Слайд 1ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІАГНОСТИЧНОЇ МЕДИЧНОЇ АПАРАТУРИ
Слайд 2ПЛАН
1. Електрокардіографія.
2. УЗД.
3. Рентгенологічне обстеження.
4. Комп’ютерна томографія.
5. Ультразвукова томографія.
Слайд 3Застосування різноманітних методів діагностики необхідне для виявлення захворювального процесу, визначенні
його стадії і виборі тактики лікування хворих.
У багатьох
випадках для диференціальної діагностики необхідно провести кілька досліджень, використовуючи різні методи.
Слайд 4При плануванні дослідження насамперед необхідно враховувати індивідуальні особливості пацієнта й
особливості перебігу захворювання, а також знати принципи, можливості й обмеження
кожного з методів, щоб забезпечити максимально ефективну діагностику і лікування.
Слайд 5 Тому вибір методу діагностики і тактики дослідження є одним
з основних компонентів лікування пацієнтів, а аналіз результатів крім відповіді
на питання про наявність захворювання повинний сприяти одержанню інформації про тип та стадію захворювання.
Слайд 6Для кваліфікованого й ефективного дослідження з застосуванням різноманітних методів діагностики,
а значить і успішного лікування хворих, необхідно тісна взаємодія онкологів,
лікарів-рентгенологів, радіологів, лаборантів, гістологів, імунологів, лікарів функціональної діагностики та ін
Слайд 7Електрокардіографія — метод графічної реєстрації з поверхні тіла електричних явищ
які виникають в серцевому м'язі під час серцевого циклу. Крива
яка відображає електричну активність серця називається електрокардіограмою (ЕКГ). Таким чином ЕКГ — це запис коливань різниці потенціалів які виникають в серці під час його збудження.
Слайд 8Електрокардіографія є одним з основних методів дослідження серця і діагностики
захворювань серцево-судинної системи. На даний час він є незамінним у
діагностиці порушень ритму і провідності гіпертрофій відділів ішемічної хвороби серця. Цей метод дозволяє точно судити про локалізацію вогнищевих змін міокарда їх розповсюдженність глибину і час появи.
Слайд 9Електрокардіографія дозволяє виявити дистрофічні і склеротичні процеси у міокарді порушення
електролітного обміну що виникають під впливом різних токсичних речовин. Цей
метод широко використовується для функціонального дослідження серцево-судинної системи.
Слайд 10Поєднання електрокардіографічного дослідження з функціональними пробами допомагає виявити приховану коронарну
недостатність перехідні порушення ритму проводити диференційний діагноз між функціональними та
органічними порушеннями.
Слайд 11Методика і техніка реєстрації ЕКГ.
Для того щоб отримати якісний
запис ЕКГ необхідно дотримуватись деяких правил зокрема:
1.ЕКГ реєструється зранку натще
або через 2-3 години після прийому їжі (при необхідності запис може проводитись в будь-який час).
Слайд 122.Хворий повинен бути роздягненим до пояса гомілки повинні бути також
звільнені від одежі. Запис ЕКГ проводиться в лежачому положенні хворого
на спині із розслабленими м'язами.
Слайд 133.На внутрішню поверхню гомілок і передпліч у нижній їх третині
за допомогою гумових стрічок накладають 4 електроди. Для поліпшення якості
запису необхідно: попередньо знежирити шкіру спиртом над місцями накладання електродів під електроди положити марлеві прокладки змочені сольовим (фізіологічним) розчином.
Слайд 144.Електроди з'єднуються з кабелем електрокардіографа. До електроду на правій руці
приєднується кабель позначений червоним кольором до лівої руки — жовтим
до лівої ноги — зеленим кольором. Кабель заземлення маркований чорним кольором приєднується до електроду розташованого на правій нозі.
Слайд 155.Перед записом встановлюють контрольний вольтаж що відповідає 10 мВ.
6.Відповідно до
відведення встановлюють перемикач відведень. Спочатку записують ЕКГ в стандартних відведеннях
(I II III) а потім у підсилених відведеннях від кінцівок (аVR аVL і аVF) і нарешті в грудних відведеннях (V1 — V6). У кожному відведенні записують не менше 4 серцевих циклів.
Слайд 16ЕКГ реєструють переважно при швидкості руху стрічки 50 мм. с-1.
Меншу швидкість (25 мм. с-1) використовують при необхідності запису ЕКГ
за більш тривалий час.
Вимірювання різниці потенціалів на поверхні тіла що виникає під час роботи серця записуються за допомогою різних відведень ЕКГ.
