Досвід роботи Мусатанової Наталії Степанівни

Степанівни

літератури
Тема досвіду

вам ніколи не запалити його в інших…

В.О.Сухомлинський

творчий пошук чи експеримент, творча педагогічна діяльність, науково – дослідна

діяльність.

доцільно обрати?
Як розвивати творчі здібності учнів?
Як сформувати креативну особистість?

Як зробити кожен урок словесності цікавим?

межі завдання;
нон-комформізм – відстоювання переконань на власні погляди;
ініціативна поведінка: прагнення

брати на себе провідні ролі в діяльності;
наявність власного “Я”: власний індувідуалізм, відмінність від інших;

до нового;
розкріпаченість емоцій, вміння глибоко переживати, культура почуттів;
рольова гнучкість: вміння

виконувати будь-які ролі (як лідера, так і підлеглого);
інтелектуальна ініціатива: здібність бачити проблемну ситуацію, висувати гіпотези.

та методик, спрямованих на розвиток творчої особистості. Це дозволяє вчителю

самому творчо інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології.

навчальних;
Виробленню життєвих цінностей;
Створенню атмосфери співробітництва, взаємодії;
Розвитку комунікативних якостей.

, ігри, КВК

обговорюваного на уроці, вчитель висловлює своє розуміння проблеми, свої міркування.

Звучить; "Я гадаю ."; "Мені здається ."

Інколи вчитель забуває педагогічну істину: якщо сам не розкриваєшся перед учнями, не даєш їм проникнути у світ своїх почуттів, думок, марно очікувати щирих відповідей. І таке навчання не є розвитком творчого потенціалу учнів, а перетворюється на тяжкий шлях "накопичення знань".

учнів з "творчою лабораторією" письменників (І. Франка, В. Стефаника. В.

Симоненка). Це можна робити і на уроках літератури під час вивчення творчості письменника, зачитувати уривки зі спогадів і обговорювати їх, і на уроках мови, добираючи для диктантів, переказів, аудіювання чи читання мовчки відповідні тексти. Цікавими є вправи на зіставлення уривків з творів письменників першого і останнього варіанту .

мови вправи, які окрім творчих здібностей, розвивають образне мислення, художнє

бачення світу, розширюють словниковий запас, сприяють кращому засвоєнню семантики слів.

найвдаліший варіант слова;
дописати (відновити) віршовані рядки;
об'єднати кілька речень в одне:
розчленувати

текст на складові частини, змінити (розширити, згорнути, перебудувати, замінити) мовний матеріал;
розширити текст, вживаючи якомога більше прислівників, але не додаючи більше ніж два речення; дати заголовок тексту («Осіння піч. Зривається вітер, шарпає дерева. Дощ періщить у шибки...»);
перебудувати прості речення на складне речення з різними видами зв'язку, визначити смислові відношення між частинами складних речень;
вставити пропущені слова;
замінити поданий текст синонімами…

незабутній,...), чи якомога більше дієслів, які б поєднувались із словом

(наприклад, вітер дме, завиває, співає,...). Такі вправи доцільно проводити у формі гри, змагання (\"Хто швидше \", \"Хто більше \");
широке поле для творчої діяльності учнів відкривають завдання, спрямовані на розвиток фантазії, гіпотетичного мислення: • продовжити художній твір;
змінити (переробити) закінчення художнього твору (\"Наталка Полтавка \'\' і Котляревського).
Дуже полюбляють учні завдання, спрямовані па розвиток уяви, наприклад:
скласти усну розповідь від імені письменника (Т. Шевченко \"Мої інтереси і захоплення \", \"Моє перше велике кохання \". \"Жінки у моєму житті \", \"Моя сім'я", \"Моє життя на засланні", \"Моя пристрасть - гравюра \ "):
взяти \"інтерв'ю" у письменника.

\"ланцюжок асоціацій \"), яке спонукає учнів думати, стимулює мислення шукати

зв'язки між окремими поняттями
Під час підведення підсумків уроку (рефлексії) учитель може знову повернути учнів до схеми асоціацій, щоб доповнити її.

навичок школярів на різних його етапах;
реалізація особистісно орієнтованого підходу

у навчанні;
використання на уроках різних типів і видів (як традиційних, так і нестандартних);
зручність в зберіганні.

Переваги мультимедійних засобів:

малюнки, схеми), різні типи завдань/вправ, супровідні матеріали до уроку (напр.,

таблиці), відео- та аудіоефекти.
перерозподіл функцій вчителя за рахунок залучення можливостей ІКТ

матеріалів мережі в зміст уроку;
самостійного пошуку інформації учнями;
організації самостійного і

дистанційного навчання;
письмового спілкування з носіями мови;
позакласної роботи з предмета

інтелектуальних здібностей школярів і навичок самостійної роботи щодо пошуку інформації;

різноманітність форм учбової діяльності учнів);
здійснення індивідуального підходу у навчанні (робота самостійно з оптимальною для себе швидкістю);
розширення об'єму учбової інформації, що пред'являється;
забезпечення гнучкості управління навчально-виховним процесом (відстежування процесу і результату своєї роботи);
поліпшення організації уроку (дидактичний матеріал завжди є в достатній кількості);
урізноманітнення форм проведення контролю якості знань з предмету;
включення учнів в колективну діяльність в парах, в групах.

занурення в навчальний матеріал;
підвищені мотивації учіння;
інтегрований підхід у

викладанні; можливість одночасного використання аудіо-, відео-, мультімедіа- матеріалів;
можливість формування комунікативної компетенції школярів;
залучення різних видів діяльності, розрахованих на активну позицію учнів, що викликає самостійне мислення учнів під час НВП

словникового запасу (наочність вводить нові слова в активну лексику);
оволодінню

нормами літературної мови;
розвитку логічного, наочно-образного і аналітичного мислення;
розвитку і творчої уяви, і пізнавальних здібностей;
формуванню загальноучбових умінь і навиків (навики самоконтролю, самостійного виправлення помилок);
розширенню можливостей для самостійної роботи учнів (особливо при систематизації і дослідженні явищ мови);
збільшенню темпу уроку , а отже, і швидкому засвоєнню матеріалу;
поліпшенню емоційного фону уроку;
розширенню можливостей при підготовці інтегральних і інтегрованих уроків

плодів своєї праці і шукає в ній утіху”( Святе Письмо)