Слайд 1Лекція 1. Теоретичні засади та основні аспекти безпеки життєдіяльності.
Предмет: вивчення
загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу
їх на організм людини, основ захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини.
Слайд 2Характеристика навчальної дисципліни
Нормативна
Лекції: 20 годин
Практичних: 10 годин
Самостійна робота:
24 годин
Форма підсумкового
контролю: залік
Слайд 3Основні аспекти безпеки життєдіяльності.
Безпека життєдіяльності - система знань, правил, правових
актів, спрямованих на забезпечення безпеки у виробничому та невиробничому середовищі
з урахуванням антропогенного впливу на довкілля.
МІСЦЕ ТРАНСПОРТ, ВИРОБНИЧЕ
ПРОЖИВАННЯ ВІДПОЧИНОК, ЧИ НАВЧАЛЬНЕ
ПОДОРОЖІ, СЕРЕДОВИЩЕ
ХОББІ
Слайд 4Мета дисципліни
Забезпечити відповідні сучасним вимогам знання студентів про
загальні закономірності виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, в першу
чергу техногенного характеру, їх властивості, можливий вплив на життя і здоров’я людини та сформувати необхідні в майбутній практичній діяльності спеціаліста уміння і навички для їх запобігання і ліквідації, захисту людей та навколишнього середовища.
Слайд 5Мета БЖД
М = БС + ПТ + ЗЗ + ПП
+ ЯП
БС – безаварійність ситуацій
ПТ – попередження травматизму
ЗЗ – збереження
здоров’я
ПП – підвищення працездатності
ЯП – підвищення якості праці
ЗАДОВОЛЕННЯ ВІД ЖИТТЯ (ЩАСТЯ !!)
Слайд 6Актуальність БЖД
1. Зростання кількості природних та природно - антропогенних
небезпек.
2. Зростання соціально-політичного напруження в суспільстві.
3.
Зростання рівня насиченості технічними засобами.
Слайд 7Історія людства в еколого-енергетичному аспекті
Слайд 8Глобальні проблеми людства
1. Оптимальна чисельність та склад населення Землі.
2. Глобальний
характер та масштаби забруднення довкілля.
3.Зміни клімату : запобігання та адаптація.
4.
Енергетична криза.
5.Виснаження ресурсів та ресурсна криза.
6. Економічно-фінансова криза. Криза ЕВРО ?.
7. Глобальні природні, антропогенні та природньо- антропогенні аварії і катастрофи (Чорнобиль, цунамі – Фукусіма)
Міжнародний тероризм, космічні загрози,
ісламська, азіатська експансія, СНІД ……..
Слайд 11Annual carbon dioxide emissions from the United States (blue) and
China (red), 1990-2009 (data source, EIA).
Слайд 12Екологічний слід
міра впливу людини на середовище проживання, що дозволяє
розрахувати розміри прилеглої території, необхідної для виробництва споживаних нами ресурсів
і збереження відходів. Цією одиницею вимірювання можна визначити співвідношення між своїми потребами та обсягами екологічних ресурсів, що є у нас в запасі.Також це поняття відповідає за чистоту прилеглої території=)
Слайд 13Індекс людського розвитку (ІЛР) і екологічний слід
Слайд 15Завдання БЖД
Розробка методів прогнозування, вивчення та ідентифікації шкідливих факторів, їх
впливу на людину і довкілля.
Безпека життєдіяльності базується на досягненнях таких
дисциплін, як інженерна психологія, фізіологія людини, охорона праці, екологія, ергономіка, економіка тощо. Вона була і є в центрі уваги людей. З древніх часів до наших днів людина прагнула забезпечити свою безпеку. З розвитком промисловості це потребує спеціальних знань. БЖД особливо актуальна зараз, в добу науково-технічного прогресу. Вона покликана відіграти важливу роль в стабілізації людського суспільства.
Слайд 16Аксіома про потенційну небезпеку діяльності
В жодному виді діяльності неможливо
досягнути абсолютної безпеки, будь-яка діяльність потенційно небезпечна.
РИЗИК РЕАЛІЗАЦІЇ НЕБЕЗПЕКИ
НІКОЛИ НЕ ДОРІВНЮЄ НУЛЮ
Слайд 17Аксиома безопасности
Любая деятельность потенциально опасна.
Количественная оценка опасности — риск
R
= n / N
где n - число случаев, N - общее количество людей.
По статистике n = 500 тыс. чел. ( погибают неестественной гибелью на пр-ве за год)
N = 160 млн. чел.
Существует понятие нормируемого риска (приемлемый риск) R=10 -6 .
Слайд 18ЛЕКЦІЯ 2
Безпека життєдіяльності як наука. Основні складові безпеки життєдіяльності
Слайд 19Структура наук про безпеку
гуманітарні (філософія, теологія, лінгвістика);
* природничі (математика,
фізика, хімія, біологія);
* інженерні науки (опір матеріалів, інженерна справа,
електроніка);
* науки про людину (медицина, психологія, ергономіка, педагогіка);
* науки про суспільство (соціологія, економіка,, право).
Науки про безпеку мають спільну та окремі частини.
Слайд 20
Безпе́ка — стан захищеності, коли кому-, чому-небудь ніщо не загрожує.
Види
безпеки
Національна безпека — захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства
і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам. Складовими національної безпеки є:
Державна безпека,
Політична безпека,
Економічна безпека,
Воєнна безпека,
Технологічна безпека,
Екологічна безпека,
Гуманітарна безпека,
Демографічна безпека,
Інформаційна безпека,
Продовольча безпека,
Енергетична безпека та інші.
Слайд 21Безпека життєдіяльності
Безпека життєдіяльності — спрямована на захист здоров'я та життя людини
і середовища її проживання від небезпек. Складовими безпеки життєдіяльності є:
Безпека праці,
Безпека військової служби,
Громадська безпека тощо.
Безпека конкретних видів діяльності, як то:
Ядерна безпека,
Гірнича безпека,
Віброакустична безпека,
Безпека харчових продуктів.
Безпека споруд і об'єктів — властивість споруди не створювати загрозу для життя, здоров'я та інтересів людини:
Техногенна безпека,
Пожежна безпека,
Радіаційна безпека тощо.
Слайд 22Національна безпека
Національна безпека — складне соціально-політичне поняття. Історично проблема національної
безпеки держави, включно з її складовою — економічною безпекою виникає
водночас з утворенням самої держави, коли постає питання захисту власних національних інтересів.
Слайд 23Національна безпека
Національна безпека –захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина,
суспільсьва і держави, за якої забезпечується сталий розвиток суспільства, своєчасне
виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам.
Слайд 24Закон України “Про основи національної безпеки України “
N 964
–IV від 19.06.2003.
Стаття 6. Пріоритети національних інтересів
Пріоритетами національних інтересів
України є:
забезпечення екологічно та техногенно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства, збереження навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів;
розвиток духовності, моральних засад, інтелектуального потенціалу Українського народу
Слайд 25Об'єкти національної безпеки
Об'єктами національної безпеки є:
людина і громадянин - їхні
конституційні права і свободи;
суспільство - його духовні, морально-етичні, культурні,
історичні, інтелектуальні
та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси;
держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність.
Слайд 26Економічна безпека
економічна безпека, як один із системоутворюючих компонентів, являє собою
одну з найважливіших складових національної безпеки в цілому, забезпечує реалізацію
всього комплексу національних економічних інтересів держави, є матеріальною основою життєдіяльності суспільства і держави. При цьому слід наголосити на відсутності єдиного загальновизнаного поняття сутності самої економічної безпеки. Підходи до цього поняття змінюються залежно від завдань, що постають перед суспільством і державою в конкретний історичний період, місця, яке держава або її суб’єкти господарювання посідають у системі світового господарства, а отже, й сукупності внутрішніх і зовнішніх загроз.
Слайд 27Продовóльча безпéка
Продовóльча безпéка — захищеність життєвих інтересів людини, яка виражається у
гарантуванні державою безперешкодного економічного доступу людини до продуктів харчування з
метою підтримання її звичайної життєвої діяльності.
1. Стан розвитку АПК.
2. Харчова промисловість.
3. Оптимальне співвідношення експорт/імпорт
продовольства.
Слайд 28Медична безпека
Медична безпека – надійне забезпечення всіх верств населення медичною
допомогою.
