Презентація на тему "Формування грамотного писемного мовлення молодших школярів"

її частин, суворі
закономірності її функціонування.
Треба внести в шкільне

навчання мови більше
теоретичного осмислення, зробити це
вивчення цікавим для дітей – і
використати цей інтерес для вироблення
практичних ( у тому числі – орфографічних ) навичок” .
Воскресенська Н.О.

розумова діяльність.

розпорядитися правилом

подібними за звучанням і накресленням, перестановка, “дзеркальне”

зображення, графічне спотворення слів;
орфографічні: сполучення ьо, йо, апостроф, м’який знак, подвоєння приголосних, спрощення в групах приголосних.

Типи орфографічних помилок:

Зорове сприйняття

Моторно-рухове сприйняття
Свідомість письма

Фактори, що сприяють формуванню умінь і навичок грамотного письма

уроках ігор та ігрових вправ.
Чітке добирання і продуману структуру дидактичного

матеріалу, різноманітних видів робіт.
Підвищення рівня самостійності й активності дітей у навчальному процесі
Позитивну самооцінку, введення гнучкої і тактичної системи контролю й оцінювання знань, умінь, навичок.

з підручником
робота з самостійно підібраними вправами

правил
виконання чисельних вправ
автоматизація

письма
можливий за таких умов:
сформованості каліграфічної навички;
оволодіння звуковим аналізом

вимовленого слова;

засвоєння певних граматичних знань для розпізнавання орфограми;

безпомилкового написання орфограми;

виконання різноманітних повторюваних вправ;

точного виконання алгоритму застосування вивченого правила в кожній конкретній орфографічній ситуації

аналіз буквеного запису слова як особливої моделі, яка відображає зв’язок

між значенням слова і його звуковою структурою;
виділення, аналіз і узагальнення відношень між звуковою оболонкою слова і його буквеним записом;
формування орфографічного завдання і способів його виконання;
конкретизація способів орфографічної дії з урахуванням моно семантичної структури слова.

слова з виучуваними орфограмами;
2) з поданого тексту виписати слова з

орфограмами, що вивчаються;
3) списати, замість крапок поставити пропущені букви ( відповідні орфограми );
4) із списку слів виписати окремо слова з наголосом на першому , другому, третьому складах;
5) списуючи речення, доповнити їх пропущеними словами, поданими в довідці ( з виучуваними орфограмами );
6) з пропонованого переліку слів вибрати пари слів з першим ( дзвінким чи глухим ) приголосним звуком.

Завдання на списування :

( речення, текст ), які ти будеш списувати;
2 Подумай, чи є там незрозумілі тобі слова. Якщо є, спитай учителя. ( Вчитель має передбачити подібні запитання і заздалегідь пояснити нові слова. Однак запитання можуть іноді виникати в слабких учнів у силу недостатнього розвитку їхнього мислення.)
3 Списуючи, продиктовуй собі кожне слово складами;
4 Звір свій запис з тим, з чого списував.

Методика списування :

правопису ;
2. Вибіркове списування ( у зв’язку з поставленими завданнями

чи запитаннями);
3. Списування із зміною форм слова;
4. Списування з фонетико – чи граматико – орфографічними завданнями;
5. Списування з дописуванням пропущених букв.

Види списування:

вільний
творчий

з лінгвістичним матеріалом, що вивчається під час даного уроку;
- дидактичні

ігри;
домашні завдання;
елементи етимологічного аналізу;
жанри цікавої граматики (навчальні кросворди, ребуси, шаради);
-какографія.

Нетрадиційні форми роботи

в процесі ознайомлення з новими словами такі:

корова веселка. У нашому класному куточку природи живе їжачок чапко.

У катрусі вдома є песик Дружок і кошеня пушок.

У наступному році в братиславі сергій першим у світі подолав планку на висоті 5 м 85 см. Відтоді йому вдавалися рекордні стрибки в римі, лондоні, парижі.

Какографія (неправильне написання)

Основні вимоги до цього виду роботи-тексти не повинні містити малознайомі і складні для розуміння слова, кожне виправлення учень повинен супроводжувати усним поясненням.

завдання, мовні ігри, кросворди ) сприятиме підвищенню орфографічної грамотності учнів

початкових класів.
2. Для вдосконалення навчання української мови в початкових класах роботу зі словами, вимову та правопис яких потрібно запам'ятати, необхідно ввести до загальної системи формування орфографічних умінь.
3. Легкість і міцність засвоєння учнями словникових слів залежить від ступеня розвитку певних умінь: уміння чути слово, що вимовляєть­ся (тобто ступінь розвитку фонематичного слуху), вміння виявити орфограму (тобто ступінь розвитку орфографічної зіркості).

ВИСНОВКИ:

доцільно урізноманітнювати шляхом використання різних засобів навчання. Особлива роль у

розв'язанні цієї задачі, на нашу думку, повинна належати застосуванню елементів етимологіч­ного аналізу та усної народної творчості.

5. Опанування вчителем нестандартних прийомів роботи над правописом словникових слів, уміння ввести їх до єдиної логічної послідовної системи в процесі навчання молодших школярів дає можливість підняти на новий рівень ефективність словниково-орфографічної роботи та уроку української мови в цілому.