Слайд 17Кожне відведення реєструє різницю потенціалів між двома певними точками електричного
поля серця на які встановлені електроди.
В даний час у клінічній
практиці найширше використовують 12 відведень: 3 стандартних 3 підсилених і 6 грудних.
Слайд 18 Стандартні відведення ЕКГ — I II III.
Їх запровадив
у 1913 році Ейтховен.
I
I відведення — між правою і
лівою рукою;
II відведення — між правою рукою і лівою ногою;
III відведення — між лівою рукою і лівою ногою.
Слайд 19Підсилені однополюсні відведення від кінцівок запропонував Гольдбергер у 1942 році.
Підсилені відведення реєструють різницю потенціалів між однією з кінцівок де
встановлений активний позитивний електрод і середнім потенціалом двох інших кінцівок.
Позначення підсилених відведень від кінцівок походять від перших букв англійських слів: "а" — augmented (підсилений); "V" — voltage що означає вольтаж напруга;"R" — right (правий); "L" — left (лівий); "F" — foot (нога).
Слайд 20Таким чином є такі підсилені однополюсні відведення:
VR — підсилене відведення
від правої руки (активний електрод розміщений на правій руці електроди
лівої руки і лівої ноги об'єднуються і приєднуються до апарату провід об'єднаного електроду для правої руки залишається вільним);
Слайд 21VL — підсилене відведення від лівої руки ( активний електрод
розміщений на лівій руці об'єднаний електрод включає електроди правої руки
і лівої ноги, провід об'єднаного електроду для лівої руки залишається вільним);
Слайд 22VF — підсилене відведення від лівої ноги (активний електрод розміщується
на лівій нозі об'єднаний електрод включає електроди від правої і
лівої руки).
Це відведення уточнює та доповнює III стандартне відведення.
Слайд 23Грудні відведення.
Грудні однополосні відведення які запропонував у 1934 році
Вільсон реєструють різницю потенціалів між активним позитивним електродом встановленим у
певних точках на поверхні грудної клітки і негативним об'єднаним електродом Вільсона величина його потенціалу практично дорівнює нулю. Грудні відведення позначаються буквою V з додаванням номера позиції активного електрода позначеної арабськими цифрами.
Слайд 25V1 — активний електрод у четвертому міжреберї з правого краю
грудини;
V2 — активний електрод у четвертому міжреберї з лівого краю
грудини;
V3 — активний електрод на рівні четвертого ребра лівої парастернальної лінії;
V4 — активний електрод у п'ятому міжреберї лівої серединно-ключичної лінії;
V5 - активний електрод у п'ятому міжреберї зліва по передній паховій лінії;
V6 — активний електрод у п'ятому міжреберї по лівій середній паховій лінії
Слайд 26Діагностичні можливості електрокардіографічного дослідження можуть бути розширені; застосовують додаткові відведення
V7 — V9.
Ці відведення використовуються для більш точної діагностики
вогнищевих змін міокарда
Слайд 27Для запису ЕКГ використовують електрокардіограф. Існує багато різних марок електрокардіографів,
але всі вони складаються з таких частин: перемикача відведень, підсилювача
біопотенціалів, реєструючого пристрою, джерела живлення.
Слайд 28На рис. схематично показана електрокардіограма здорової людини у першому відведенні.
Слайд 29ЕКГ покаже лікарю:
Чи є електричний імпульс нормальним, уповільненим, прискореним або
нерегулярним
Чи є серце збільшеним або перевантаженим
Чи існує ушкодження серцевого м'яза,
спричинене серцевим нападом
Слайд 30Перше відхилення, Р-хвиля, є наслідком збудження передсердь;
комплекс відхилень QRS —
збудження (деполяризації) шлуночків;
а хвиля Т є результатом відновлення шлуночків (переполяризації).
Слайд 31Існує також метод безперервного запису ЕКГ на магнітну стрічку протягом
тривалого періоду часу (доба і більше) Тривалий запис ЕКГ здійснюється
за допомогою портативного електрокардіографа або кишенькового касетного магнітофона, що живиться від батарейок.
Слайд 32Портативний електрокардіограф для довготривалого запису ЕКГ на магнітну стрічку за
заданою програмою (фірми «Cardiodyne», США).
Слайд 33УЗД ( ультразвукова діагностика)
Слайд 34Ультратерапія та дія на організм.
