Слайд 1Розділові знаки в простому реченні
Підготував
Студент групи Т12 2/9
КМК КНТУ
Кузьменко Сергій
Слайд 2Що таке речення?
Речення - це осмислене сполучення слів або окреме
слово, граматично та інтонаційно оформлена як відносно закінчена цілість.
Слайд 3Просте речення
Простим називається речення, яке має тільки одну граматичну основу.
Приклад:
“Вибігла на вулицю весела дітвора.”
Слайд 4 Крапка (.)
Кома (,)
Крапка з комою (;)
Двокрапка
(:)
Тире (-)
Знак оклику (!)
Знак питання (?)
Розділові знаки
Слайд 5Крапка
Крапка вживається:
У кінці розповідного двоскладного чи односкладного речення.
“Ніч. Спека.”
У кінці спонукального речення, якщо в ньому відсутня
інтонація оклику або питання.
“Вирішить завдання.”
У кінці графічно скороченого слова.
“напр.; і т.д.”
Слайд 6Крапка
Для виділення приєднувальних конструкцій.
“Будуть козаки подорожні проїжджати, твій
голос зачувати, до могили будуть завертати. Бандуро моя (М.Пригара).”
Після
назв дійових осіб перед їх репліками в драматичних творах.
“Василь. І довго це ти будеш чухатися?
Конюх. Вибачте, пане. Винен.”
Слайд 7Кома
“Я підвівся, поглянув їй у очі.”
“Спи, моя дитинко, спи.”
Слайд 8Кома
Кома вживається:
Між однорідними членами речення, безсполучникового або за допомогою
потиставного сполучника.
“Він встав, потягнувся, підійшов до вікна.”
Між частинами складного
речення.
“У кав'ярні вони зустрілися з друзями, яких давно не бачили.”
Слайд 9Кома
При виділенні інтонацією і за смислом звертання, вставних і
вставлених словосполучень і речень, відокремлених другорядних членів речення, а також
уточнюючих слів, вигуків, стверджуючих часток і порівняльних зворотів.
“Пиши ж мені, друже, якщо матимеш час.”
Слайд 10Крапка з комою
Крапка з комою вживається:
Для виділення однотипних частин
складного речення.
“Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари; сонце спить;
ніде не чутно людської мови (Т.Шевченко).”
Між поширеними членами речення.
“Я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха… (І.Нечуй-Левицький)”
У кінці рубрик. “1) голосні; 2) приголосні; та ін.”
Слайд 11Двокрапка
Двокрапка вживається:
У безсполучникових складних реченнях з різнотипними частинами, якщо
друга частина розкриває загальний зміст першої або пояснює окрему її
частину.
“Він врахував все: і що скаже він, і те, як його сприйме аудіторія, і навіть думку самого Миколи Петровича”
При прямій мові у випадку, коли слова автора їй передують.
“Петро нарешті вимовив: "Я впевнений, що це правда.”
Слайд 12 Після узагальнюючого слова перед однорідними членами.
“Послідовність дій така: 1)
довести, що речення складне;
2) з'ясувати вид складного речення та
ін.”
Двокрапка
!!! Перед двокрапкою, як правило, тон підвищується, після неї робиться вичікувальна пауза, і далі слова промовляються звичайним тоном.
Слайд 13Тире
Тире ставиться там, де й одинична та парні коми, а також
там, де коми ставити не можна.
Тире вживається:
Між присудком і
підметом, якщо вони виражені однаковими лексично- граматичними категоріями.
“Справжня дружба - чисте джерело.”
На місці пропущеного члена або кількох членів речення.
“ Сьогодні (є)- твій день народження.”
Слайд 14Тире
При відокремленій прикладці.
“Я так довго працював - завдяки твоїй
підтримці - для того, що б доказати самому собі.”
Перед
узагальнюючим словом після однорідних членів речення.
“На пустирях, у рівчаках та неглибоких балках - скрізь росте ця невибаглива рослина.”
Якщо друга половина безсполучникового складного речення має значення протиставлення.
“Ще сонячні промені сплять - досвітні вогні вже горять (Л.Українка).”
Слайд 15Знак оклику
Знак оклику вживається:
У кінці спонукального речення, якщо, крім
спонукання, в реченні виражається емоційний стан того, хто говорить.
“А ну,
відчиняй!"- вигукнув хтось за дверима.”
Після звертання при емоційному його виділенні.
“- Хлопці! - покликав Олег Васильович - Швидко біжить до мене!”
У кінці розповідного речення, у якому виражається емоційний стан автора.
“Боже! Що ж ви наробили!”
Слайд 16Знак питання
Знак питання вживається:
У кінці питального речення.
“Звідки ж ми
такі?”
У діалогах.
“ ̶ Микола. Слухайте, і чого ви оце
все питаннями на питання відповідаєте?
̶ Михайло. А ви як думаєте?”