Презентація до уроку природознавства у 5 класі з теми "Освоення космосу"

В.І. Баштовий

досліджень потрібні прилади: лінійка, термометр, терези тощо. Так і для

дослідження неба стародавні вчені розробили прості прилади: гномон, квадрант, астролябію. За їхньою допомогою дослідники визначали місце розташування і час перебування небесних тіл на небосхилі.

тіл створено спеціальні прилади. Першим таким приладом став телескоп, назва

якого означає «далеко дивлюся». Його винайшов італієць Галілео Галілей 1609 року.
Телескоп Галілея наближував зображення небесного тіла в 30 разів.

потужніші, але навіть за їхньою допомогою дослідження проводять переважно лише

вночі і за безхмарної погоди. Нині вже створено прилади, які дають змогу вивчати небесні тіла із Землі цілодобово.

Оптичний телескоп

Радіотелескоп

небесних тіл не обмежується. В останнє п’ятдесятиріччя створено найрізноманітніші пристрої

і прилади, які вивчають небесні тіла, перебуваючи в космосі, зокрема штучні супутники, орбітальні станції, зонди і міжпланетні станції.
Завдяки їм стало відомо, що на поверхні Венери є рівнини і гори, часто стаються виверження вулканів, а в надрах Марса існують величезні запаси замерзлої води. Крім того, вони ще здійснюють теле- і радіозв’язок, інформують про зміни ногоди тощо.
Також створено і виведено на орбіти телескопи зі спеціальними фотокамерами, за допомогою яких фотографують небесні тіла. Знімки, зроблені ними, дають змогу детально роздивитися поверхні планет, астероїдів тощо.

Автоматична обсерваторія «Хаббл» на орбіті навколо Землі

небо, відірватися від Землі, полетіти в космос. Величезний внесок у

здійснення цих мрій зробили такі особистості, як українці Ю. Кондратюк і С. Корольов, росіянин К. Ціолковський.

4 жовтня 1957 року. У цей день на орбіту Землі

було виведено перший штучний супутник. А 12 квітня 1961 року здійснилася довічна мрія людства. Росіянин Юрій Гагарін (мал. 91) на космічному кораблі-сунутнику «Восток-1», що стартував з космодрому «Байконур» (Казахстан), облетів навколо Землі і приземлився в заданому районі. Політ тривав 1 год 48 хв після старту.

космосу. Щороку збільшувалася кількість керованих польотів, запускали автоматичні станції для

вивчення планет і їхніх супутників. У 1965 році росіянин О. Леонов вийшов у відкритий космос.

керівництвом Піла Армстронга здійснив посадку на Місяць і взяв проби

місячного ґрунту.

яких космонавти тривалий час живуть і виконують дослідження. Серед таких

дослідників космосу був і наш співвітчизник Леонід Каденюк - перший космонавт незалежної України. Він у 1997 році разом з американськими дослідниками 16 діб працював на МКС орбітальній станції «Мир».

подібно до її природного супутника Місяця, було здійснено 4 жовтня

1957 року. Супутник був виготовлений з алюмінію та інших речовин, важив 84 кг і мав форму кулі діаметром лише 58 см. Чотири довгі антени, розміщені на ньому, передавали радіосигнали на Землю. Так розпочалася космічна ера.
Нині кількість супутників, відправлених різними країнами у космічний простір, дуже велика. Вони здійснюють радіозв’язок та телевізійні передачі, випробовують апаратуру для майбутніх космічних польотів. Існують супутники, за якими орієнтуються кораблі у морі та літаки в небі. Супутники-розвідники визначають місце розташування корисних копалин, допомагають складати прогнози погоди, виявляти радіаційні забруднення на нашій планеті тощо.