Слайд 1Доля жінки у творчості
Т.Г Шевченка
Слайд 2Від перших до останніх сторінок “Кобзаря”,
який починається поемою
“Причинна” і аж до останніх сторінок, писаних слабкою рукою поета
на порозі вічності, – невпинні роздуми про роль жінки в людському суспільстві.
Слайд 3Дивосвіт шевченкових образів – безмежний,
але найбільше хвилюють
долі обездолених дівчат — із поем «Причинна», «Катерина», «Тополя», наймички
Ганни, Мар’яни-черниці…
Слайд 4Для Т.Г. Шевченка жiноча недоля була згустком болю,
що запiкся в його серцi.
Хлопчик-кріпак не бачив біля себе взірця жіночого щастя.
Крiпацька неволя - це доля рiдної матерi, яку передчасно "у могилу нужда та праця положила"
Слайд 5Недоля сестер
Жорстоко повелася доля і з сестрами поета:«Сестри! Горе вам,
мої голубки молодії,
Для кого в світі живете? Ви в наймах
виросли чужії,
У наймах, сестри, й умрете!»
Слайд 6 Оксана - перше кохання
Шевченка,
що «… утирала мої сльози…», її
теж чекала страшна роль жінки кріпачки, що не належить ні своєму чоловікові, ні дітям, ні, власне, сама собі. Вона — товар, і цим все сказано!
Так чи могла бути щасливою жінка за страшних умов кріпаччини?
Слайд 7Страждання жінок
Т.Г. Шевченко гнiвно виступав проти жiночого безправ'я.
Вiн нiби зiбрав воєдино у своєму зболеному серцi страждання поневолених
жiнок усiх епох i схвильовано розповiв про них цiлому свiтовi.
Слайд 8 Оборонець жінок
“Не знаю в літературі всесвітній поета,
котрий би так витривало, так гаряче і з ціллю свідомою
промовляв в обороні жінок, в обороні їх права на повне, чисте людське життя, котрий би таким могучим словом бичував усе те, що в’яже, деморалізує і тисне женщину”, – влучно зазначив Іван Франко
Слайд 9Жіноче питання
Завдяки особливій чутливості Шевченкової Музи, йому вдалося
зареєструвати, глибоко проаналізувати і запропонувати варіанти розв’язання одного з найболючіших
питань тогочасного (та й нинішнього) життя – жіночого питання.
Слайд 10Тиск на жінок
Творча особистість Т.Г.Шевченка формувалася в епоху,
коли жінка перебувала під подвійним тиском: з боку родинних традицій,
громадських звичаїв, економічних умов, правових нормативів, церковної моралі, влади монархічної держави.
Слайд 11Самоствердження жінки
Навіть для представниць пануючих верств громадянське і особистісне
самоствердження було справжнім подвигом , то для покріпаченої селянки заявити
свої права на власну долю було майже нездійсненною мрією.
Слайд 12Розвиток жіночої теми
Знову й знову в своїх творах штурмував
Шевченко жіночу тему, моделюючи варіанти її розвитку то у великих
епічних полотнах (“Катерина”, “Наймичка”, “Неофіти”, “Марія”), то зовсім стисло, конспективно – в мініатюрах на кілька рядків (“Ой, люлі, люлі, моя дитино...”, “По вулиці вітер віє”,
“Полюбилася я...”
тощо).
Слайд 13Омріяне щастя
Т. Шевченко — гнівний борець проти
соціальної несправедливості, а жіночі понівечені долі — яскраві аргументи. Поет
стверджує, що лише воля може подарувати жінці щастя.
Як приклад — образ Оксани із поеми «Гайдамаки». Вона пройшла через тяжкі випробування, але все ж таки отримала омріяне щастя.
