Днепропетровская область,экологические проблемы

схід — 300 км. Межує на півночі з ПолтавськоюПротяжність області з півночі на

південь — 130 км, із заходу на схід — 300 км. Межує на півночі з Полтавською і ХарківськоюПротяжність області з півночі на південь — 130 км, із заходу на схід — 300 км. Межує на півночі з Полтавською і Харківською, на сході з ДонецькоюПротяжність області з півночі на південь — 130 км, із заходу на схід — 300 км. Межує на півночі з Полтавською і Харківською, на сході з Донецькою, на півдні із ЗапорізькоюПротяжність області з півночі на південь — 130 км, із заходу на схід — 300 км. Межує на півночі з Полтавською і Харківською, на сході з Донецькою, на півдні із Запорізькою і ХерсонськоюПротяжність області з півночі на південь — 130 км, із заходу на схід — 300 км. Межує на півночі з Полтавською і Харківською, на сході з Донецькою, на півдні із Запорізькою і Херсонською, на заході з МиколаївськоюПротяжність області з півночі на південь — 130 км, із заходу на схід — 300 км. Межує на півночі з Полтавською і Харківською, на сході з Донецькою, на півдні із Запорізькою і Херсонською, на заході з Миколаївською і Кіровоградською областями. Приблизно навпіл область поділяється на північно-східну і південно-західну частини річкою Дніпро.

височинаРельєф області хвилясто-рівнинний (висоти 100–200 м). На північному заході знаходиться Придніпровська

височина (висота до 192 м), яка поступово знижується в південно-східному напрямку і обривається до долини ДніпраРельєф області хвилясто-рівнинний (висоти 100–200 м). На північному заході знаходиться Придніпровська височина (висота до 192 м), яка поступово знижується в південно-східному напрямку і обривається до долини Дніпра крутим уступом. На крайньому півдні височина поступово переходить у Причорноморську низовинуРельєф області хвилясто-рівнинний (висоти 100–200 м). На північному заході знаходиться Придніпровська височина (висота до 192 м), яка поступово знижується в південно-східному напрямку і обривається до долини Дніпра крутим уступом. На крайньому півдні височина поступово переходить у Причорноморську низовину. Лівобережна частина області зайнята Придніпровською низовиноюРельєф області хвилясто-рівнинний (висоти 100–200 м). На північному заході знаходиться Придніпровська височина (висота до 192 м), яка поступово знижується в південно-східному напрямку і обривається до долини Дніпра крутим уступом. На крайньому півдні височина поступово переходить у Причорноморську низовину. Лівобережна частина області зайнята Придніпровською низовиною, на крайньому південному сході області простягається Приазовська височинаРельєф області хвилясто-рівнинний (висоти 100–200 м). На північному заході знаходиться Придніпровська височина (висота до 192 м), яка поступово знижується в південно-східному напрямку і обривається до долини Дніпра крутим уступом. На крайньому півдні височина поступово переходить у Причорноморську низовину. Лівобережна частина області зайнята Придніпровською низовиною, на крайньому південному сході області простягається Приазовська височина. Територія області розчленована глибокими долинамиРельєф області хвилясто-рівнинний (висоти 100–200 м). На північному заході знаходиться Придніпровська височина (висота до 192 м), яка поступово знижується в південно-східному напрямку і обривається до долини Дніпра крутим уступом. На крайньому півдні височина поступово переходить у Причорноморську низовину. Лівобережна частина області зайнята Придніпровською низовиною, на крайньому південному сході області простягається Приазовська височина. Територія області розчленована глибокими долинами річокРельєф області хвилясто-рівнинний (висоти 100–200 м). На північному заході знаходиться Придніпровська височина (висота до 192 м), яка поступово знижується в південно-східному напрямку і обривається до долини Дніпра крутим уступом. На крайньому півдні височина поступово переходить у Причорноморську низовину. Лівобережна частина області зайнята Придніпровською низовиною, на крайньому південному сході області простягається Приазовська височина. Територія області розчленована глибокими долинами річок, балкамиРельєф області хвилясто-рівнинний (висоти 100–200 м). На північному заході знаходиться Придніпровська височина (висота до 192 м), яка поступово знижується в південно-східному напрямку і обривається до долини Дніпра крутим уступом. На крайньому півдні височина поступово переходить у Причорноморську низовину. Лівобережна частина області зайнята Придніпровською низовиною, на крайньому південному сході області простягається Приазовська височина. Територія області розчленована глибокими долинами річок, балками і ярами.

