Слайд 21.1. Загальні відомості, історія та сучасність розселення
Слайд 31.2. Зміст, структура й основні принципи
формування систем розселення.
Види й
форми розселення
Слайд 4Розселення і його форми
Термін ―розселення ‖ означає розміщення на території
країни міських і сільських поселень.
Розміщення здійснюється під впливом цілої
низки
факторів: розміщення і розвиток суспільного виробництва; наявність сировинних і паливно-енергетичних ресурсів; соціально-економічні потреби населення, наявність транспортної мережі, природно-кліматичні умови й ін.
В Україні, відповідно до ДБН 360 – 92*, проектування нових поселень
передбачається у зв’язку з необхідністю розміщення нових промислових
підприємств, розробки корисних копалин та ін., а також унаслідок відселення
населення з зон катастроф, що відбулися, чи потенційних катастроф,
екологічних небезпек.
Слайд 5Розрізняють дві основні форми розселення:
автономну, коли унаслідок значної
територіальної віддаленості сусідніх
поселень або слабкого розвитку між населеними пунктами
транспортних
комунікацій деякі з них розвиваються ізольовано, без стійких функціональних
зв’язків одне з одним (рис. 1.1 (б));
групову, коли між сусідніми поселеннями встановлюються тісні стійкі
зв’язки у сфері виробництва, праці, побуту й відпочинку населення, а масштаби
і темпи їхнього подальшого розвитку стають значною мірою
взаємообумовленими (рис. 1.1(а)).
Слайд 6
У багатьох країнах нагромадження й зрощування міст утворило агломерації та
конурбації населених місць, а нагромадження й зрощування агломерацій і конурбацій
- мегаполіси.
Сукупність міських поселень країни (регіону), особливо великих і середніх, разом з лініями комунікацій між ними утворює опорний каркас міського розселення.
Ідею опорного каркаса території висловив М.Баранський.
На його думку, в економічній географії основний малюнок країни чи району утворюють дороги і міста.
З економіко-географічної точки зору, міста плюс дорожня мережа - це каркас, на якому тримається все інше, він формує територію, надає їй визначеної конфігурації.
Ідею, поняття і концепцію опорного каркаса розвинув російський учений Г.Лаппо. Вузли і лінії опорного каркаса творять вершини і хребти економічного рельєфу території.
Розселення
комплексна взаємоузгоджена система просторового й територіального розміщення мережі міст та інших населених місць на території країни,
вміщує мережу
найкрупніших, крупних, великих, середніх і малих міст,
а також мережу населених пунктів у сільській місцевості.
Слайд 7Карта опорного каркасу міст України показує найбільші міста та агломерації
України та ступінь просторових зв'язків між містами України.
Карта не включає
транспортних магістралей, які є складовою опорного каркасу території, а показує лише візуальне відображення (ідеалізоване зображення) системи поселень України та ступіню зв'язку між ними.
Слайд 10Рисунок 1. Формирование опорного каркаса расселения по ^ Г.М. Лаппо (так же
примерно по Баранскому): 1 - ядра узловых элементов опорного каркаса
- многофункциональные крупные города, 2 - городские агломерации; 3 - полимагистрали; 4 - городские поселения в агломерациях и зонах умеренной концентрации; 5 - глубинные территории - межагломерационные пространства; 6 - организационно-хозяйственные центры (небольшие города и крупные села) в межагломерационных пространствах; 7 - зоны умеренной концентрации, стабилизации или умеренного роста населения.
Слайд 12основні види розселення
сільськЕ
ВИДИ І ФОРМИ РОЗСЕЛЕННЯ
міське
групові
регіональні
агломераційні
форми розселення
За адміністративно-територіальним
устроєм
Кожна система розселення має місто-центр та підпорядковані йому населені
місця – міста чи селища.
Слайд 13найчастіше з радіально-кільцевою структурою
ґратчастий
у вигляді морського фасаду країни чи району
для
вугільно-металургійних районів Рур, Верхня Сілезія, Донбас
каркаси Франції, Угорщини
каркаси Південної Німеччини
такі
каркаси в Бразилії, ПАР, на Каліфорнійському узбережжі США
каркаси Канади
басейновий
центровий
агломераційний
лінійний
лінійний континентальний
опорні
каркаси розселення
Слайд 14ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ РОЗСЕЛЕННЯ
Системи розселення формуються за такими принципами:
інтенсивність трудових, виробничих,
наукових, культурних, адміністративних, торговельних та інших зв’язків між містами й
поселеннями;
рівень взаємозв'язків місць проживання з основними місцями праці,
центрами громадського обслуговування й місцями позаміського відпочинку;
густота населення та густота мережі міських і сільських населених пунктів;
- співвідношення чисельності населення в містах різної величини.
Слайд 15Групові системи населених місць. Сільське розселення
Групові системи населених місць -
це цілеспрямовано утворювані
групи міських та сільських поселень
різного розміру
та господарського профілю,
поєднаних розвинутими територіальними й промисловими зв'язками, з
агальною інженерною інфраструктурою,
єдиною мережею обслуговування
та місць відпочинку населення.
Слайд 16б/ середні системи
а/ малі системи
Групові системи
за кількістю, складом
і величиною міст
в/ великі системи
формуються навколо малого або середнього міста
чисельністю 50 - 100 тис. чол.
