АНАЛІЗ ЛІКВІДНОСТІ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ

платоспроможності, методика їх розрахунку, економічна інтерпретація.
Аналіз поточної платоспроможності компанії.

Фактори, що впливають на нормативний рівень коефіцієнту поточної ліквідності.

тотожними.
Під ліквідністю розуміють мобільність активів, їх спроможність за короткий проміжок

часу перетворюватися з натурально-речовинної форми в грошову. Ліквідність окремого виду активу підприємства, її рівень залежить від тривалості часового періоду, необхідного для трансформації такого активу у грошову форму. Чим коротший період, тим вища ліквідність окремого виду активів.

Отже, ліквідність необхідно розглядати:
як час, необхідний для продажу активів;
як суму, одержану від продажу активу.

Якісними характеристиками спроможності підприємства своєчасно та у повному обсязі забезпечити обслуговування поточних платежів, що виникають в результаті фінансово-господарської діяльності є рівень платоспроможності (можливість своєчасного та повного погашення зобов’язань) та ліквідності підприємства (можливість швидкого формування фонду грошових коштів без значних фінансових втрат). Із вище сказаного випливає, що підтримання належного рівня платоспроможності та ліквідності суб’єкта господарювання досягається шляхом відповідної організації оборотного капіталу підприємства у часі та просторі.

окремих видів активів підприємства, а також швидкості погашення поточних зобов’язань.
Наприклад,

такими показниками є період інкасації дебіторської заборгованості та період погашення кредиторської заборгованості.

Період інкасації дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги

=

- характеризує швидкість надходження грошових коштів від продажу товарів, робіт, послуг у кредит :

тривалість погашення підприємства заборгованості постачальникам:
Час (кількість днів), необхідний для

трансформації усіх оборотних активів на готівкові кошти визначається за допомогою індексу ліквідності:

, де Іл = індекс ліквідності оборотних активів,
ОАі = обсяг окремого виду оборотних активів (і),
Ті = тривалість обороту і-го виду оборотних активів

балансу.
Ліквідність балансу виражається в ступені покриття боргових зобов’язань підприємства його

активами, строк перетворення яких у грошову готівку відповідає строку погашення платіжних зобов’язань. Ліквідність балансу досягається встановленням рівності між зобов’язаннями підприємства та його активами.

Правило ліквідності балансу передбачає спроможність суб’єкта господарювання конвертувати немонетарні активи в монетарну форму та погасити свої платіжні зобов’язання. Перед дослідженням балансу на дотримання правила ліквідності необхідно активи згрупувати за ступенем спадаючої ліквідності, а пасиви за ступенем зменшення строковості їх використання.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються наступні умови:

поділяються на 4 групи:
1. Найбільш ліквідні активи А(1) -

грошові кошти і короткострокові фінансові вкладення, суми яких можуть бути використані для використання поточних розрахунків негайно.
2. Активи, що швидко реалізуються А(2) - готова продукція, товари та короткострокова дебіторська заборгованість. Ліквідність даної групи залежна від своєчасності виконання угод про поставку продукції, попиту на неї та її конкурентоспроможності на товарному ринку, платоспроможності покупців, використовуваних форм розрахунків.
3. Активи, що повільно реалізуються А(3) – виробничі запаси та незавершене виробництво, інші оборотні активи, витрати майбутніх періодів. Для перетворення даних оборотних активів в грошову форму їм необхідно ще пройти повністю стадію виробництва та стадію обігу.
4. Активи, що важко реалізуються А(4) – основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, незавершене будівництво, призначені для використання в господарській діяльності в відносно великому проміжку часу.

