В гостях у сонечка

Содержание

1. В гостях у сонечка
2. Одного разу велика хмара затулила небо. Сонце
3. Побачила їх сорока, підлетіла і заскрекотала: «Курчата,
4. Прийшли вони до зайця. «Зайчику, зайчику, а
5. Переправилися звірята через струмок, відшукали їжака. «Їжачку,
6. Ось дісталися вони верхівки високої гори. Вилізли
7. Провів їх місяць до воріт сонечкового будинку.
8. Почав місяць воду носити. Сорока сонце водою
9. КІНЕЦЬ
10. Скачать презентанцию

Одного разу велика хмара затулила небо. Сонце не визирало три дні. Засмутилися курчата без сонячного проміння і вирішили віднайти сонечко. Вирушили вони на пошуки.

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1В гостях у сонечка
Художник Литвин-Синявська Тетяна

Слайд 2Одного разу велика хмара затулила небо. Сонце не визирало три

дні. Засмутилися курчата без сонячного проміння і вирішили віднайти сонечко.

Вирушили вони на пошуки.

Одного разу велика хмара затулила небо. Сонце не визирало три дні. Засмутилися курчата без сонячного проміння і

Слайд 3Побачила їх сорока, підлетіла і заскрекотала: «Курчата, куди це ви

йдете?» Курчата й відповідають: «Та от, сонечко кудись поділося. Три

дні не було його на небосхилі. То ж ідемо на пошуки». «І я з вами піду» - відказала сорока. «А ти знаєш, де живе сонечко»? – спитали жовтодзьобі. «Я - ні, але заєць може знати, він тут недалечко живе» - промовила сорока.

Побачила їх сорока, підлетіла і заскрекотала: «Курчата, куди це ви йдете?» Курчата й відповідають: «Та от, сонечко

Слайд 4Прийшли вони до зайця. «Зайчику, зайчику, а чи не знаєш

ти, де сонечко живе? - спитали мандрівники. - Ми його

шукаємо». «Я - не знаю, але за струмком живе їжак, він знає».

Прийшли вони до зайця. «Зайчику, зайчику, а чи не знаєш ти, де сонечко живе? - спитали мандрівники.

Слайд 5Переправилися звірята через струмок, відшукали їжака. «Їжачку, їжачку, - гуртом

закричали, – А чи не знаєш, де сонечко живе? Три

дні його не було на небі. Може, занедужало?»
«Як не знаю – знаю! - відповідає їжак. - За дубом є велика гора. На горі – велика хмара. Над хмарою сріблястий місяць. А там і до сонечка недалеко». Взяв їжак паличку та й пішов дорогу показувати.

Переправилися звірята через струмок, відшукали їжака. «Їжачку, їжачку, - гуртом закричали, – А чи не знаєш, де

Слайд 6Ось дісталися вони верхівки високої гори. Вилізли на хмару, зручно

вмостилися, і полетіла хмара до місяця у гості. «Місяцю, місяцю,

покажи нам, де сонечко живе» - заблагали всі.

Ось дісталися вони верхівки високої гори. Вилізли на хмару, зручно вмостилися, і полетіла хмара до місяця у

Слайд 7Провів їх місяць до воріт сонечкового будинку. А там -

темно, не світиться. Спить, видно, сонечко і не хоче прокидатися,

- вирішили друзі. Тут сорока заскрекотала, курчата запищали, їжачок застукав своєю паличкою. «Сонечко, сонечко, прокидайся, світи!». «Хто це під віконцем галасує і спати мені не дає? – спитало сонечко. - Мене три дні хмара ховала. Тому я не можу ні засвітити, ні заблищати».