ЕГХ Київської області

Розташована на півночі України, в басейні середньої течії Дніпра, головним

чином на Правобережжі. . В області 25 районів, 25 міст, в тому числі обласного підпорядкування, 29 селищ міського типу, 1194 населених пунктів.

сході — з Черкаською, на південному-заході — з Вінницькою, на

заході — з Житомирською областями, на півночі — з  Гомельською областю Білорусі.

артерія області — Дніпро
(довжина його в межах
області — 246

км)

гарна. Тому, що Київська область- важливий центр наукових досліджень, освіти

й культури. Тут функціонують Президія Національної академії наук України,значна кількість науково- дослідних інститутів.

загальним нахилом
до долини Дніпра. За характером рельєфу ділиться на три
частини.

Північна частина зайнята Поліською низовиною
(вис. до 198 м). Лівобережжя займає Придніпровська
низовина з розвиненими
річковими долинами.
Південно-західна частина
зайнята Придні­провською
височиною — найбільш
розчленованою і припіднятою
частиною області з
абсолютними висотами
до 273 м.

липня + 19 ° С. Річна
кількість опадів - 570-610 мм.

Помірно континентальний,
м’який, з достатнім зволоженням.
Тривалість вегетаційного періоду
198-204 дні. Сума активних
температур поступово збільшується
з Півночі на Південь від 2480 до 2700°.
 За рік на території області випадає
500-600 мм опадів, головним чиномвлітку.

артерією області.
У межах області Дніпро тече
протягом 246 км

і має наступні
найбільші притоки:
Прип'ять (з притокою Уж,
або Уша), Тетерів, Ірпінь,
Стугна, Рось (праві), Десна, Трубіж,
Супій (ліві). Рось і Супій впадають в
Дніпро за межами області.
У загальній складності в області
налічується 177 річок.

болотні грунти.
У центральній частині на
лесах — опідзолені чорноземи,
темно-сірі

і світло-сірі лісові грунти;
у південних районах — глибокі
малогумусні чорноземи.
На лівобережжі зустрічаються
лучно-чорноземні, лучні
солонцюваті, солончакові і болотні
солончакові грунти.

та лісостепової зон, що визначає
специфіку як природної, так
і культивованої рослинності.
Природна рослинність оточує
місто майже суцільним кільцем шириною від кількох до 10 км і відносно добре збереглася.
Вона представлена лісами, луками,
болотами, водними угрупованнями,
фрагментами степів та пустищ,
площа яких становить близько
45 тис. га, із яких ліси займають понад 35 тис.

різноманітний.Можна зустріти
дикого кабана та косуль. Полюють
лисиці, стрибає полохливий

заєць-русак. На деревах миготять руді білки,
а внизу ховаються тхори, клопочеться їжак,
десь зарилися невидимі кротита
землерийки. У траві зустрічаються
вужі та ящірки. У верховітті справжнє пташине царство: зяблики, дятли, дрозди, зорянки, горихвістки, синиці, солов'ї. Є й хижі птахи: сіра сова, шуліка.

піски.

Є невеликі поклади торфу.
Є джерела мінеральних радонових
вод (Миронівка, Біла Церква).

не змінився. Екологічна
ситуація в області в цілому
залишалась напруженою.
Високий

рівеньзношеності
основних фондів, незадовільний
стан частини водопровідно-
каналізаційних мереж,
існування несанкціонованих сміттєзвалищ
та незадовільний стан полігонів по захороненню
побутових відходів, відсутність на багатьох
об`єктах зливової каналізації, систем зворотнього
використання води, пилогазоочисного
устаткування – це лише неповний перелік проблем,
які обумовлюють непросту екологічну ситуацію.

буде мало, якщо кожен із нас не навчиться ставитися до

природи
як чуйний, дбайливий господар.|  1. Для збереження зникаючих і
рідкісних рослин та тварин нашого
краю їх заносять до Червоної книги
України, охороняють у заповідниках,
лісомисливських господарствах,
зоопарках, ботанічних садах. 2. Центральний ботанічний сад імені
Гришка, Ботанічний сад імені Фоміна,
Київський зоопарк є природоохоронними
об'єктами Києва.

найстаріших у Східній Європі.
Він був заснований ще в 1908
році. В зоопарку утримуються
рідкісні види звірів і птахів
із усіх континентів. Колекція тварин нараховує понад 2 тисячі особин 317 видів.
Із них третина є рідкісними та
зникаючими, занесеними до
Червоних книг різних категорій.
У зоопарку розробляються
наукові основи розведення
тварин у неволі.

