Презентація до уроку природознавства у 5 класі з теми "Небесні тіла"

В.І. Баштовий

налічити близько 3000 зір, а за допомогою бінокля, підзорної труби

чи телескопа - набагато більше.
Щоб простіше було орієнтуватися серед великої кількості зір, які можна побачити неозброєним оком, небесну сферу поділили на ділянки, а зорі на цих ділянках об’єднали в групи і назвали сузір’ями.

Розжарені небесні тіла, що випромінюють світло, називають зорями

так, що вони схематично нагадують певні фігури. Тому на небі

можна знайти Терези й Рака, Тельця і Пса. Багато назв зір і сузір’їв пов’язано з міфами й легендами. Не виняток і сузір’я Оріона, яке легко знайти на нашому небі за яскравими зорями.

Сузір’я Оріона

Сузір’я Оріона в атласі XVII ст.

давніх часів люди знали про небесні тіла, які вони назвали планетами. 
Зовні

вони схожі на зорі, але відрізняються від них тим, що постійно переміщуються по небу, переходячи з одного сузір’я до іншого, змінюючи свою яскравість. Пояснюється це тим, що планети рухаються своїми орбітами навколо Сонця і світять нам його відбитим світлом. Тобто самі планети не випромінюють світло.

шести з них виявлено природні супутники - небесні тіла, які обертаються навколо

планет.

Сонця по дуже витягнутій орбіті.
Комета складається з твердого ядра

- крижаної брили, утвореної з льоду й заморожених газів із твердим пилом, розміром від одного до десяти кілометрів, і хвоста.
З наближенням до Сонця речовини ядра комети починають випаровуватися. Так у комет виростає велетенський світний газовий хвіст.
Завдяки такому довгому хвосту давні греки називали комету «зорею з волоссям», а за часів Київської Русі вона отримала назву «хвостата зоря».

планет, адже крім великих планет навколо Сонця обертаються ще й

малі планети. У давнину їх називали планетоходами, а із часом за ними міцно закріпилася назва - астероїди.

Астероїд Церера

Веста, діаметр 530 км

тіла, ніж комети і астероїди. Їх називають
метеороїдами.
Їхні розміри не

перевищують 1 км. Потрапивши в повітряну оболонку Землі, метеороїди згорають. При цьому виникають світлові явища, які залежно від яскравості називають
метеорами і болідами.
Проте якщо метеороїд не згорів у повітряній оболонці Землі і впав на її поверхню, то таке небесне тіло називають метеоритом.
Метеорити отримують назву переважно за місцем їхнього падіння. Наприклад, є метеорити з назвами Бородино, Горлівка, Гонолулу.

- виникають явища, що називаються метеорними, чи метеорами.
Метеорит Гоба, Намібія

– найбільший серед знайдених на Землі

выпав найбільший за останні роки метеоритний дощ, який продовжувався 37

хв. Було знайдено ббільше 100 обломків, в тому числі один вагою 1,7 т. – це самий великий із знайдених на Землі кам’яних метеоритів.

зі швидкістю 29 км/сек. пролетіло небесне тіло, яке вибухнуло в

околицях озера Тако з потужністю 4 кілотонни в тротиловому еквіваленті.
Було знайдено близько ста дрібних уламків, найбільший з яких важить 205 г.
Аналіз уламків показав, що впав метеорит в 2012 році, за назвою місцевості падіння «охрестили» Саттер Мілл, з'явився на самому початку існування Сонячної системи.

неба впродовж календарного року. Усе, що тобі знадобиться для цього,

- це твої очі, хороша погода, фрагмент карти зоряного неба.
Дія 1. Ознайомся з картою зоряного неба. Зверни увагу на сім яскравих зір, які розташовані так, що нагадують ківш з ручкою. Давнім людям ці зорі та деякі менш яскраві, розташовані поруч, нагадували обриси ведмедя. Звідси і походить назва сузір’я - Велика Ведмедиця. Як ти знаєш, в Україні це сузір’я здавна називають ще Великий Ківш, або Віз.
Знайди також сузір’я зі схожими обрисами, але менших розмірів - Малу Ведмедицю. Сім яскравих зір цього сузір’я теж нагадують ківш. Остання зоря ручки його ковша є Полярною зорею.
Дія 2. Після ознайомлення з картою пізно ввечері в ясну погоду вийди з дорослими на вулицю. Пам’ятай! Перед початком спостереження твій зір має звикнути до темряви. Спробуйте разом відшукати на зоряному небі сузір’я Великої та Малої Ведмедиць, Полярну зорю. 
Дія 3. Через 45-60 хв. перевір, чи змінили сузір’я Великої та Малої Ведмедиць своє положення на небосхилі. Спробуй пояснити побачене.

XVII ст. англійський астроном Галлей), що з’являється біля Землі приблизно

через кожні 76 років.
Востаннє вона наблизилася до нашої планети в 1986 р.
Форма її ядра нагадує яйце завдовжки 15 км та діаметром 10 км.
Комета Галлея обертається навколо своєї осі, роблячи повний оберт за 53 години. Температура на її поверхні -67 °С, а всередині -19 °С.

Астроном Галлей