Тема 2. Інженерне обладнання та маскування позицій Заняття 1. Фортифікаційне

опорних пунктів та районів розташування підрозділів

обороні.
Мета інженерного забезпечення.
Способи ведення інженерної розвідки.

Варіант № 1
Завдання

інженерного забезпечення в наступі.
Які засоби використовуються для виконання завдань інженерного забезпечення.
Мета інженерної розвідки.

порядок устаткування у різних умовах. Матеріали та інструмент, що застосовується

для фортифікаційного обладнання.

2. Маскування фортифікаційних споруд табельними інженерними засобами та місцевими матеріалами.

3. Застосування інженерних засобів захисту від ВТЗ під час знаходження підрозділу у районі розташування.

фортифікаційні споруди, їх будова та порядок устаткування у різних умовах.

Матеріали та інструмент, що застосовується для фортифікаційного обладнання.

пунктів, районів, рубежів здійснюється з метою ефективного застосування зброї та

бойової техніки, стійкості управління військами, а також забезпечення захисту особового складу, озброєння і техніки від усіх засобів ураження противника.
Основу інженерного обладнання складають польові фортифікаційні споруди, які за призначенням розподіляються:
- для ведення вогню – окопи, траншеї, ходи сполучення для особового складу, основні і запасні вогневі позиції танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), гармат і інших вогневих засобів,;
- для управління підрозділами - командно-спостережні (командні) пункти;
- для захисту особового складу – відкриті та перекриті щілини, бліндажі, сховища, траншеї та ходи сполучення;
- для захисту транспортних машин, боєприпасів, матеріально-технічних запасів – сховища та укриття.

і способу зведення фортифікаційні спорудження розподіляються на:
- наземні (насипні)

споруди ( зводяться без заглиблення в грунт).
- котловинні споруди (зводяться з відриттям котлованів).
- підземні споруди ( будуються з використанням спеціальних способів розробки ґрунту, застосуванням засобів проходки та спеціальної техніки).
- шахтні споруди.

розподіляються на:

споруди відкритого типу (окопи, траншеї і ходи сполучення, відкриті

щілини, укриття для техніки і матеріальних засобів - звичайно являються собою котлован або рів із земляним насипом (бруствером). Відкриті споруди у 1,5 - 2 рази зменшують радіус зон виходу з ладу особового складу, зброї, техніки і матеріальних засобів від вражаючих факторів ядерної зброї у порівнянні з розміщеними на необладнаній місцевості. Вони захищають також від куль і осколків снарядів мін і авіабомб у звичайному споряджені, знижують втрати від фугасної дії цих боєприпасів).

- споруди закритого типу (перекриті щілини, бліндажі, сховища, які мають перекриття і замкнену конструкцію по всьому контуру, а також захисний вхід. Закриті спорудження забезпечують більш високий захист від ядерних та звичайних засобів ураження, ніж відкриті.

бою (зручності відпочинку або безупинного технологічного процесу), відповідно з призначенням

споруди ;
забезпечення необхідної міцності, стійкості й довговічності;
зручність виконання робіт та економічність при влаштуванні й експлуатації;
забезпечення заданої живучості споруди.

взводу для організації фортифікаційного обладнання опорного пункту взводу:

- роль і місце взводу в оборонному бою;
- умови переходу до оборони;
- час готовності оборони;
- начертання переднього краю;
- наявність сил та засобів, їх можливості;
- характер та властивості місцевості, погодні умови та пори року.