всі території, заселені українцями між верхів’ ям Сяну та Сіверським

Дінцем, а також землі інших народів.

та інші. Середня щільність населення (без м.Києва) — 68,7 чол.

на 1 км2 (1985). Найщільніше заселені центральні та південні райони області.

осіб і за оцінкою на 1 березня 2014 року становила

1725,7 тис.жителів, 62% яких мешкало у містах та селищах міського типу, а 38% – у сільській місцевості.
Збільшення чисельності населення Київщини відбулось виключно за рахунок міграційного прирісту – 1,6 тис.осіб, який спостерігався майже в усіх районах та половині міст області.
У січні–лютому 2014р. спостерігалося
зниження народжуваності та збільшення с
мертності населення.
Упродовж січня–лютого 2014р. в області
народилось майже 3,3 тисячі немовлят
(1,6 тис.дівчаток і 1,7 тис.хлопчиків).
Як і раніше, кількість народжених у
міських поселеннях була більше, ніж у
сільській місцевості (2,0 тис. проти 1,3 тис.осіб).
Кількість померлих навпаки вище у сільській
місцевості (2,5 тис. проти 2,2 тис.осіб).
Серед прибулих в область впродовж січня–лютого
2014р., іммігранти з країн СНД становили 52,7%, решта (47,3%) – з інших країн. Серед вибулих з області 45,9% виїхали до країн СНД і 54,1 % – до інших країн.

Богуславський район,
Бориспільський район,
Бородянський район,
Святошинський район,
Яготинський район.

район, м. Бориспіль, П.-Хмельницький район м. Бровари, Броварський район, Поліський

район, м. Васильків, Васильківський район, Рокитнянський район, м. Ржищів, Вишгородський район, Сквирський район, м. Ірпінь, Володарський район, Ставищенський район, м. П.-Хмельницький, Згурівський район, Таращанський район, м. Прип`ять, Іванківський район, Тетіївський район м. Фастів, Кагарлицький район, Фастівський район, м. Славутич.

тис. осіб, або 92,5 % від  загальної кількості населення.
   За

роки, що минули від
перепису населення 1989 року
кількість українців зменшилось
на 2,6 %, разом з тим їх питома
вага у загальній кількості населення
зросла від 89,3 % у 1989 році до
92,5 % у 2001 році.
  Друге місце за чисельністю посідали
росіяни. Їхня кількість порівняно з
переписом 1989 року зменшилась на 35 %
і налічувала на дату перепису 109,3 тис. осіб.
Питома вага росіян у загальній кількості населення зменшилась на 2,7 відсоткового пункта і становила 6,0 %.

в тому числі приладобудування,
електронна, електроенергетика,
порошкова металургія, хімія і

нафтохімія), а також нові для області
виробництва — мікробіологічне і картонно-паперове. На території області розташовані Трипільська ГЕС,
Київська ГЕС, Київська ГАЕС.
Підприємства машинобудівної і металообробної
галузей випускають хімічне устаткування,
машини для тваринництва і кормовиробництва,
екскаватори, меліоративну техніку, технологічне
устаткування для підприємств тогівлі,
а також товари побутового призначення.

тваринництво(54,7%, 1985).
Тваринництво
спеціалізується на виробництві
м’ясо-молочної продукції, яєць.
В

усіх районах області провідним
є скотарство, крім того в
лісо-степовій зоні значний
розвиток одержали свинарство та
птахівництво. Розвинені також
кролеводство, бджолярство,
рибне господарство.

області проходять автомагістралі
міжнародного значення: Львів - Харків,
Львів -

Москва, Санкт-Петербург – Одеса
та інші.
Область має залізничне сполучення з усіма
регіонами України та країнами СНД.
Через її територію проходять міжнародні
експреси в усі держави Східної Європи.
Аеропорт міжнародного класу
"Бориспіль" - найбільші
повітряні ворота України. Він забезпечує
регулярні авіарейси більш ніж в 30
країн світу.
Крім цього аеропорту, в області розташовані
два аеродроми, які можуть приймати
вантажні транспортні літаки.

області, збільшення вкладу науки
і техніки в її розвиток, реалізацію

найважливіших соціальних завдань,
у тому числі збільшення
робочих місць та підвищення
зайнятості населення, забезпечення
прогресивних структурних перетворень в
галузі матеріального виробництва,
підвищення його ефективності та
конкурентоспроможності продукції,
покращення екологічної ситуації, зміцнення
взаємозв'язку освіти, науки і виробництва.
Особливого значення набувають інформаційно-телекомунікаційні системи, що забезпечують ефективне впровадження інноваційної діяльності.