1. Державна система охорони здоров’я населення. МОЗ.
2. Формацевтичне забезпечення. Оптимальне
співвідношення експорт/імпорт ліків.
3. Підготовка медичних кадрів.
4. Медична апаратура та обладнання. Оптимальне співвідношення експорт/імпорт медичного обладнання.
Слайд 29Енергетична безпека
Енергетична безпека - стан енергетики, який гарантує технічно та
економічно безпечне задоволення поточних і перспективних потреб споживачів в енергії
та охорону навколишнього природного середовища; енергогенеруючі компанії - учасники оптового ринку електричної енергії України, які володіють чи користуються генеруючими потужностями, виробляють і продають електричну енергію.
Під енергетичною безпекою слід розуміти здатність держави в особі її органів управління забезпечити кінцевих споживачів енергією в необхідному обсязі та належної якості у звичайних умовах, а також під час дії дестабілізуючих факторів (надзвичайних ситуацій) внутрішнього чи зовнішнього характеру у межах гарантованого покриття мінімального обсягу найважливіших потреб країни, окремих її районів, міст, селищ чи об’єктів у паливно-енергетичних ресурсах.
Конкретним виміром забезпечення енергетичної безпеки, прийнятим за стандарт у західних країнах, є створення тримісячного стратегічного резерву нафти та нафтопродуктів.
Слайд 30Співвідношення споживання і виробництва енергії в країнах Євросоюзу
Слайд 31Екологі́чна безпе́ка
Екологі́чна безпе́ка — це такий стан навколишнього середовища, коли
гарантується запобігання погіршення екологічної ситуації та виникнення небезпеки для здоров'я
людини.
Екологічна безпека визначається по відношенню до територій держави, регіону, адміністративних областей і районів, населених пунктів (міст і сіл) або до народногосподарських об'єктів — нафтогазопромислових районів, промвузлів, заводів, фабрик і інших об'єктів промисловості, транспорту, енергетики, хімії, гірництва, зв'язку тощо.
Слайд 32Екологі́чна безпе́ка
Екологічну безпеку в широкому значенні можна визначити як стан
захищеності життєво важливих інтересів та потреб особи, суспільства, держави, людства
в цілому, біоти Землі від несприятливого впливу навколишнього середовища, зумовленого природними (біотичними і абіотичними) та антропогенними факторами.
Слайд 33Конституція України
Стаття 16. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання
екологічної рівноваги на
території України, подолання наслідків
Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу,
збереження генофонду
Українського народу є обов'язком держави
Слайд 34
ЛЕКЦІЯ 3
Визначення, класифікація та системний аналіз понять “БЕЗПЕКА” та “НЕБЕЗПЕКА”
Небезпека – це негативна властивість матерії, яка проявляється у здатності
її завдавати шкоди певним елементам Всесвіту, потенційне джерело шкоди. Якщо мова йде про небезпеку для людини, то це явища, процеси, об’єкти, властивості, здатні за певних умов завдавати шкоди здоров’ю чи життю людини або системам, що забезпечують життєдіяльність людей.
Слайд 35Джерела небезпек
Джерелами (носіями) небезпек є:
1) природні процеси та
явища;
2) елементи техногенного середовища;
3) людські дії, що криють
у собі загрозу небезпеки
Слайд 36Залежно від конкретних потреб існують різні системи класифікації – за
джерелом походження, локалізацією, наслідками, збитками, сферою прояву, структурою, характером впливу
на людину тощо. Найбільш вдалою класифікацією небезпек життєдіяльності людства за джерелами походження є така, згідно з якою всі небезпеки поділяються на чотири групи: природні, техногенні, соціально-політичні та комбіновані. Перші три вказують на те, що небезпеки за своїм походження належать до трьох елементів життєвого середовища, яке оточує людину – природного, техногенного (матеріально-культурного) та соціального. До четвертої групи належать природно-техногенні, природно-соціальні та соціально-техногенні небезпеки, джерелами яких є комбінація різних елементів життєвого середовища.
Слайд 37Природні джерела небезпеки – це природні об’єкти, явища природи та
стихійні лиха, які становлять загрозу для життя чи здоров'я людини
(землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені, снігові лавини, шторми, урагани, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки, астероїди, сонячне та космічне випромінювання, небезпечні рослини, тварини, риби, комахи, грибки, бактерії, віруси, заразні хвороби тварин та рослин).
Слайд 38Техногенні джерела небезпеки – це передусім небезпеки, пов’язані з використанням
транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, використанням горючих, легкозаймистих і
вибухонебезпечних речовин та матеріалів, з використанням процесів, що відбуваються при підвищених температурах та підвищеному тиску, з використанням електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного). Джерелами техногенних небезпек є відповідні об’єкти пов’язані з впливом на людину об’єктів матеріально-культурного середовища.
Слайд 39До соціальних джерел небезпек належать небезпеки, викликані низьким духовним та
культурним рівнем: бродяжництво, проституція, п’янство, алкоголізм, злочинність тощо. Джерелами цих
небезпек є незадовільний матеріальний стан, погані умови проживання, страйки, повстання, революції, конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному грунті.
Слайд 40Джерелами політичних небезпек є конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях,
духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, між партійні, міжконфесійні та збройні
конфлікти, війни.
Слайд 41Більшість джерел небезпек мають комбінований характер.
- природно-техногенні небезпеки –
смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості грунтів, виникнення пустель
та інші явища, породжені людською діяльністю;
- природно-соціальні небезпеки – химерні етноси, наркоманія, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД та інші;
- соціально-техногенні небезпеки – професійна захворюваність, професійний травматизм, психічні відхилення та захворювання, викликані виробничою діяльністю, масові психічні відхилення та захворювання, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації та спеціальними технічними засобами
Слайд 42Масштабна класифікація небезпек
Одна людина
Невелика група (сім’я)
Район
Місто
Регіон Країна
Континент Земна куля
Слайд 43Комплексна класифікація небезпек
Якісна : природні
Антропогенно –техногенні
Антропогенно
– соціальні
Комбіновані – природно-техногенні.
Кількісна: Людина
Група
Район
Місто
Регіон
Країна
Континент
Земна куля 4 х 8 = 32
Слайд 44Трикутник небезпек
Небезпечна подія
Передбачення
Запобігання
Причина
Наслідки
Передбачення
Запобігання
Ліквідація
Слайд 45Лекція 4
Загальна характеристика та класифікація основних чинників небезпеки. Фізичні
чинники небезпеки.
Чинник — поняття, похідне від поняття "чинити", "діяти", "здійснювати
певний вчинок, дію", тобто "те, що чинить, здійснює вплив, діюче". Серед синонімів цього поняття — поняття "фактор", яке походить від латинського слова "facere" ("діяти", "виробляти", "примножувати").
Космічні чинники
Меторологічно-кліматичні чинники
Фізичні чинники
Хімічні чинники
Біологічні чинники
Соціально-політичні чинники
Слайд 46Фізичні чинники
Фізичні чинники – фізичні явища і процеси, які можуть
бути причинами і основою прояви і реалізації небезпек.
Механічні явища :
небезпечний рух, шум, вібрації, коливання, підвищений механічний тиск.
Шум — неприємний або небажаний звук чи сукупність звуків, що заважають сприйняттю корисних звукових сигналів, порушують тишу, чинять шкідливу або подразливу дію на організм людини, знижують її працездатність.
Слайд 47Основні характеристики шуму
Звук характеризується звуковим тиском Р та iнтенсивнiстю звука
I.
Звуковий тиск Р, Па - це змiнна складова атмосферного тиску,
який виникає при проходженнi звукової хвилi.
Інтенсивнiсть звука I, Вт/м2 - це густина звукової енергiї, переносима хвилею в одиницю часу, вiднесена до одиницi площi поверхнi, перпендикулярної до напрямку розповсюдження хвилi.
Орган слуху здатний сприймати iнтенсивнiсть звука у діапазоні 10-12 ... 102 Вт/м2 та - звуковий тиск у дiапазонi 210-5... 2102Па при частоті звука 1кГц.
Порiг чутливості - мiнiмальне значення акустичного тиску (чи сили звука), якi здатна чути людина.
Порiг больового вiдчуття - максимальнi параметри (межi вiдчуття болю).