до 400 м та в глибину – до 300 м,

на якому механізований (танковий) взвод із засобами посилення розташовується у бойовому порядку для ведення оборонного бою.
Опорний пункт механізованого взводу складається з:
- позицій механізованих відділень (до 100 м по фронту з проміжками до 50 м) ;
- вогневих позицій бойових машин піхоти (БТР) і приданих вогневих засобів;
- командно-спостережного пункту командира підрозділу (до 200 м від переднього краю);

Черговість і терміни фортифікаційного обладнання встановлюється старшим

командиром. Воно має розпочинатися одразу після прибуття підрозділу в призначений йому район або на позицію.
Фортифікаційну обладнання опорного пункту механізованого взводу в залежності від умов обстановки та наявності часу здійснюється в наступній послідовності:
В першу чергу:
1. По всьому фронту опорного пункту механізованого взводу відривається суцільна траншея, яка призначена для ведення вогню, спостереження, прихованого розташування підрозділу та його маневру у ході бою.

(роти) в бойовому порядку батальйону, взвод може розташовуватися на першої,

другої, третьої або четвертої траншеї.

Перша траншея є переднім краєм оборони і обороняється взводами першого ешелону.

Друга траншея обороняється взводом другого ешелону (резерву) роти. Вона обладнується на відстані 300-600 м від першої траншеї.

Третя (четверта) траншея обороняється взводами рот другого ешелону батальйону. Вона обладнується на відсані 600-1000 м від другої (третьої) траншеї.

траншеї відриваються одиночні (парні) окопи для стрільців, кулеметників, снайпера і

гранатометників.

3. Обладнуються окопи для бойових машин піхоти, танків, ПТКРК, інших вогневих засобів.

4. Влаштовується командно-спостережний пункт взводу.

5. Відриваються і обладнуються перекриті щілини на відділення (кожен екіпаж);

В

другу чергу:
1. Влаштовуються окопи на запасних (тимчасових) вогневих позиціях танків, БМП (бронетранспортерів) й інших вогневих засобів.

2. Відриваються ходи сполучення до танків, вогневих позицій БМП (бронетранспортерів), до командно-спостережного пункту взводу і в тил;

3. Обладнуються бліндажі на кожне відділення, екіпаж (обслугу).

взводу, позиції відділень та вогневих засобів удосконалюються у бойовому і

господарчому відношенні, хід сполучення в тил пристосовується для ведення вогню у напрямках флангів.

Улаштовується бліндаж на командно-спостережному пункті командира взводу.

3. Обладнуються хибні вогневі позиції, ділянки траншей й інші об’єкти.

умов місцевості з таким розрахунком, щоб забезпечувалось:
- спостереження за противником

і ведення вогню на граничну дальність прямою наводкою із гармат, кулеметів і ПТКР, гранатометів та автоматів;
- взаємна вогнева підтримка та можливість вести зосереджений вогонь перед переднім краєм і на флангах опорного пункту;
- кругова оборона;
- приховане розташування вогневих засобів і маскування.

фортифікаційних споруд,
- відривання землерийними машинами траншей і ходів сполучення на

усьому фронті оборони підрозділів, командно-спостережного пункту, вогневих позиції для танків (БМП, БТР) і бліндажі,
вручну обладнуються основні і запасні майданчики для кулеметів, окопи для стрільців, гранатометників, укриття для особового складу і ніши для боєприпасів, дообладнуються вогневі позиції для танків (БМП, БТР) і бліндажі.
здійснюється маскування.

обладнання фортифікаційних споруджень у ВОП потрібно:
1100 люд./год., 7 маш./год. з

них:
-1 черга - 610 люд.-год.,
- 2 черга - 430 люд.-год.,
- надалі - 60 люд.-год.
До виконання завдань залучається до 75% о/с взводу (що становитиме 21 люд.) та виконується приблизно за 4,5-5 діб.

окопу піхотною лопатою необхідно 2,5 люд.-год., саперною лопатою – 1,5

люд.-год.

окопу піхотною лопатою необхідно 4 люд.-год., саперною лопатою – 2,5

люд.-год.

необхідно 2,5 лод.-год., саперною лопатою – 1,5 люд.-год.

окопів для стрільби із автомата кулемета, гранатометів

за допомогою танка з навісним бульдозерним обладнанням необхідно 0,6 маш./год.

і 5 люд./год.

