Презентація до уроку природознавства у 5 класі з теми "Зоряні системи - галактики"

В.І. Баштовий

їх бачимо на небі неозброєним оком, мільйони і мільярди слабкших,

доступних для спостережень лише в потужні телескопи, об’єднуються у велетенські зоряні системи - галактики.

наша Галактика (з грец. Молочний Шлях), яку називають Молочний, або

Чумацький, Шлях.
На нічному небі ми бачимо її найяскравішу частину як сріблясту смугу.

Наша Галактика - це величезна зоряна система, у якій обертаються навколо центра 400 млрд зір.

млинця, у якому зорі рухаються в одній площині.
Насправді Галактика

має сферичну форму з діаметром майже 300 000 світлових років, але більшість яскравих зір розміщується приблизно в одній площині, тому їх видно на небі як туманну світлу смугу.
Зверніть увагу, що всі яскраві зорі (сузір’я Оріон, Лебідь, Ліра, Орел) розташовуються у смузі Молочного Шляху.

найкраще видно восени. Цієї пори року ввечері він перетинає небосхил

у напрямі з південного заходу на північний схід. У такому ж напрямку на території Запорізької й Херсонської областей тече Дніпро. Тож для чумаків, які протягом століть їздили в Крим по сіль і поверталися назад наприкінці літа, Молочний Шлях у нижній частині Дніпра слугував дороговказом. Тому й сама ця яскрава смуга зір дістала назву Чумацький Шлях.

Едвін Габбл класифікував їх за зовнішнім виглядом.
Едвін Габбл

плавно зменшується від центра до краю.
Спіральні галактики складаються із

центра і к ількох спіральних рукавів або гілок. До неправильних галактик належать ті, що не мають чітко вираженого центра і симетричної побудови.

Еліптична галактика

Спіральна галактика

Андромеди - це спіральна галактика.
У Південній півкулі спостерігають дві

неправильні галактики - Велику Магелланову Хмару і Малу Магелланову Хмару.

Велика Магелланова хмара

Туманність Андромеди

Мала Магелланова Хмара

і світлові промені від зір. Такі сукупності газів і пилу

отримали назву туманності. Гази, з яких складаються туманності, - це водень, гелій, азот, кисень та ін.

Розрізняють кілька видів туманностей. Темною називають туманність, у хмарах газів і пилу якої немає зір. Якщо до складу туманності входять зорі, то вона світиться. Відомо понад 150 світних туманностей, які відбивають світло близьких яскравих зір. Темних туманностей в Галактиці може бути в тисячі разів більше.
Розрізняють туманності і за їхніми обрисами, що можна спостерігати в телескоп. Якщо вона маленька і має правильну форму, то її називають планетарною. На сьогодні відкрито і досліджується понад 1000 таких туманностей. Більшість з них має вигляд слабких, ледве помітних дисків зеленуватого відтінку. Жодну із цих туманностей не можна побачити в бінокль.

Оріон (сузір'я) Туманність Кінська Голова

сузір'ї Дракона
Туманність Равлик

Тільця. Ця туманність утворилася в результаті вибуху наднової зірки

назви, яка вказує на сузір’я, у якому туманність знаходиться.
Яскравим

прикладом може слугувати туманність Оріона, яка й знаходиться в сузір’ї Оріона. Інший спосіб позначення полягає в тому, що об’єктам присвоюється назва, що описує їхній зовнішній вигляд. Наприклад, туманність Орла в сузір’ї Змії називається так тому, що нагадує великого птаха в польоті.

Вчені встановили, що в туманності Оріон (1,5 тисячі світлових років від Землі), де йдуть активні процеси зореутворення, присутні хмари кисню

вченого Шарля Мессьє, який жив у XVIII ст. і вивчав

комети. Він часто плутав туманності з кометами.
Тому в 1781 році Мессьє склав перелік найпоказовіших туманностей і зоряних скупчень, вказавши їхнє місцезнаходження в небі, щоб він сам та інші астрономи більше не плутали комети з іншими об’єктами. Туманність Орла в його списку була 16-ю, тому отримала позначення М16.

Шарль Мессьє

Туманність Орла