Слайд 48Основні характеристики шуму
Враховуючи логарифмічну залежнiсть мiж iнтенсивнiстю звука та слуховим
сприйманням (закон Вебеpа-Фехнеpа), а також з метою спрощення операцiй з
великими числами, хаpактеpизуючими звук, на пpактиці користуються логаpифмічними рівнями iнтенсивностi звука Li та рівня та звукового тиску Lp у дБ.
Інтенсивнiсть слухового вiдчуття, що викликається звуковою хвилею, називаються гучнiстю звука. Рiвень гучності ноpмальної звукової мови - 30-40дБ, шумiв та звуків заглушуючих розмовну мову - 65-70дБ, центpобіжних вентилятоpів - 80-105дБ , двигунiв внутрішнього згорання - 100-110дБ.
Слайд 49Вібрація
Вібрація серед всіх видів механічних впливів для технічних об’єктів найбільш
небезпечна. Знакозмінні напруження, викликані вібрацією сприяють накопиченню пошкоджень в матеріалах,
появі тріщин та руйнуванню. Найчастіше і досить швидко руйнування об’єкта настає при вібраційних впливах за умов резонансу. Вібрації викликають також й відмови машин, приладів.
За способом передачі на тіло людини вібрацію поділяють на загальну, яка передається через опорні поверхні на тіло людини, та локальну, котра передається через руки людини. У виробничих умовах часто зустрічаються випадки комбінованого впливу вібрації-загальної та локальної.
Слайд 50Шкідливість вібрації
Функціональні зміни, пов’язані з дією вібрації на людину-оператора -
погіршення зору, зміни реакції вестибулярного апарату, виникнення галюцинацій, швидка втомлюваність.
Негативні відчуття від вібрації зникають при прискореннях, що складають 5% прискорення сили ваги, тобто при 0,5 м/с2. Особливо шкідливі вібрації з частотами, близькими до частот власних коливань тіла людини, більшість котрих знаходиться в межах 6...30 Гц.
Слайд 51Шкала електромагнітних хвиль
Наименование Длина, м
Частота, Гц
Сверхдлинные 106-104 3*102- 3*104
Длинные (радиоволны) 104-103 3*104- 3*105 Средние(радиоволны) 103 -102 3*105- 3*106 Короткие(радиоволны) 102-101 3*106- 3*107
Ультракороткие 101-10-1 3*107- 3*109
Телевидение (СВЧ) 10-1-10-2 3*109- 3*1010
Радиолокация (СВЧ) 10-2-10-3 3*1010- 3*1011
Инфракрасное излучение 10-3-10-6 3*1011- 3*1014
Видимый свет 10-6-10-7 3*1014- 3*1015
Ультрафиолетовое излучение 10-7-10-9 3*1015- 3*1017 Рентгеновское излучение(мягкое) 10-9-10-12 3*1017- 3*1020 Гамма-излучение (жесткое) 10-12-10-14 3*1020- 3*1022 Космические лучи ≤10-14 ≤ 3*1022
Слайд 52Шкала електромагнітних хвиль
Шкала электромагнитных волн
Длина
Название
Частота
более 100 км Нзкочастотные электрические колебания 0-3 кГц
100 км - 1 мм Радиоволны 3 кГц - 3 ТГц
100-10 км мириаметровые (очень низкие частоты) 3 - 3-кГц
10 - 1 км километровые (низкие частоты) 30 - 300 кГц
1 км - 100 м гектометровые (средние частоты) 300 кГц - 3 МГц
100 - 10 м декаметровые (высокие частоты) 3 - 30 МГц
10 - 1 м метровые (очень высокие частоты) 30 - 300МГц
1 м - 10 см дециметровые (ультравысокие) 300 МГц - 3 ГГц
10 - 1 см сантиметровые (сверхвысокие) 3 - 30 ГГц
1 см - 1 мм миллиметровые (крайне высокие) 30 - 300 ГГц
1 - 0.1 мм децимиллиметровые (гипервысокие) 300 ГГц - 3 ТГц
2 мм - 760 нм Инфракрасное излучение 150 ГГц - 400 ТГц
760 - 380 нм Видимое излучение (оптический спектр) 400 - 800 ТГц
380 - 3 нм Ультрафиолетовое излучение 800 ТГц - 100 ПГц
10 нм - 1пм Рентгеновское излучение 30 ПГц - 300 ЭГц
<=10 пм Гамма-излучение >=30 ЭГц
Слайд 53Небезпечна частина спектру
10 - 1 м метровые (очень высокие частоты) 30
- 300МГц
1 м - 10 см дециметровые (ультравысокие) 300 МГц -
3 ГГц
10 - 1 см сантиметровые (сверхвысокие) 3 - 30 ГГц
1 см - 1 мм миллиметровые (крайне высокие) 30 - 300 ГГц
1 - 0.1 мм децимиллиметровые (гипервысокие) 300 ГГц - 3 ТГц
2 мм - 760 нм Инфракрасное излучение 150 ГГц - 400 ТГц
760 - 380 нм Видимое излучение (оптический спектр) 400 - 800 ТГц
380 - 3 нм Ультрафиолетовое излучение 800 ТГц - 100 ПГц
10 нм - 1пм Рентгеновское излучение 30 ПГц - 300 ЭГц
<=10 пм Гамма-излучение >=30 ЭГц
Слайд 54Радіаці́йна безпе́ка
Радіаці́йна безпе́ка — стан захищеності теперішнього і майбутнього поколінь людей
від шкідливого для їх здоров'я впливу іонізуючого випромінювання.
Радіаційна безпека
персоналу, населення і оточуючого середовища вважається забезпеченою, якщо дотримуються основні принципи радіаційної безпеки (виправданості, оптимізації, неперевершення) і вимоги радіаційного захисту, встановлені діючими нормами радіаційної безпеки та санітарними правилами.
Слайд 55Принцип виправданості
Принцип виправданості передбачає заборону всіх видів діяльності з використанням
джерел радіактивного випромінювання, за яких отримана для людини та суспільства
користь не перевищує ризику можливої шкоди, яка може бути заподіяною випромінюванням.
Слайд 56Принцип оптимізації
Принцип оптимізації передбачає підтримання на максимально низькому рівні як
індивідуальних (нижче лімітів, встановлених діючими нормами), так і колективних доз
опромінення, з врахуванням соціальних та економічних факторів.
Слайд 57Принцип неперевершення
Принцип неперевершення вимагає запобігання перевищення встановлених діючими нормами радіаційної
безпеки індивідуальних лімітів доз та інших нормативів радіаційної безпеки. Даного
принципу повинні дотримуватись всіма організаціями та особами, від яких залежить рівень опромінення людей.
Слайд 58Одиниці вимірювання йонізуючого випромінювання
Фізичні величини У системі СІ Позасистемні Співвідношення
Активність, С Бк (беккерель) Кі (кюрі)
ІБк — 1 розпад за 1с = 2,7. 10 (-11)
1Кі; 1Кі = 3,7 . 1010Бк
Поглинута доза, Д Гр (грей) Рад (рад) Ірад= 1 Дж/кг;
1рад = 10 (-2) Гр = = 100 ерг/г
Еквівалентна доза, Н Зв (зіверт) Бер (бер)
ІБер = 10 (-2) Зв = 10(-2) Гр = 1 рад
Експозиційна доза,X Кл/кг (кулон на кілограм)
Р (рентген) ІКл/кг = 3,77 (10-3) Р;
1Р = 0,01Гр
Слайд 59Природний радіаційний фон
Природний радіаційний фон створюється космічним випромінюванням, природними і
штучними радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючого випромінювання.
Слайд 60Оцінка природного радіаційного фону
Життя на Землі виникло і розвивається в
умовах постійної дії радіації. Тому природний радіаційний фон не може
суттєво впливати на життя та здоров'я людини. Сучасні дослідження в галузі радіобіології довели, що при дозах, які відповідають природному радіаційному фону 1-2 мЗв на рік, дія радіації безпечна для людини. Але навіть невелике підвищення рівня радіації може визвати генетичні дефекти, які, можливо, виявляться у дітей та онуків людини, що була опромінена. При великих дозах радіація спричиняє серйозне ураження тканин.
Наприклад, отримана протягом кількох годин поглинута доза йонізуючого опромінення 1 Зв викликає небезпечні зміни в крові, а доза 3-5 Зв у 50% випадків спричиняє смерть.
