Австралія

цілий континент.  Разом з островом Тасманія утворює Австралійський Союз. На півночі

омивається морями Тімор, Арафурським і протокою Торреса, на сході — Кораловим і Тасмановим морями, на півдні — протокою  Басса і Індійським океаном, на заході — Індійським океаном. Союзу належать також острови Картье, Аш.
Глава держави. Королева Великобританії, представлена генерал-губернатором. Найвищий законодавчий орган. Парламент (Сенат і Палата представників). Найвищий виконавчий орган. Уряд. Крупні міста. Сідней, Мельбурн, Брісбен, Перт, Аделаїда. Державна мова. Англійська. Релігія. 26% — англіканці, 26% — католики, 24 % — послідовники інших християнських конфесій. Етнічний склад. 92% — європейці, 7 % — азіати, 1 % — аборигени. Валюта. Австралійський долар = 100 центам.

Кокосові, Різдва та ін.) Із заходу, півдня і півночі омивається водами Індійського, а на сході - морями Тихого океану. До відкриття Південного материка 

мандрівники вважали, що в цьому районі  існує гіпотетична частина суші - "невідома південна земля» («Терра  Інкогніта аустраліс»). Голландці, що відкрили материк на поч. 17 ст., назвали його Новою Голландією, але в 1-й чв. 19 ст. за ним закріпилася назва «Терра Австраліс» абопросто  «Австралія».

південній), що складається з підводних і надводних коралових рифів і островів (їх 25 500), міжякими є бл. 20 проходів з боку океану. В даний час існує небезпека

знищення коралових рифів, пов'язана зі збільшенням рекреаційного навантаження на природне середовище і забрудненням морської води  нафтопродуктами, що призводить до руйнування рифів. На півдні в материк  вдається Велика Австралійська затока з невеликими бухтами Спенсер і Сент-Вінсент, між якими знаходяться п-ова Ейр і Йорк. На південний схід від материка розташований  о.Тасманія (пл. 68 332 кв. км), відокремлений від нього Бассовим протокою (шир.224 км).

гірськими хребтами Хамерслі і Офталмія, на південно-заході - хребтом Дарлінг,на сході - хребтами Макдоннелл і Масгрейв, на півночі - горами Кімберлі.Південна частина Західно-Австралійського плоскогір'я виходить до берега Великого Австралійського затоки у вигляді рівнини Налларбор з карстовими формами рельєфу. Північ і південь плоскогір'я займають піщані  пустелі - Велика Піщана і Велика пустеля Вікторія,

у центрі - кам'яниста пустеля Гібсона.

тропічному, субтропічному і помірному поясах. Більша її частина - це

пустелі і на­півпустелі. Проте територія з достатньою кількістю опадав становить 1/3 площі. «Зе­лена Австралія» - це 2,5 млн км:. У посушливих районах значними є запаси підзем­них вод. За площею природних пасовищ Австралія не має конкурентів на Землі.
Площа - 7,7 млн км2.
Населення - 18 млн чоловік.
Столиця - Канберра.

густота населення становить тільки 2,3 чол. на 1 км:, Понад

4/5 населення зосереджено на найспри­ятливішому для життя південно-східному узбережжі і ще 1/10 - на узбережжі південного заходу. Австралійці традиційно є жителями міст. Австралійські міста мають привабливий і охайний вигляд. У центрах - забудова висотна, передмістя -одноповерхові. Головним засобом пересування жителів є власна автомашина.

з Канадою. Австралія - розвинута країна. Рівень життя населення, якщо

не брати до уваги аборигенів, є високим. Провідне місце в матеріальному виробництві належить обробній промисловості. Вона включає чорну металургію, машинобудування, хімічну, харчову та інші галузі. Особливий розвиток дістало автомобілебудування. Головна промислова зона склалась на південно-східному узбережжі, Центрами й е Сідней і Мельбурн з їх найближчим оточен­ням. Більш чи менш розвинуті в промисловому відношенні й інші столиці штатів. Обробна промисловість повністю не задовольняє потреби країни. Імпортують промис­лове обладнання, наукоємні вироби і споживчі товари.

вивозиться 1/2 продукції сільського господарства і 3/4 продукції добув­ної промисловості.

Разом це становить 3/4 вартості експорту країни. З продуктів тваринництва експортують вовну, м'ясо, масло і сир, шкіри, в тому числі шкури кенгуру і кролів, з продуктів рослин­ництва - зерно, тростинний цукор і фрукти. За поголів'ям овець (150-180 млн голів), настригом вовни та її експортом Австралія не знає рівних у світі. Значна роль ЇЇ в постачанні на світовий ринок м'яса, пшениці і цукру. Основою вівчарства є величезні просто­ри цілорічних природних пасовищ у південно-східній і менше в південно-західній частинах материка. Обидва ареали знаходяться на південь від тропіка. В кожному а них чим далі вглиб материка, тим менше опадів, якість па­совищ погіршується, і для утримання кожної тварини треба все більше землі. Вівцеферми, як правило, - великі (мал). На них використовують дротяні ого­рожі і собак-пастухів. Проблема обводнення пасовищ розв'язана за допомогою ар­тезіанських колодязів. Велику рогату худобу м'ясного напряму розводять у саванах на північ від південного тропіка. Пшеницю вирощують у тих же районах, де роз­водять овець, але тільки там, де опади і грунти сприятливіші. Цукрова тростина - культура тропічного поясу. Вона займає невеликі розрізнені між собою площі на східному узбережжі материка. Неподалік побудовані цукрові заводи. Поголів'я овець і великої рогатої худоби, збір зерна і його врожайність можуть різко колива­тися з року в рік, Це залежить як від погодних умов, так і від цін на світовому рин­ку. Цукрову тростині вирощують інтенсивними методами, вихід цукру з гектара посівів найвищий у світі. Для сільського господарства Австралії характерна висо­ка продуктивність праці, в ньому дуже мало зайнятих.

в заселених районах. Особливе значення належить трансконтинентальним залізницям і шосей­ним

дорогам, а також внутрішньому і зовнішньому повітряному транспорту. Голов­ними аеропортами і морськими портами є Сідней і Мельбурн. Як проміжний аеро­порт виділяється Дарвін. Характерною рисою країни стало використання сучасних видів транспорту та зв'язку для обслуговування віддалених ферм і невеликих посе­лень, які розкидані на просторах внутрішньої Австралії. Є школи, учні яких вчать­ся вдома і спілкуються з учителями за допомогою радіо, телевізора чи відео. Є служ­би «літаючий лікар», «літаюча пошта» тощо.

південному сході східної півкулі Землі.
Австралія була відкрита в період

кампанії по пошуку нових територій. Першим її описав Джеймс Кук, він же склав першу карту і оголосив ці землі власністю Її Королівської Величності.