при використанні цифрового контура швидкості. Функціональна схема системи наведена на
рис.2.23. В такій схемі ЕП задання швидкості може здійснюватися стрибкоподібно або у вигляді часової функції з використанням задатчика інтенсивності SJZ, що забезпечує необхідний темп зростання сигналу задання швидкості Nзш΄(nТ0) і відповідно швидкості двигуна. Сигнал ЗЗ по ω забезпечується імпульсним датчиком швидкості BRZ.Імпульси датчика швидкості підраховуються лічильником РЛ за фіксований дискретний інтервал часу Т0, що визначається частотою дискретизації f0 цифрової системи (Т0 = 1 / f0).
Частота дискретизації задається від високостабільного кварцевого генератора еталонної частоти GZ через підсилювач частоти AZ (f0 = fe / kд).
Поточна швидкість електродвигуна в момент часу t = n·T0 пропорційна числу підрахованих імпульсів
ω(n·T0) = m·(2π / z·T0), (2.37)
де m – кількість імпульсів датчика ω за інтервал часу [(n – 1)·T0 – n·T0)];
z – кількість імпульсів датчика за один оберт його вала.
На вході лічильника РЛ отримують число Nш(n·T0) як цифровий сигнал ЗЗ по швидкості. Це число запам΄ятовується в регістрі R1 до початку наступного періоду [n·T0 – (n + 1)·T0)], а потім зрівнюється в суматорі AW1 із числом задання швидкості Nзш.