частині до −17 °C на північному сході; липня — відповідно +23,5 °C та

+31 °C. Опадів за рік випадає від 450 мм на півдні до 400 мм — на півночі. Термін вегетаційного періоду — 210 днів.

понад 7000 джерел викидів, в тому числі з 6200 організованих

джерел. Підприємства зі складними технологічн.ими циклами викидають в атмосферу до 80 найменувань забруднюючих речовин.

період 2006- 2009 рр. змінювався від 105,614 до 127,08 тис.

т/рік. Максимальний обсяг викидів на рівні 127,08 тис. т/рік спостерігався у 2006 р. Найбільші обсяги викидів шкідливих речовин у м. Дніпропетровськ припадають на діоксид сірки та пил. Обсяги викидів діоксиду сірки знаходяться в межах 44-55 тис. т/ рік, діоксиду азоту – 15-20 тис. т/рік, а оксиду вуглецю – 7-23 тис. т/ рік

Стан атмосферного повітря

очищені стічні водиГоловними джерелами забруднення і засмічення водойм є недостатньо очищені стічні

води промислових і комунальних підприємств, великих тваринницькихГоловними джерелами забруднення і засмічення водойм є недостатньо очищені стічні води промислових і комунальних підприємств, великих тваринницьких комплексів, відходи виробництва при розробці рудних і нерудних копалин; води шахт, рудників, нафтопромислів; відходи деревини при заготівлі, обробці і сплаві лісоматеріалів, скиди водного і залізничного транспорту; відходи первинної обробки льону, пестициди і т.д. 
 

м зворотних вод, з них 724,2 млн. куб. м забруднених

стічних вод.  Забруднення поверхневих вод області здійснюється за рахунок скидання забруднених стічних вод без очищення та у зв'язку з неефективною роботою очисних споруд - недостатньо очищених стічних вод.  Скидання очищених стічних вод в 1997 році в порівнянні з 1996 роком скоротився на 5,1 млн.куб.м (3,3%), неочищених зріс на 13,5 млн. куб.м (8,4%), скид недостатньо очищених вод зменшився на 30,2 млн. куб. м (5,2%), скид нормативно чистих без очищення знизився на 193,7 млн. куб. м (19%) (% по відношенню до 1996р.). 

займають 71,2 % загальної земельної площі області або 2272,9 тис.

га. В тому числі у частці сільського- сподарських підприємств недержавним підприємствам належить – 63,7 і фе- рмерським господарствам - 20,2 %. Забезпеченість населення області земельними ресурсами дещо нижча в порівнянні з іншими регіонами. На одного жителя області припадає 0,74 га сільськогосподарських угідь, з яких 0,63 га ріллі (в країні відповідно цей по- казник складає 0,87 і 0,68 га).
В області накопичено близько 9 млрд т промислових відходів. Їх переробка становить лише 22% від обсягів загального річного утворення. Чотири найбільші шламонакопичувачі створили зону екологічної небезпеки для м. Кривий Ріг, а один з них – для більшості сільської території Широківського району. Вплив на довкілля проявляється у гігантських відвалах кар'єрів та шламонакопичувачах Кривбасу, міст Дніпродзержинська та Дніпропетровська. Техногенне навантаження складають гігантські хвостосховища і шламонакопичувачі м. Жовті Води та Західного Донбасу, а також теплових електростанцій; кар'єри міст Марганець, Орджонікідзе, Вільногірськ.

1700 видів, тваринний - більше 7500.
Дніпропетровська область – один

із найбагатших видами регіонів країни. У ній зареєстровано близько 60 % фауни та 40 % флори нашої держави. Існування функціо- нальної цілісності популяцій Дніпропетровщини та окремих її територій залежить від можливості збереження просторової структури угруповань.
 

