Чергування [ О]-[А], [Е]-[і], [Е]-[и] в дієслівних коренях

складах із ненаголошеними е та и пишеться та сама літера,

що й під наголосом: зазирнути, бо зиркати.

2. У словах із постійним наголосом невиразний звук рекомендується перевіряти за словниками: минулий.

(повноголосся), а також у групі -еле-: берег, дерево, серед; зелень,

пелена, селезень, шелест.

4. У суфіксах: -еня-, -енк-, -еньк-, -есеньк-, -ечк-, -тель, -ен-,-ер(о): цуценя, Петренко, ніженька, восьмеро, вузесенький, дужечка, учитель, зроблений, п’ятеро.

5.  Якщо -е при зміні слова випадає: червень, бо червня, човен, бо човна.

–И:

1. У групах -ри, -ли: бриніти, глитати.

2. Якщо можна дібрати

спільнокореневе слова, де сумнівний и буде під наголосом: кришити - крихта.

які у множині 3-ї особи (вони) закінчуються на -уть (-ють): вони

пишуть – ми пишемо, ти пишеш, ви пишете вони можуть – ми можемо, ти можеш, ви можете

у множині 3-ї особи (вони) закінчуються на -ать(-ять): вони кричать –

ми кричимо, ти кричиш, ви кричите вони молотять – ми молотимо, ти молотиш, ви молотите, він молотить

змінюючи їх значення: е виступає в префіксальних морфемах дієслів доконаного виду, і — в

дієсловах недоконаного виду

вигребти — вигрібати, викоренити — викорінювати, випекти — випікати, замести — замітати, зберегти — зберігати, летіти — літати, наректи — нарікати, спостерегти — спостерігати, причепити — чіпляти й чіпати (так само виволокти — виволікати, де о чергується з і)

(-юва-), коли наголос падає на кореневий і, та в похідних від

цих дієслів іменниках на –ння

брехати — набріхувати, викоренити — викорінювати, завертіти — завірчувати, тесати — затісувати, чекати — очікувати; викоренення — викорінювання, чекання — очікування; так само виполоскати — виполіскувати (де о чергується з і)

вистелю — вислати — вистилати, завмер — замри — завмирати,

запер — запри — запирати, стер — зітри — стирати та ін.

чергування відбувається в коренях низки дієслів, змінюючи їх значення. Дієслова

з о звичайно позначають тривалу, нерозчленовану дію або одноразову, закінчену, дієслова з а — повторювану, багаторазову дію

гонити — ганяти, котити — качати, кроїти — краяти, ломити — ламати, могти, змогти, допомогти та ін. — вимагати, допомагати; скочити — скакати; схопити — хапати; стояти — стати

з а

вимовити — вимовляти, виростити — вирощувати, простити —

прощати, виношувати, відгороджувати, договорювати, заспокоювати, переконувати, установлювати та ін., але випровадити — випроводжати

замінювати один одного, тобто чергуватися. Так утворюються різні варіанти одного

й того ж кореня.

Буква а пишеться в коренях дієслів перед наголошеним суфіксом -а- (-я-): скочити — скакати. 

(-я-): вимітати, згрібати.

В окремих словах вимовляється звук [і] і пишеться

буква і також перед суфіксом -ува-, -юва-: викоренити — викорінювати. 

звуком [и]: терти — тру — витирати.

Буква и пишеться в

префіксальних дієсловах після букв, що позначають приголосні звуки перед [р], [л] і наголошеним суфіксом -а- (-я-): беру — збирати, стелити — застилати.