групи:
1. Найбільш термінові зобов'язання П(1) - кредиторська заборгованість, розрахунки

по дивідендах, інші короткострокові зобов’язання, а також позики, які були не погашені вчасно.
2. Короткострокові пасиви П(2) - короткострокові кредити і позикові кошти.
3. Довгострокові та середньострокові пасиви П(3) - довгострокові кредити і позикові кошти.
4. Постійні пасиви П(4) - власний капітал, що знаходиться в постійному розпорядженні підприємства, а також доходи майбутніх періодів та забезпечення наступних витрат і платежів.
Такий поділ активів та пасивів підприємства є умовним та містить ризик неточності, рівень якого залежить від дотримання фінансовими службами підприємства принципів достовірності та обачності при складанні фінансової звітності. Для більш точного аналізу ліквідності активів аналітику необхідна додаткова інформація про залежані залишки продукції та товарів на складі, що не користуються попитом, реальні суми сумнівної дебіторської та кредиторської заборгованості, прострочені суми окремих видів заборгованості тощо.

2009-2011рр.
тис. грн.

зваженою по критерію платоспроможності.
Проте, слід зважати на можливість жорсткого

поділу складових активу чи пасиву на передбачені правилом групи лише за умови доступу до даних фінансового обліку фірми. За умов зовнішнього аналізу, в рамках якого була побудована дана таблиця, можемо тільки припустити, що наймовірніше до складу кредиторської заборгованості (формує групу П1) входить заборгованість за кількома угодами з контрагентами з різними строками виконання платіжних зобов’язань. Тому перегрупування кредиторської заборгованості в різні групи короткострокових зобов’язань (П1 чи П2) значно посилить об’єктивність висновків щодо визначення ліквідності балансу.
Також слабке місце правила пов’язане з тим, що в його механізм не закладено врахування впливу на структуру балансу специфіки діяльності того чи іншого суб’єкта господарювання. Тому дотримання чи недотримання вимог зазначеного правила не завжди означатиме платоспроможність підприємства чи її відсутність у конкретний період.

показує, скільки ліквідних оборотних активів припадає на зобов'язання підприємства з

урахуванням вагових коефіцієнтів
Вагові коефіцієнти показують рівень значущості для аналітика кожної групи ліквідності по балансу.

питання, як:
- свобода у розпорядженні активами (чи не є активи

предметом застави);
- можливість швидкої втрати цінностей активу внаслідок його морального або фізичного зносу;
- доступність активів для поточного розпорядження;
- контрольованість активів;
- наявність умовних зобов’язань, до яких відносять гарантійні та потенційні зобов’язання, що можуть виникнути внаслідок несприятливого рішення по судовому розгляду.

З метою поглибленого аналізу складу оборотних активів їх групують за критеріями ризику.
До групи активів з мінімальним ступенем ризику відносять грошові кошти і короткострокові цінні папери, що легко реалізуються.
Активи з малим ступенем ризику — це дебіторська заборгованість підприємств з нормальним фінансовим станом, запаси (крім залежаних), готова продукція, що користується попитом.
До групи активів із середнім ступенем ризику належать незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів.
Високий ступінь ризику мають такі елементи оборотних активів, як сумнівна дебіторська заборгованість, запаси готової продукції, яка не користується попитом, залежані запаси, інші неліквіди.

погашення короткострокових зобов’язань такого підприємства за рахунок мобілізації його оборотного

капіталу. для наявність у нього оборотних коштів у розмірі, навіть з порушенням строків погашення, які передбачені контрактом.

При цьому вважається, що ліквідність підприємства відображає його спроможність не лише у найкоротші строки закумулювати необхідний обсяг грошових коштів за рахунок продажу наявних оборотних активів, а й також оперативно залучити додаткові фінансові ресурси із зовнішніх джерел без значних додаткових витрат і суттєвого зростання середньозваженої вартості капіталу підприємства.

Отже, рівень ліквідності підприємства визначається ліквідністю його активів та його кредитоспроможністю.

підприємства, оскільки оцінює можливість наявними фінансовими ресурсами своєчасно погашати власні

платіжні зобов’язання. Для забезпечення фінансової стійкості суб’єкт господарювання повинен мати гнучку структуру капіталу та вміти управляти його кругообігом таким чином, щоб забезпечити постійне перевищення доходної частини над витратною з метою збереження платоспроможності в межах прийнятного ризику.