Фізико-хімічна дія ультразвуку зв'язана з
просторовою перебудовою внутрішньокліточних молекулярних комплексів. Підвищується активність ряду ферментів, інтенсивність
матеріальних окислительно-відновлюваних процесів, збільшується мітотична активність кліток, у тканинах відбувається утворення біологічно активних речовин; гепарина, гистамина, серотонина і ін.
Слайд 36Механізм терапевтичної дії ультразвуку різноманітний. Він складається з місцевих й
загальних реакцій, які реалізуються нейрорефлекторним й гуморальним шляхами. Ці реакцій
розвиваються пофазно і відрізняються довгою післядією.
Слайд 37При правильних дозуваннях ультразвук здійснює болезаспокійливу, розсмокчуючу, протизапальну, спазмологічну, фібрінолитичну
дію. Під його впливом прискорюються регенеративні й репаративні процеси, підвищують
збудливість нервово-мязового апарата, підсилюється провідність імпульсів по периферичному нервовому волокну, активується передача нервових імпульсів в симпатичних гангліях, поліпшується трофічна функція тканин.
Слайд 38ЛІКУВАННЯ УЛЬТРАЗВУКОМ
Характеристика ультразвуку.
Для лікування використовують механічні коливання пружного середовища,
котрі не відчуваються на слух, і частотою, вищою за 16
кГц. У фізіотерапії переважно використовують діапазон від 800 до 3000 кГц.
Слайд 39Маючи властивості звуку і світла, ультразвукові хвилі поширюються в тканинах
переважно поздовжньо в напрямку ультразвукового пучка. Відбувається процес поперемінних стискань
і «розріджень» речовини. Цей процес становить один цикл коливань.
Слайд 40В ультразвуковому полі в напрямку біжучих хвиль чергування зон стискання
і «розрідження» речовини викликає змінний акустичний тиск, амплітуда якого залежить
від інтенсивності коливань. Із цим пов'язана одна з ланок механізму дії ультразвуку: перехід розчинів і речовин через біологічні мембрани.
Слайд 41Під час поширення ультразвуку в неоднорідному середовищі частина енергії відбивається,
а інша переходити в наступне середовище. Відбивання ультразвуку залежить від
величини акустичного опору середовищ, кута падіння і частоти коливань хвиль.
Слайд 42За умови незначної відмінності акустичного опору середовищ у зоні
дії відбивання ультразвуку на межі цих середовищ незначне. Якщо є
велика різниця акустичного опору, те падаюча хвиля повністю відбивається від межі середовищ. Так, на межі повітря і біологічних тканин ультразвук відбивається на 99,7%.
Слайд 43Цим продиктована основна умова методики ультразвукової терапії щільний контакт аплікатора
з ділянкою тіла, на яку впливають. З цією метою використовують
так звані контактні середовища (воду, вазелінову, рослинну олію, гліцерин, мазі), які наносять на зону дії.
Слайд 44Оскільки акустичні властивості цих середовищ і біологічних тканин подібні між
собою, відбивання ультразвукових хвиль незначне (у межах від 0,1 До
1%).
Слайд 45Відбивання ультразвукових хвиль залежить і від кута їх падіння на
зону дії. У разі збільшення кута падіння коефіцієнт відбивання зростає.
Чим більше кут падіння відхиляється від перпендикуляра, проведеного до поверхні середовища, тім більший коефіцієнт відбивання.
Слайд 46Він може статі таким, за якого поширення ультразвуку повністю припиняється.
Саме тому найліпшою передумовою передачі енергії тканинам є накладання випромінювача
до шкіри всією його поверхнею.
Тканини поглинають ультразвук нерівномірно.
Слайд 47Слабке поглинання відбувається в підшкірній жировій клітковині, більше в м'язах,
нервах і особливо в кістках. Тканини, що виконують функцію опори,
і тканини, що отримують і передають механічне напруження, мають вищі значення поглинання, ніж тканини паренхіматозних органів.
Слайд 48Коефіцієнт поглинання ультразвуку для кісткової тканини в 12-15 разів вищий,
ніж для м'язової тканини. Глибина проникнення ультразвуку в кістку мінімальна
і становить близько 0,3 див. Максимально енергія ультразвуку поглинається на межі поділу різних тканин: шкіра ,підшкірна жирова клітковина, м'яз, окістя ,кістка.
Слайд 49При патологічних процесах поглинання ультразвуку змінюється. Якщо патологічний процес супроводжується
набряком тканин, те коефіцієнт поглинання ультразвукових хвиль зменшується. Інфільтрація тканин
клітинними елементами веде до підвищення коефіцієнта поглинання.
