Разделы презентаций
- Разное
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Геометрия
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Країни Центральної та Східної Європи у 20-30-ті рр. ХХ ст
Содержание
- 1. Країни Центральної та Східної Європи у 20-30-ті рр. ХХ ст
- 2. ПЛАН Особливості соціально-економічного розвитку країн Центральної та
- 3. ПольщаВже у 1926р. у Польщі почали з’являтися
- 4. Слайд 4
- 5. Чехословаччина Чехословаччина успадкувала 4/5 промислового потенціалу імперії
- 6. Економічна криза 30-хроків завдала серйозного удару ЧСР.
- 7. Щоб вгамувати кризу, уряд отримав надзвичайні повноваження.
- 8. Угорщина В економічному розвитку Угорщина в середині
- 9. Економічна криза 1929 р. в Угорщині почалась
- 10. Іноземний капітал у промисловості і фінансах почав
- 11. Румунія У 1919-1920 pp. становище в країні
- 12. 1928 р у країні вибухнула економічна криза,
- 13. 1932-1933 рр. увійшли в історію робітничого руху
- 14. Болгарія Максимум землеволодіння обмежувався 30га. Надлишки конфісковувались
- 15. У 1923 р. А.Цанков, намагаючись знайти соціальну
- 16. Економічна криза охопила Болгарію в 1928 і
- 17. У період 1934-1939 рр. болгарська економіка зазнала
- 18. Югославія У 20-ті роки в Королівстві було
- 19. У 1930 р. Югославію охопила економічна криза.
- 20. Польща в 1918 – 1939рр.
- 21. Революція 1917 року та ліквідація Російської імперії.Революція
- 22. 11.11.1918 – проголошення урядом І.Дашинського Польської республіки10.11.1918
- 23. Ю. ПілсудськийПольща «від моря до моря»
- 24. Мета Польської державиВідновлення «Великої Польщі» в кордонах
- 25. Слайд 25
- 26. Національний склад Польщі
- 27. Конституцією 1921 р. проголошувалася парламентсько-демократичний лад, задекларовано
- 28. Економічна нестабільністьЗростання цін та безробіттяЗростання страйкового рухуПолітична
- 29. Режим «санації»( оздоровлення )Відсутність централізованого управління економікоюПарламентська
- 30. Слайд 30
- 31. Чехословаччинав 1918-1939 рр.
- 32. Утворення ЧехословаччиниПочаток 1918р. – чеські депутати австрійського
- 33. «Великий герб Чехословаччини»
- 34. Слайд 34
- 35. Т.МасарикГлава першого уряду – К. Крамарж (лідер Національно-демократичної партії); перший президент республіки – Т. Масарик.
- 36. Конституція 1920
- 37. Слайд 37
- 38. Провідна роль в житті країни центристських і
- 39. Підтримка відносин з усіма країнами, орієнтація у
- 40. Судетська проблема – штучне “роздмухування” проблеми судетських
- 41. Загроза національній безпеці ЧСР13.09.1938 – початок заколоту
- 42. Даладьє, Гітлер, Чемберлен та МуссолініДоговір про поділ
- 43. Слайд 43
- 44. Мюнхенська угода 29 – 30.09.1938 Угода про
- 45. Територіальні поступки Чехословаччини за Мюнхенською угодою 1.
- 46. Угорщинав 1918-1939 рр.
- 47. Угорщина
- 48. Угорщина після Першої світової війни: втратила
- 49. Територіальні втрати Угорщини за Тріанонським договором4 червня
- 50. 1918р. – припинення існування Австро-Угорської імперії. 16
- 51. Демократичні реформи уряду М. Карої:встановлення загального, рівного
- 52. Соціалістична революція в Угорщині 1919 р.Передумови й
- 53. Встановлення комуністичної диктатури• 21 березня 1919 р.
- 54. Падіння комуністичної диктатуриКвітень 1919р. – виступ проти
- 55. Режим М. Хорті Унаслідок парламентських виборів перемогли
- 56. • Призначення на посаду прем'єр-міністра І. Бетлена,
- 57. Червень 1920р. – укладення Тріанонського мирного договору.
- 58. Румуніяв 1918-1939 рр.
- 59. На відміну від багатьох сусідів, Румунія напередодні війни була незалежною конституційною монархією. король Фердінанд,
- 60. на боці Антанти, але воєнні дії велися
- 61. Становище країни після Першої світової війниВійна не
- 62. Формування території післявоєнної РумуніїПротягом грудня 1917 –
- 63. Закон про адміністративний устрій ( 1925)
- 64. Слайд 64
- 65. Фактори розвитку Румунії
- 66. Політичний розвиток РумуніїІ етап ( 1918 –
- 67. Румунська Конституція 1923 р.
- 68. Політичний розвиток РумуніїІІ етап ( 1928 –
- 69. Формування території післявоєнної РумуніїВ червні 1940 року
- 70. Режим Й.Антонеску1940 - 1944Криза королівської диктатури Кароля
- 71. Результати політики Й.Антонеску:Перетворення Румунії на сировинну базу
- 72. Болгаріяв 1918-1939 рр.
