Політичний режим Японії

Японії

частині Тихого океану.
Складається з 47 адміністративних одиниць — префектур
Столиця — Токіо. Одна з найбільш

технологічно розвинутих країн світу.

тиском США після поразки країни в Другій світовій війні.
За Конституцією влада в

Японії поділяється на три гілки — законодавчу, виконавчу і судову. Першу представлено Парламентом, другу — Кабінетом міністрів і місцевими органами виконавчої влади, третю —Верховним і регіональними судами. Місцеві громади різних рівнів мають широкі права самоврядування.

єдності. Він позбавлений права керувати країною й виконує лише церемоніальні

функції. Чинним Імператором країни є Його Величність Імператор Акіхіто. Фактичним головою держави виступає прем'єр-міністр, голова Кабінету міністрів. З 30 серпня2011 року цю посаду обіймає Нода Йосіхіко.

оскільки в Японії капіталізація поєднана з корпоративністю. Збереження традиційних цінностей

японської ментальності дало змогу країні ефективно справитися із завданнями модернізації і стати однією з найрозвинутіших демократичних країн.

що народ є суверенною владою і встановлює справжню Конституцію. Державна

влада у зв'язку з цим засновується на непохитній довірі народу, її авторитет походить від народу, а повноваження здійснюються представниками народу, її благами користується народ. Це принцип, загальний для всього людства, і на ньому заснована Конституція Японії.

між різними елементами системи, що нагадують своєю будовою піраміду. На

нижніх ярусах таких «пірамід» знаходяться різні професійні, селянські, жіночі, молодіжні організації, що замикаються на верхівці політичними партіями . Низові ланки «пірамід» постійно надають підтримку своїм партіям, комплектують їх, поширюють їх ідеологію.

(ЛДП), соціал-демократична партія Японії, нова партія Японії (НПЯ), демократична партія

Японії (ДПЯ), нова партія Сакігаке (Провісник), комуністична партія Японії (КПЯ), партія демократичного соціалізму (ПДС), комейто (Партія чистої політики).

1) Імператор є символом держави і єдності народу, його статус

визначається волею всього народу, якому належить суверенна влада.
На практиці у Імператора ще менше повноважень, ніж у монарха Великобританії, оскільки він позбавлений навіть таких традиційних для глави держави прав, як право вето, вплив на формування уряду, верховне головнокомандування збройними силами. Імператор-символ єдності народу, в повсякденному житті виконує церемоніальні функції зовнішньополітичного характеру.

свобод;
правова держава, громадянське суспільство;
децентралізація;
ринкова економіка.


Риси демократичного режиму в Японії:
влада поділяється

на судову, виконавчу і законодавчу;
вплив ментальності та традицій;
в Конституції закріпленні всі права та свободи;
багатопартійність і наявність опозиції;
корпоративність.
наявність жорстких вертикальних відносин між різними елементами системи;
Японія є країною з ринковою економікою;
є відкритою країною;
влада імператора обмежена.

режиму, але є риси, що відрізняють демократичний режим Японії:
ментальність і

традиції;
корпоративність;
наявність жорстких вертикальних відносин між різними елементами системи.