Слайд 50Вважається, що в умовах цілісного організму ультразвук частотою 800-1000 кГц
поширюється на глибину 5-6 см, а частотою 2500-3000 кГц
на 1,5-2 см. Оскільки амплітуда ультразвукових коливань поступово зменшується, то для оцінки глибини їх проникнення користуються величиною напівпоглинаючої кулі. Вона вказує, на якій глибині інтенсивність коливань унаслідок поглинання тканинами зменшується вдвоє.
Слайд 51Величина напівпоглинаючого кулі тім менша, чим більша в'язкість тканини і
чим вища частота коливань. Так, при частоті 800 кГц величина
цієї кулі для м'яких тканин (жирова і м'язова) дорівнює 4,9 см, а при частоті 2400 кГц -1,5 см. З урахуванням цього для лікування хвороб внутрішніх органів використовують частоту 880 кГц, а в дерматологічній практиці частіше застосовують ультразвук із частотою коливань 2000-3000 кГц.
Слайд 52Основними дозиметричними параметрами ультразвукової терапії є потужність, інтенсивність, режим і
тривалість дії. Потужність -це кількість енергії, що випромінюється всією поверхнею
ультразвукової голівки. У фізіотерапії частіше послуговуються поняттям «інтенсивність».
Слайд 53Інтенсивність -це кількість ультразвукової енергії, що проходити через 1 см2
площі випромінювача протягом 1 с. Вона представлена у ватах на
1 см2 (Вт/см2). Утвердився поділ інтенсивності ультразвуку на малу (0,05-0,4 Вт/см2), середню (0,6-0,8 Вт/см2) і велику (1,0-1,2 Вт/см2).
Слайд 54Режим генерації ультразвуку може бути постійним (неперервний ультразвук) і імпульсним,
коли коливання подаються окремими імпульсами з інтервалами (імпульсний ультразвук). При
цьому частота імпульсів дорівнює 50 Гц, тривалість-10,4 і 2 мс, а скважність (відношення тривалості всього періоду до тривалості проходження імпульсу) відповідно дорівнює 2,5 і 10.мс
Слайд 55В імпульсному режимі при одній і тій самій інтенсивності коливань
за один і тієї самий проміжок години енергії випромінюється в
середньому менше, ніж при неперервному.
Слайд 56Апаратура
В даний час у фізіотерапевтичної практиці застосовують кілька видів ультразвукових
апаратів: ультразвукові терапевтичні стаціонарні (УТС-1, УТС-1М) й портативні (УТП-1, УТП-ЗМ,
УЗ-Т5, УЗТ-101, УЗТ-102, УЗТ-103, УЗТ-104, УЗТ-31, ЛОР-1А, ЛОР-2, ЛОР-3).
Слайд 57Ультразвукові апарати серії УЗТ мають різновидні за формою й площею
випромінювачі (ІУТ випромінювач ультразвуковий терапевтичний), застосовується в залежності від призначення.
Із моделей цієї серії апарат УЗТ-101 застосовують для лікування захворювань внутрішніх органів, кістково-мязової й нервової системи, УЗТ-102 для лікування стоматологічних захворювань, УЗТ-103для лікування урологічних захворювань, УЗТ-104 для лікування очних захворювань, УЗТ-31 у гінекології.
Слайд 58Техніка і методика проведення процедур.
Положення пацієнта під час процедури
залежить від захворювання та ділянки, на яку спрямовується дія.
Розрізняють такі
методики впливу ультразвуком: контактну, коли вібратор безпосередньо торкається поверхні, та підводну.
Слайд 59Кожну з них можна проводити з використанням рухомої (лабільної) або
нерухомої (стабільної) методики.
Оскільки повітря створює перешкоду для поширення звукових
коливань, то для хорошого їх проникнення при контактній методиці шкіру всієї ділянки впливу змащують гліцерином з водою, вазеліновою або парафіновою олією.
Слайд 60Для дії на окремі ділянки тіла (око, верхньощелепна пазуха, ніс
тощо) застосовують додаткові насадки, або тубуси, прикріплені до вібратора і
наповнені водою.
Процедури ультразвуку виконують на обмежених ділянках тіла, що мають площу в середньому 150-200 см2.
Слайд 61Якщо виникає необхідність впливу на велику поверхню, її поділяють на
окремі полючи, впливаючи по черзі на 2-3 поля.
Процедури дозують за
інтенсивністю ультразвуку та їх тривалістю.
Слайд 62Інтенсивність вимірюють у ватах на 1 см2 поверхні аплікатора (Вт/см2).