Учені вважають, що рівень природного радіаційного фону має бути не вищим за 25 МкР /год.
Слайд 61Радіаційно небезпечні об'єкти
До радіаційно небезпечних об'єктів на території України відносяться:
-
атомні електростанції (Запорізька, Південно-Українська, Рівненська, Хмельницька і Чорнобильська);
- підприємства по
виготовленню і переробці відпрацьованого ядерного палива;
- підприємства по похованню радіоактивних відходів;
- науково-дослідні та проектні організації, які працюють з ядерними реакторами;
- ядерні реактори на об'єктах транспорту та інші.
Слайд 62Лекція 5. Хімічні, біологічні та соціально-політичні фактори небезпеки.
На території України
розміщено біля двох тисяч хімічно небезпечних об'єктів; їх діяльність пов'язана
з виробництвом, використанням, зберіганням і транспортуванням сильнодіючих отруйних речовин, а в зонах їх розміщення проживає понад 22,0 млн. чоловік.
Небезпека функціонування цих об'єктів господарської діяльності пов'язана з ймовірністю аварійних викидів (виливів) великої кількості сильнодіючих отруйних речовин за межі об'єктів, оскільки на багатьох із них зберігається 3-15 добовий запас хімічних речовин.
Слайд 63Хімічно небезпечі об'єкти
До хімічно небезпечних об'єктів відносяться:
- заводи і комбінати
хімічних галузей промисловості, а також окремі установки і агрегати, які
виробляють або використовують СДОР;
- заводи або їх комплекси по переробці нафтопродуктів;
- виробництва інших галузей промисловості, які використовують СДОР;
- підприємства, які мають на оснащенні холодильні установки, водогонні станції і очисні споруди, які використовують хлор або аміак;
- транспортні засоби, контейнери і наливні поїзди, автоцистерни, річкові і морські танкери, що перевозять хімічні продукти;
- склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського господарства.
Слайд 64Хімічні фактори небезпеки
До найбільш небезпечних (надзвичайно і високо токсичних) хімічних
речовин відносяться:
- деякі сполуки металів (органічні і неорганічні похідні миш'яку,
ртуті, кадмію, свинцю, талію, цинку та інших);
- карбоніли металів (тетракарбоніл нікелю, пентакарбоніл заліза та інші);
- речовини, що мають ціанисту групу (синільна кислота та її солі, нітрили, органічні ізоціанати);
- сполуки фосфору (фосфорорганічні сполуки, хлорид фосфору, фосфін, фосфідин);
- фторорганічні сполуки (фтороцтова кислота та її ефіри, фторетанол та ін.); хлоргідрони (етиленхлоргідрон, епіхлоргідрон);
- галогени (хлор, бром);
- інші сполуки (етиленоксид, аліловий спирт, метил бромід, фосген, інші).
Слайд 65Характеристика СДОР за ступенем токсичності
Клас токсичності
ГДК в повітрі,
мг/м3
Клас токсичності
Надзвичайно токсичні
Високо токсичні
Сильно токсичні
Помірно токсичні
Мало токсичні
Практично не токсичні
ГДК
в повітрі, мг/м3
0,1
0,1-1
1,1-10
Теж
>10
Слайд 66Фізико-хімічні показники якості води
Органолептичний показник шкідливості характеризує здатність речовини змінювати
органолептичні властивості води.
До числа органолептичних показників відносяться ті параметри якості
води, які людина визначає органами почуттів. Це запах, смак, колір і мутність води.
Індекс забруднення води, як правило, розраховують по шести-семи показниками, які можна вважати гідрохімічними (концентрація розчиненого кисню, водневий показник рН, біологічне споживання кисню БПК5).
Загальна мінералізація - (гідрохімічні властивості) іонний склад, вміст органічних речовин, розчинених газів, склад донних відкладень.
Мікробіологчні властивості води залежать від кількості в ній різних форм бактерій, вірусів, найпростіших і вищих організмів. Найбільшу небезпеку для людини становлять патогенні (хвороботворні) мікроби. Тому при організації господарсько-питного водопостачання ведеться санітарно-бактеріологічний контроль за якістю питної води.
Слайд 67Інтегральна оцінка якості води: - середньорічна концентрація
ІЗВ - індекс забруднення
води
Якщо ІЗВ
менш ніж 0,2 - клас якості 1-й
- дуже чиста вода.
0,2 - 1 вода чиста 2-й клас
1-2 помірно забруднена вода 3-й клас
2-4 і 4-6 - брудна вода 4 і 5-й класи
6-10 дуже брудна вода 6-й клас
> 10 надзвичайно брудна вода - 7-й клас
Слайд 68Біологічні фактори небезпеки. Загальна характеристика біологічних об’єктів
Біологічні фактори небезпеки. Загальна
характеристика біологічних об’єктів
Одним із видів небезпек виступають біологічні речовини –
це збудники інфекційних захворювань. До них належать різні види мікроорганізмів – бактерії, віруси, грибки тощо. Характерними властивостями цих речовин є:
– висока ефективність зараження людей;
– здатність викликати захворювання у результаті контакту здорової людини із хворою або з певними зараженими предметами;
– наявність певного інкубаційного періоду, тобто з моменту зараження до прояву певного захворювання (від декількох годин до десятків днів);
– певні труднощі з визначенням окремих видів збудників;
– здатність проникати в негерметизовані приміщення, інженерні споруди і заражати в них людей тощо.
Слайд 69Генетично модифікована їжа
Продукти харчування, отримані з генетично модифікованих організімів, рослин,
тварин і мікроорганізмів. Згідно з українським законодавством, продукти, що отримані
за допомогою генетично-модифікованих організмів, також вважаються генетично модифікованими. Генетично модифіковані організми набувають певних якостей завдяки переносу в геном окремих генів теоретично з будь-якого організму (у випадку трансгенезу) або з геному споріднених видів (цисгенез).
Слайд 70Мета генетичного модифікування
Генетична модифікація може надавати рослині і харчовому продукту,
що виробляється з неї, цілий ряд певних ознак. Переважна кількість
генно-модифікованих організмів, що культивуються, несуть стійкості до збудників хвороб (вірусів та грибів), комах-шкідників або до гербіцидів. Це значно полегшує культивування, а також зменшує витрати на обробку ядохімікатами.
Слайд 71 GMO cultivation 2009 (hectares)
Слайд 72Українське законодавство
В Україні допуск ГМ продуктів регулюють:
Закон «Про державну систему
біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів»
Постанова
від 18 лютого 2009 р. N 114 про «Порядок державної реєстрації генетично модифікованих організмів джерел харчових продуктів, а також харчових продуктів, косметичних і лікарських засобів, які містять такі організми або отримані з їхнім використанням» .
Закон «Про захист прав споживачів» (Стаття 15. п 6) «Інформація про продукцію повинна містити: позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів» Таким чином, маркуванню підлягають не тільки продукти оримані з ГМО, а також харчові добавки, отримані за допомогою ГМО. Ні в Європейське, ні законодавство Сполучених Штатів не передбачає маркування харчових добавок, отриманих за допомогою генно-модифікованих мікроорганзмів. Крім того, Україна стала першою державою в світі, яка зобов'язала виробників та імпортерів харчових продуктів вказувати позначення «без ГМО» в маркуванні всіх, без винятку, харчових продуктів, навіть тих, у яких ГМО не може бути ні теоретично, ні практично.
Слайд 74Дві форми перебігу конфліктів:
відкрита – відверте протистояння, зіткнення, боротьба;
закрита, або
латентна, коли відвертого протистояння нема, але точиться невидима боротьба.
а) Війни
Війна
– це збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами; у переносному розумінні слова – крайня ступінь політичної боротьби, ворожих відносин між певними політичними силами.
Найбільша кількість жертв через політичні причини є наслідком війни. Так, за час другої світової війни в СРСР (1941-1945) загинуло близько 55 млн. осіб, було повністю знищено 1710 міст та 70 тисяч селищ. Під час в’єтнамської війни в 1960-ті роки було вбито близько 7 млн. місцевих мешканців і 57 тисяч американців. Окрім загибелі людей і великих руйнувань, військові дії завдають величезних збитків навколишньому середовищу.
