Разделы презентаций
- Разное
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Геометрия
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
ІНДЗ з філософії на тему : Гносеологія
Содержание
- 1. ІНДЗ з філософії на тему : Гносеологія
- 2. Гносеологія (від грец. γνώσις — «знання» і
- 3. 1. Розділ філософського знання.2. Філософське вивчення міри
- 4. Декарт критикує існуюче пізнання. Він сумнівається у
- 5. Розвивається у двох формах: безпосереднє (інтуїтивне) пізнання
- 6. пізнаннясвідомістьвідчуттярозумістинаПоняття гносеології:
- 7. Пізнання́ — сукупність процесів, процедур і методів
- 8. Свідо́мість — це вища форма відображення дійсності, властива людям та деяким іншим живим істотам. Свідомість
- 9. Відчуття́ — психічний пізнавальний процес, який полягає
- 10. Розум (лат. ratio; дав.-гр. ὁ νοῦς) —
- 11. І́стина — одна з центральних категорій гносеології,
- 12. Основне питання — чи пізнаваний світ у
- 13. Оптимізм — погляд на життя з позитивної точки зору.Оптимізм
- 14. Агностици́зм (грец. a — «не, без», грец.
- 15. У посвякденному використанні скептицизм (грец. σκέπτομαι —
- 16. Принцип об'єктивностіПринцип пізнаванностіПринцип активного творчого відображенняПринцип діалектикиПринцип практикиПринцип історизмуПринцип конкретності істиниОсновні принципи теорії пізнання:
- 17. Якщо гносеологія розгортає свої уявлення навколо опозиції
- 18. Дякую за увагу
- 19. Скачать презентанцию
Гносеологія (від грец. γνώσις — «знання» і λόγος — «вчення, наука») — теорія пізнання, розділ філософії. Термін «гносеологія» був уведений і активно застосовувався у німецькій філософії XVIII ст.
Слайды и текст этой презентации
Слайд 31. Розділ філософського знання.
2. Філософське вивчення міри пізнання людиною світу
і самого себе.
3. Вивчення того, як в процесі пізнання відбувається
рух від незнання к знанню.4. Вивчення природи наших знань, якими вони є самі по собі, у своїй "Онтологічної" сутності, і співвідношення цих знань з предметами і явищами, які пізнаються.
Гносеологія - это:
Слайд 4Декарт критикує існуюче пізнання. Він сумнівається у всьому, що до
цього часу вважалося беззастережним знанням.
Пізнання у Рене Декарта.
Слайд 5Розвивається у двох формах: безпосереднє (інтуїтивне) пізнання або відсторонене (рефлективне)
пізнання (пізнання розуму).Основним видом пізнання Шопенгауер вважає інтуїтивне: в кінцевому
результаті весь світ рефлексії базується, на його думку, на інтуїції.Пізнання у Артура Шопенгауера.
Слайд 7Пізнання́ — сукупність процесів, процедур і методів набуття знань про
явища і закономірності об'єктивного світу. Пізнання є основним предметом науки
гносеології.Пізнання.
Слайд 8Свідо́мість — це вища форма відображення дійсності, властива людям та
деяким іншим живим істотам.
Свідомість
Слайд 9Відчуття́ — психічний пізнавальний процес, який полягає у відображені окремих
властивостей, предметів та явищ оточуючого світу.
Відчуття.
Слайд 10Розум (лат. ratio; дав.-гр. ὁ νοῦς) — філософське поняття, яке
виражає здатність мислити: аналізувати, й робити висновки.
Розум.
Слайд 11І́стина — одна з центральних категорій гносеології, правильне відображення об'єктивної
дійсності у свідомості людини, її уявленнях, поняттях, судженнях, умовиводах, теоріях
об'єктивної дійсності.І́стина.
Слайд 12Основне питання — чи пізнаваний світ у принципі?
Відповіді на це
питання дає:
оптимізм — світ пізнаваний, меж пізнання немає, необхідні
лише час і засоби.агностицизм — світ пізнаваний у принципі, людина не пізнає світ, а будує віртуальний світ на основі почуттєвого сприйняття.
скептицизм — ми пізнаємо реальний світ, але в силу недосконалості почуттів постійно вводимо себе в оману.
Питання гносеології.
Слайд 14Агностици́зм (грец. a — «не, без», грец. γνώσις — «знання,
пізнання») — філософська установка, відповідно до якої неможливо однозначно довести
відповідність пізнання дійсності, а отже — вибудувати істинну всеосяжну систему знання.Агностицизм.
Слайд 15У посвякденному використанні скептицизм (грец. σκέπτομαι — замічати, зауважувати, розглядати)
може означати таке:(принципову) обмеженість знання,
отримання інформації про дійсність через сумніви
та постійні перевірки чи експерименти,брак певності в існуванні позитивних мотивів для людських вчинків (цинізм).
Скептицизм.
Слайд 16Принцип об'єктивності
Принцип пізнаванності
Принцип активного творчого відображення
Принцип діалектики
Принцип практики
Принцип історизму
Принцип конкретності
істини
Основні принципи теорії пізнання:
Слайд 17Якщо гносеологія розгортає свої уявлення навколо опозиції «суб'єкт — об'єкт»,
то для епістемології базовою є опозиція «об'єкт — знання».
Епістемологія.