Слабкою звичайно вважають інтенсивність 0,2-0,4 Вт/см2, середньою 0,6 -0,8 Вт/см2,
сильною 0,9-1,2 Вт/см2. Тривалість ультразвукової процедури, як правило, залежить від площі поля: вона становить 5-17 хв.
Слайд 63Процедури призначають через день, на курс 10-15 процедур. При
стабільній методиці інтенсивність ультразвуку знижують до 0,05-0,02 Вт/см2, а тривалість
процедури зменшують. Після закінчення процедури з аплікатора видаляють контактну речовину, витирають його насухо і закріплюють на бічній стінці апарата.
Слайд 64Щоб уникнути інтенсивної теплової дії ультразвуку, особливо під час використання
нерухомої методики, ультразвук посилають окремими імпульсами через певні проміжки часу
(імпульсний режим).
Слайд 66Одержання рентгенівського випромінювання.
Будова рентгенівської трубки.
Рентгенівські промені одержують в
рентгенівських трубках – скляних балонах, з яких викачане повітря до
тиску p = 10–6–10–7 мм.рт.ст.
В балон впаяні два електроди: катод К і анод А .
Слайд 67Анод (антикатод) – металевий стержень, на скошеному кінці якого закріплена
пластинка (3) із тугоплавкого металу, яка називається дзеркальцем антикатода. Ділянка
дзеркальця З, на яку падає основна частина електронів (для концентрації електронів катод має спеціальний фокусуючий циліндр), називається фокусом трубки. Від його площі залежить ширина пучка випромінювання.
Слайд 69Властивості рентгенівського випромінювання
поширюється прямолінійно (це використовується для "просвічування", тому що
тіньове зображення об'єкта подібне до реального об'єкта);
не відхиляється ні в
електричному, ні в магнітному полях; це свідчить про те, що випромінювання не є потоком заряджених частинок, а електромагнітними хвилями;
Слайд 70має велику проникну здатність;
зумовлює фотолюмінесценцію деяких речовин (це використовують у
рентгеноскопії);
виявляє фотохімічну дію;
зумовлює іонізацію речовин;
виявляє біологічну дію.
Слайд 71У медицині використовують рентгенівське випромінювання з енергією фотонів від 60
до 120 кеВ для діагностики і 150...200 кеВ — для
терапії. Це випромінювання взаємодіє з речовиною, що містить елементи, які мають порядкові номери до 8 (м'які тканини: Н, С, N, О) і до 20 (мінеральні речовини кісток: Р, Са).
Слайд 72За цих умов, якщо енергія фотонів становить менш ніж 100
кеВ, у послабленні потоку випромінювання головну роль відіграє фотоефект, а
якщо енергія становить понад 100 кеВ — комптон-ефект.
Слайд 74Тіло людини складається з тканин і органів, які по-різному поглинають
рентгенівське випромінювання. Під час просвічування ділянок тіла на екрані отримуємо
тіньове зображення, яке дає інформацію про форму та розташування тканин і внутрішніх органів, нормальний або патологічний стан тканини чи органа.
Слайд 75Якщо поглинальні здатності досліджуваного органа або тканини і навколишнього середовища
неістотно відрізняються, то створюють штучний контраст, використовуючи контрастні речовини. Наприклад,
тіньове зображення шлунка та кишок стає чітким, якщо в них ввести сульфат барію у вигляді каші, який поглинає випромінювання сильніше, ніж середовище.
Слайд 76Рідкі контрастні речовини — розчини, що містять йод, використовують для
дослідження нирок, жовчного міхура, кровоносних судин . У деяких випадках
як контрастні речовини використовують гази. їхня густина менша від густини тканин, тому вони поглинають випромінювання слабше.
Слайд 77Рентгенівська трубка випромінює хвилі різної довжини, які поглинаються по-різному. Інтенсивність
довгих хвиль зменшується у два рази на меншій відстані, ніж
коротких. Поверхневі шари тіла поглинають переважно ту частину падаючого випромінювання, довжина хвилі якого більша. Поширюючись далі, випромінювання поступово збагачується жорсткими компонентами.
Слайд 78М'яке випромінювання шкідливо діє на поверхневі шари (шкіра), тому його
відфільтровують металевими пластинами (мідними, алюмінієвими). Фільтри послаблюють також жорсткі компоненти,
але меншою мірою. У результаті цього на тіло діє більш однорідне випромінювання, і ушкодження поверхневих шарів зменшується.
Слайд 79Рентгенодіагностика і рентгенотерапія.
