Разделы презентаций
- Разное
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Геометрия
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
СССР в период застоя и перестройки
Содержание
- 1. СССР в период застоя и перестройки
- 2. 1. Чи одностайно сприйняли делегати ХХ з’їзду
- 3. План урокуСуспільно-політичне життя країни. Дисидентський рух.Від “перебудови”
- 4. 1. Суспільно-політичне життя країни у 1964 – 1985 роках.
- 5. Л. Брежнєв керував країною упродовж 18 років.
- 6. Період 1964–1985 рр. в історичній і публіцистичній
- 7. Розпочинається процес «ресталінізації» — головною стає ідея
- 8. Ю. Андропов уславився спробами наведення порядку як
- 9. Економічний розвитокспоживання певний час компенсувалися за рахунок
- 10. Слайд 10
- 11. Зовнішня політикаРозвиток ВПК та енергетична криза на Заході давала надію СРСР на перехоплення стратегічної ініціативи.
- 12. Переговорний процес, що тривав до кінця 70-х
- 13. в разі загрози позиціям комунізму в цих
- 14. 2. Дисидентський рух.
- 15. Д и с и д е н
- 16. Етапи дисидентського Робота з підручником ст. 115
- 17. Перебування К. Черненка при владі (лютий 1984 — березень 1985 рр.) було рецидивом «брежнєвізму»
- 18. 3. Від “перебудови” до розпаду СРСР (1985 – 1991 рр.)
- 19. У березні 1985 р. Генеральним секретарем ЦК
- 20. Перебудова та розпад СРСР (1985–1991 рр.) Новий
- 21. перейшли до саботажу його заходів, а в
- 22. Економічний розвитокКрах перебудови був певною мірою прискорений
- 23. Економічні реформиСт. 116 – 117 Які спроби реформ були проведені у 1985 – 1991 роках?
- 24. Зовнішня політикаприпинення інтервенції в Афганістані в лютому
- 25. 4. Лібералізація суспільного та політичного життя. Домашнє завдання пит. 5 на ст. 119
- 26. 5. Антидержавний путч 1991 року. 19
- 27. Росія наприкінці ХХ ст. — на початку ХХІ ст.
- 28. У 1993 р. в Росії починається політична
- 29. 27 жовтня 1991 р. — обрання президентом
- 30. Протягом 2000–2008 рр. президентом Російської Федерації був
- 31. Домашнє завданняОпрацювати відповідний параграф підручника.
- 32. Скачать презентанцию
1. Чи одностайно сприйняли делегати ХХ з’їзду його рішення? Які суперечки і суспільстві викликав з’їзд? 2. Назвіть суперечливі ознаки політики М. Хрущова.
Слайды и текст этой презентации
Слайд 21. Чи одностайно сприйняли делегати ХХ з’їзду його рішення? Які
суперечки і суспільстві викликав з’їзд? 2. Назвіть суперечливі ознаки політики М.
Хрущова.
Слайд 3План уроку
Суспільно-політичне життя країни.
Дисидентський рух.
Від “перебудови” до розпаду СРСР
(1985 – 1991 рр.)
Лібералізація суспільного та політичного життя.
Антидержавний
путч 1991 року.
Слайд 5Л. Брежнєв керував країною упродовж 18 років. Історики визначали цей
період як застій. Назва стала популярною, хоч вона і не
повною мірою віддзеркалює сутність брежнєвської епохи. «Застій» — відсутність розвитку, проте ситуація у СРСР була значно складнішою.
Слайд 6Період 1964–1985 рр. в історичній і публіцистичній літературі образно називали
«застій». Суть застою полягала в тому, що радянську владу охопила
системна криза, яка проявилась в усіх сферах життя: економіці, політиці, соціальній сфері, суспільній моралі тощо.
Слайд 7Розпочинається процес «ресталінізації» — головною стає ідея збереження та захисту
ідеалів сталінської моделі соціалізму. Спроби дисидентів відстоювати громадянські та національні
права жорстоко придушувалися. Зберігалася монополія КПРС.Перебування при владі Л. Брежнєва було реалізацією замовлення номенклатур-них верхів на збереження стабільності.
Слайд 8Ю. Андропов уславився спробами наведення порядку як «нагорі» (боротьба з
корупцією в Москві та регіонах), так і «внизу» (посилення трудової
дисципліни та боротьба з прогульниками на виробництві). Але після смерті Ю. Андропова в лютому 1984 р. перетворення припинилися.
Слайд 9Економічний розвиток
споживання певний час компенсувалися за рахунок продажу енергоносіїв за
кордон і закупівлі товарів народного споживання. Проте основна маса коштів
скеровувалася на розвиток ВПК (військово- промислового комплексу)Було відновлено систему директивно-міністерського керівництва. Подальше зниження темпів промислового виробництва та зростання дефіциту продуктів народного
Слайд 11Зовнішня політика
Розвиток ВПК та енергетична криза на Заході давала надію
СРСР на перехоплення стратегічної ініціативи.