- 73. Болгарія як член Четверного союзу у Першій
- 74. Стрічка часу «Болгарія у 1914–1939 рр.»
- 75. Революційний рух у 1918-1919 рр.Передумови революційного вибуху:
- 76. Політика уряду О. СтамболійськогоСерпень 1919р. – проведення
- 77. Червневі події 1923 р. у Болгарії Внаслідок
- 78. Вересневі події 1923 р. у Болгарії
- 79. Вересневе повстання 1923 р. Передумови Після
- 80. Болгарія в 1923-1934 рр. Уряд центристів
- 81. Державний переворот 1934 Діяльність уряду К. Георгієва:
- 82. Болгарія в другій пол.30-х рр.Встановлення монархічної диктатури–
- 83. Югославіяв 1918-1939 рр.
- 84. Слайд 84
- 85. Утворення Королівства сербів, хорватів і словенцівКоролівство сербів,
- 86. 1 грудня 1918 р. – підписання угоди
- 87. Слайд 87
- 88. Видовданська Конституція 28.06.1921р.Результат: завершення процесу формування нової держави з прийняттям конституції.
- 89. Державний переворот 1929 р.6 січня 1929р. –
- 90. Король Александр«Прапор королівства Югославія»
- 91. Югославія в 30-ті рр.Зовнішня політика: орієнтація на
- 92. Узагальнення Використовуючи карту, заповніть таблицю «Територіальні зміни в країнаї Центральної та Східної Європи у повоєнні роки».
- 93. Скачать презентанцию
ПЛАН Особливості соціально-економічного розвитку країн Центральної та Східної ЄвропиХарактерні риси демократичних та авторитарних режимів в країнах регіонуРоль провідних держав та політичних діячів в історії цих країн
Слайды и текст этой презентации
Слайд 2ПЛАН
Особливості соціально-економічного розвитку країн Центральної та Східної Європи
Характерні риси
демократичних та авторитарних режимів в країнах регіону
політичних діячів в історії цих країн
Слайд 3Польща
Вже у 1926р. у Польщі почали з’являтися перші ознаки кризи,
яка тяжко вразила економіку у 1928р. Криза, що зачепила усі
сфери економічного життя, була більш глибокою, ніж в багатьох європейських країнах, і тривала до 1935р. Промислове виробництво в 1930 р. порівняно з 1929р. скоротилося на 18%, а в 1935р. – на 34% . Застій виробництва паралізував текстильну промисловість, на 40% зменшилося виробництво заліза, на 13% – цукру, на 66% знизився експорт. Національний дохід зменшився з 26 млрд злотих (1929р.) до 12, 5 млрд злотих(1935). Військові витрати становили 70% бюджету.
Слайд 5Чехословаччина
Чехословаччина успадкувала 4/5 промислового потенціалу імперії Габсбургів і в 20-30-х
роках перетворилася на високорозвинуту європейську державу. Вона твердо займала місце
в десятці найбільш промислово розвинутих країн світу. Економічну і політичну стабільність країни забезпечував значний прошарок середнього класу - 13% працездатного населення було зайнято підприємницькою діяльністю. Порівняно швидкими темпами тут розвивалися провідні галузі виробництва, особливо важкої промисловості. Проте слід зауважити, що промисловість ЧСР ніколи не працювала на повну потужність із-за вузькості внутрішнього ринку і залежності від експорту.
Слайд 6Економічна криза 30-хроків завдала серйозного удару ЧСР. Вузькість внутрішнього ринку,
велика залежність від експорту призвели до значного і тривалого спаду
виробництва. Криза вразила всі галузі економіки , окрім військової промисловості. Заводи «Шкода» продовжували постачати зброю союзникам Чехословаччини по Малій Антанті та інші країни Європи.Найбільше падіння виробництва припало на 1933 р. – 44% порівняно з 1929 р. Безробітних налічувалося близько 1 млн. Промислова криза переплелася з аграрною, десятки тисяч селянських господарств , що розорилися було спродано за борги.
Слайд 7Щоб вгамувати кризу, уряд отримав надзвичайні повноваження. Під державний контроль
було поставлено діяльність 25 концернів, до яких входило 75% підприємств.
Було встановлено державну монополію на торгівлю хлібом. З особливою силою криза вразила національні області – Словакію, Закарпатську Україну, де зазнали банкрутства сотні дрібних підприємств. Зрештою, становище пощастило стабілізувати, і з 1936 р. почалося зростання виробництва
Слайд 8Угорщина
В економічному розвитку Угорщина в середині 20-х років досягла довоєнного
рівня. Виникали нові галузі виробництва, але країна продовжувала залишатись аграрно-індустріальною.
Була проведена часткова аграрна реформа.
Слайд 9Економічна криза 1929 р. в Угорщині почалась з кризи в
сільському господарстві. Валовий збір пшениці знизився на 5,5 млн. центнерів.
