Реалізм як творчий метод у світовій літературі

який дозволяє митцю зробити центром своєї уваги закономірності, що діють

у житті, і це дає змогу з найбільшою повнотою відображати об’єктивно властиві їй риси.

зв’язків людини;
відображення життя засобами типізації в образах;
правдиве, історично-конкретне зображення характерів

й обставин в їх багатогранній взаємообумовленості;
зображення людини у взаємозв’язках із середою;
внутрішній світ персонажів, їх поведінка несуть на собі прикмети часу.

явищ
Зображення реального
життя не суб’єктивне,
а об’єктивне
Зображення не минулого,
а

сучасного

Естетичні
принципи
реалізму

правдоподібність

Духовне підґрунтя нації
Морально-філософські шукання

людини.
Любов і страждання.
Осмислення шляхів оновлення світу.
Правдиве і достовірне зображення дійсності.
Зображення історично конкретного суспільства.
Зображення героя, типового для даної епохи й середовища.
Вмотивованість вчинків персонажів.
Зображення життя й характерів у розвитку.
Невирішеність та незавершеність конфлікту (відкритий фінал).

які багато в чому визначили долю світового літературного процесу не

лише XIX, але й XX ст.

М. Салтикова-Щедріна,
А. Чехова, М. Лєскова та ін.
Серед їхніх героїв

— багато «шукачів», це література, що намагається відповісти на питання «Хто винен?» і «Що робити?»; література символів-типів (Обломов І. Гончарова — обломовщина — символ бездіяльної людини, сибарита;
Базаров І. Тургенєва — базаровщина — символ нігілізму та ін.