Причиною застосування рентгенівського випромінювання в діагностиці послужила
їхня висока проникаюча здатність.
Слайд 80В перший час після відкриття, рентгенівське випромінювання використовувалося здебільшого, для
дослідження переломів кісток і позиціонування чужорідних тіл (наприклад, куль) в
тілі людини. В даний час застосовують декілька методів діагностики за допомогою рентгенівських променів (рентгенодіагностика).
Слайд 81Рентгеноскопія. Рентгенівський прилад складається з джерела рентгенівських променів (рентгенівської трубки)
і флюоресціюючого екрану. Після проходження рентгенівських променів через тіло пацієнта
лікар спостерігає тіньове його зображення. Між екраном і очима лікаря має бути встановлено свинцеве вікно для того, щоб захистити лікаря від шкідливої дії
рентгенівських променів.
Слайд 82Цей метод дає можливість вивчити функціональний стан деяких органів. Наприклад,
лікар безпосередньо може поспостерігати рухи легенів, проходження контрастної речовини по
шлунково-кишковому тракту. Недоліки цього методу - недостатньо контрастні зображення і порівняно великі дози випромінювання, одержувані пацієнтом під час процедури.
Слайд 83 Флюорографія, особливо великокадрова, відіграє велику роль у профілактичних
оглядах населення.
Рентгенографічне обстеження є одним з основних,
що проводяться з профілактичною метою. Кожна доросла людина повинна проходити профілактичні огляди з рентгенографією легень не рідше одного разу на рік.
Слайд 84Флюорографія. Цей метод полягає в отриманні фотографії із зображенням частини
тіла пацієнта.Використовують, як правило, для попереднього дослідження стану внутрішніх органів
пацієнтів за допомогою малих доз рентгенівського випромінювання.
Слайд 85Рентгенографія. (Радіографія рентгенівських променів). Це метод дослідження за допомогою рентгенівських
променів, в ході якого зображення записується на фотографічну плівку.
Фотографії робляться
зазвичай в двох перпендикулярних площинах. Цей метод має деякі переваги.
Слайд 86Рентгенівські фотографії містять більше деталей, ніж зображення на флюоресцентному екрані,
і тому вони є більш інформативними. Вони можуть бути збережені
для подальшого аналізу. Загальна доза випромінювання менша, ніж застосовувана в рентгеноскопії.
Слайд 87Комп'ютерна рентгенівська томографія. Оснащений обчислювальною технікою осьовий томографічний сканер є
найбільш сучасним апаратом рентгенодіагностики, який дозволяє отримати чітке зображення будь-якої
частини людського тіла, включаючи м'які тканини органів.
Слайд 88Перше покоління комп'ютерних томографів (КT) включає спеціальну рентгенівську трубку, яка
прикріплена до циліндричної рами. На пацієнта направляють тонкий пучок рентгенівських
променів. Два детектори рентгенівських променів прикріплені до протилежної сторони рами. Пацієнт перебуває в центрі рами, що може обертатися на 180о навколо його тіла.
Слайд 90Рентгенівський промінь проходить через нерухомий об'єкт. Детектори отримують і записують
показники поглинання різних тканин. Записи роблять 160 раз,поки рентгенівська трубка
переміщується лінійно вздовж скануємої площині. Потім рама повертається на 1о, і процедура повторюється. Запис триває, поки рама не повернеться на 180 о.
Слайд 91Кожен детектор записує 28800 кадрів (180x160) протягом дослідження. Інформація обробляється
комп'ютером, і за допомогою спеціальної комп'ютерної програми формується зображення вибраного
шару
Слайд 92Друге покоління КT використовує кілька пучків рентгенівських променів і до
30 їх детекторів. Це дає можливість прискорити процес дослідження до
18 секунд.
Слайд 93КТ має безліч переваг в порівнянні з більш ранніми методами
рентгенодіагностики. Вони характеризуються високою дозволяючою спроможністю, яка дає можливість розрізняти
тонкі зміни м'яких тканин.
Слайд 94КТ дозволяє виявити такі патологічні процеси, які не можуть бути
виявлені іншими методами. Крім того, використання КT дозволяє зменшити дозу
рентгенівського випромінювання, одержуваного в процесі діагностики пацієнтами.
Слайд 95В третьому поколінні КT використовується новий__принцип. Широкий пучок рентгенівських променів
у формі віяла перекриває досліджуваний об'єкт, і рентгенівське випромінювання, що
пройшло крізь тіло, записується кількома сотнями детекторів. Час, необхідний для дослідження, скорочується до 5-6 секунд.
