Слайд 1ТЕМА: МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ
ПЛАН ЛЕКЦІЇ:
СКЛАДОВІ ЛАНКИ ТА ГРОШОВІ ПОТОКИ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСІВ
МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВІ ВІДНОСИНИ ТА ВАЛЮТНИЙ РИНОК
ФІНАНСИ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВІ ІНСТИТУЦІЇ
СРС:
РОЗГЛЯНУТИ ІНКАСО ТА АКРЕДИТИВ
Слайд 2Міжнародні фінанси — це сукупність обмінно-перерозподільних відносин, що виникають у
зв’язку з рухом вартості між окремими країнами та у процесі
формування і використання на світовому та регіональному рівнях централізованих грошових фондів.
Міжнародні фінансові відносини виникають у зв’язку з рухом грошових потоків між національними суб’єктами різних країн:
між підприємствами - в процесі купівлі-продажу товарів;
між урядами країн - у сфері державного кредиту, коли одна країна є позичальником, інша — кредитором;
між підприємствами й урядами;
між громадянами й урядами.
Слайд 3Здійснення міжнародних фінансових відносин потребує купівлі-продажу необхідної для розрахунків валюти
та визначення валютного курсу. Ці операції забезпечуються через спеціальний фінансовий
інститут — валютний ринок, який є базовою ланкою сфери міжнародних фінансів
Міжнародні фінанси (у вузькому розумінні) відображають діяльність міжнародних організацій і фінансових інституцій.
За своєю організацією фінанси міжнародних організацій подібні до державних фінансів, тільки їх головним суб’єктом є не держава, а міжнародна організація.
Міжнародні фінансові інституції мають взаємовідносини як з урядами - процес формування статутного капіталу за рахунок внесків окремих країн та кредитні взаємовідносини — надання кредитів окремим країнам та їх погашення і сплату процентів , Взаємовідносини з підприємствами мають двосторонній кредитний характер.
Слайд 4Грошові потоки у сфері міжнародних фінансів
Слайд 52. МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВІ ВІДНОСИНИ
ТА ВАЛЮТНИЙ РИНОК
Міжнародні фінансові відносини ґрунтуються
на двох основних складових: установлених формах розрахунків та системі валютного
регулювання.
Основними формами міжнародних розрахунків є інкасо та акредитив. Також використовуються банківський переказ та відкритий рахунок.
Стабільність міжнародних фінансових відносин ґрунтується на двох основних передумовах:
- необхідна чітка система трансформації (обміну) валют
важливо забезпечити реальність обмінного курсу, тобто в процесі трансформації грошовий потік не повинен ні збільшитись, ні зменшитися в обсягах.
Валютний курс відображає ціну грошової одиниці певної країни у валюті інших країн чи в міжнародних валютних одиницях.
Слайд 6Методи визначення співвідношення валют:
Метод цінової оцінки споживчого кошика. Сутність -
співвідношення сумарної цінової оцінки (зіставлення цін товарів та послуг в
різних країнах) в одній і другій валюті дає вихідну пропорцію, яка визначає основу курсу валют.
Метод валютного кошика. Сутність - встановлення умовної міжнародної грошової одиниці.
Вартість SDR визначає кошик валют
Спочатку вартість SDR була визначена еквівалентною 0,888671 грама чистого золота, що у той час було також еквівалентне одному долару США. Проте після розпаду Бреттонвудской системи в 1973 році вартість SDR була визначена як та, що грунтується на кошику валют, який нині складається з євро, японської ієни, фунта стерлінгів і долара США. Еквівалент SDR в доларах США щодня публікується на веб-сайті МВФ.
Слайд 7Структура кошику переглядається Виконавчою радою МВФ кожні п'ять років або
раніше. В ході останнього перегляду (у листопаді 2010 року) ваги
валют в кошику SDR були змінені на підставі вартості експорту товарів і послуг і розміру резервів у відповідних валютах, що належать іншим державам-членам МВФ.
Ці зміни набули чинності 1 січня 2011 року. Наступний перегляд відбудеться в 2015 році. У жовтні 2011 року Виконавча рада МВФ обговорила пояснення і можливі варіанти реформ існуючих критеріїв для розширення складу валютного кошику SDR. Більшість директорів вважали, що діючі критерії відбору кошику SDR залишаються обгрунтованими.