У ХХ ст. військові дії проводились доволі активно. За приблизними даними, з часу закінчення Другої світової війни в локальних військових конфліктах загинуло 22-25 мільйонів осіб. Наведемо приклади локальних військових конфліктів середини та кінця ХХ ст. Це війна у В’єтнамі, воєнні дії в Афганістані, вторгнення Іраку в Кувейт, війна в Руанді, військовий конфлікт в Югославії, війна в Чечні та низка інших “малих” війн. Кожна з них принесла людські втрати, біль та страждання тисячам і тисячам сімей, окрім того супроводжувалась глибоким руйнуванням біосферних структур.
Слайд 75 Тероризм
Тероризм (від лат. terror – страх, залякування) – це
форма політичного екстремізму, застосування найжорстокіших методів насилля, включаючи фізичне знищення
людей, для досягнення певних цілей.
Тероризм здійснюється окремими особами, групами, що виражають інтереси певних політичних рухів або представляють країну, де тероризм піднесений до рангу державної політики. Тероризм – антигуманний спосіб вирішення політичних проблем в умовах протиборства, зіткнення інтересів різних політичних сил. Він може застосовуватись і як засіб задоволення амбіцій окремими політичними діячами, і як знаряддя досягнення своїх цілей мафіозними структурами, кримінальним світом.
Існує три основних види тероризму: політичний, релігійний та кримінальний.
Слайд 76Найбільш поширені у світі терористичні акти
- напади на державні або
промислові об’єкти, які призводять до матеріальних збитків, а також є
ефективним засобом залякування та демонстрації сили;
- захоплення державних установ або посольств (супроводжується захоплення заручників, що викликає серйозний громадський резонанс);
- захоплення літаків або інших транспортних засобів (політична мотивація – звільнення з тюрми товаришів по партії; кримінальна мотивація – вимога викупу)/;
- насильницькі дії проти особистості жертви (для залякування або в пропагандистських цілях);
викрадення (з метою політичного шантажу для досягнення політичних поступок або звільнення в’язнів; форма самофінансування);
- політичні вбивства (це один з найбільш радикальних засобів ведення терористичної боротьби; вбивства, в розумінні терористів, повинні звільнити народ від тиранів);
Слайд 77Лекція 6. Екологічна безпека
Екологі́чна безпе́ка — це такий стан навколишнього
середовища, коли гарантується запобігання погіршення екологічної ситуації та виникнення небезпеки
для здоров'я людини.
Екологічна безпека визначається по відношенню до територій держави, регіону, адміністративних областей і районів, населених пунктів (міст і сіл) або до народногосподарських об'єктів — нафтогазопромислових районів, промвузлів, заводів, фабрик і інших об'єктів промисловості, транспорту, енергетики, хімії, гірництва, зв'язку тощо.
Слайд 78Екологічна безпека
Екологічну безпеку в широкому значенні можна визначити як стан
захищеності життєво важливих інтересів та потреб особи, суспільства, держави, людства
в цілому, біоти Землі від несприятливого впливу навколишнього середовища, зумовленого природними (біотичними і абіотичними) та антропогенними факторами.
Слайд 79Конституція України
Стаття 16. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання
екологічної рівноваги на
території України, подолання наслідків
Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу,
збереження генофонду
Українського народу є обов'язком держави
Слайд 80Map 1: Environmental
Conflicts 1980-2005.
Source: Carius et al. 2006
Слайд 82Екологічна безпека як складова національної безпеки
Закон України “Про основи національної
безпеки України N 964 –IV від 19.06.2003.
Стаття 6. Пріоритети
національних інтересів
Пріоритетами національних інтересів України є:
забезпечення екологічно та техногенно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства, збереження навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів;
розвиток духовності, моральних засад, інтелектуального потенціалу Українського народу
Слайд 83Закон України “Про основи національної безпеки України
N 964
–IV від 19.06.2003.
Стаття 7. Загрози національним інтересам і національній
безпеці України в екологічній сфері
значне антропогенне порушення і техногенна перевантаженість території України, зростання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів;
нераціональне, виснажливе використання мінерально-сировинних природних ресурсів як невідновлюваних, так і відновлюваних;
неподоланність негативних соціально-екологічних наслідків Чорнобильської катастрофи;
погіршення екологічного стану водних басейнів, загострення проблеми транскордонних забруднень та зниження якості води;
загострення техногенного стану гідротехнічних споруд каскаду водосховищ на р. Дніпро;
Слайд 84Стаття 7. Загрози національним інтересам і національній безпеці України в
екологічній сфері
неконтрольоване ввезення в Україну екологічно небезпечних технологій, речовин, матеріалів
і трансгенних рослин, збудників хвороб, небезпечних для людей, тварин, рослин і організмів, екологічно необґрунтоване використання генетично змінених рослин, організмів, речовин та похідних продуктів;
неефективність заходів щодо подолання негативних наслідків військової та іншої екологічно небезпечної діяльності;
небезпека техногенного, у тому числі ядерного та біологічного, тероризму;
посилення впливу шкідливих генетичних ефектів у популяціях живих організмів, зокрема генетично змінених організмів, та біотехнологій;
застарілість та недостатня ефективність комплексів з утилізації токсичних і екологічно небезпечних відходів
Слайд 86Озо́новий екран
Озоносфе́ра — шар озону в атмосфері на висоті 20—25
км.
Завдяки порівняно високій концентрації озону тут інтенсивно поглинається ультрафіолетова частина
сонячної радіації. Тому озоновий шар має виняткове значення для розвитку життя на Землі, перешкоджаючи проникненню на поверхню планети згубного для всього живого ультрафіолетового проміння.
Озо́новий екран або озоновий шар — шар атмосфери (стратосфери), в межах якого концентрація молекул озону (О3) в 10 разів вища, ніж біля поверхні Землі.
Озоновий шар лежить в стратосфері на висоті від 15 до 35 км.
Слайд 88Причини ослаблення озонового щита
Існує велика кількість причин ослаблення озонового щита,
викликаного антропогенною діяльністю. Загалом їх можна об’єднати у дві групи.
1.
Викиди висотних літаків і ракет
. Так, при загальній масі орбітального корабля «Спейс Шаттл» сто сорок три з половиною тонни в процесі підйому до висоти 50 км твердопаливна ракетна система викидає 187 тонн Cl2 і його сполук, 7 тонн оксидів азоту й знищує за політ 10 000 000 тонн озону. Це дуже багато, тому що в земній атмосфері втримується всього 3 000 000 000 тонн озону.
2. Хлорофторовуглеці (ХФВ), або фреони
Слайд 89Монреальский протокол
У вересні 1987 р. 23 провідні країни світу підписали
в Монреалі протокол, що зобов’язує їх знизити споживання ХФВ. Сьогодні
під ним підписалося близько 150 країн.
До того, в 1985 р. було підписано Віденську конвенцію про охорону озонового шару, у якій розвинені країни визнавали факт проблеми руйнування озонового шару.
Відповідно до досягнутої домовленості в Монреалі розвинені країни повинні були до 1999 р. знизити споживання хлорофторовуглеців до половини рівня 1986 р.
Слайд 91Парнико́вий ефе́кт
Парнико́вий ефе́кт — явище в атмосфері Землі, при якому
енергія сонячних променів, відбиваючись від поверхні Землі, не може повернутися
в космос, оскільки затримується молекулами різних газів.
Слайд 92ПАРНИКОВІ ГАЗИ
Гази, що затримують теплове випромінювання і перешкоджають
витіканню тепла в космічний простір, називаються парниковими газами.
Завдяки парниковому
ефекту середньорічна температура біля поверхні Землі за останнє тисячоліття складає приблизно 15 °С. А без нього вона опустилася б до -18 °С, й існування життя на Землі стало б неможливим.
Основний парниковий газ — водяна пара, яка затримує до 60 % теплового випромінювання Землі. Вміст водяної пари в атмосфері визначається планетарним кругообігом води і при сильних широтних і висотних коливаннях загалом є практично постійним.
Інші 40 % теплового випромінювання Землі затримують інші парникові гази, у тому числі більше 20 % — вуглекислий газ.