32 люд./год. або із застосуванням ПЗМ-3 0,3 маш./год. та 9

люд./год. (без бліндажу)

- 50 (45) люд.-год.; саперною лопатою – 24 (20) люд.-год.

Матеріали: круглий ліс - 2,4 (2,3) м3,

з озброєною охороною на дорогах, в’їздах у населені пункти тощо

(зазвичай на окупованій або тимчасово зайнятій військами території), здатний самостійно тримати кругову оборону.

БЛОКПОСТ

засобів, що проходять крізь них, а також блокування дороги з

метою припинення її подальшого використання.
Блокпости бувають:
постійними
тимчасовими
Блокпост переважно влаштовується за кутами будівель, на поворотах дороги, або за схилами пагорбів, щоб використовувати елемент несподіванки.

БЛОКПОСТ

Вимоги, які висуваються до блокпоста:
позиція БМД ( БМП ,

БТР) повинна бути організована тактично грамотно. Поважно вище дороги і на відстані приблизно 30-60 м від неї;
обладнання часткового перекриття позиції для БМД ( БМП, БТР), дротові сітки (паркани з ланцюгових ланок) повинні знаходитися на відстані 15 - 20 м перед позицією БМД ( БМП, БТР ), щоб запобігти нападу гранатометників на МП, БТР) з відстані враження;
укріплення повинне знаходитися на відстані не менше 15-30 метрів від дороги.
стіни укріплення повинні бути куленепробивними кулею калібру до 12,7 мм;
амбразури повинні забезпечувати кругову оборону;
вхід в укріплення повинен бути виконаний у вигляді кругового коридору, щоб захищати від ручних гранат;
на всіх амбразурах і отворах повинні бути передбачені дротяні огорожі для захисту від ручних гранат, а особовий склад мав можливість спостерігати обстановку і вести вогонь;
 

БЛОКПОСТ

5. Дистанційно керований легкий шлагбаум
4. Протитанкові загородження типу “їжак”
5. Сітка на траві
6. Позиція

БМД ( БМП , БТР )
7. Бетонна стінка для захисту особового складу, який оглядає автомобілі 5. Бетонні блоки
9. Шлагбаум що опускається в разі тривоги
10. Жолоб
11. Будівля блокпоста
12. Оборонна позиція
13. Сигнальна ракета , що запускається пристроям натяжної дії
14. додаткове отвір
15. Зовнішнє огородження зі спіральним дротяним загородженням
16. Бетонні або протитанкові загородження типу “їжак

БЛОКПОСТ

і пунктів управління у війська постачається шанцевий інструмент.

До шанцевого інструменту відносяться:
- велика саперна лопата БСЛ-110,
- мала піхотна лопата МПЛ-50,
- сокира теслярська,
- пила поперечна,
- лом,
- кирка-мотика,
- шнур трасувальний.

Шанцевий інструмент

фортифікаційних споруд табельними інженерними засобами та місцевими матеріалами.

які спрямовані на приховування від противника військ і військових об’єктів,

на введення його в оману відносно наявності, складу, дій та намірів наших військ.
Основними способами маскування є:
- приховування,
- імітація,
- демонстративні дії
- дезинформація.

характерних демаскуючих ознак військ та об’єктів з використанням табельних засобів

маскування і маскувальних властивостей місцевості.

Імітація – полягає у створенні хибних позицій та районів розташування військ, шляхом устаткування фальшивих споруджень, застосуванням макетів техніки та інших інженерних засобів для введення противника в оману.

Демонстративні дії мають на меті навмисний показ несправжньої діяльності реальних військових підрозділів під час пересування, зосередження, ведення бойових дій та виконання інших заходів на хибних напрямках.

Дезінформація полягає у доведенні до противника різними способами хибних відомостей.

- безперервним,
- різноманітним
- комплексним.

Ефективність маскування забезпечується своєчасним, якісним та комплексним виконанням:
- організаційних,
- інженерних
- і технічних заходів.

