Великдень, Пасха, Христове Воскресіння

найзаповітнішої мрії людства — подолання смерті. У словосполученні «Великий День»

лунає відгомін міфів та вірувань давніх індусів, єгиптян, греків, римлян, слов'ян та інших народів, що втілювали ідею вічного життя в образах Вішну, Озіріса, Фенікса, бога Сонця...

«Великий День…»

Дослідники визначають йому на наших землях не менше 7000 років.

Відзначалося як свято Весняного Сонця і Природи, що відроджувалась після зимового сну, як свято Перемоги Світла над Темрявою, Дня над Ніччю, Сонячного Світла Весни над нічною темрявою Зими.

ВЕЛИКДЕНЬ

рабства. В основу свята Пасхи покладено біблійну легенду про єгипетське

рабство, отже це свято ні за суттю, ні за обрядовістю не є і не може бути українським.

ПАСХА

щодо необхідності святкувати ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОСА виніс Нікейський собор у 325

році н.е. Відповідно на Україні це свято почало впроваджуватися лише після насильницького хрещення Русі у 988 році. Як бачимо, в основу свята покладений міф щодо воскресіння Ісуса Христоса. Отже, ні місце виникнення цього християнського свята, ні суть його, ні обрядовість не мали при своєму виникненні ніякого відношення до України.

ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОСОВЕ

одного з найсуворіших постів – саме стільки часу провів Ісус

Христос провів у пустелі. Вважається, що у ці дні душа віруючого повинна прислуховуватися до страждань Господа, котрі пережив Ісус Христос в людській подобі в останні дні. Ці сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою називається Страсна Седмиця.

Підготовка до свята

зі своїми учнями під час Таємної вечері розділив останню трапезу.

Цей день ще називають Чистий Четвер, і всі православні по можливості намагаються причаститися. Ввечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Христових Страждань.

«Великий четвер»

в яку було загорнуто тіло Христа після зняття з хреста,

та на котрій зображено його у труні. У цей скорботний день приписується нічого не їсти. У давніші часи християни після суботньої літургії не йшли з церкви, а залишались там до ночі, харчуючись хлібом і вином. Під час служби священики міняють буденний одяг на святковий.

«Страсна П'ятниця»

святяться паски, яйця та інші страви. Таким чином церква благословляє

віруючих після тривалого посту знову вживати «скромне», тобто їсти непісні страви. Багатий великодній стіл – символ небесної радості і символ вечері Господньої.

опівночі, коли священик сповіщає «Христос Воскрес!», а всі присутні відповідають

«Воістину Воскрес!» Після служби процесія обходить тричі навколо церкви – хресний хід, а потім починає процес освячення обрядових пасхальних страв. Після церковної служби всі розходяться по домівках і починають «розговлятися».

насамперед поміж худобу, христосався (цілувався) з нею, сповіщав «Христос Воскрес!»,

а хтось із присутніх відповідав за худобу: «Воістину Воскрес!». Тоді господар торкався тричі свяченим кожної худобини і вимовляв «Аби ся так не брало вівці, як ніщо не візьметься свяченої паски» .

«Аби ся так не брало вівці, як ніщо не візьметься свяченої паски»

ставали перед ним навколішки: «Аби вам розум так скоро розв'язувався,

як ці бесаги (торби) скоро розв'язуються». У кого була дівчина на виданні, клали їй паску на голову: «Аби – сь у людей була така велична, як ця паска пшенична!» Малу дитину клали в спорожнену від свяченого торбу: «Аби – сь так скоро росло, як паска скоро росте».

«Аби вам розум так скоро розв'язувався, як ці бесаги скоро розв'язуються»

Ті ж можуть віддячити їм тим самим у вівторок. Серед

інших великодніх звичаїв відомо ще один, який полягає в розкладанні вогнища на всю Великодню ніч навкруги церкви. Вважається, що цим вогнем очищується повітря і звільняється земля від усяких нечистот на добрий врожай. Цей вогонь вважається святим і мусить сам погаснути.

Великодній понеділок

горбках». У могильні горбки закопують яйця та шкаралупу від з'їдених

яєць, кості зі освяченого м'яса, освячену сіль, тощо. Виливають і чарку горілки: «їжте, пийте й нас, грішних, поминайте». Часом цокаються крашанками об могильний хрест, надбивають їх, а потім віддають перехожим.

тризна «на горбках»

приводу перемоги Божого Сина над Смертю та вічним Забуттям. У

Воскресінні християни бачать підтвердження життя після смерті, що і є головним змістом святкування.

Великоднем у серці без тривог!
Весну стрічайте в запашнім цвітінні.
Очистім душі,

і двори, й оселі.
З Великоднем! З Христовим Воскресінням!
Будьте завжди здорові і веселі!