Слайд 96Рентгенотерапія
Рентгенівське випромінювання здатне порушувати життєдіяльність клітин, особливо молодих і тих,
що швидко розмножуються. Це робить опромінення найбільш небезпечним для дітей
і вагітних жінок.
Слайд 97На цьому ж грунтується використання рентгенівського випромінювання для лікувалних цілей
– рентгенотерапія. Рентгенотерапію проводять переважно для лікування поверхнево розміщених пухлин
і при деяких інших захворюваннях.
Слайд 98Ростуча тканина пухлини гине при дозах опромінення, які менше пошкоджують
навколишні нормальні тканини. При рентгенотерапії рентгенівські промені генеруються при напрузі
на рентгенівській трубці 20–60 кВ і шкірно-фокусній відстані 3–7 см (короткодистанційна рентгенотерапія) або при напрузі 180–400 кВ і шкірно-фокусній відстані 30–150 см (дистанційна рентгенотерапія).
Слайд 99Мамографія
- це спеціальне рентгенівське обстеження молочної залози
з використанням невеликої дози рентгенівських променів. Мамографія допомагає знайти в
тканині залози ущільнення, що важко визначити обмацуванням, а також інші зміни, що можуть вказувати на можливий розвиток пухлини ще до того, як що-небудь узагалі можна прощупати.
Слайд 100Знімки виконуються при деякому стисканні молочної залози. Це робиться для
того, щоб зменшити дозу опромінення й одержати знімки більш високої
якості. Зазвичай проводиться по два знімка кожної залози. У ряді випадків проводяться додаткові знімки.
Слайд 101 Як правило, рекомендується, щоб кожна жінка після 45
років мамографію проходила щорічно (якщо лікар не рекомендує частіше).
Слайд 103Гнучкість і функціональні можливості, забезпечувані конструкцією подвійної С-дуги, дозволяють проводити
найрізноманітніші дослідження, від обстеження шлунково-кишкової системи до судинної й несудинної
інвазивної радіології.
Стіл з універсальною С-дугою дозволяє проводити рентгенографічні, рентгеноскопічні процедури, процедури цифрової субтракційної ангіографії (DSA) і інвазивні процедури.
Слайд 104Гнучке позиціювання забезпечується унікальною компактною технологією подвійної С-дуги.
Відмінна маневреність
і швидкі переміщення забезпечують безпечні й ефективні дослідження.
Слайд 106пересувна палатна рентгенівська система для загальної мобільної радіографії, котра гарантує
оптимальну безпеку для оператора та пацієнта. Система дуже надійна, компактна,
високопродуктивна, зручна в використанні, дозволяє просто одержувати відмінні високоякісні зображення. Достатня кількість функцій, що спрощують одержання зображень при переміщеннях.
Слайд 107Виняткова маневреність, що досягається за рахунок оригінальної приводної системи.
Покроковий
пристрій переміщення забезпечує швидке й точне позиціювання ліжка.
Прекрасна якість зображень
і простий у використанні високоефективний генератор.
Слайд 108Великий вибір анатомічних програм попередньої установки.
Пульт дистанційного керування.
Відмінна маневренність системи
двохмоторному приводу.
Режими роботи: радіографія.
Слайд 109
– пересувна компактна, надійна, високопродуктивна, зручна в використанні, проста палатна
рентгенівська система
для загальної мобільної радіографії, котра гарантує оптимальну
безпеку для оператора та пацієнта. Система дуже дозволяє швидко одержувати відмінні високоякісні зображення. Достатня кількість функцій, що спрощують одержання зображень при переміщеннях.
Слайд 111Швидке позиціювання за допомогою телескопічної траверси.
Прекрасна маневреність при невеликій вазі
й компактній конструкції.
Відмінна якість зображень, простий у використанні високоефективний
генератор.
Великий вибір анатомічних програм попередньої установки.
Хороша маневренність легкої безмоторної конструкції.
Режими роботи: радіографія.
Слайд 112КОМП'ЮТЕРНА ТОМОГРАФІЯ.
Серед методів, що дозволяють одержувати зображення різних ділянок
людського тіла, комп'ютерній томографії (КТ) приділяється особливе значення, а саме
роль стандарту. Якість КТ-зображення, а значить і його інформативність, залежать від фізичних характеристик і особливостей будови органа (щільності, концентрації електронів на одиницю маси й інші властивості біологічних тканин), а також від енергії використовуваного рентгенівського випромінювання.