Дніпропетровської області). незважаючи на низку гострих проблем сучасної заповідної справи

в Україні, простежується позитивна динаміка розвитку природно-заповідного фонду області. Особливо помітні зміни сталися за останні кілька років, хоча основу для цього природоохоронці готували всі попередні десятиріччя. За період 2008 – 2010 років площа природно-заповідного фонду області збільшилася більш ніж наполовину. За цей час створено 22 нових об’єкти, у тому числі й два перших у регіоні регіональних ландшафтних парки, перший в області дендропарк, а решта – ландшафтні заказники загальнодержавного та місцевого значення і одна ботанічна пам’ятка природи.

структурі промисловості області переважне місце займають галузі важкої індустрії. Найбільший

розвиток мають чорна металургія, машинобудування і металообробка, хімічна промисловість.
 Основний промисловий потенціал області зосереджений в обласному та великих районних центрах, на які припадає переважна більшість шкідливих викидів (понад 78 % загального обсягу по області). Внаслідок дії підприємств металургійної галузі, енергетики у Дніпропетровську спостерігаються зміни мікрокліматичних умов середовища.

цілий комплекс екологічних проблем. Майже вся територія області відноситься до

категорії дуже забрудненої, а більше третини – до надзвичайно забрудненої.  Найбільш складною екологічною ситуацією характеризуються великі промислові агломерації та райони інтенсивного видобутку та переробки корисних копалин – Дніпропетровсько-Дніпродзержинська агломерація, Нікопольський марганцеворудний басейн, Західний Донбас, Кривбас.

довкілля, ніж кілька десятиліть тому. Це є наслідком нераціональної організації

меліоративних робіт і необґрунтованого, технологічно не регламентованого використання мінеральних добрив та отрутохімікатів, а також безгосподарного їх зберігання й транспортування. Великої шкоди ґрунтам завдає використання на полях важкої сільгосптехніки. Вона регулярно переущільнює грунт, руйнуючи його структуру, знижуючи насиченість повітрям, активність обмінних біохімічних процесів, протиерозійну й протидефляційну стійкість.

природне середовище та населення України наймасштабнішими і небезпечними є газопилові

викиди підприємств паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) (з них 70% – викиди теплоенергетики), які становлять близько 40% викидів усіх секторів економіки та 58% від стаціонарних джерел забруднення, а також більше 51% загальної емісії діоксиду вуглецю.
Одна з найпотужніших теплових електростанцій України - Придніпровська ТЕЦ.
Загальний рівень викидів електростанцій в Україні в 5-30 разів перевищує стандарти ЄС. Концентрації викидів оксидів азоту сягають 600-1400 мг/нм3 за норми 600-200 мг/нм3; твердих часток – до 1000-1500мг/нм3 за норми 50-100 мг/нм3; діоксиду сірки – 3000-8000 мг/нм3 за норми 200-400 мг/нм3.

питома вага у загальному забрудненні перевищує 50 %. Сучасний автомобіль

викидає понад 200 токсичних речовин, серед яких оксиди вуглецю, сірки, азоту, свинець і його сполуки, сажа, комплекс поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАВ) й окремо бенз(а)пірену. Відпрацьовані гази, продукти зносу механічних частин іпротидефляційну стійкість.

Таблиця – Шкідливі викиди автомобілів

Основна причина забруднення повітря – неповне і нерівномірне згоряння палива.

Усього 15 % його витрачається на рух автомобіля, а 85 % "летить на вітер". У відпрацьованих газах двигуна внутрішнього згоряння міститься понад 170 шкідливих компонентів, з них близько 160 % похідні вуглеводню є результат неповного згоряння палива в двигуні.

промислових потужностей області перевищує середній рівень по Україні у 2

рази. На території області розташовано більше 500 промислових підприємств. Потужна енергетична база стала підґрунтям для розвитку гірничо-металургійного комплексу. На території регіону відкрито та розробляється більше трьохсот родовищ корисних копалин, видобувається більше 50% загальнодержавних обсягів окремих видів мінеральної сировини.

Це стало наслідком забруднення навколишнього середовища області. Викиди в атмосферне повітря перевищують 1 млн тонн на рік, що становить 17% від загальнодержавних обсягів. Також це призвело до забруднення водних об’єктів скидами забруднюючих речовин із зворотними водами промислових та сільськогосподарських підприємств, підприємств житлово-комунального господарства, поверхневого стоку населених пунктів.