Маскування повинно бути:
- активним,
- безперервним,
- різноманітним
-

та комплексним.

Ефективність маскування забезпечується своєчасним, якісним та комплексним виконанням:
- організаційних,
- інженерних
- і технічних заходів.

Організаційні заходи містять:
- розосередження військ та періодичну зміну районів

і позицій;
- використання маскувальних властивостей місцевості та умов погоди й пори року (ніч, туман, дощ, снігопад, низька хмарність) для приховування дій військ і виконання ними інженерних завдань;
- обмеження вирубки рослинності, прокладання шляхів пересування;
- проведення демонстративних дій військ;
- виконання особовим складом вимог маскувальної дисципліни.

і транспортних засобів на ділянках, які противник має можливість спостерігати;

- суворим дотриманням в нічний час вимог заходів щодо світломаскування;

- виключенням шуму та подачі сигналів при знаходженні поблизу противника, особливо вночі;

- неухильним виконанням вимог правил радіообміну.

фарбування техніки, споруд;
- застосування табельних засобів маскування та масок військового

виготовлення;
- устаткування хибних позицій, споруджень і застосування інженерних засобів імітації;
- використання рослинності та створення на місцевості ґрунтових плям.

Технічними заходами є:
- використання димів та аерозолів;
- застосування піротехнічних та

інших засобів.

засоби індивідуального маскування (маскувальний одяг);
- табельні маскувальні комплекти;
- маски;
- засоби

світлового та димового маскування;
- радіолокаційні кутові відбивачі;
засоби імітації:
- теплові імітатори;
- макети техніки;
- засоби, що відтворюють радіолокаційні демаскуючі ознаки техніки й споруджень.

помітності техніки і фортифікаційних споруджень або зміни їх зовнішнього вигляду;
-

надання об’єктам, що маскуються кольорів і малюнку, що є характерними для навколишньої місцевості;
- підвищення ступеню правдоподібності макетів техніки і хибних споруджень.
Основними видами маску-вального фарбування є:
захисне;
деформуюче;
імітуюче

фарбування, найбільш близьке за кольорами до переважного фону місцевості.
Воно

застосовується для фарбування рухливих об’єктів, а також споруджень, розташованих на одноманітній за кольорами фонах місцевості.
.

Деформуюче фарбування - багатокольорове фарбування плямами різної форми й розмірів, які подібні за кольорами до основних плям фону місцевості.
Таке фарбування застосовується для маскування рухливих об’єктів (техніки й озброєння) під час дій військ на різноманітних за кольорами та яскравості фонах і складаються з основних кольорів і одного-двох контрастних відносно нього додаткових кольорів.

поверхні, яку фарбують, кольоровий малюнок навколишнього фона або зруйнованого об'єкта.

Виконується вона головним чином інженерно-маскувальними підрозділами.

засобів захисту від ВТЗ під час знаходження підрозділу у районі

розташування.”

Основними заходами щодо захисту військ від ВТЗ є забезпечення потайності

і введення противника в оману відносно складу, стану і дій військ під час підготовки і в ході бою.

1. Приховування об’єктів, озброєння і військової техніки від оптичних засобів розвідки:
• Шляхом влаштування масок перекриття, горизонтальних та деформуючих масок з табельних маскувальних комплектів;
• Маскувальне та деформуюче фарбування техніки та об’єктів;
• Задимлення об’єктів та місцевості.

2. Зниження теплового випромінювання озброєння та військової техніки завдяки:
• Влаштуванню теплових екранів з місцевих матеріалів;
• Влаштуванню теплових екранів з табельних маскувальних комплектів.