Слайд 113Перевагами КТ є більш висока в порівнянні з іншими методами
візуалізації деталізація по контрасту, можливість одержати за короткий час велику
кількість поперекових проекцій, що особливо цінно для локалізації області, з якого надалі буде братися проба тканини для біопсії, а також для планування хірургічного втручання і наступної радіотерапії.
Слайд 114Обмеженням методу КТ при дослідженнях внутрішніх органів є відсутність можливості
одержувати зображення від великих ділянок у повздовжніх і фронтальних проекціях.
Цей недолік можна перебороти, використовуючи в ході дослідження спеціальні контрастні речовини.
Слайд 116Першокласний високоефективний рентгенівський комп'ютерний томограф із твердотільним детектором зі зниженою
дозою опромінення й можливістю розширення, а також зі зручним користувальницьким
інтерфейсом і відмінною якістю зображень.
Новий детектор забезпечує формування чітких зображень при низькій дозі опромінення.
Нова платформа GENIUS VIEW забезпечує просту й швидку роботу.
Пристрій Flex m автоматично обчислює оптимальний струм трубки.
Слайд 118SDU-2200 Pro – цифрова кольорова діагностична ультразвукова система
Слайд 119SDU-2200 Pro – цифрова кольорова діагностична ультразвукова система високого класу,
яка забезпечує кристально-чисті високоякісні зображення для найрізноманітніших видів клінічних досліджень
завдяки цифровій технології Shimadzu. Високошвидкісний процесор забезпечує швидке і продуктивне сканування.
Система SDU-2200 Pro підтримує секторні, лінійні, конвексні та оснащені фазированою решіткою широкодіапазонні мультичастотні датчики. Нова цифрова технологія дозволяє знизити шуми, підняти фокусну та загальну чутливість системи, добитися високої динамічності чорно-білого і доплерівського зображення.
Слайд 120SDU-2200 Pro
Система містить у собі останні розробки у виробництві ультразвукових
апаратів:
Цифрова кольорова допплерографія та допплерометрія.
Режим візуалізації тканин THI
(Tissue Harmonic Image) в стандартній комплектації.
Цифровий формувач променя з високошвидкісною паралельною обробкою й декількома приймальними каналами
Датчики широкополосної технології, частотний діапазон яких становить від 1,5 МГц до 15,0 МГц в залежності від типу, існує можливість зміни і контролю частотної смуги cканування в процесі дослідження.
Слайд 121SDU-2200 Pro
Вимір на основі доплерівського зрушення частоти безперервного випромінювання /
доплерівського зрушення частоти в реальному часі.
ASI (візуалізація під конкретний
додаток) для максимальної оптимізації зображень за короткий інтервал часу.
Загальна радіологія, кардіологічні і судинні пакети програм, акушерство та гінекологія.
Спеціальні програми для виміру обсягу щитовидної залози, обстеження розвитку тазостегнового суглоба в дітей.
Можливість дооснащення спеціалізованими програмами.
Підтримка 3D і 4D режимів: можлива поверхнева й об'ємна 3D реконструкція, режим 4D зі спеціальними об'ємними датчиками.
Слайд 122Переваги системи SDU-2200 Pro:
Режим візуалізації тканин THI підтримується всіма
датчиками, що поставляються.
Автоматичне окреслення допплерівського спектру і автоматичний розрахунок параметрів.
Рядкова
підказка виконання наступної дії при роботі із програмним забезпеченням.
Збереження і відтворення динамічних кліпів.
Цифрове перенесення даних DICOM / USB / ПК.
Збереження даних на DVD-R, CD-RW.
Слайд 123Покращена електронна структура апарата:
Quadro Parallel Processing Method – багатопроменева обробка
ультразвукових сигналів на прийомі забезпечує якісну тимчасову роздільну здатність у
режимах візуалізації, що поєднуються.
Слайд 124Ультразвукова томографія (УЗД, сонографія)
Ультразвуковая томография - високоінформативний метод дослідження, застосовується
для діагностики пухлин органів черевної порожнини (особливо печінки, жовчного міхура,
голівки підшлункової залози) й зачеревинного простору (нирок, наднирників), малого тазу (сечового міхура, матки, яєчників, передміхурової залози), щитовидної залози, м'яких тканин тулуба і т.д. Під час дослідження також може бути виконана прицільна пункція пухлини.
Слайд 125DU-1200 Pro –
повністю цифрова універсальна діагностична кольорова ультразвукова
система, яка дозволяє отримувати якісні зображення в багатьох сферах медичного
обстеження.