Зорі. Сузір’я. Зоряні мапи

у надрах яких ефективно відбу-ваються (або відбувались) термо-ядерні реакції.

склад. Народження зірки починається в хмарі холодного молекулярного водню, який

починає гравітаційно стискатися. Матеріал збирається в кулю і продовжує стискатися під дією власної гравітації. Температура в центрі збільшується і розпочинається ядерний синтез. Вихідний газ був сформований ще під час Великого Вибуху і складається на 74% з водню і на 25% з гелію. З часом частина водню перетворюється в гелій. Ось чому наше Сонце складається з 70% водню і 29% гелію. Але спочатку зірки складаються з 3/4 водню і 1/4 гелію, з домішками інших мікроелементів.

Самі великі зорі - червоні гіганти, які, незважаючи на своє

слабе випромінювання з квадратного метра поверхні, світять в 50000 раз могутніше за Сонце.
Самі великі гіганти в 2400 раз більше Сонця. Всередині у них могла б розміститися наша Сонячна система аж до орбіти Сатурна. Сіріус - це одна з білих зірок, він світить в 24 рази могутніше за Сонце, він приблизно вдвоє більше Сонця в діаметрі.

Зірки-карлики

Існує безліч зірок карликів. Це в основному червоні карлики з діаметром в половину і навіть в одну п'яту діаметра нашого Сонця.Також існують білі- карлики.

два світила обертаються по орбіті навколо загального центру тяжіння. Є

й інші системи з трьох, чотирьох і більше учасників. Тільки подумайте, які красиві світанки можна побачити на планеті в чотирьох-зоряній системі.

надгігантом є Бетельгейзе, в сузір’ї Оріона. Вона в 20 разів перевищує

масу Сонця і при цьому є в 1000 разів більшою. Найбільша відома зірка це VY Великого Пса. Вона в 1 800 разів більша від нашого Сонця і вмістилася б в орбіту Сатурна!


Скільки зірок є у Всесвіті?
В нашій галактиці  близько 200-400 мільярдів зірок.

до Землі (виключаючи Сонце) – Проксима Центавра, розташована на відстані 4,2 світлових років

від Землі. Іншими словами, щоб світло цієї зірки сягнуло Землі потрібно більше 4 років. Космічний корабель з Землі буде летіти до неї більш 70000 років. Тому на сьогоднішній день подорожувати між зірками просто не можливо.

ділянки, на які поділена небесна сфера для зручності орієнтування на

зоряному небі. В давнину сузір'ями називалися характерні фігури, що утворюються яскравими зірками.

Птолемей відзначив 48 сузір'їв, які були йому відомі. Цей список

не включав сузір'я всього зоряного неба, було багато пропусків. Тому пізніше астрономи розширили перелік, складений Птолемеєм. Деякі з цих останніх сузір'їв носять назви наукових інструментів, наприклад, Секстант, Компас, Мікроскоп. Сьогодні астрономам відомо 88 сузір'їв зоряного неба.

карти. Як правило, зорі на них позначають кружечками, діаметр яких

пропорційний яскравості світила. Зорі з особливими властивостями (змінні, подвійні) позначають спеціальними значками.

на площину. На карті вказується положення зірок, сузір'їв та інших

астрономічних об'єктів. Зараз такі карти використовується для наведення телескопа у потрібну ділянку неба, для відшукання об'єктів за їхніми координатами тощо. Розрізняють графічні та фотографічні зоряні карти. У 1922 році зібрання астрономів усього світу «поділило» небо на 88 сузір'їв і провело між ними чіткі межі.

Каллісто, дочка царя й правителя Аркадії Лікаона, була надзвичайною красунею.

Верховний бог Зевс спокусився красою Каллісто і з'явився до неї в образі Аполлона. Розгнівана дружина Зевса, Гера, перетворила Каллісто на потворну ведмедицю. (За деякими міфами, Зевс власноручно перетворив Каллісто на сузір'я Великої Ведмедиці, щоб врятувати її від помсти Гери).

перетворив улюбленого собаку Каллісто на це сузір’я. Зевс забрав на

небо й її сина Аркада, якого перетворив на сузір'я Волопаса, щоб той століттями стеріг на небесах свою матір.

разу він переслідував плеяд, дочок титана Атланта. Щоб врятуватися від

переслідування, сестри попросили богів перетворити їх в зірки. Оріон якось похвалився, що звільнить всю землю від диких звірів і чудовиськ. Побоюючись, що богиня-мисливиця Артеміда не встоїть перед красою Оріона, Аполлон (брат Артеміди) відправився до Геї (богині землі) і розповів їй про слова Оріона. Тоді Гея нацькувала на велетня жахливого скорпіона, який його і вбив. Розчулення співчуттям боги перетворили мисливця і скорпіона в сузір’я, помістивши їх поруч із сузір’ям Плеяд.

що жила в III столітті до нашої ери. Згідно з

легендою, Вероніка турбувалася за свого чоловіка Птолемея, що воював з сирійцями, і дала обітницю богам: якщо Птолемей благополучно повернеться з походу, вона пожертвує їм своє волосся, символ своєї краси. Птолемей повернувся з війни здоровий і неушкоджений, і Вероніка, виконуючи обітницю, обрізала своє волосся і віддала в жертву богам. У пам’ять про подружню любов, настільки наочно доведеною царицею, боги перетворили волосся Вероніки на сяючі зірки, призначені вічно прикрашати весняні ночі.

що описують життя богів, зустрічаються й такі сказання й легенди,

у яких це зроблено з гарним почуттям гумору. Один раз Аполлон послав Ворона до джерела Гиппокрена принести в чаші бога свіжої води. День був жаркий, шлях неблизький, чаша важка, а по дорозі, як на зло, виявилося інжирове дерево, що на Сході називається фіговим. Ласунка Ворон найбільше на світі любив спілі фіги. Він вирішив зробити невелику зупинку й поласувати зненацька, що дістався подарунком. Чаша з водою була доставлена богові з більшим запізненням, і той став корити недбайливого птаха Виправдуючись, Ворон розповів Аполлонові небилицю: мов, у джерела він зустрів Гідру - водяну змію, що не пускала його до води. Довелося йому розповідати казки, щоб заговорити гада й взяти бажане. Забув Ворон, що богам даремно брехати, - вони знають всі! Аполлон дуже образився на невдачливого брехунця. Випивши живлющої вологи, бог отшвирнул на небо чашу й туди ж послав Ворона, а поблизу помістив Гідру, щоб не давати Воронові напитися води зі струмка. Нехай страждає від спраги