Системний підхід у корпоративних зв’язках з громадськістю

організацій та інших об’єктів, діючих в оточуючому їх середовищі.

Тому

Головне завдання

Паблік Рілешнз – допомогти організації в її намаганнях налаштуватися й адаптуватися до змін в оточуючому середовищі.

існування у часі та у певних межах шляхом реагування та

пристосування до змін оточуючого середовища з метою досягнення та підтримування певних цільових станів.

Оточуюче середовище за теорією систем – усе те, що генерує зовнішні впливи на систему – інформація, енергія та матеріальний вплив.

вона є система.
Якщо розглядати організацію як частину більш великої сукупності

взаємодіючих елементів (банк як частина банківської системи країни, як один з роботодавців, як елемент фінансових системи країни ї т.ін)., організація стає елементом системи більш високого порядку.

Рівень та визначення системи повинно відповідати проблемі, яка нас цікавить. В залежності від цього ми визначаємо елементи системи й взаємозалежні зв’язки між ними.

сама система.
Повне оточення включає усе вищесказане плюс надсистема й системи

на усіх більш високих рівнях, які її містять.
Аби вижити, система повинна взаємодіяти зі своїм оточенням, іншими частинами надсистеми та підлаштовуватись під них.
Ці процеси змінюють як саму систему, так й її оточення.
Як правило, існуючі системи адаптуються до свого оточення, й, у свою чергу, змінюють його.

організації, на відміну від виробничої, управлінської підсистем, а також підсистем

матеріально-технічного забезпечення, підсистеми технічного обслуговування та інш.

Здатність організації проводити внутрішню настройку та адаптуватися до нових умов залежить від того, наскільки відкритою є ця організація відносно свого оточення.

наслідок чого вони не можуть обмінюватись матерією, енергією та інформацією

зі своїм оточенням.
Закриті системи не пристосовуються до змін оточуючого середовища й зрештою розпадаться.

Відкриті системи мають проникливі кордони, через які відбувається взаємообмін з оточенням.
Відкриті системи адаптуються до змін оточуючого середовища, аби протистояти їм або, навпаки, використовувати їх у своїх цілях.

стає некерованою та хаотичною, рано чи пізно система сама по

собі приходить у стан хаосу та безладу (за теорією систем – «стан ентропії).

У випадку соціальних систем це означає, що стають неможливими координовані дії та поведінка, спрямована на досягнення взаємовигідних дій.
Як результат – система розпадається.
Мета Прмена й полягає у тому, щоби підтримувати організаційні зв’язки у повній згоді з спільними цілями та інтересами організації та її громадськостей.

зв’язок
(Позитивна та негативна інформація про цільові стани)
Внутрішні зміни або підтримання

цільових станів )

Вихідні сигнали
(зовнішні: зміни або підтримка змін в оточенні)

Вхідні сигнали
(енергія, матерія та інформація, які впливають на цільові стани)

цільових станів )тобто умови, які система розглядає як ідеальні або

бажані.
Зворотній зв’язок, який існує у відкритих системах, призводить до налаштувань (настроек – рус.) як у структурі системи так і у процесах, які відбуваються у системі. Мета налаштувань – зменшення, підтримка або збільшення відхилень у цільових станах системи.
Кінцевою метою системи є її виживання що у постійно змінюваних умовах оточення означає безперервне настроювання системи з метою підтримки стану рівноваги, або балансу, або гомеостазису.

відносно стабільними, все ж таки схильні до змін внаслідок дій

вхідних сигналів системи.
Морфогенез – зміни в елементі «Структура та процеси» системи.
Зворотній зв’язок може бути як позитивний, так і негативний. Позитивний зворотній зв’язок – система реагує на відхилення, посилюючи або підтримуючи їх (відгук у контексті «збільшити», «підтримати», «продовжити». Негативний зворотній зв’язок - повідомлення про помилку та вказує на відхилення – система виконує налаштування, зменшує відхилення (відгук у контексті «скоротити», «уповільнити», «перервати»).

досить радикальні структурні зміни.
Ці зміни допомагають системі пристосуватися до нових

умов оточуючого середовища або модифікувати свої вихідні впливи, аби змінити або нейтралізувати джерела зовнішніх (вхідних) впливів.

Відкриті системи у змозі підлаштовуватись та адаптуватися до свого постійно змінюваного оточення.