Слайд 8Курс основних світових валют до SDR
Слайд 9Валютний ринок, його функції
Сфера зовнішньоекономічних відносин, які проявляються при купівлі-продажу
іноземних валют та похідних фінансових інструментів, експортно-імпортних операцій між резидентами
та нерезидентами, а також інвестування тимчасово вільних коштів в іноземній валюті.
Забезпечення міжнародних розрахунків
Диверсифікація валютних резервів
Хеджування ризиків
Інтеграція фінансових ринків
Регулювання економіки
Слайд 10Учасники валютного ринку
Центральний банк
Комерційні / інвестиційні банки
Небанківські фінансові установи
Підприємства
Фізичні особи
(дилери)
Слайд 11Учасники валютного ринку: роль
“Регулятор”
“Підприємець”, “Інвестор”, “Хеджер”
“Гравець”, “Спекулянт”
Слайд 12Учасники валютного ринку: інфраструктура
Позабіржовий сегмент (міжбанківський ринок, готівковий ринок, електронний
ринок)
Біржовий сегмент (торгівля похідними фінансовими інструментами)
Слайд 13Учасники валютного ринку: інфраструктура
Внутрішній валютний ринок (Київ, Дніпропетровськ, Харків, Донецьк)
Зовнішній
валютний ринок: Лондон (42%), Нью-Йорк (23%), Париж (10%)
Слайд 14Основні типи операцій, які здійснюються НБУ
операції по формуванню та управлінню
золотовалютним резервом
операції з МВФ
МВРУ: валютні інтервенції, залучення депозитів
угоди Мінфіну, ГУДКУ
операції
по нерезервних активах
агентські операції (Державна скарбниця)
інвестиційні операції
клієнтські угоди
Слайд 15Золотовалютний резерв забезпечує:
ВНУТРІШНЮ ТА ЗОВНІШНЮ СТАБІЛЬНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГРОШОВОЇ ОДИНИЦІ
ПОКРАЩУЄ СУВЕРЕННУ
КРЕДИТОСПРОМОЖНІСТЬ УКРАЇНИ
СПРИЯТЛИВІ УМОВИ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНІХ ЗАПОЗИЧЕНЬ
ГАРАНТУЄ ВИКОНАННЯ УКРАЇНОЮ
ЗОБОВ`ЯЗАНЬ ПЕРЕД МІЖНАРОДНИМИ ФІНАНСОВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ
РЕГУЛЮВАННЯ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ
ПІДТРИМАННЯ ПОЛІТИКИ ОБМІННОГО КУРСУ
Слайд 16ІНТЕРВЕНЦІї НБУ НА ВАЛЮТНОМУ РИНКУ;
КУПІВЛЯ ВКВ У ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
ТА ІНШ.КЛІЄНТІВ, ЯКІ ЗНАХОДЯТЬСЯ НА РОЗРАХ.-КАСОВОМУ ОБСЛУГОВУВАННІ В НБУ;
КУПІВЛЯ БАНКІВСЬКОГО
ЗОЛОТА ТА БРУХТУ ЗОЛОТА ІЗ ПОДАЛЬШИМ АФІНАЖЕМ ДО ЯКОСТІ LBMA;
КУПІВЛЯ КОШТІВ В ГОТІВКОВІЙ ВКВ;
ДОХОД ВІД ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАЦІЙ ІЗ ЗОЛОТОВАЛЮТНИМ РЕЗЕРВОМ.
Джерела формування золотовалютного резерву (власні)
Слайд 17КРЕДИТИ (КРЕДИТНІ ЛІНІЇ) МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, УРЯДІВ ІНОЗЕМНИХ КРАЇН ТА
ІНШ;
ДЕПОЗИТИ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВ;
ЗАЛИШКИ КОШТІВ У ВКВ НА РАХУНКАХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ
ВЛАДИ ТА ІНШ. КЛІЄНТІВ, РОЗРАХ.-КАСОВЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ЯКИХ ЗДІЙСНЮЄ НБУ
Джерела формування золотовалютного резерву (залучені)
Слайд 18Учасники валютного ринку: інфраструктура
Слайд 19ООН - міжнародна організація, створена в 1945 р. для підтримки і зміцнення
міжнародного миру і безпеки, розвитку співпраці між державами. До складу
входила 51 держава
Генеральна Асамблея (ГА)
1 представник від кожної зі 193 держав
Рада Безпеки ООН - відповідальність за підтримку міжнародного миру та безпеки. З 1965 р. 15 членів (11): п'ять постійних членів — Великобританія, Китай, РФ, США, Франція — і десять членів, які обираються ГА на два роки за географічною ознакою. П'ять з десяти членів переобираються щороку. На відміну від інших органів ООН, РБ має виключне право приймати рішення, обов'язкові для виконання всіма членами ООН.
