Тема 7. Кредит у ринковій економіці

економіці

для самостійного ознайомлення
Порівняння кредиту з іншими економічними категоріями (гроші, фінанси,

кредит)
Закономірності руху кредиту на макро- та макрорівні
Принципи кредитування
Теорії кредиту: натуралістична та капіталотворча
Форми кредиту
Межі кредиту

вигляді процента; одна із форм грошового капіталу, що передається його

власником у тимчасове користування іншій особі з метою отримання прибутку у вигляді позичкового процента.

Грошова

Продуктивна (засоби виробництва)

Товарна (результати виробництва)

Позичковий капітал

кредитора навіть після того, як капітал передано боржникові;
капітал-функція означає, що

підприємець мусить одержати прибуток на авансовані гроші більший, ніж розмір плати за позичковий капітал.
Б) специфічний товар: об'єктом купівлі-продажу є гроші, однак не як товар, а як капітал.
В) специфічна форма відчуження: позичковий капітал відчужується від власника лише на певний строк і за умови повернення з позичковим процентом; під час кредитної операції позичковий капітал передається за надання позики - від кредитора до позичальника, а за її погашення - від позичальника до кредитора з виплатою позичкового процента.

в позику гроші чи матеріальні цінності;
це дохід від позичкового капіталу;
«плата

за розставання з ліквідністю» - Дж. Кейнс.

виробництва; прибуток підприємця (користувача позичковим капіталом).
Кількісний вимірник - ставка,

або норма процента. На практиці норма процента - процентна ставка - відносна величина доходу за фіксований проміжок часу, тобто відношення доходу до суми боргу за одиницю часу, виражене у відсотках.


де r – процентна ставка;
R - річний дохід на позичений капітал;
K – позичений капітал.

капіталу;
S – початкова сума позичкового капіталу;
і – процентна ставка в

річному обчисленні;
n – кількість років користування капіталом;
m – кількість періодів нарахування процентів;
S’- S – сума сплачених процентів.

береться фактична кількість днів у місяці та році – англійська

методика. 
Метод (факт/360), при якому береться фактична кількість днів у місяці, але умовно в році - 360 днів (французька або банківська методика).
Метод (30/360), при якому береться умовна кількість днів у місяці та році (німецька методика).
При розрахунку процентів за позичковим капіталом враховується перший день і не враховується останній день договору (або навпаки).

періоду кредитування;
змінні (плаваючі), які змінюються в процесі кредитування.
Залежно від врахування

інфляційних процесів:
номінальні відсоткові ставки;
реальні відсоткові ставки.

капіталу, розподіляється на дві частини - позичковий процент і підприємницький

дохід.
Стимулююча функція: розмір процента змушує позичальника раціонально використати надані йому кредитором у тимчасове користування кошти, щоб не тільки їх повернути, а й отримати додатковий дохід, більший за розмір процента
Функція збереження позичкового капіталу: з допомогою процента кредитору забезпечується повернення від позичальника як мінімум вартості, рівноцінної тій, що була надана в кредит.

розрахунку;
збільшення доходів банків, сприяючи зміцненню їх стійкості;
більш ефективне використання суб'єктами

господарювання своїх власних грошових коштів;
стимулювання населення на вкладання своїх заощаджень в банки
захист заощаджень від знецінення внаслідок інфляції;
додатковий дохід населення.

виробництва;
потреба в постійному обороті капіталу;
неефективність обміну.

надання її в позичку;
певні гарантії його повернення;
збіг економічних інтересів кредитора

і позичальника;
учасники мають бути юридично самостійними особами. Фізичні ж особи можуть стати суб'єктами кредитних відносин за умови їх дієздатності з правового погляду;
отримання позичальником регулярних доходів;
для юридичних осіб - функціонування на засадах комерційного чи господарського розрахунку.

засадах та мають обов'язково договірний характер;
відносини виникають між суб'єктами господарювання,

при цьому одна сторона – це кредитор, друга – позичальник, і кількість представників одного і другого не обмежена;
відносини виникають з приводу перерозподілу вартості, тобто в якій би формі вони не виникали, кредит має грошову природу, а його основною функцією – перерозподіл вартості;
перерозподіл тільки тимчасово-вільних вартостей, що обумовлює необхідність їх повернення;
оскільки перерозподіл відбувається в часі, то для збереження вартості виникає необхідність у платності цих відносин, що забезпечується за допомогою процента.

з приводу перерозподілу вартості на засадах зворотності, платності, строковості, цільового

характеру та забезпеченості.

видані в позику, використовуються позичальником як капітал;
джерелом позичкового процента є

прибуток на позичені кошти;
позика використовується як гнучкий механізм «переливання» капіталу з одних галузей суспільного виробництва в інші та вирівнювання норми прибутку;
учасники кредитних відносин повинні бути економічно самостійними: бути власниками певної маси вартості і вільно нею розпоряджатися; функціонувати на основі самодостатності та самоокупності; нести економічну відповідальність за своїми зобов'язаннями;
кредитні відносини є добровільними та рівноправними
кредитні відносини не змінюють власника цінностей, з приводу яких вони виникають;
кредитні відносини є вартісними, оскільки виникають у зв'язку з рухом вартості (нееквівалентність, неоднобічність, непрямолінійність, платність)
кредитні відносини на мікроекономічному рівні є перервними, на макроекономічному рівні - безперервними.
здатність забезпечувати зростання вільної вартості, тобто її капіталізацію.

позичку одним суб'єктом іншому);
суб'єкти кредиту (кредитори і позичальники): вимоги до

економічних суб'єктів кредитних відносин: юридична самостійність, здатність нести майнову відповідальність, взаємно зацікавленість у співробітництві один з одним.
забезпечення кредиту (застава, порука, гарантія, страхування, неустойка).

одних субєктів задовільняються тимчасові потреби в коштах інших;
емісійна (грошова, антиципаційна):

випуск грошей для обслуговування платіжного обороту; за допомогою методів кредитної експансії та кредитної рестрикції регулюється кількість грошей в обігу;
контрольна (стимулююча): в процесі кредитування забезпечується контроль за дотриманням умов та принципів кредиту з боку суб'єктів кредитної угоди

інноваційного процесу;
прискорення концентрації та централізації капіталу;
розвиток процесів інтеграції національної економіки

у світову економічну систему.