погрожуючі зовнішні збудження. (каракатиця випускає чорнила як відповідь на зовнішні

погрози). Розсилка прес-релізів безперервне – приклад реактивних дій. Характерні при функціонерському підході до ПР-діяльності

Проактивні дії спрямовані на запобігання або попередження виникнення проблем, використовують ті чи інші «радари ранішнього попередження» для збору інформації, виконання необхідних налаштувань та розробку внутрішніх та зовнішніх вихідних впливів. Характерні при функціональному підході до ПР-активності організаціх.

силами.

Відкриті системи передбачають настройку та адаптацію та використовують «двосторонні симетричні»

підходи до відношень між організацією та її громадськістю, в основі яких лежить обмін інформацією та передбачають зміни з обох боків системи..
Проактивні корегуючі дії є найважливішою й найкориснішою якістю відкритих систем для ПР.

з громадськістю (цілі й завдання)
Зміни у оточуючому середовищі
Зворотній зв’язок
(Інформація про

відношення з громадськістю: співставлення бажаного та того, що спостерігається)

Внутрішні: збереження або перевизначення бажаних відношень)

Вихідні сигнали
(зовнішні: дії та комунікації, що орієнтуються на громадськість)

Вхідні сигнали
(дії, що заподіюються громадськістю або інформація про громадськість)

Маніпулятивний : основна функція – контроль»

IIТип Службовий : основна функція

– відповіді співробітникам;

III Тип : Транзакційний : основна функція – взаєморозуміння.

себе відповідальність у межах своєї активності за її наслідки, оскільки

взаємозалежність людства зростає;

Організація взаємодіє з різними громадськими та суспільними групами, не дивлячись на те, що вони можуть бути важкодоступними;

Організація інтегрується у спільноти, які покликана обслуговувати.

й об’єктів. Одна з основних його функцій – допомогти настроїтися

й адаптуватися у середовищі, що змінюється. З цією метою Пр-консультанти (Пр-мени відстежують зміни та будують стратегії, а саме:
Вивчають громадську думку;
Вивчають зміни у суспільстві;
Вивчають політичні течії;
Вивчають нові явища у культурі;
Відслідковують технологічні досягнення;
Спостерігають зміни у природному оточенні.

ви робите, що говорите та що інші говорять про вас.

PR – наука, яка досліджує репутацію з метою отримати розуміння та підтримку й вплинути на думку на поведінку людей» ( PR News. Oktober 10, 1994,p.3)

тактичному рівні, перший крок ПРмена –

виявлення громадських груп, інтереси

яких було порушено або на особистісну територію яких могло відбутися втручання внаслідок активності інших груп.

При цьому визначення кордонів та змісту особистісної території визначається кожною соціальною групою суб’єктивно і з’ясування чого є безпосереднім першочерговим завданням Прмена.

аудиторією) розуміють групу людей, які є реціпієнтами (тобто отримувачами) певного

повідомлення або дії. Таким чином, аудиторія пасивна за своєю природою.

«Суспільна група» або «контактна група» в галузі ПР визначає будь-яку групу людей, пов’язаних загальним колом інтересів або турбот, та чиї дії мають певні наслідки для організації.
Завдання будь-яких програм ПР є стимулювання активної участі публіки, аудиторії групи у процесі.
Поняття «контактна група» або «цільова громадськість» розподіляє пасивну та активну аудиторії.

людей, які мають загальні інтереси, цінності та норми поведінки та

які створюються у межах певного історичного суспільства.
Великі соціальні групи: селянство, робітничий клас, буржуазія, соціальні верстви (кваліфіковані робітники, пенсіонери, студентство), професійні групи (науковці, менеджери, продавці тощо) етнічні спільноти (нація, народність, плем’я), вікові групи (молодь, пенсіонери тощо).
Малі групи, специфічна ознака яких – безпосередні контакти її членів – сім’я, шкільний клас, сусідські спільноти, дружні компанії тощо.

груп та установ, що надають ресурси та які впливають на

те, яким чином приймаються рішення або ті, що є споживачами результатів її діяльності організації - тобто споживачами продуктів та послуг.
Зовнішнє середовище визначається групами факторів: політичних, економічних, ринкових, технологічних, міжнародних, факторів конкуренції, соціальних факторів тощо.
Зовнішні суспільні групи існують за межами організації, не є безпосередньою її частиною, але мають з нею певні взаємовідносини. (наприклад: державні регулюючі органи тощо).