Це зменшило можливості її експорту в Австрію, Чехословаччину, Німеччину і, відповідно, зменшились надходження до державного бюджету. У промисловості економічна криза найбільш сильно вдарила по металургійній галузі, яка до того ж і в 1929 р. не перевищувала рівня 1913 р. У цілому, промислове виробництво Угорщини за роки економічної кризи скоротилось на 23,1%.На 1932 р. зарплата робітників знизилась на 81% від рівня 1929 р. 240 тис. робітників стали безробітними, робочий день збільшився до 11-13 годин.
Слайд 10Іноземний капітал у промисловості і фінансах почав витісняти національних підприємців. В
аграрній політиці уряд Гембеша став на шлях перетворень, прийнявши закон
про поселення. Згідно цього закону держава викупляла у поміщиків землі і розподіляла їх серед селян, що уже мали землю та інвентар.У передвоєнні роки угорські фашисти стали на шлях мілітаризації економіки і розвитку воєнної промисловості. Це привело до деякого піднесення промислового виробництва.
Слайд 11Румунія
У 1919-1920 pp. становище в країні було нестабільним: робітники виступали
за 8-годинний робочий день, введення мінімуму заробітної плати; селяни вимагали
аграрної реформи. Під тиском виступів населення прагнення робітників були задоволені, а в 1920-1921 pp. був прийнятий закон про аграрну реформу, за яким максимум землеволодіння встановлювався в розмірі 100 га для Бессарабії і 200-500 га для інших районів країни. Надлишки землі передавали селянам за викуп (20% від її вартості). До 1927 р. була завершена аграрна реформа, в результаті якої 3млн. га було передано селянам. На 1930 р. землевласники, які мали земельні володіння понад 100 га, складали 15%.
Слайд 121928 р у країні вибухнула економічна криза, яка охопила всі
галузі виробництва крім нафтовидобувної. Налічувалось 600 тис. безробітних. Найбільшої глибини
криза досягла в 1931- 1932рр. Тільки видобуток нафти зріс з 4,8 до 7,3 млн тонн. Багато банків і підприємтств збанкрутувало, тоді як велик монополії, пов’язані з іноземним капіталом, зміцнили свої позиції. Уряд Ю. Маніу одержав від США, Англії і Франції позику стабілізації, а в 1931 р.– позику розвитку. І в Румунії, як це уже було в Угорщині Ліга Націй встановила контроль за прибутками і видатками держави. План оздоровлення держави передбачав скорочення службовців, зниження на 60% зарплати робітників і службовців, підвищення податків.Юліу Маніу
Слайд 131932-1933 рр. увійшли в історію робітничого руху Румунії як найвидатніші
за своїм революційним характером, за розмахом, масовістю. З 1934 до 1937
р. головою уряду в Румунії був Г. Татареску, представник Націонал-Ліберальної партії. Уряд продовжував репресії проти робітників.В економіці Румунії наступило деяке пожвавлення, перш за все, у військовій, нафтовій і текстильній галузях.
Георге Татареску
Слайд 14Болгарія
Максимум землеволодіння обмежувався 30га. Надлишки конфісковувались і розподілялись між безземельними
і малоземельними селянами; вводилась державна монополія на торгівлю зерном; впроваджувались
прогресивно-прибутковий податок і податок на прибутки банків, промислових і торговельних підприємств, що викликало невдоволення промисловців Уряд Цанкова, придушивши повстання, домігся відносної стабілізації режиму, чому сприяла і економічна стабілізація.У березні 1920 р. Стамболійський утворив однопартійний уряд , який здійснив реформи. Була введена загальна трудова повинність, що допомогло подолати післявоєнну руїну, розпочались аграрні перетворення.
Слайд 15У 1923 р. А.Цанков, намагаючись знайти соціальну опору режиму, здійснив
низки соціальних реформ:
були підвищені заробітні плати військовим і службовцям,
надані податкові пільги ремісникам,
введено соціальне страхування робітників та ін.
Але репресивний характер режиму, який посилився після невдалого замаху на царя Бориса III нівелював всі позитивні зрушення.
А.Цанков
Слайд 16Економічна криза охопила Болгарію в 1928 і тривала до 1934
рр. захопивши всі галузі болгарської економіки. Кількість безробітних сягнула 200
тис. Різко погіршилося матеріальне становище населення. На початок 1934 р. національний доход країни складав 61,4% проти 1929 р. (хоча порівняно з сусідніми державами глибина падіння виробництва була значно меншою).Було встановлено державний контроль над банками, що його здійснював новостворений банк «Болгарський кредит» за участю держави. Вводилася державна монополія на спирт, сіль, тютюн, нафтопродукти.
Слайд 17У період 1934-1939 рр. болгарська економіка зазнала найбільшого у повоєнні
роки піднесення, особливо сільське господарство. Це було зумовлено переходом на
виробництво високоприбуткових технічних культур (волокнистих, олійних, садових). Також був взятий курс на розвиток легкої промисловості, яка б доповнювала сільське господарство.Така політика дала ріст промислового виробництва за період 1935-1939 рр. 64,1%.