Слайд 93ПАРНИКОВІ ГАЗИ
До інших парникових газів, поява яких в
атмосфері в значній кількості o6v мовлена господарською діяльністю людини, належать
метан СН4, що надходить із рисових полів (близько 110 млн тонн на рік), v результаті витоків природного газу при нафто- і вуглевидобутку (до 50 млн тонн у рік) Частка його впливу на посилення парникового ефекту складає 15 %.
фторхлорвуглеці (фреони), витік яких відбувається на промислових га інших об"єктах Частка їхнього впливу 12—24%,
нітроген оксиди, що потрапляють в атмосферу внаслідок спалювання палива в реактивних літакових і ракетних двигунах, застосування азотних добрив v сільському господарстві Частка їхнього впливу - 5—6%
Слайд 95«Екологічний слід» (Ecological Footprint) -
«Екологічний слід» (Ecological Footprint) - це
умовне поняття, яке відображає споживання людством ресурсів біосфери. Це площа
біологічно продуктивної території та акваторії, необхідної для виробництва використовуваних нами ресурсів і поглинання та переробки наших відходів, одиниця вимірювання, що визначає співвідношення між потребами людини та обсягами екологічних ресурсів, які є у нас в запасі.
Вважається, що середньому жителю Землі необхідний в середньому еквівалент у 2,7 га. А планета може дати лише 1,8 га на людину. Це означає, що ми живемо «не по кишені» і виснажуємо свій природний капітал. Ми живемо в борг, за рахунок майбутніх поколінь, виснажуючи землю і ресурси.
Слайд 96Ось основні правила життя екологічно свідомого громадянина:
економія електроенергії, тепла та
води;
економія не відновлюваних джерел палива і корисних копалин;
зниження впливу на
навколишнє середовище при користуванні різними видами транспорту;
розумне споживання продуктів харчування;
гуманне ставлення до тварин, у тому числі вегетаріанство;
збереження лісів шляхом зменшення обсягів споживання паперу;
переробка і повторне застосування відходів (папір, метали, скло тощо);
органічне землеробство та інноваційні технології.
Слайд 97Лекція 7. Кліматична безпека.
Вивчення потенційних наслідків очевидних кліматичних змін на
рівні безпеки як в глобальному, так і національному вимірі є
актуальною політичною, економічною і науковою проблемою. Так Мадридська Декларація стосовно стану довкілля та безпеки, яка прийнята Радою міністрів ОБСЄ (2007 рік), визнає, що зміна клімату є довгостроковим викликом світовій безпеці .
Слайд 98КЛІМАТ
КЛІМАТ - багаторічний режим погоди на даній території. Погоду в
будь-який момент часу характеризують визначені комбінації температури, вологості, напрямки і
швидкості вітру. У деяких типах клімату погода істотно міняється щодня або по сезонах, в інші – залишається незмінною. Кліматичні описи ґрунтуються на статистичному аналізі середніх і екстремальних метеорологічних характеристик. Як фактор природного середовища клімат впливає на географічний розподіл рослинності, ґрунтів і водних ресурсів і, отже, на землекористування й економіку. Клімат також впливає на умови життя і здоров'я людини. Клімат формується під впливом декількох факторів, що забезпечують атмосферу теплом і вологою і визначають динамікові повітряних плинів. Головні кліматотворчі фактори – положення Землі щодо Сонця, розподіл суші і моря, загальна циркуляція атмосфери, морські течії, а також рельєф земної поверхні.
Слайд 100ПРИЧИНИ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН
ПРИРОДНІ
АНТРОПОГЕННІ
?
?
ЦИКЛІЧНІ ПРИРОДНІ КОЛИВАННЯ
ВИКИДИ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ
2
Слайд 103КОМПОНЕНТИ КЛІМАТИЧНОЇ СИСТЕМИ
Атмосфера
Гідросфера
Літосфера
Біосфера
Кріосфера
3
Слайд 104Глобальні тенденції зміни температури
приземного шару повітря
7
Слайд 105Прогноз зміни температури приземного
шару повітря за різними моделями
ст.
за постійної концентрації
СО2 на рівні 2000р.
9
Глобальні тенденції зміни температури
приземного шару повітря
7
Слайд 106Безпечна межа підвищення середньої температури
Слайд 107
Ера Кіотського протоколу 2008-2012, зобов’ язання України не перевищіти рівень
викидів 1990 року;
Фактично викиди на 54% менше; тим не менш
Україна в 20-ці найбільших забруднювачів планети
Слайд 110Відхилення від норми (о С) середньої регіональної температури повітря в
Україні за останні сто років.
Слайд 111НАСЛІДКИ ЗМІН КЛІМАТУ
ДЛЯ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
підвищується середньорічна температура;
збільшується внутрішньорічна, внутрішньосезонна та
внутрішньодобова амплітуда коливань температури;
прискорюється танення льодовиків;
підвищується рівень світового океану, морів,
підтоплюються гирла річок, заболочуються та затоплюються прибережні землі;
змінюються напрямки та температур океанічних течій, зокрема Гольфстриму
збільшуються площі пустель;
клімат стає більш посушливим;
зменшується кількість опадів;
змінюється режим опадів, що призводить до паводків;
в степовій зоні розпочинаються пилові бурі з втратою родючого шару грунту.
змінюються ареали існування видів тварин і рослин
Слайд 112ОСНОВНІ ПРОЯВИ ПОТЕПЛІННЯ
КЛІМАТУ В УКРАЇНІ
Одним з головних проявів регіональних кліматичних
змін в Украіні на фоні глобальних процесів потепління є суттеве
підвищення температури повітря у зимовий період, збільшення кількості стихійних метеорологічних явищ та екстремальних погодних умов.
19
Слайд 113Ранжування країн за ймовірністю несприятливих кліматичних ситуацій до кінця XXI
століття(в умовних одиницях індексу кліматичних змін).
Слайд 114ОСНОВНІ ГАЛУЗІ АДАПТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:
Здоров'я людини
Підвищення рівня моря в прибережних районах
Сільське
та лісове господарство
Екосистеми і дика природа
Водні ресурси
Енергія
US Environmental Protection
Agency
Слайд 115Annual carbon dioxide emissions from the United States (blue) and
China (red), 1990-2009 (data source, EIA).
Слайд 117Екологічний слід» (Ecological Footprint) -
«Екологічний слід» (Ecological Footprint) - це
умовне поняття, яке відображає споживання людством ресурсів біосфери. Це площа
біологічно продуктивної території та акваторії, необхідної для виробництва використовуваних нами ресурсів і поглинання та переробки наших відходів, одиниця вимірювання, що визначає співвідношення між потребами людини та обсягами екологічних ресурсів, які є у нас в запасі.
Вважається, що середньому жителю Землі необхідний в середньому еквівалент у 2,7 га. А планета може дати лише 1,8 га на людину. Це означає, що ми живемо «не по кишені» і виснажуємо свій природний капітал. Ми живемо в борг, за рахунок майбутніх поколінь, виснажуючи землю і ресурси.
Слайд 118Екологічний слід
міра впливу людини на середовище проживання, що дозволяє
розрахувати розміри прилеглої території, необхідної для виробництва споживаних нами ресурсів
і збереження відходів. Цією одиницею вимірювання можна визначити співвідношення між своїми потребами та обсягами екологічних ресурсів, що є у нас в запасі.Також це поняття відповідає за чистоту прилеглої території=)
Слайд 119Екологічний слід (Ecological Footprint) -
Слайд 120Складові екологічного сліду
(Ecological Footprint) -
1. Житло ( кв.
м. на людину)
2. Енергія (витрати на тепло- та електро- забезпечення)
3.
Харчування
4. Використання води та інших ресурсів (папір)
5.Відходи (вторинне використання та утилізація)
Слайд 121Екологічний слід (Ecological Footprint) країн світу
1. Продуктивна земля (на одну
людину) :
Світ – 2,1 га; Європа – 1,4 га;
Україна – 1,3 га.
2. Екологічні боржники :
США - 9,4га ; Велика Британія -7,8 га ;Франція - 8 га ;Італія -7 га
Росія – 3,7 га; Україна – 2,7 га
3. Екологічні кредитори (“спонсори”):
Канада, Австралія, Швеція, Фінляндія, Нова Зеландія.
