Архітектура і образотворче мистецтво України XVII - XVIII ст

учениці 8-Б класу
Стефанишин Віти

у стилістичному напрямі бароко. Бароко в перекладі з італійської означає химерний,

чудернацький. Пам'ятки української барокової архітектури збереглися і в Західній Україні та в дерев'яному народному будівництві всіх українських земель. Шедеври пізнього бароко з`явилися в Україні у другій половині XVIII ст.— такі як Успенський собор, Києво-печерська лавра, Андріївська церква в Києві і собор Св. Юрія у Львові.

Григорович-Барський. Він спорудив,
зокрема, дзвіницю Кирилівського монастиря,
Покровську церкву й церкву

Миколи Набережного на
Подолі в Києві. Іншим визначним будівничим доби
бароко був Степан Ковнір. Одна з найкращих споруд
Ковніра — корпус на території Києво-Печерської
лаври, названий його ім'ям.

українські художники-графіки Олександр та Леонтій Тарасовичі. У 1702 р. в Києві вийшов

друком “Києво-Печерський патерик” із 40 гравюрами Леонтія Тарасевича.

Неперевершеним гравером був Іван Щарський. У гравюрах цього майстра складні рослинні орнаменти поєднуються з античними, глибоко символічними сюжетами й реалістичними зображеннями. Так у графіці втілювалися закони мистецтва бароко.

і скульптур, зокрема у Хрестоздвиженському соборі в Полтаві, у Мгарському

монастирі, церкві св. Покрови в Ромнах, був Сисой Шалматов. Талановиті скульптори працювали і в Західній Україні, з-поміж яких найвидатнішим був Йоган Пінзель, автор скульптурного оформлення Святоюрського комплексу у Львові та ратуші в Бучачі.

Кам`янець-Подільська фортеця.
Хрестовоздвиженська церква— дерев'яна
церква у Кам`янці-Подільському під
стінами Старої фортеці, на

прибережній
смузі річки Смотрич в урочищі Карвасари. За
легендою, заснувати православну церкву під
стінами кам'янецької фортеці запропонував
гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.
Поранений у Хотинській битві 1621 року,
гетьман на шляху до Києва проїжджав через
Кам'янець-Подільський. Побачивши мури
фортеці, він подумав, що їхня захисна сила
стане ще міцнішою, якщо їх підпиратимуть
не тільки потужні скелі, а й віра. Тоді гетьман
уявив дерев'яну, легку, як молитва, церкву,
яку незабаром після цього і збудували на
березі Смотрича.

в., а далі столиця Подільської
губернії (1793—1924 pp.). Відколи
засновано

Кам'янець — замок разом з
містом стає першорядною фортецею
русько-литовської держави, а потім
польської, коли в половині XV ст.
західне Поділля відійшло до Польщі.
Особливого значення набула
Кам'янецька фортеця, коли збільшилися
напади татар на Україну,
коли Туреччина стала організувати
татарські сили, твердою ногою ставши
на Босфорі.

на їх подальший розвиток, розвиток України, як культурного осередку серед

інших країн.
Створювалося багато церков, фортець, надбань в образотворчому мистецтві які впливали на розвиток України в XVII—XVIII столітті.