Слайд 18Югославія
У 20-ті роки в Королівстві було проведено аграрну реформу, яка
на деякий час послабила гостроту земельного питання. Почала розвиватись промисловість,
але країна залишалась аграрною, хоча деякі райони Словенії і Хорватії були економічно відносно розвинутими.
Слайд 19У 1930 р. Югославію охопила економічна криза. Промислове виробництво скоротилось
на половину, а ціни на сільськогосподарську продукцію вдвічі. Крім того,
загострились протиріччя у суспільстві. Уряд, намагаючись хоч якось послабити дію кризи, встановив контроль над цінами на сільськогосподарську продукцію.Але без іноземних кредитів обійтись було неможливо. У 1931 р. Франція надала Югославії значний кредит при умові пом'якшення монархічної диктатури.
Слайд 21Революція 1917 року та ліквідація Російської імперії.
Революція в Австро -
Угорщині
Революція в Німеччині
Активізація національно – визвольного руху
Проголошення Польської республіки
Передумови відновлення
Польської держави
Слайд 2211.11.1918 – проголошення урядом І.Дашинського Польської республіки
10.11.1918 – передача влади
Ю.Пілсудському
Проголошення Ю.Пілсудського «тимчасовим начальником держави»
Січень 1919 – прийняття сеймом «Малої»
конституції, яка підвела законодовчу базу рід режим Ю.Пілсудського
Слайд 24Мета Польської держави
Відновлення «Великої Польщі» в кордонах 1772 року
Війна проти
ЗУНР
( 1918 – 1919 )
Радянсько – польська війна ( 1920
– 1921)За умовами Версальського договору Польща отримала частину територій.
Західна Білорусія, Схілдна Галичина, Західна Волинь, Закерзоння, частина Полісся і Поділля,Познань, Віленська область.
Слайд 27Конституцією 1921 р. проголошувалася парламентсько-демократичний лад, задекларовано демократичні свободи, запроваджено
двопалатний парламент (верхня палата – Сенат, нижня – Сейм). Глава
держави – президент – мав представницькі повноваження.«Форма державного правління Польщі»
Слайд 28Економічна нестабільність
Зростання цін та безробіття
Зростання страйкового руху
Політична нестабільність
1921 – прийняття
Конституції Польщі
Травень 1925 – прихід до влади уряду В.Вітоса, що
проголосив політику «сильної руки»12.05.1926 – державний переворот. Захоплення влади Ю.Пілсудським.
Слайд 29Режим «санації»
( оздоровлення )
Відсутність централізованого управління економікою
Парламентська республіка.
1935 – обмеження
повноважень президента новою Конституцією.
Обмеження ролі парламенту та розширення повноважень виконавчої
владиОбмеження впливу політичних партій;
Ускладнення виборчої системи;
Деполітизація армії;
Обмеження свободи преси та друку;
Репресії проти опозиції
Культ особи Ю.Пілсудського.
Відсутність панівної ідеології
Легальне існування молодіжних організацій
Слайд 32Утворення Чехословаччини
Початок 1918р. – чеські депутати австрійського парламенту висунули вимогу
утворення незалежної держави
20-30.10.1918 – утворення у Празі Національного комітету
14.11.1918 -
проголошення республіки, Чехословацька республікаКордони держави були визначені Версальським, Сен – Жерменським мирним договором ( 1919), Тріанонським договором ( 1920)
Слайд 35Т.Масарик
Глава першого уряду –
К. Крамарж (лідер
Національно-демократичної
партії);
перший
президент
республіки – Т. Масарик.
Слайд 38Провідна роль в житті країни центристських і лівоцентристських партій, які
об'єдналися навколо президента Т. Масарика; національні проблеми – обмеження прав
національних меншин 1927 р., здійснення управління в Словаччині і Підкарпатській Русі губернаторами, призначеними з Праги;1935р. – обрання президентом Чехословаччини Е. Бенеша, соратника Т. Масарика, який намагався продовжувати політику свого попередника.
Президент Чехословаччини Е. Бенеш
Внутрішня політика:
Слайд 39Підтримка відносин з усіма країнами, орієнтація у зовнішній політиці на
Францію, участь у створенні Малої Антанти.