Конго, Мадагаскар , Мозамбік
Слайд 122Екологічний слід (Ecological Footprint) країн світу
Цікавою і вельми показовою є
кореляційна залежність між величинами «екологічного сліду» та індексу людського розвитку
, який щорічно розраховується експертами ООН для країн світу як офіційний інтегральний показник рівня та тривалості життя і освіченості населення. В цілому кореляційна статистична залежність свідчить, що зростання індексу людського розвитку супроводжується все більшими величинами «екологічного сліду». Негативні винятки демонструють Бєларусь (2), Росія (4), ОАЄ(5), Данія (6), США (11) : для цих країн характерні підвищенні показники «екологічного сліду». Досягнення значних величин індексу людського розвитку для Південної Кореї (7), Німеччини (8), Нідерландів (10) супроводжується відносно невеликими значеннями «екологічного сліду».
Слайд 123Екологічний слід (Ecological Footprint) країн світу
Бєларусь (2), Росія (4),
ОАЄ(5), Данія (6), США (11) :
Південна Корея (7),
Німеччина (8), Нідерланди (10)
Слайд 126Індекс людського розвитку (ІЛР) і екологічний слід
Слайд 128Методика розрахунку екологічного сліду
P – це рівень ВВП в
млн. грн.;
N Y – середній показник створення ВВП
YF
– показник врожайності землі в межах країни, світові га/национальниє га;
EQF – чинник, що показує рівноцінність типів землі по всьому світу, глобальні га/мірові га.
Слайд 130Лекція 8. Ризик як оцінка небезпеки. Загальна оцінка та характеристика
небезпек. Оцінка ризику небезпеки. Управління ризиком. Якісний аналіз ризику.
Ризик (R)
визначається як відношення кількості подій з небажаними наслідками (n) до максимально можливої їх кількості (N) за конкретний період часу:
R = n/N
Слайд 131Пример. Определить риск гибели человека на производстве за год, если
известно, что ежегодно погибает около n =14000 человек, а численность
работающих составляет N =140 млн. человек:
R = 14000 /140 млн = 1/10 000
Слайд 132Оцінка ризику
Ризик загибелі людини не має перевищувати
1/1 000 000
Слайд 133Категорії серйозності небезпек
Вид Категорія Опис нещасного випадку
Катастрофічна I Смерть зруйнування
системи
Критична II
Серйозна травма, стійке захворювання, суттєве пошкодження у системі
Гранична III Незначна травма, короткочасне захворювання, пошкодження у системі
Незначна IV Менш значні, ніж у категорії III, травми, захворювання, пошкодження у сис
Слайд 134Рівні ймовірності небезпеки
Вид Рівень Опис
наслідків
Часта A Велика ймовірність того, що відбудеться
Можлива B Може трапитись декілька разів за
життєвий цикл
Випадкова C Іноді може відбутися за життєвий цикл
Віддалена D Малоймовірна, але можлива подія протягом життєвого циклу
Неймовірна E Настільки ймовірна, що можна припустити, що така небезпека не відбудеться
Слайд 135Управління ризиком.
Такий підхід до зменшення ризику небезпеки – це конкретні
заходи та засобам або певний їх комплекс, спрямовані на рівень
зменшення шкоди, який очікується в результаті їх випровадження.
Слайд 136Види ризику
За ступенем припустимості ризик буває знехтуваний, прийнятний, гранично допустимий,
надмірний. ,
Знехтуваний ризик має настільки малий рівень, що він
перебуває в межах допустимих відхилень природного (фонового) рівня.
Прийнятним вважається такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку.
Гранично допустимий ризик — це максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат. Надвірний ризик характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків.
На практиці досягти нульового рівня ризику, тобто абсолютної безпеки, неможливо.
Слайд 137Сутність концепції прийнятного (допустимого) ризику
Сутність концепції прийнятного (допустимого) ризику полягає
у прагненні створити таку малу безпеку, яку сприймає суспільство у
даний час.
Прийнятний ризик поєднує технічні, економічні, соціальні та політичні аспекти і є певним компромісом між рівнем безпеки й можливостями її досягнення. Розмір прийнятного ризику можна визначити, використовуючи витратний механізм, який дозволяє розподілити витрати суспільства на досягнення заданого рівня безпеки між природною, техногенною та соціальною сферами. Необхідно підтримувати відповідне співвідношення витрат у зазначених сферах, оскільки порушення балансу на користь однієї з них може спричинити різке збільшення ризику і його рівень вийде за межі прийнятних значень.
Слайд 140Модель індексу витрат
Модель графічно ілюструє витрати, що очікуються, яка базується
на вартості витрат, у системі порівняно з вірогідністю цих витрат.
Прийнятна вартість небезпечної ситуації визначена індексом п"ять (насправді можна використовувати будь-який індекс, це призведе лише до зміни нахилу лінії). Приклад на цьому малюнку має відношення тільки до матеріальних втрат. Можлива шкода персоналу (смерть, травми, захворювання) в даному прикладі не розглядається. В разі шкоди персоналу значення втрат у системі та пов"язані з цим витрати повинні бути переглянуті через важливість збереження людського життя.
Слайд 141Порівняння окремих ризиків щодо загибелі людей (за чинниками) у США
та Україні
Слайд 143Лекція 9. Визначення, класифікація, системний аналіз та головні чинники надзвичайно
небезпечних ситуацій.
• Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов
життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матеріальних втрат.
Слайд 144Загальні ознаки надзвичайних ситуацій
• наявність або загроза загибелі людей чи
значне порушення умов їх життєдіяльності;
• заподіяння економічних збитків;
•
істотне погіршення стану довкілля.
Слайд 145 Постановою КМУ від 24 березня 2004 р. N 368
«Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру
за їх рівнями» не передбачено класифікації надзвичайних ситуацій за джерелами їх виникнення. Вказана Постанова виділяє як основну підставу класифікації — обсяг заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації.
Слайд 146Надзвичайні ситуації техногенного характеру — це наслідок транспортних аварій, катастроф,
пожеж, неспровокованих вибухів чи їх загроза, аварій з викидом (загрозою
викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптового руйнування споруд та будівель, аварій на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічних аварій на греблях, дамбах тощо.
Слайд 147Надзвичайні ситуації природного характеру — це наслідки небезпечних геологічних, метеорологічних,
гідрологічних, морських та прісноводних явищ, деградації ґрунтів чи надр, природних
пожеж, змін стану повітряного басейну, інфекційних захворювань людей, сільськогосподарських тварин, масового ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміни стану водних ресурсів та біосфери тощо.
Слайд 148Надзвичайні ситуації соціального і соціально-політичного характеру — це ситуації, пов'язані
з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна
загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів ядерних устав і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікації, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.
Слайд 149Надзвичайні ситуації воєнного характеру — це ситуації, пов'язані з наслідками
застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час
яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій.
Слайд 150Надзвичайні ситуації, які можуть виникати на території України і здійснювати
негативний вплив на функціонування об'єктів економіки та життєдіяльність населення у
мирний і воєнний час, поділяються за наступними основними ознаками:
- за сферою виникнення;
- за галузевою ознакою;
- за масштабами можливих наслідків.
Слайд 151• загальнодержавного рівня - надзвичайна ситуація розвивається на території двох
та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя)
або загрожує транскордонним пере несенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;
Слайд 152 регіонального рівня - надзвичайна ситуація розгортається на території двох
та більше адміністративних районів (міст обласного підпорядкування) Автономної Республіки Крим,
областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області держави, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;
Слайд 153• місцевого рівня - надзвичайна ситуація, яка виходить за межі
потенційно небезпечного об'єкту, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних
наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкту, але не менш одного відсотку обсягів видатків відповідного бюджеті/. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів
Слайд 154об'єктового рівня - надзвичайні ситуації, які не підпадають під зазначені
визначення.
Слайд 156 Техногенна надзвичайна ситуація - це стан, при якому внаслідок
виникнення джерела техногенної надзвичайної ситуації на об'єкті, визначеній території або
акваторії порушуються нормальні умови життя і діяльності людей, виникає загроза їх життю і здоров'ю, завдається шкода майну населення, економіці і довкіллю.
Слайд 158• Аварія - це небезпечна подія техногенного характеру, що створює
на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я
людей та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів чи завдає шкоди довкіллю.
Слайд 159 Катастрофа - це велика за масштабом аварія чи інша
подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків.
Слайд 160 Міністерство надзвичайних ситуацій України
Міністерство надзвичайних ситуацій України (МНС
України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і
координується Кабінетом Міністрів України.