Слайд 12Переговорний процес, що тривав до кінця 70-х років, переріс у
новий виток гонки озброєнь та холодної війни, спровокованої втручанням СРСР
у справи країн Азії та Африки, розміщення ракет СС-20 у країнах Східної Європи, а особливо початком війни в Афганістані (грудень 1979 р.).
Слайд 13в разі загрози позиціям комунізму в цих країнах.
Зазначений сценарій був
уперше опрацьований в ЧССР у 1968 р. та готувався для
Польщі 1980 рокуУ стосунках із соціалістичними країнами домінувала «доктрина Брежнєва» — визнання суверенності союзників з одночасним «правом» СРСР на інтервенцію
Слайд 15Д и с и д е н т с ь
к и й р у х — рух інакомислячих —
правозахисна, згодом політична течія, учасники якої були не згодні з ідеологією тоталітарного СРСР та інших соціалістичних країн.1. Марксистська (спрямована на побудову «соціалізму з людським обличчям») — П. Григоренко (Україна), Р. Медведєв (Росія).
2. Національно-визвольна (спрямована проти русифікації в національних республіках) — В. Лук’яненко, В. Чорновіл (Україна), З. Гамсахурдія (Грузія).
3. Правозахисна (спрямована на захист загальнолюдських прав громадян СРСР) — А. Сахаров, С. Ковальов (Росія).
4. Релігійна (спрямована на поновлення в правах Української греко-католицької церкви та деяких протестантських конфесій) — Г. Вінс, В. Романюк, Й. Тереля (Україна), Г. Якунін (Росія) та ін.
Слайд 17Перебування К. Черненка при владі (лютий 1984 — березень 1985
рр.) було рецидивом «брежнєвізму»
Слайд 19У березні 1985 р. Генеральним секретарем ЦК КПРС було обрано
М. Горбачова. Із цієї події починається завершальний період історії СРСР,
що дістав назву «перебудова», який закінчився розпадом СРСР.
Слайд 20Перебудова та розпад СРСР (1985–1991 рр.)
Новий генеральний секретар ЦК КПРС
М. Горбачов розпочав політику перебудови, складовими компонентами якої були:
прискорення соціально-економічного
розвитку, гласність як свобода слова під час обговоренняраніше заборонених проблем, демократизація суспільно-політичних відносин.
Слайд 21перейшли до саботажу його заходів, а в серпні 1991 р.
здійснили спробу державного перевороту — путч. Але спроба державного перевороту
завершилася поразкою й зумовила крах радянської комуністичної системи.Нова політика спричинила негативну реакцію
консервативних сил в КПРС. Ці сили після невдалої спроби зупинити курс перетворень М. Горбачова,
Слайд 22Економічний розвиток
Крах перебудови був певною мірою прискорений непослідовними економічними реформами:
зменшено планові показники, але збільшився обсяг держзамовлень; проголошення економічної самостійності
підприємств, яке привело до розриву виробничих зв’язків; розгортання кооперативного руху, який ще більше загострив проблему товарного дефіциту; проявом негативних тенденцій стало поширення «чорного ринку»
Слайд 24Зовнішня політика
припинення інтервенції в Афганістані в лютому 1989 р., припинення
підтримки прорадянських режимів в Африці, Азії та Латинській Америці, що
зумовило їх крахПеребудова доповнювалась «новим мисленням» у міжнародних відносинах: активізація переговорного процесу та закінчення «холодної війни»,
Слайд 26
5. Антидержавний путч 1991 року.
19 серпня 1991 року здійснили заколот
МЕТА: зрив підписання нового союзного договору, що розширював права республік.
ПЕРЕБІГ
ПОДІЙ: Оголошення надзвичайного стану, заборона мітингів, діяльності опозиції.Захист парламенту – «Білого дому»
Слайд 28У 1993 р. в Росії починається політична криза, яка була
зумовлена протистоянням виконавчої та законодавчої гілок влади. 3–4 жовтня 1993
р. Б. Єльцин увів війська до Москви.
Слайд 2927 жовтня 1991 р. — обрання президентом Чечні Дж. Дудаєва,
який проголосив незалежність республіки від Росіїй відмовився від підписання Федеративного
договору. 29 листопада 1994 р. — висунення ультиматуму Росією з вимогою роззброїти «нелегальні озброєні формування» в Чечні. 10 грудня 1994 р. — вступ російських військ на територію Чечні. Відбулися дві Чеченські війни: перша (1994–1996 рр.) і друга (1999–2004 рр.).
Слайд 30Протягом 2000–2008 рр. президентом Російської Федерації був В. В. Путін.
. Із 2008 р. він обійняв посаду Прем’єр-Міністра Росії. Президентство
Путіна не уникло трагічних сторінок: друга війна в Чечні, захоплення терористами школи в Беслані (2004), теракт на Дубровці (2002), затоплення підводного човна «Курськ» (2000) та ін.
Теги