Мала Антанта – військово-політичний
«тиловий» союз у Східній і Центральній Європі, створений за ініціативою Франції з придунайських країн Чехословаччини, Югославії, Румунії.Зовнішня політика:
Слайд 40Судетська проблема – штучне “роздмухування” проблеми судетських німців Берліном з
метою знищення Чехословаччини
1933 – прихід до влади в Німеччині нацистів
1934
- встановлення дипломатичних відносин ЧСР та СРСР1934 - 1935 – пакти про взаємодопомогу з Францією та СРСР
Активізація профашистських організацій
Концентрація німецьких та польський військ на кордонах ЧСР
Загроза національній безпеці Чехословаччині
Слайд 41Загроза національній безпеці ЧСР
13.09.1938 – початок заколоту в Судетській області
та його придушення
Активізація руху за збереження цілісності ЧСР
Вимога Німеччини про
негайну передачу Судетської областіТиск з боку Англії та Франції на ЧСР
Прийняття Прагою ультимативних вимог Англії та Франції
29-30.09.1938 – Мюнхенська конференція
( Англія, Франція, Німеччина та Італія )
Слайд 42Даладьє, Гітлер,
Чемберлен та Муссоліні
Договір про поділ Чехословаччини,
підписаний прем'єр-міністром
Франції
Е. Даладьє, прем'єр-міністром
Великобританії В. Чемберленом, А. Гітлером
та
Б. Муссоліні. Ця змова передбачала передачу Німеччині
Судетської області і прикордонних районів
з Австрією, а також задовольнила територіальні претензії Польщі та Угорщини.
Унаслідок цієї угоди Чехословаччина втратила
1\3 своєї території з населенням 5 млн. чоловік, потужні прикордонні укріплення і
40 % промислового потенціалу.
5 жовтня 1938р. – відставка президента
Чехословаччини Е. Бенеша на знак протесту
проти політики диктату і розчленування
Чехословаччини.
Мюнхенська угода 1938р.
Слайд 44Мюнхенська угода 29 – 30.09.1938 Угода про передачу Судетської області
Німеччині
01.10.1938 – окупація німецькими військами Судетської області
Захоплення Польщею Тушинської Сілезії
14.03.1939
– проголошення Словацької державиЛистопад 1938 – окупація Угорщиною Словаччини та Закарпатської України
15.03.1939 – окупація Німеччиною Чехії та утворення протекторату Чехії та Моравії
Слайд 45Територіальні поступки Чехословаччини за Мюнхенською угодою
1. Судети передані Рейху
в жовтні 1938
2. Чеський Тешин переданий Польщі 2 жовтня
19383. Територія, зайнята Угорщиною у листопаді 1938
4. Карпатська Україна зайнята Угорщиною у березні 1939
5. Решта Чехії перетворена на Протекторат Богемії і Моравії у березні 1939
6. Сателітна держава Словаччина
Слайд 48 Угорщина після Першої світової війни: втратила 1,5 млн. убитими,
половину національного багатства; втрачено 2/3 території; економічна криза: падіння обсягів
виробництва, розорення сільського господарства, розірвання традиційних економічних зв'язків; значна кількість біженців; політична криза, спроба встановити радянську владу.
«Герб Угорщини»
Прапор Угорщини
Слайд 49Територіальні втрати Угорщини за Тріанонським договором
4 червня 1920р. – укладення
Тріанонського мирного договору з Угорщиною.
• Передача Хорватії, Бачки й
західної частини Банату Королівству сербів, хорватів та словенців.•Передача Трансільванії та східної частини Банату Румунії, а Словаччини і Закарпатської України – Чехословаччині.
• Обмеження армії (35 тис. чоловік).
• Сплата репарацій.
Слайд 501918р. – припинення існування Австро-Угорської імперії.
16 жовтня 1918 р.
– початок перетворення імперії на союзну державу. Створено Національну раду
на чолі з графом М. Карої, до складу якої увійшли представники Партії незалежності й Соціал-демократичної партії Угорщини.30 жовтня 1918р. – початок демократичної революції, основною вимогою якої було проведення реформ. Опір з боку імператора Карла.
16 листопада 1918 р. – проголошення Національною радою Угорщини республікою; на чолі уряду країни – М. Карої.
Революція 1918 р.
Слайд 51Демократичні реформи уряду М. Карої:
встановлення загального,
рівного і прямого виборчого
права при таємному голосуванні;
закон про свободу
зборів і союзів;
дозвіл на
створення політичних організацій;
закон про 8-годинний
робочий день;
планування аграрної реформи, яка передбачала
зменшення поміщицького землеволодіння та
передачу частини землі безземельним селянам.
Результат:
утворення незалежної і суверенної Угорської держави.
Слайд 52Соціалістична революція в Угорщині 1919 р.
Передумови й причини:
розпад «історичної
Угорщини»,
наростання економічної та політичної кризи в країні,
зростання впливу
комуністів, які в листопаді 1918 р. утворили Комуністичну партію Угорщини (КПУ) на чолі з Б. Куном (заклик комуністів до здійснення соціалістичної революції та встановлення диктатури пролетаріату за радянським зразком),вплив революційних подій в СРСР.
Лідер УРР Б. Кун
Слайд 53Встановлення комуністичної диктатури
• 21 березня 1919 р. – створення Соціалістичної
партії Угорщини (СПУ)
• Створення нового уряду – Революційної урядової ради,
яка проголосила створення Угорської Радянської Республіки (УРР).Основні перетворення уряду УРР:
– Націоналізація банків, підприємств, транспорту, шкіл, лікарень, бібліотек.