МНС України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, рятувальної справи та гасіння пожеж, державного нагляду у сфері техногенної, пожежної, промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
Слайд 161Міністерство надзвичайних ситуацій України
. Основними завданнями МНС України є формування
та реалізація державної політики у визначених Президентом України сферах цивільного
захисту, запобігання, реагування та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру в мирний час та особливий період (далі – надзвичайні ситуації), рятувальної справи та гасіння пожеж, державного нагляду у сфері техногенної, пожежної, промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
Слайд 162Лекція 10. Стратегія виживання людства
Слайд 164Динаміка катастроф
Динаміка катастроф
Слайд 165Сталий ро́звиток (англ. Sustainable development) — загальна концепція стосовно необхідності
встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб і захистом інтересів майбутніх
поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому житті
Слайд 1661. Людство дійсно може надати розвитку сталого і довготривалого характеру,
для того щоб він відповідав потребам людей, що живуть зараз,
не втрачаючи при цьому можливості майбутнім поколінням задовольняти свої потреби.
2. Обмеження, які існують в галузі експлуатації природних ресурсів, відносні. Вони пов`язані з сучасним рівнем техніки і соціальної організації, а також із здатністю біосфери до самовідновлення.
3. Необхідно задовольнити елементарні потреби всіх людей і всім надати можливість реалізувати свої надії на більш благополучне життя. Без цього сталий і довготривалий розвиток просто неможливий. Одна з головних причин виникнення екологічних та інших катастроф - злидні, які стали у світі звичайним явищем.
4. Необхідно налагодити стан життя тих, хто користується надмірними засобами (грошовими і матеріальними), з екологічними можливостями планети, зокрема відносно використання енергії.
5. Розміри і темпи росту населення повинні бути погоджені з виробничим потенціалом глобальної екосистеми Землі, що змінюється.
Слайд 167Зміна еколого-соціально-економічних епох
1. Технологія з економічними обмеженнями. Охорона природи і
середовища життя ігнорується. Прагнення до максимального демографічного росту, обмеженому недоїданням
та хворобами. Територіально-демографічний експансіонізм (захоплення рабів, залучення робочих рук з-за кордону). Домінанта прогодування
________________________________________
2. Технологія з економічними і частково екологічними обмеженнями. Охорона природи і середовища життя декларується, але лише частково здійснюється. Максимальний демографічне зростання, підтримуваний соціально-економічними механізмами і медициною. Територіальний експансіонізм. Домінанта економіки
________________________________________
3. Технологія з економічними і зростаючими екологічними обмеженнями. Охорона природи і середовища життя з технологічними і економічними обмеженнями. Стримування демографічного зростання декларується, але не здійснюється (у розвинених країнах відбувається автоматично). Ресурсний експансіонізм. Домінанта економіки з екологічними обмеженнями
________________________________________
4. Технологія з абсолютними екологічними обмеженнями. Пріоритет охорони природи і середовища життя над іншими цілями суспільства. Демографічні процеси підпорядковані меті підвищення «якості» людини - мінімальної захворюваності і максимальної тривалості життя на тлі підвищення освіченості і забезпеченості. Поступова депопуляція. Постконфрантаціонная епоха загальної небезпеки та невигідність воєн і соціальних напружень. Домінанта виживання
Слайд 168Головні завдання людства та екологічні проблеми
Підтримка існування людства
Сталий розвиток
Збереження біорізноманіття
Естетичне багатство та якість життя
1.Доступність і якість
води.
2. Звуження біологічного різноманіття.
3.Руйнування озонового шару.
4.Кислотні опади.
5.Теплове та електромагнітне забруднення.
6.Раціональне використання земельних ресурсів та ресурсів світового океану.Забруднення атмосфери, смоги.Естетична деградація.Забруднення морських акваторій, розливи
Слайд 169
З 24 екосистемних послуг якість 15 екосистемних послуг знизилася, покращилася
якість тільки 3 (сільськогосподарські культури, тваринництво, аквакультура)
Співвідношення доходів найбагатших і
найбідніших 20% населення світу:
1989 р. – 59:1
2005 р. – 103:1
Воєнний бюджет усіх країн світу (2008) – $1464 млрд
Бюджет плану Б – $187 млрд (7.8 раза)
Слайд 171РІО+20: ДО ЗЕЛЕНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА КРАЩОГО ВРЯДУВАННЯ
ПОРЯДОК ДЕННИЙ
МІЖНАРОДНОЇ СПІЛЬНОТИ
Слайд 172
1972 - Конференція ООН з навколишнього середовища (Стокгольм)
1987 - доповідь
Брудтланд (поняття сталого розвитку)
1992 - Конференція ООН з навколишнього середовища
і розвитку в Ріо-де-Жанейро («Саміт Землі») -«Порядок денний на 21 століття», конвенції щодо клімату, біорізноманіття, лісів
1997 - Ріо +5
2000 - Цілі розвитку тисячоліття
2002 - Ріо +10: Всесвітній саміт зі сталого розвитку (Йоганнесбург) - План дій з імплементації
2012 – Конференція ООН зі сталого розвитку (Ріо +20)
Міжнародний процес щодо сталого розвитку
Слайд 173Ріо+20: основні цілі
поновлення політичних зобов’язань щодо сталого розвитку
оцінка досягнутих результатів
і виконання попередніх зобов'язань
врахування нових викликів на шляху до
сталого майбутнього людства
Слайд 174Ріо+20: тематичний фокус
зелена економіка в контексті сталого розвитку і подолання
бідності
інституційні рамки сталого розвитку
Слайд 175зелена економіка в контексті сталого розвитку і подолання бідності
Ріо+20: тематичний
фокус
Робочі місця
Енергетика
Міста
Продо-вольство
Вода
Океани
Стихійні лиха
Робочі місця
Слайд 176
Конференція – 3 дні (20-23 червня 2012 р.) і 2,5
роки підготовки
Масштабні консультації на глобальному, регіональному, національному рівнях
Широке залучення різних
секторів громадськості – т.зв. основних груп: молодіжних, жіночих груп, НУО, наукової спільноти, бізнесу, профспілок, фермерів, корінних народів, місцевої влади
Численні заходи - конференції, форуми, дискусії
Процес Ріо+20
Слайд 177Процес Ріо+20
6000 сторінок пропозицій до підсумкового документа на початковому етапі
(15% - держави-члени, 73% - основні групи, 11% - агенства
ООН та інші міждержавні організації)
Компіляційний документ, на основі якого підготовано “Нульовий” проект підсумкового документа – “Майбутнє, якого ми прагнемо”
Після оприлюднення “Нульового проекта” у січні 2012 р. – прийом поправок та доповнень до тексту
Слайд 180Основні ініціативи, винесені на Ріо+20
Вдосконалення міжнародного екологічного врядування та врядування
для сталого розвитку
Початок переговорів щодо міжнародної угоди про доступ до
інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з екологічних питань (10-ий Принцип Ріо)
Запровадження Цілей сталого розвитку
Омбудсмени майбутніх поколінь
Розвиток 10-річних рамок сталого споживання і виробництва на всіх рівнях
Слайд 181Інституційні рамки
Вдосконалення міжнародного екологічного врядування та врядування для сталого розвитку:
На глобальному рівні –
посилення ЮНЕП (перетворення на окрему агенцію
ООН)
створення Ради зі сталого розвитку ООН,
На національному рівні
Зміцнення національних рад сталого розвитку
Забезпечення участі громадськості
Забезпечення горизонтальної інтеграції
Забезпечення вертикальної інтеграції
Довгостроковий часовий інтервал політик
Слайд 182З 2015 р. (як продовження/доповнення Цілей розвитку тисячоліття)
Стале споживання
і виробництво
Стале життєве середовище
Кліматична сталість (скорочення викидів)
Чиста енергетика (частка
відновлювальної енергії)
Вода
Зелені міста
Біорізноманіття, моря, океани, ліси та ін.
Цілі сталого розвитку
Слайд 183Основні висновки
Поряд із результатом (стратегічними документами на всіх рівнях), процес
також має значення
Важливе залучення усіх основних груп на початковому етапі
формулювання політики
Інституційне забезпечення сталого розвитку має бути пріоритетом – вирішення інтеграційних викликів
Чіткі і вимірювані цілі