Лекція 09.09

електрона в атомі можна передати за допомогою наукового поняття „хмара“

з тією чи іншою густиною в різних точках навколо ядра. Прийнято вважати, що електрон займає орбіталь (а не орбіту).
Атомна електронна орбіталь – це стан електрона в атомі, що характеризується певними значеннями квантових чисел п, l і т, тобто певними розмірами, формою та орієнтацією в просторі електронної хмари.

Електрон – це елементарна частинка, складова атома, що рухається навколо ядра зі швидкістю ν і має масу спокою те.

квантовою теорією світла, сформулював три постулати:
електрони можуть обертатися навколо ядра

не по будь-яких, а тільки по деяких певних колових (стаціонарних) орбіталях;
електрон, що обертається постаціонарній орбіталі, не випромінює і не поглинає електромагнітної енергії;
випромінювання (поглинання) енергії відбувається під час стрибкоподібного переходу електрона з однієї стаціонарної орбіталі на іншу.

одиниці (п = 1, 2, 3,...∞), і фактично відповідає за

енергетичний рівень, на якому перебуває електрон.
 Побічне (орбітальне або азимутальне) квантове число (l) може приймати значення, які залежать від значення головного квантового числа п. Воно може набувати всіх цілих значень, починаючи з нуля й до п – 1. При цьому кожному значенню l відповідає своя форма орбіталі; при l = 0 орбіталь має форму сфери (s-орбіталь), при l = 1 – форму об'ємної вісімки – гантелі (р-орбіталь) і т.д.





Форми електронних орбіталей

приймати всі цілі значення, починаючи з +l, через 0 до

–l, тобто може мати 2l + 1 значень. Наприклад, якщо l = 1, то т = +1, 0, –1. Це означає, що p-орбіталі мають три положення у просторі відносно зовнішніх полів.
Спінове квантове число (s) визначає напрям обертання електрона як частинки навколо своєї осі і може приймати лише два значення: + 1/2 чи –1/2.

на орбіталях атома елемента. Наприклад:
Заповнення електронами орбіталей повинно проходити

в такій послідовності (енергія електрона зростає):

1s<2s<2p<3s<3p<4s<3d<4p<5s<4d<5p<6s<4f≈5d<6p<7s<5f≈6d<7p

 1Н І період, 1s1
 3Lі ІІ період, 1s22s1
 17Cl ІІІ період, VII група, 1s22s22p63s23p5
 23V ІV період, 1s22s22p63s23p64s23d3
 38Sr V період, 1s22s22p63s23p63d104s24p65s2
 57Lа VІ період, 1s22s22p63s23p64s23d104p65s24d105p66s25d1
 

надлишком електронної густини внаслідок утворення молекулярної орбіталі.

≥ 1,9, то йонність зв’язку більша ковалентності (зв’язок йонний), якщо

∆χ ≤ 1,7, то зв’язок вважають ковалентним.

з антипаралельними спінами;

у просторі зв’язок розташований в напрямку, в якому

можливість перекривання електронних хмар найбільша;

із декількох зв’язків, які може утворювати атом з іншими атомами, найбільш міцним буде той зв’язок, у якого перекривання атомних орбіталей найбільше.

приєднати таке число інших атомів з одноелектронними орбіталями, яке відповідає

числу його власних одноелектронних орбіталей.
Напрямленість ковалентного зв’язку
Атомні орбіталі (AO) мають різну форму і, за винятком s-орбіталей, певним чином зорієнтовані у просторі. Тому утворені за їх участю хімічні зв’язки також просторово напрямлені. Так, р-орбіталі орієнтовані вздовж осей координат (рх, рy, pz), і зв’язки, що виникають за участю цих орбіталей, повинні розміщуватись під кутом 90°.

електронів, називається донором, а атом або йон, до якого ця

пара електронів переміщується, - акцептором. В даному випадку - N-донор, Н-акцептор.