ООН
3. ФІНАНСИ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
Слайд 20Діяльність ООН здійснюється через її керівні органи та спеціалізовані організації.
Так, питаннями миру і безпеки займаються департаменти операцій з підтримання
миру, з питань роззброєння і регулювання озброєнь. Економічний напрям діяльності здійснюється через Конференцію з торгівлі й розвитку (ЮНКТАД), Організацію промислового розвитку (ЮНІДО), Програму розвитку (ЮНДП), Регіональні комісії (наприклад, Європейська економічна комісія) та ін. Соціальна і гуманітарна політика проводиться Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), Фондом ООН у галузі народонаселення (ЮНФПА), Всесвітньою продовольчою радою (ЮНЕП), Центром ООН з населених пунктів (Хабітат) та ін. Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) проводить значну роботу, пов’язану із забезпеченням екологічної безпеки на планеті.
Слайд 21Бюджет ООН формується за рахунок внесків країн. Розмір внесків визначається
залежно від рівня економічного розвитку країни. В основі розрахунків лежить
норматив платежів, який залежить від обсягів ВНП даної країни.
Нині ООН переживає фінансову кризу, пов’язану з тим, що багато країн мають заборгованість із внесків до її бюджету. Це істотно звужує фінансові можливості ООН, ускладнює фінансування передбачених заходів.
За видатками бюджет ООН поділяється на дві частини: адміністративні та накладні витрати і програмні видатки.
Відповідно до рішення Генасамблеї, максимальний розмір внеску країни не може перевищувати 22% бюджету. Саме стільки повинні відраховувати Сполучені Штати - найбільший платник до бюджету ООН. На другому місці за розмірами внесків - Японія (12,2%). Замикає першу трійку Німеччина - 8,577%.
Слайд 22Представники 193 країн-учасниць ООН схвалили бюджет на 2012-2013 рр., який
склав 5,15 млрд дол. проти 5,41 млрд дол в 2010-2011
рр., тобто на 260 млн дол. менше (5%), ніж у попередні два роки.
У бюджеті закладено 583,38 млн дол. на здійснення 29 спеціальних політичних місій в 2012 р.
На частку США припадає близько 22% бюджету, що в 2011 р. склало 582,678 млн дол. Другим найбільшим донором у бюджет ООН є Японія - 12,5%, або 294 млн дол. На частку Росії припадає 1,6% регулярного бюджету.
Слайд 23ФУНКЦІОНАЛЬНІ СПРЯМУВАННЯ КРЕДИТІВ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
Слайд 25Діяльність Світового банку
зосереджена на двох сферах:
макроекономічна стабілізація
інституційні зміни
(допомога в здійсненні приватизації, зміні форм власності, впровадженні антимонопольних заходів,
розвитку торгівлі, пропагуванні реформ).
Група Світового банку, є другою за значенням інституцією у системі міжнародних фінансів. Вона включає до свого складу чотири міжнародні фінансові інституції: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР); Міжнародну асоціацію розвитку (MAP); Міжнародну фінансову корпорацію (МФК) та Багатостороннє агентство гарантування інвестицій (БАГІ) і спеціалізовану структуру — Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних конфліктів (МЦУІК)
Слайд 31
інтенсивне залучення іноземних кредитів, зокрема під гарантії уряду у різноманітних формах і на
різних умовах, закономірно веде до утворення зовнішнього державного боргу
Світовий банк
вважає критичним рівень державного зовнішнього боргу, який відповідає 50 % ВВП. Рада національної безпеки Російської Федерації вважає максимально допустимим показник потреби держави в обслуговуванні й погашенні внутрішнього боргу з податкових надходжень зведеного бюджету на рівні 25 %
На Україні нові запозичення спрямовуються на фінансування поточних витрат бюджету, включаючи й обслуговування існуючого зовнішнього боргу.
Слайд 32Зовнішній борг України на кінець першого півріччя 2012 року. Протягом
першого півріччя 2012 року рівень валового зовнішнього боргу України зменшився
відносно ВВП з 76.4% до 74.1% та за станом на 1 липня 2012 року становив 129.0 млрд. дол. США.