographic на своєму веб-сайті назвав його "саблезубим котом в броні".
Він отримав свою назву через те, що три набори його ікол стирчали з пащі, надаючи йому вигляд трохи схожий на кабана.