люди.
Внутрішні суспільні групи є частиною оргнізації, впливають на її індивиідуальність

та визначають, яким буде шлях та результат діяльності організації.
До них належать: керівники, співробітники та інші зацікавлені особи (наприклад – інвестори).

* Завдання: Розглянути систему внутрішніх суспільних груп, запропоновані Дж. Хендріксом та зробити Повний список цільових громадськостей КНТЕУ. (Підручник, Даг Ньюсом, Д.В-С Терк, Д. Крукеберг. Все о ПР Теория и практика паблик рилейшнз, с. 113).

аудиторією) розуміють групу людей, які є реціпієнтами (тобто отримувачами) певного

повідомлення або дії. Таким чином, аудиторія пасивна за своєю природою.

«Суспільна група» або «контактна група» в галузі ПР визначає будь-яку групу людей, пов’язаних загальним колом інтересів або турбот, та чиї дії мають певні наслідки для організації.
Завдання будь-яких програм ПР є стимулювання активної участі публіки, аудиторії групи у процесі.
Поняття «контактна група» або «цільова громадськість» розподіляє пасивну та активну аудиторії.

невирішеній ситуації, по-друге – усвідомлюють невизначеність та проблематичність ситуації, по-третє,

реагують певним чином на ситуацію, що склалась. (Альошина І.П.)

Причетність до однієї громадської спільноти визначається:
Єдністю перетину власних інтересів з інтересами інших учасників певного середовища або системи відношень;
Схожістю потреб та мотивів, які визначають їх присутність у системі даних відносин;
Єдністю присутності персональної зацікавленості у існуванні системи даних відносин.

ситуації будь-яка цільова громадськість може стати пріоритетною.
Пріорітетною вивзначається група,

якщо від неї залежить, чи приймуть інші люди поради щодо ідей, політики, подій, рішеннь або продукту.
Пріоритетні громадськості описуються за 3-ма характеристиками:
Вони мають назву (напр., «інвестори», «акціонери», «журналісти» тощо);
Вони описуються за демографічними характеристиками (стать, вік, освіта, дохід тощо);
Вони описуються за психографічними характеристиками (емоційно-психологічними та за ознаками AIO).

громадськості. Оцінювання відбувається за експертними оцінками.
P- потенціал організації з точки

зору впливу на певну громадськість (оцінка від 1 до 10);
V – уразливість організації до дій з боку даної групи (показник може змінюватись з часом та в залежності від ситуації), (оцінка від 1до 10).
I = значення громадськості для організації – ступінь пріоритетності (чим більше значення, тим вище рівень пріоритетності групи .
I = P+V

має змісту й є хибним!
Будь-яка громадськість – чи зовнішня, чи

внутрішня – складно диференційовані відносно певної проблеми.

ситуацій:
Вступна кампанія;
Обрання студентського активу;
Національний рейтинг університету.
(Підручник, с. 117)

до деякого питання.

Ставлення можна розглядати як оцінку людиною якоїсь

проблеми або питання .

Сформована думка призводить до певних вербальних та поведінкових акцій та дій людини.

Ставлення пов’язані з ціннісними орієнтаціями людини, що є найбільш сталими та важко змінними компонентами в орієнтації поведінки людини.

конкретного питання, що торкається групи людей.

Громадська думка – це консенсус.

не тільки на переважаючу громадську думку,
а й на думку

громадськостей,
що є опонентами.

Людина, що залучена у будь-яку ситуацію, шукає інформацію.
Людина, що зацікавлена

у спілкуванні щодо цієї ситуації, додатково зацікавлена у пошуку рішень.
(Джеймс Грунінг)

для А
Ціннісні орієнтації для В

метою інформування, інструктування або переконання, що базується на смислових значеннях,

які розуміються однаково та які обумовлюються відношеннями комунікаторів та соціальним контекстом.

повідомлення;
Забезпечення певної інтерпретації повідомлення4
Забезпечення запам’ятовування повідомлення.

Інструктування

5. Стимулювання активного навчання

та отримання практичних звичок;

Переконання

6. Сприйняття змін, тобто готовність підкоритися бажанням або точці зору відправника повідомлення.

за матеріалами підручника «Паблік Рілейшнз: Теорія та практика», с. 303

й далі.