– Створення для управління економікою Вищої ради народного господарства, а для керівництва галузями – народних комісаріатів.
– Ліквідація старого державного апарату, передача влади Радам.
– Позбавлення підприємців та чиновників прав.
– Скасування поміщицького землеволодіння.
– Створення у примусовому порядку кооперативів.
– Встановлення 8-год. робочого дня, підвищення зарплатні, зниження квартплати.
– Орієнтація у зовнішній політиці на Радянську Росію, формування ЧА.
– Відокремлення церкви від держави, школи; репресії проти священнослужителів.
Слайд 54Падіння комуністичної диктатури
Квітень 1919р. – виступ проти УРР держав Антанти;
формування М. Хорті для боротьби з комуністичною диктатурою армії.
Травень
1919 р. – витіснення угорської Червоної армії до р. Тіси. Літо 1919р. – антирадянські повстання в Будапешті.
1 серпня 1919р. – відставка комуністичного уряду під тиском наступаючих румунських і чехословацьких військ;
4 серпня 1919 р. – румунські і чехословацькі війська увійшли до Будапешта, комуністична влада в країні була повалена.
14 листопада 1919 р. – вступ до Будапешта частин угорської армії на чолі з адміралом М. Хорті.
Причини поразки соціалістичної революції:
агресія країн Антанти, що боялися поширення комуністичних порядків у Європі; прорахунки соціально-економічної політики. Територіальні претензії сусідніх держав; відсутність допомоги з боку Радянської Росії; червоний терор, слабка соціальна база.
Слайд 55Режим М. Хорті
Унаслідок парламентських виборів перемогли легітимісти – прихильники
реставрації монархії Габсбургів. Протести Антанти і держав, що утворилися після
розпаду Австро-Угорщини .Січень 1920 р. – проголошення парламентом М. Хорті регентом держави з широкими повноваженнями.
Березень 1920 р. – Національні збори відновили монархію. М. Хорті відмовився передати владу монарху.
Листопад 1921 р. – прийняття Національними зборами закону про скасування права Карла Габсбурга на престол. Встановлення режиму М. Хорті, який мав авторитарний та диктаторський характер.
«Корона Св. Стефана – символ
угорської державності»
Слайд 56• Призначення на посаду прем'єр-міністра І. Бетлена, який заснував Партію
єдності, яка фактично перетворилася на урядову партію.
• 1934р. – створення
фашистської організації «Воля нації», яка 1939р. була перейменована у «Перехрещені стріли». • Поступове нарощування військового потенціалу, відновлення військової промисловості і масової угорської армії.
Внутрішня політика:
Міклош Хорті фон Надьбаня
(1868–1957)
Слайд 57Червень 1920р. – укладення Тріанонського мирного договору. Укладення договору про
дружбу між хортистською Угорщиною та фашистською Італією, направленого проти країн
Малої Антанти.З 1933 р. – зближення з нацистською Німеччиною.
Листопад 1938 р. – передання Чехословаччиною Угорщині південних районів Словаччини і Закарпатської України.
1939 р. – приєднання Угорщини до Антикомінтернівського пакту.
Березень 1939р. – захоплення Угорщиною Закарпаття, допомога Гітлеру в ліквідації суверенітету Чехословаччини.
1940 р. – передання Угорщині Північної Трансільванії, яка входила до Румунії. Приєднання Угорщини до Троїстого пакту (Німеччина, Італія, Японія).
Зовнішня політика Угорщини
Слайд 59На відміну від багатьох сусідів, Румунія напередодні війни була незалежною
конституційною монархією.
король Фердінанд,
Слайд 60на боці Антанти, але воєнні дії велися вкрай невдало, і
в грудні того ж року німецькі війська зайняли столицю Бухарест.
Румунія
вступила у війну в серпні 1916 р. 
Слайд 61Становище країни після Першої світової війни
Війна не принесла Румунії лаврів
звитяжця: більшу частину її території було окуповано, значно погіршилося економічне
становище, загострилися соціальні суперечності.Повстання військових моряків на початку 1918 р. змусили короля Фердинанда І укласти у травні того ж року сепаратний мир з Німеччиною та Австро-Угорщиною.
Слайд 62Формування території післявоєнної Румунії
Протягом грудня 1917 – листопада 1918 року
Румунія загарбала Бессарабію та Північну Буковину.
Слайд 66Політичний розвиток Румунії
І етап ( 1918 – 1928 ) –
домінування ліберальної партії. Прем’єрство братів Братіану ( 1922 – 1928)
Судова реформа
Закон про заснування патріархії ( 1925 )
Закон про діяльність Румунської православної церкви
( 1925 )
Закон про початкове навчання ( 1924)
Конституція 1923
проголошувалася конституційна монархія;
запроваджувалося загальне виборче право, яке враховувало ценз осілості,
свобода слова, мітингів, зборів та інших політичних і соціальних прав;
циган, деякі національні меншини, сільськогосподарські робітники та жінки виборчих прав не отримали.