засобів розвідки та систем наведення шляхом:
• Розміщення об’єктів в полях радіолокаційної

невидимості;
• Створення радіо відбиваючих масок з табельних комплектів (МРС);
• Створення аерозольних полів над об’єктами великої площини.
4. Захист важливих військових та народногосподарських об’єктів шляхом зміни візуального та радіолокаційного фону місцевості і орієнтирів поблизу об’єкту:
• За допомогою маскування об’єкту під зруйновані або приховування його;
• Створення радіолокаційних полів із застосуванням кутових відбивачів.
5. Підвищення живучості об’єктів та техніки шляхом збільшення об’єму ФО та кількості позицій:
• Збільшення товщі ґрунту над фортифікаційними спорудами, укриттями та сховищами;
• Використання високопробних матеріалів при обладнання фортифікаційних споруд;
• Обладнання не менше 3-х запасних позицій на вогневий засіб.

оману відносно справжнього розташування бойової техніки і озброєння, а також

її збереження у випадку застосування противником високоточної зброї під час інженерного обладнання позицій військ можуть широко застосовуватись сучасні пневматичні макети. Згадані засоби є дуже зручними у застосуванні, мають високий ступень деталізації і за зовнішнім виглядом нагадують справжні засоби озброєння.
У місцях розташування макетів слід імітувати ознаки життє-діяльності військ і об’єктів.

Засоби захисту від ВТЗ

від оптичних і радіолокаційних засобів розвідки на літньому фоні. Маскувальне

покриття являє собою сітчасту основу з вплетеними кольоровими стрічками маскувального матеріалу.

Заняття № 2 “Обладнання районів розташування підрозділів в інженерному відношенні”.

Вивчити

організацію та послідовність інженерного обладнання району розташування підрозділів із застосуванням засобів механізації та вручну, в особливих умовах обстановки, а також взимку.

під час оборони в місті:
Для створення опорних пунктів в першу

чергу застосовуються особливо міцні кутові будинки з напівпідвальними та підвальними приміщеннями.

Опорні пункти готуються до кругової оборони. В проміжках між опорними пунктами і на вулицях міста влаштовують загородження, руйнування та завали, підходи до них мінуються.

Розташування переднього краю оборони обирають у 100-150 м попереду

або позаду краю лісу. Під час оборони у глибині лісу передній край обирають по вирубках, галявинах та просіках. Перед переднім краєм на відстані до 400-500 м. проводиться розчищення лісу для поліпшення умов спостереження та ведення вогню.

Шляхи, стежки, просіки прикриваються мінно-вибуховими загородженнями і влаштовуються оборонні фортифікаційні споруди.

або насипного типу з використанням каміння, яке присипається шаром м’якого

грунта, а також мішків із землею.

Для укриття особового складу і техніки широко застосовуються наявні печери, тунелі та інші природні сховища. Під час інженерного обладнання широко використовуються вибухові речовини і засоби підриву.

В опорному пункті широко використовуються природні перешкоди, створюються кам’яні завали. На шляхах встановлюються загородження, підходи до яких повинні прикриватися вогнем з прилеглих висот

земленосні мішки (БЗМ-57), криволінійні армовані оболонки та елементи хвилястої сталі,

тканинно-каркасні споруди й інші конструкції промислового виготовлення.

мають широко застосовуватись вибухові речовини та засоби підриву.

У зв’язку

з низькими температурами необхідно, в першу чергу, влаштовувати теплі сховища для особового складу.

Для маскування, в першу чергу, використовуються підручні матеріали, а також штучні зимові маски. Особовий склад забезпечується зимовим маскувальним одягом, техніка фарбується в білий колір. Для маскування димів під час опалювання бліндажів та сховищ, застосовуються спеціальні пристрої для його розсіювання.

важливе значення набуває вибір переднього краю з-за того, що сезонне

коливання рівня води змінюють прохідність місцевості, а існуючі гідротехнічні споруди можуть бути використані для затоплення місцевості і влаштування водних загороджень.

Для забезпечення надійного ураження противника на воді, частина вогневих засобів виноситься як можливо найближче до урізу води.

На ділянці берегу з високим рівнем ґрунтових вод, траншеї, окопи, шляхи сполучення та інші оборонні споруди влаштовуються півнасипного та насипного типу.

місцевих умов.