Слайд 1Чергування в коренях дієслів
При творенні видових форм дієслова поширені такі
чергування приголосних в основі:
- к — ч: крикнути — кричати,
замовкнути — мовчати;
- д — дж: догодити — догоджати, проводити — проводжати;
- з — жд: виїздити — виїжджати;
- х — ш: рухати — рушити;
- ст — щ: мостити — вимощувати.
Слайд 2Чергування голосних у дієслівних коренях
В основах деяких дієслів голосні
звуки чергуються перед наступним складом із наголошеним суфіксом -а-:
- а
та и пишуться, якщо в наступному складі з’являється голосний [а], переважно наголошений, а дієслово означає тривалу чи багаторазову дію;
- е та о вживаються тоді, коли дієслово має значення одноразової дії й [а] в наступному складі відсутнє: гонити — ганяти; котити — катати; допомогти — допомагати; кроїти — краями; схопити — хапати; беру — забирати; вмерти — вмирати; дерти — здирати; терти — стирати.
- е чергується з і: плести — заплітати, летіти — літати (в окремих випадках перед суфіксом -ува- (-юва-): чекати — очікувати, викорінювати — викоренити.
Зверніть увагу! Стелити — застилати, але застеляти; стрелити — стріляти, пострілювати; втекти — втікати; текти — витікати.
Слайд 3Зміни та правопис кореневих приголосних при сполученні їх із суфіксами
-ськ-(ий), -ств-(о), -ин-(а)
Зміни приголосних перед-СЬК(ИИ), -СТВ(О)
2. Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о)
деякі приголосні при словотворенні змінюються, змінюючи й самі суфікси:
а) к, ць, ч + -ськ(ий), -ств(о) дають -цьк(ий), -цтв(о): гірник — гірницький, молодець — молодецький, молодецтво, парубок — парубоцький — парубоцтво, ткач — ткацький — ткацтво;
Слайд 4б) г, ж, з + -ськ(ий), -ств(о) дають -зьк(ий), -зтв(о):
боягуз — боягузький — боягузтво, Запоріжжя — запорізький, Париж —
паризький, Прага — празький, убогий — убозтво;
в) х, ш, с + -ськ(ий), -ств(о) дають -ськ(ий), -ств(о): залісся — заліський, птах — птаство, товариш — товариський — товариство.
Інші приголосні перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) на письмі зберігаються: багатий — багатство, брат — братський — братство, завод — заводський, інтелігент — інтелігентський, люд — людський — людство, пропагандист — пропагандистський, студент — студентський — студентство.
Слайд 5
в) х, с, ш + ськ(ий), ств(о) ськ(ий), ств(о): чех
— чеський (чех + ський), Черкаси — черкаський, Сиваш —
сиваський; птах — птаство (птах + ство), товариш — товариство.
Виняток становлять поодинокі прикметники на -ськ(ий), утворені від слів іншомовного походження: тюркський, баскський, казахський.
Слайд 7Вищий ступінь порівняння прикметників та приссівників
Прислівники на -о (-е), як
і якісні прикметники, від яких вони утворені, мають вищий і
найвищий ступені порівняння. Вищий ступінь порівняння має просту і складену форми. Проста форма вищого ступеня твориться за допомогою суфіксів -ш-, -іш-: швидко — швидше. Складена форма вищого ступеня порівняння утворюється додаванням до прислівника вищого ступеня слів більш, менш: більш доречно, менш практично.
Проста форма найвищого ступеня порівняння твориться за допомогою префікса най-: для підсилення можуть уживатися префікси як-, що-: якнайдружніше, найтепліше.
Слайд 8
Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється додаванням до прислівників слів
найбільш, найменш: найбільш дружно, найменш докладно.
При утворенні вищого ступеня прислівників
відбуваються ті самі зміни приголосних, що й у прикметниках: г, к, з при сполученні з суфіксом -ш- змінюється на: жч: дорого — дорожче.
С змінюється на шч (на письмі щ): високо — вище. Суфікси -ок-, -ек-, -к-, -ик- при творенні форм ступенів порівняння випадають: глибокий — глибший. Деякі прислівники вищого й найвищого ступенів утворюються від прислівників з іншим коренем: добре — краще — найкраще.