Слайд 68Політичний розвиток Румунії
ІІ етап ( 1928 – 1930 ) –
перебування при владі націонал – селянської ( царанистської ) партії
ІІІ
етап ( 1930 – 1940 ) – правління короля Кароля ІІ. Королівська диктатура ( 1938 – 1940 )ІV етап ( 1940 – 1944 ) – диктатура Й.Антонеску
Династична криза, посилення правих партій, особливо фашистських
Посилення авторитарної влади;
загравання з фашистською організацією «Залізна гвардія»;
Терорестична діяльність залазногвардійців, їх переслідування
Слайд 69Формування території післявоєнної Румунії
В червні 1940 року Бессарабія та Північна
Буковина відійшли до СРСР.
У серпні 1940 р. північна частина Трансільванії
перейшла до Угорщини.У вересні 1940р. Південна Добруджа відійшла до Болгарії
Слайд 70Режим Й.Антонеску
1940 - 1944
Криза королівської диктатури Кароля ІІ
Посилення авторитарних тенденцій
Зближення
з Італією та Німеччиною
Привід – територіальні втрати Румунії в 1940
роціЙ.Антонеску - вождь
Скасування конституції, розпуск парламенту
Скасування громадських прав і свобод
Мілітаризація економіки
Репресії проти противників режиму
Початок антисемітської кампанії
Слайд 71Результати політики Й.Антонеску:
Перетворення Румунії на сировинну базу Німеччини;
Встановлення Німеччиною контролю
над економікою Румунії;
Приєднання Румунії до Антикомінтернівського пакту
Вступ у Другу світову
війну на боці Німеччини.
Слайд 73Болгарія як член Четверного союзу у Першій світовій війні за
результатами Нейїського договору була відрізана від Егейського моря і втратила
значну частину своєї території.
Слайд 75Революційний рух у 1918-1919 рр.
Передумови революційного вибуху: поразка болгарської армії
на Салонікському фронті у вересні 1918 р., погіршення економічної ситуації.
Перебіг
подій• Вересень 1918р. – виступ відступаючих солдатів на болгарську столицю з метою розправи над царем.
• Звільнення з ув'язнення лідерів селянської партії Болгарський землеробський народний союз (БЗНС) О.Стамболійського і Р. Даскалова за умови, що вони зможуть переконати солдатів припинити повстання, але лідери БЗНС перейшли на бік солдатів.
• 27 вересня 1918 р. – проголошення у Радомирі повалення монархії і встановлення республіки. Обрання О. Стамболійського президентом.
• 29 вересня 1918 р. – перемир'я з країнами Антанти.
• Початок окупації Болгарії військами Антанти. Поразка повстанців від урядових військ, на допомогу яким прийшли німецькі дивізії.
Наслідки повстання: вихід Болгарії із війни; зречення престолу царем Фердинандом на користь свого сина, Борисом III; формування коаліційного уряду Тодорова.
Слайд 76Політика уряду О. Стамболійського
Серпень 1919р. – проведення
парламентських виборів,
на яких
перемогли БЗНС
і Болгарська комуністична партія (БКП).
Формування О. Стамболійським
уряду.27 листопада 1919р. –
укладення Нейїського
мирного договору.
Початок загального політичного
страйку проти Нейїського
договору, зростання податків і цін.
Формування О. Стамболійським
однопартійного уряду БЗНС.
Слайд 77Червневі події 1923 р. у Болгарії
Внаслідок перевороту владу захопив
уряд на чолі з одним із лідерів «Народної змови» Александром
Цанковим. Провідні посади в ньому обіймали військові. У їхніх руках були армія, поліція, місцева адміністрація, а політичні партії відігравали другорядну роль. Новий режим мав військово-фашистський характер. Це була відверта диктатура реакційних сил суспільства.
Слайд 78Вересневі події 1923 р. у Болгарії
Вересневе повстання 1923 р.
стало прямою відповіддю лівих сил на встановлення військово-фашистської диктатури.
Слайд 79
Вересневе повстання 1923 р.
Передумови
Після встановлення військової диктатури БКП та
ліве угруповання БЗНС взяли курс на збройне повстання з метою
захоплення пледи в країни.Хід подій
• Серпень 1923р. – створення комуністами Головного революційного комітету на чолі Г.Димитровим, В.Коларовим і Г.Гєновим з метою підготовки до збройного повстання.
• 22-23 вересня 1923 р. – початок повстання; у Софії заколот підняти не вдалося.
• 30 вересня 1923 р. – придушення повстання урядовими військами, репресії проти учасників збройного виступу.
Результати – зміна тактики БКП: перехід комуністів до терористичної діяльності; січень 1924 р. – заборона болгарським парламентом діяльності БКП.
Слайд 80Болгарія в 1923-1934 рр.
Уряд центристів сформувався у 1926 р.
