СРСР 1945 - 1953

1956 рр.
2. Як називали Голову Уряду
1938 – 1946 рр.
1946

– 1956 рр.
3. Особливості відбудови

Совета Министров СССР

СССР отошла восточная часть, г.Кенигсберг с прилежащей зоной (г. Калининград

и Калининградская область РСФСР) и г. Мемель с окружающими районами (район Клайпеды) – Литовской ССР Западная часть Восточной Пруссии - к Польше.
Советско-польская граница была проведена по «линии Керзона». За СССР остались Западная Белоруссия и Западная Украина с Львовом. В составе СССР также остался бывший Виленский край (г. Вильнюс Литовская ССР). Договор о советско-польской государственной границе от августа 1945 г.
После Второй мировой войны были восстановлены права Чехословакии на Закарпатье, но она передала их Советскому Союзу. Соответствующий советско-чехословацкий договор был подписан 29 июня 1945 г.
Мирный договор 1947 г. с Румынией подтвердил права СССР на владение Северной Буковиной (г. Черновцы), Бессарабией. Северная Буковина вошла в состав Украинской ССР, Бессарабия стала отдельной союзной республикой – Молдавской ССР, (бывшая Молдавская АССР в составе советской Украины).

співробітництві з повстанцями
Арешт і депортація у східні райони СРСР підозрілих

у зв’язках з повстанцями, членів їхніх сімей і близьких. Акції тривали до 1949 р. Загалом було депортовано понад 200 тис. осіб.
Агітація, пропаганда, ідеологічний тиск на мирне населення
Створення загонів самооборони
Здійснення політики радянізації
Амністія учасникам повстанського руху (першу було оголошено у травні 1945 р. Амністовано 41 тис. повстанців, дезертирів і тих, хто ховався від призову до Радянської армії. До 1949 р. було об’явлено ще чотири амністії

заступника міністра національної оборони Польщі К. Сверчевського
Період здійснення: 28 квітня

1947 р.— липень 1947 р. (фактично завершилася у жовтні 1947 р.)
Польські війська та міліція загальною кількістю 30 тис. осіб за підтримки радянських і чехословацьких військ здійснили насильницьку депортацію українського населення. Для особливо непокірних було створено концтабір в Освенцимі. Через табір з травня 1947 по січень 1949 рр. пройшло 3870 осіб, із яких 160 загинуло
Результати і наслідки
Проти УПА було проведено 357 бойових акцій, знищено 1509 повстанців, 1178 бункерів і краївок. Заарештовано 2800 членів ОУН і УПА. Припинення бойових дій УПА на «Закерзонні»
Виселено в західні та північні райони Польщі 140 тис. українців Деукраїнізація «Закерзоння»

Індустріалізація
Ліквідація УГКЦ
Культурна революція
Боротьба з ОУН-УПА

форсовані темпи
Слабкість економічного потенціалу регіону (лише 4 % населення було

зайнято в промисловості)
Майже повна відсутність місцевих спеціалістів інженерно-управлінської ланки
Неоднозначне сприйняття населенням соціальних перетворень, пасивний і активний (збройний) опір радянізації
Розвиток регіону був визначений як пріоритетний. Установлювалися спеціальні посади заступника голови уряду УРСР, заступників міністрів. У ЦК КПУ було створено спеціальний відділ у справах західних областей

(вони становили 4,8 % від загальної кількості й володіли 13,7

% земель)
Було збільшено на 50 % норми поставок сільгосппродукції, скорочувалися нормативні терміни здачі, скасовувалися будь-які пільги

7200 у 1950 р.) До колгоспів увійшло 93 % селянських

господарств Створення радгоспів на базі великих маєтків
Упровадження широкої мережі машинно-тракторних станцій (МТС) для прискорення колективізації
Створення спеціальних політвідділів для посилення керівної ролі партії в перетвореннях на селі
На кінець четвертої п’ятирічки процес колективізації був в основному завершений

областей становили 4,7 % від загальної кількості підприємств, а в

1949 р. — уже 12,6 %
Відбулись якісні зміни у традиційних галузях виробництва: лісовій, нафтодобувній. Продукція цих галузей стала перероблятися на місцях, а не у вигляді сировини вивозитись за межі краю
Створення нових для західних областей галузей індустрії: металообробної, машинобудівної, приладобудівної, електролампової, інструментальної, хімічної; реконструкція й розширення деревообробної, харчової, нафтодобувної, гірничої галузей
Визнання пріоритетності розвитку краю спричинило спрямування сюди найсучаснішого устаткування й обладнання, що вивозилися з Німеччини за репараціями

таким самим, як і в східних областях України.
За період

індустріалізації тут було збудовано 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств.
Обсяг валової продукції на 1950 р. зріс у 3,2 разу