Слайд 14 Головним “полем бою” жінки за свою людську гідність
і суверенність для Шевченка, як і для багатьох його сучасників,
були інтимні стосунки. Навколо права на вільне щасливе кохання і розгортаються колізії переважної більшості балад, поем, ліричних творів на сторінках “Біблії українського народу” – “Кобзаря”
Слайд 15“Кохайтеся, любітеся, як серденько знає!”
Не піддаючи жодному сумніву
цього права, автор радить дівчатам: “Кохайтеся, любітеся, як серденько знає!”,
хоча і сам поки що не може вказати позитивного виходу з любовної колізії.
Кохання у кращому випадку приводить героїнь до трагічних фольклорних символів (“Лілея”, “Тополя”), а частіше закінчується реальною трагедією їх життя й загибеллю
(“Причинна”, “Катерина”).
Слайд 16 Материнство
"Такого полум'яного культу материнства, -
писав М.Г. Рильський, - такого апофеозу жiночого кохання i жiночої
муки не знайти, мабуть, нi в одного з поетiв свiту. Нещасний в особистому життi, Шевченко найвищу i найчистiшу красу свiту бачив у жiнцi, в матерi".
Слайд 17 Зазначимо, що материнство виступає у творах Шевченка як закономірний
і навіть бажаний елемент повноцінного особистого життя жінки. Навіть на
фоні нелюдських страждань матерів-покриток ще сумнішою вважає поет долю самотньої жінки, позбавленої світла материнства
(“Полюбилася я ...”)
Слайд 18Позашлюбне материнство
Наступний крок у вирішенні проблеми безбатченків робиться
в поемі “Наймичка”. На відміну від самогубства Катерини, Ганна знайшла
сили забезпечити щасливе життя своєму синові і його сім’ї. Останній епізод поеми – сцена кончини Ганни – своєю емоційністю нагадує передсмертні хвилини святих. Цим автор підкреслив колосальну моральну велич щоденного материнського подвигу самозречення своєї героїні.
Слайд 19 Ще одна iз сторiнок Шевченкiвських вiршiв - це удовине
горе, коли єдиного сина забирають у солдати. («Сова»)
Слайд 20Жіночі нещастя
А життя не скупилося, подаючи поетові все
нові варіанти жіночих трагедій, в центрі яких стояли його рідні
й близькі, односельці, приятельки. Отже, жінка-страдниця для нього – “Се не мара.
Моя се мати і сестра.”
Слайд 21Помста крадіям жіночого талану
Шевченковi героїнi вмiють не тiльки терпiти
страждання, а й мститися своїм поневолювачам - І спалахують вогнем
панські садиби (“Княжна”), вмиваються власною кров’ю кривдники (“Марина”,
“У Вільні, городі преславнім...”)
Слайд 22Помста
Шевченковi поеми кличуть до помсти тим,
хто топтав жiночу честь, гiднiсть i щастя.
Оксана, божеволiючи,
пiдпалює палати свого кривдника; Марина вбиває ножем пана, який знiвечив її молодiсть; вiдьма горить гнiвом, ненавистю до розпусника-пана.
Слайд 23Жінка очима Т.Г. Шевченка
Тарас Григорович бачив у жiнцi,
передусiм, духовну красу, обожнював материнство, уславлював вiрнiсть i щирiсть,
але
не прощає аморальностi й жорстокостi.
Слайд 24Висновок
Таким чином, простеживши еволюцію жіночої теми в творчості Т.Г.Шевченка,
можна зазначити, що, по-перше, сам факт постановки жіночого питання і
пристрасна увага поета до цієї теми відповідали вимогам часу , щодо необхідності
докорінної зміни
статусу жінки
в суспільстві.
Слайд 25 Шевченко зробив ставлення до жінки мірилом справедливості, морального
здоров’я, соціальної розвиненості людської спільноти, поставив її у центр обертання
всього суспільного життя.
Слайд 26 Неоціненний внесок Кобзаря в розробку жіночої теми у світовій
літературі наблизив нас до ствердження майбутнього паритету в стосунках двох
статей в людській спільноті.