на чолі з А. Лянчевим. Програма будувалася на прихильності до
конституційного порядку і парламентських методів управління. Дозволено діяльність громадських і політичних організацій. Відновлення діяльності комуністів, які утворили Болгарську робітничу партію .1931 р. – перемога на виборах Народного блоку, в який увійшли Демократична партія, Робітнича партія, БЗНС.
Створено новий уряд на чолі з
О. Малиновим, якого змінив М. Мушанов. Проведено дві політичні амністії, але обіцяна демократизація країни не була здійснена.
«А. Цанков»
За уряду Цанкова відбулося: підвищення платні військовим і чиновникам; надання податкових пільг ремісникам; прийняття закону про страхування робітників; падіння популярності уряду та його відставка.
Слайд 81Державний переворот 1934
Діяльність уряду К. Георгієва: консолідація нації та
відстоювання її інтересів. Намагався створити сильну державу і зосередити
владу в своїх руках. Скасування дії конституції. Заборона усіх політичних партій і профспілок. Невдоволення прихильників співпраці з Німеччиною нормалізацією відносин з Югославією; початком зближення з Великобританією і Францією. Прагнення уряду К. Георгієва включити Болгарію до Балканської Антанти.Балканська (Мала) Антанта – оборонний союз Греції, Туреччини, Румунії, Югославії.
Хід подій
19 травня 1934 р. – здійснення державного перевороту групою «Ланка» та Військовою лігою. Формування військового уряду на чолі з полковником К. Георгієвим.
Слайд 82Болгарія в другій пол.30-х рр.
Встановлення монархічної диктатури
– Провокація царем Борисом
III розколу в урядовому таборі.
– Січень 1935р. – відставка уряду
К. Георгієва.– Зосередження усієї влади в руках монарха, який прагнув надати своєму правлінню надпартійного характеру.
– Заборона усіх партій і політичних організацій.
– Основа монархічної диктатури – офіцери болгарської армії.
Орієнтація на Німеччину – збільшення обсягу торгівлі з Німеччиною; її монопольне становище на болгарському ринку; прагнення Болгарії нормалізувати відносини з балканськими країнами; укладення договору про ненапад з державами, що входили до Балканської Антанти; приєднання до Антикомінтернівського пакту.
1 березня 1941 р. – окупація Болгарії гітлерівськими військами, перетворення країни на сателіта нацистської Німеччини.
Слайд 85Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців
Королівство сербів, хорватів і словенців
– офіційна назва в 1918-1929 рр. держави, створеної в результаті
об'єднання Хорватії, Словенії, Боснії і Герцеговини, Далмації та Воєводини з королівствами Сербія й Чорногорія. У 1929 р. дістало назву Югославія.20 червня 1917р. – підписання Корфської декларації, яка передбачала об'єднання Сербії і південнослов'янських земель Австро-Угорщини в незалежну державу під егідою династії Карагеоргієвичем після закінчення війни.
29 жовтня 1918 р. – оголошення Народним утворення незалежної держави словенців, хорватів і сербів. Ця держава виявилася нежиттєздатною, через відсутність армії, апарату управління тощо.
1 грудня 1918 р. – підписання угоди про створення єдиної держави – Королівства сербів, хорватів і словенців на чолі з Олександром Карагеоргієвачем; нова держава проголошувалася парламентською монархією.
Слайд 861 грудня 1918 р. –
підписання угоди
про створення єдиної
держави – Королівства
сербів, хорватів і словенців
Слайд 88Видовданська Конституція 28.06.1921р.
Результат: завершення процесу формування нової
держави з прийняттям
конституції.
Слайд 89Державний переворот 1929 р.
6 січня 1929р. – державний переворот, який
ознаменував перехід від парламентської монархії до диктаторського режиму. Характерні риси
режиму: скасування королем Олександром Видовданської конституції та розпуск Народної скупщини; зосередження усієї повноти влади в руках короля; розпуск політичних партій та організацій, запідозрених в антидержавній діяльності; перейменування Королівства сербів, хорватів і словенців на Королівство Югославія; запровадження нового адміністративного поділу на банати, які найменувалися за назвами рік; кордони проведені з таким розрахунком, щоб сербське населення становило більшість у кожному банаті.Результат: встановлення монархічної диктатури.
Слайд 91Югославія в 30-ті рр.
Зовнішня політика: орієнтація на Францію; участь у
створенні Малої Антанти; укладення з Німеччиною торговельного договору; організація гітлерівцями
убивства короля Олександра; орієнтація з другої половини 30-х років на Німеччину.1937р. – укладення договору про нейтралітет з Італією, який значною мірою привів до розпаду Малої Антанти і Балканської Антанти.
Внутрішньополітична обстановка. Після убивства Олександра королем проголосили його 11-річного сина Петра. 1935 р. – створення уряду на чолі з М. Стоядиновичем. Новий уряд заявив про своє прагнення «дотримуватися законності» і бажання домогтися пом'якшення політичного напруження в країні
Слайд 92Узагальнення
Використовуючи карту, заповніть таблицю «Територіальні зміни в країнаї Центральної
та Східної Європи у повоєнні роки».
