Декоративно-ужиткове мистецтво

зі звичаїв,вірувань народу… Ю.Борєв, російський філософ

З усіх видів мистецтва, з якими зустрічається людина протягом свого життя, декоративно – ужиткове мистецтво чи не найпоширеніше. Воно сягає корінням у глибину століть, але й в наш час є однією з найважливіших галузей народної творчості.

створення художніх виробів, які мають практичне застосування, а також художня

обробка (оздоблення) побутових предметів (меблів, іграшок, тканин, знарядь праці, одягу, посуду, прикрас, та іншого)

візерунок або будь – яке інше зображення виконується ручним чи

машинним способом на тканині.

Мистецтво вишивання має багатовікову історію. Його виникнення відноситься до епохи первісної культури і пов'язано з появою першого стібка при шитті одягу зі шкір тварин. Матеріалом для вишивання в різний час служили жили тварин, натуральні, або пофарбовані нитки з льону,бавовни, шовку, волосся, а також перли й дорогоцінні камені, намистини і бісер, блискітки, мушлі,. Золоті й мідні бляшки і навіть монети.

прихована у глибині віків. Але, за свідченнями істориків та вчених,

найдавніший килим із зображенням оленів, грифів та коней, що дійшов до нас, було зіткано близько двох тисяч років тому.
Серед учених існує думка, що ще зі стародавніх часів килим виконував виключно практичну роль – можливість швидко створити дім, захистити житло від вітру та піску у кочових народів.

Килимарство . На Сході дім починається там, де лежить килим, навіть якщо навколо обпалена пустеля або суворі гори.

Індонезії. Фарбування тканин почалося ще до нашої ери. Найпоширенішим це

мистецтва стало в Китаї та Японії. На початок 20-х років ХХ століття виникнення інтересу до Східної культури привело і до зацікавленості розписом тканин. Екзотичні мотиви, загадкові орнаменти, цікаві колористичні рішення, етнічний колорит – усе це стало привертати увагу професійних художників.

інших глиняних виробів (кахлів, іграшок, скульптур). Кераміка, фарфор

і звичайний глиняний посуд – це продукція майстрів гончарної справи. Для прикрашення посуду стародавні єгиптяни використовували кольорову глазур, а перси барвисто розписували свій посуд ще в VI столітті до нашої ери. Але саме китайці створювали найгарніші твори гончарного мистецтва.

час виготовлення перших дерев'яних виробів або культових споруд – ідолів

чи стилізованих зображень тварин. Багато з таких виробів були талісманами, оберегами, в які вірили і яким поклонялися. Різьблення деревини як художня форма має власні способи роботи з деревиною – від декоративного рельєфу до фігур у натуральну величину.

Народну іграшку створювали турботливі руки майстра. Вона завжди була не

тільки предметом для гри, а й оберегом для дитини. Ігращки робили із підручних матеріалів – із соломи, глини, дерева, очерету, з гілля дерев, тканини.

вирізняються високою художньою майстерністю. У кожному регіоні та в багатьох

осередках населення вони набули своєрідних локальних рис щодо трактування матеріалу, форми, технічної вправності, відчуття ритму, пропорцій, силуетів, багатства орнаментики. Орнамент традиційних витинанок здебільшого геометричний і рослинний, трапляються також антропо- та зооморфні фігурки, зображення предметів побуту, архітектури тощо. Папір  при витинанні складали вдвоє, вчетверо, увосьмеро, що дозволяло створити сталі структури, композиції. Традиційні витинанки у вигляді сніжинок слугували прикрасами на вікнах на Новий рік. Витинанки були розповсюджені на Поділлі, Подніпров'ї, Прикарпатті, Подніпров'ї. 

http://uk.wikipedia.org