Богдан Зиновий Хмельницкий

народився 27 грудня 1595р.(на свято Святого Федора Начертанного та одержав

ім'я Богдан, від народної форми церковного імені Теодор (Феодот). Однак ця версія не пояснювала друге ім'я Богдана Хмельницького, Зиновій.)
Богдан Хмельницький походив з українців дрібно-шляхетського роду. Батько Богдана, Михайло Хмельницький, був на службі у коронного гетьмана Станіслава Жолкевського, а потім у його зятя Яна Даниловича. Матір Богдана була козачкою і, найімовірніше, звалася Агафією. Відомо, що Богдан мав брата Григорія.

П о х о д ж е н н я

Богдан народився у Черкасах.
С. Тароня, Н. Полонська - Василенко, вказують

на те, що до переїзду у Чигирин батько Хмельницького жив у Жовкві.
І. Крип’якевич називає Суботів або Чигирин місцем народження Хмель-ницького.
М. Петровський доводить, що це місто Переяслав.

Місце народження

школі.
У 1609р., на пропозицію гетьмана Жол-кєвського, батько віддав його

до Львівської єзуїтської колегії. Там навчався 5-7 років, де був добре обізнаний з всесвітньою історією, латинською, польскою мовою, а згодом навчився турецької, кримськотатарської і французької мов.

О с в і т а

Будівля львівського
Єзуїтського колегіуму

козацтва, Хмельницький під час одного з боїв під Москвою врятував

королевича Владислава, і потім той завжди прихильно до нього ставився.
У 1620р. у битві під Цецорою, Хмельницькі потрапили у турецький полон. Існує думка, що старший Хмельницький загинув у цій битві. Знаходячись у Стамбулі, Богдан фактично виконував обов'язки перекладача при одному з командувачів турецького флоту, удосконаливши своє знання турецької мови.
У 1622р. Хмельницький утік з полону, а батько залишився в Туреччині і незабаром помер.

оселився на успадкованому по батькові хуторі Суботові, біля Чигирина.
З

1637р. Хмельницький серед вищої козацької старшини, брав участь у повстанні проти Польщі і як військовий писар.
Восени 1638р. Хмельницький був членом козацького посольства до короля Владислава IV. Польська ординація 1638р. скасувала автономію Війська Запорозького й поставила Козаччину в безпосередню залежність від польської військової влади на Україні.
Хмельницький втратив військове писарство і став одним із сотників Чигиринського полку.

К о з а ц т в о

Новоселище й суміжні землі). Існує малопідтверджена легенда про те, що

1645 року він, разом з козацьким загоном на 2 тисячі чоловік був на службі французького уряду .
Був таким відомим козацьким ватажком, що Владислав IV, готуючи військову коаліцію проти Туреччини (в складі Польщі, Венеції та інших держав), вдався до нього по допомогу Війська Запорозького.
Хмельницький був одним з козацьких делегатів, з якими Владислав обговорював у Варшаві, в квітні 1646р. плани майбутньої війни.
Усе це піднесло його авторитет на Україні та в Польщі і за кордоном і створило йому широкі військові й політичні знайомства та зв'язки.

К о з а ц т в о

ворожу кров у полі з жовтим піском», яка переросла у

Національно-визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої 1648-1657рр. під проводом Б.Хмельницького.
Хмельниччина - традиційна історична назва повстання та історичного періоду 1648-1676рр. під проводом Б. Хмель-ницького, під час яких Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських етнічних земель, на базі яких постала козацька держава «Військо Запорозьке» на чолі з гетьманом, що проіснувала до 1760р..

На чолі визвольного руху

Військо
Запорозьке
Б. Хмельницький

Річ
Посполита
Ян ІІ Казимир

рр.).

центральної і північно-східної України, яка утворилася за Зборівським договором 1649р.

З 1654р. увійшла під протекторат Московського царства та зберігала свою автономію до 1764р., коли була ліквідована Катериною II. Після втрати державності словом Геть-манщина позначали Ліво-бережну Україну, що входила до складу Української козацької держави.
Це територія сучасних Чернігівської, Полтавської, Сумської (без південно-східної частини) і лівобережних частин Київської і Черкаської, західну частину Брянської областей.

літом 1656 р. став останнім походом старого гетьмана, потім він

став все більше упадати на силах і здоров’ї.
Навесні 1656 року Богдан Хмельницький тяжко захворів. Богдан тішився однією думкою, що передає булаву свою гетьманську до рук сина(Юрія). Та говорив, що до булави треба й голови. Він пильно наставляв сина на гетьманську справу.
У І пол. 1657р. хвороба загострилася, а 27 липня (6 серпня за новим стилем) гетьман помер у Чигирині. Ховали його в церкві св. Іллі в Суботові. Але костей Хмельницького там зараз нема, бо кілька літ по тому предводитель поляків Степан Чернецький наказав викинути кості Богдана на глум та наругу. Та не здобув цим слави ні собі ні своїй дружині, бо глумився над кістками чоловіка, якого не міг перемогти живим.
Пам’ять про Богдана зосталася на віки живою і дорогою для козацького війська і нащадків усього народу українського. Народ не забув того добра, що хотів для України славний гетьман. Він оспівав богданові діла в піснях і думах, як ні одного з гетьманів.

Підсумки життя та діяльності

Іллінській церкві
Переговори з польским
послом під Замостям 1649р.
Тиміш – старший

син Богдана

Пам'ятна монета

Орден Б. Хмельни-цького I ступеня
у СРСР

Орден Богдана Хмельницького I ступеня в Україні

королівської
милості, рука власна

Україні — Гетьманщині. Михайло Грушевський, 1913
Хмельницький став

керівником Визвольної війни завдяки тому, що здобув довір`я мас. Він ріс і жив серед козацтва, розумів його прагнення й інтереси. Народні маси зустріли Хмельницького з цілковитим довір'ям, розуміючи, що він є справжнім захисником їх інтересів.
Іван Крип'якевич, 1954
Він поводився так, неначе був монархом суверенної держави, й розвинув широку дипломатичну акцію на міжнародному полі для зміцнення свого становища. Дмитро Дорошенко, 1921

В і д г у к и відомих істориків

і хоробрий вояк. Він створив понад 300-тисячне українське військо, яке

було першорядною збройною силою в тогочасній Європі й основою, на якій будувалася нова українська держава.
Найбільшим досягненням Хмельницького було утворення й формування Козацько-Гетьманської Держави - Війська Запорозького (1648-1764). У всіх галузях державного будівництва - у війську, адміністрації, судівництві, фінансах, у царині економіки й культури, Хмельницький виступає, як державний діяч великого формату.

Б. Хмельницький – політик і дипломат