Тарасенко Н. Г.: платоспроможність - наявність у підприємства коштів для погашення ним у встановлений термін і в повному обсязі своїх боргових зобов'язань, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру. Показником платоспроможності підприємства на визначену дату є відсутність прострочених боргів банку, бюджету, постачальникам, робітникам та службовцям.
Єфимова О.В.: платоспроможність підприємства характеризується його можливістю і здатністю своєчасно й повністю виконувати свої фінансові зобов’язання перед внутрішніми та зовнішніми партнерами, а також державою

та аналізується на основі даних про його грошові потоки: обсяг

надходжень грошових коштів у поточному періоді має бути достатнім для забезпечення грошових виплат з метою погашення поточних зобов’язань господарюючого суб’єкта.

Перспективна платоспроможність визначає можливість підприємства у майбутньому розраховуватися за своїми короткостроковими боргами і досліджується переважно за допомогою показників ліквідності активів, ліквідності балансу.

Ліквідність пов'язана з необхідністю розгляду активів та пасивів балансу з точки зору їх співпадіння у часі, а платоспроможність передбачає глибокий аналіз джерел покриття зобов'язань, у т.ч. в кризових ситуаціях.

Саме від рівня ліквідності залежить як перспективна, так і поточна платоспроможність. Від структури оборотних активів за ступенем ліквідності залежить платоспроможність підприємства – вона може бути тимчасовою, хронічною чи тривалою.

ліквідності відповідно на початок і кінець періоду;
— нормативний

рівень коефіцієнта поточної ліквідності;

— тривалість звітного періоду, міс.;

6(3) — період відновлення (втрати) платоспроможності, міс.; за період відновлення платоспроможності прийнято 6 міс., період втрати — 3 міс.

Якщо значення коефіцієнта відновлення платоспроможності не менше за 1, підприємство протягом 6 міс. спроможне вийти на нормативний рівень коефіцієнта поточної ліквідності та відновити свою платоспроможність.

Якщо значення коефіцієнта втрати платоспроможності буде меншим за 1, то підприємство найближчим часом не зможе виконувати свої зобов’язання перед кредиторами.

Отже, якщо буде більшим за 1, то втрата платоспроможності підприємству не загрожує

.

побудову платіжного календаря, у якому очікувані на певну дату (чи

за чітко визначений період) надходження грошових коштів порівнюють з платіжними зобов’язаннями:

ОПЕРАТИВНИЙ ПЛАТІЖНИЙ КАЛЕНДАР НА ХХ.ZZ. 2007 р.

рівень коефіцієнту поточної ліквідності

основі балансових даних, які характеризують майновий стан підприємства за станом

на конкретну дату і відповідно одноманітний. Тому виникає потреба в аналізі його динаміки за низку періодів);
можливість завищення показника внаслідок включення до складу поточних активів низьколіквідних або неліквідних їх статей;
недостатня інформативність для прогнозування майбутніх грошових надходжень і витрат, що є головним завданням аналізу поточної платоспроможності;
наявність потенційних зобов’язань, які не відображуються в балансі і не враховуються при розрахунку коефіцієнта поточної ліквідності;
ігнорування перспективних виплат, які можуть спричинити значний відтік грошових коштів у майбутньому.

Основними ознаками поточної платоспроможності є:
а) наявність у достатньому обсязі коштів на поточному рахунку;
б) відсутність простроченої кредиторської заборгованості.

коефіцієнта поточної платоспроможності (покриття), що враховує особливості оборотності дебіторської та

кредиторської заборгованості, а також ефективність управління запасами підприємства.

нормативне значення цього показника, як правило, відносять:
1. Структура активів і пасивів.
2. Оборотність

дебіторської та кредиторської заборгованості.
3. Рентабельність виробництва.
4. Ефективність управління запасами.
5. Оборотність грошових коштів.

де:
ПЗ – обсяг поточних зобов язань підприємства,
ЗВ – обсяг необхідних фінансових ресурсів для фінансування запасів та витрат, необхідних для безперебійного процесу виробництва та реалізації (необхідні виробничі запаси та витрати, нормативні залишки готової продукції на складі),
ДЗБ = безнадійна дебіторська заборгованість

 4; 4; 6
12. =(10+стр.7+стр.9)/стр10

1,907; 1,537; 1,907