у радіусі ЗО - 40 км /1,5 години транспортного доступу/;
формуються навколо середнього або великого міста чисельністю 100 - 250 тис. чол.
які у радіусі 70 - 80 км /І,5 - 2 години транспортні доступи/;
формуються навколо великого або найбільшого міста чисельністю понад 500 тис. чол.
у радіусі 100 - 120 км /2 - З години транспортні доступи/. Цей тип розселення має ознаки так званого зонального типу.
Слайд 17У групових системах,
які формуються навколо найбільших міст, можуть виникати
міські агломерації - системи населення,
які включають 15-20 населених
пунктів,
середня відстань між якими не перевищує 15 км.
Слайд 18Раціональний тип розвитку групової системи визначається в проекті районного планування
за такими показниками:
обсяг інвестицій у промислове й цивільне будівництво;
транспортний доступ
населення до місць праці, обслуговування й відпочинку;
обсяг інвестицій та експлуатаційних витрат для формування транспортної та інженерної мережі;
можливість рівноцінного вибору місць праці, обслуговування й відпочинку;
екологічні та санітарно - гігієнічні умови проживання населення;
архітектурно-композиційні умови планування окремих міст;
раціональний розвиток планувальної структури всієї групи населених місць
Слайд 19Територіально-виробничий комплекс /ТВК/ -
група спеціалізованих і кооперованих підприємств,
розміщених
у зоні впливу центрального міста,
де розміщені головні підприємства групи.
Формування ТВК і групових систем населених місць –
це взаємоузгоджені та взаємозумовлені процеси.
Великі ТВК створюють економічну базу кількох групових систем,
які становлять регіональну систему населених місць.
Слайд 20просторові форми регіональних опорних каркасів міського розселення
характерна для гірничовидобувних регіонів,
у яких важко виявити якусь закономірність у розміщенні більш-менш значних
за людністю міських поселень
існує одне велике головне ядро, а інші ядра розміщені на радіальних лініях, що йдуть від головного і часто з'єднані кільцями (їхніми частинами, хордами)
міські поселення і лінії, що їх з'єднують, візуально утворюють сукупність прямокутників. У кутах цих фігур розташовані значні за людністю міські поселення
більшість значних поселень цього каркаса розміщені на одній лінії вздовж потужної залізничної чи річкової магістралі
ядра зосереджені вздовж морського узбережжя
нерегулярна (багатоядерна)
радіально-кільцева
прямокутно-регулярна, ґратчаста
лінійно-вузлова
приморська
Слайд 21Регіональні системи - основа територіального розвитку країни
Слайд 22Взаємне узгодження (координація)
великих, середніх і малих групових систем
повинне
здійснюватися на основі формування
регіональних систем населених місць,
які охоплюють
країну в цілому або економічний регіон країни.
Зокрема, можуть формуватися декілька взаємоузгоджених регіональних систем,
коли територія має значний розмір,
велику кількість групових систем і
економічних районів.
Слайд 23До регіональної схеми входять
групові системи населених місць різного розміру зі
своїми центрами та підцентрами
центральне /найбільше/ місто регіональної системи
зони природного ландшафту,
що охороняються
централізовані інженерні споруди та мережі регіонального рівня /електричні та телефонні мережі, каналізація, водопровід, газ та ін
зони охорони пам’яток культури
зона обмеження розвитку міст
зона стримування розвитку міст
зона швидкісного міжселенного транспорту
Транспортна доступність головного регіонального центру становить
3 - 4 години (180 - 240 км)
Слайд 24Таким чином,
форму /структуру/ регіональної системи утворюють групові системи населених
місць, агломерації міст, оазисні / осередкові/ поселення й сільські поселення.
Утворення регіональних систем встановлює шлях
до інтеграції міського й сільського розселення,
до утворення однаково комфортних уиов для праці, обслуговування, проживання й відпочинку як міського, так і сільського населення.
Слайд 25У сучасному містобудуванні існують інші підходи до структури регіональних систем.
Пропозиції української містобудівної школи полягають у виділенні трьох рівнів розселення:
регіональні системи,
зональні системи,
урбанізоване ядро агломерованих систем.
Рисунок 4 — Система поселень на території області:
1 — межа обласної системи поселень;
2 — межа міжрайонної системи поселень;
3 — межа районної системи поселень;
4 — центр обласної системи поселень;
5 — центр міжрайонної системи поселень;
6 — центр районної системи поселень
Слайд 26Перетворення сільського розселення. Агломерації
Слайд 27У багатьох розвинутих промислових і аграрних країнах існують нові шляхи
перетворення сільського розселення - формування взаємоузгоджених груп сільських населених місць,
які, у свою чергу, утворюють ієрархію груп вищого рангу в зонах впливу середніх, великих, крупних і найкрупніших міст і агломерацій.
Усередині цих місцевих груп відбувається процес диференціації, внаслідок чого формуються сільські населені пункти, різні за розміром та функціональним призначенням, - місцеві, виробничі, господарські 'та культурні центри.
Важливого значення набуває формування аграрно-промислового комплексу, який становить базу для організації місцевих груп сільського розселення. У цей комплекс входять кооперовані та спеціалізовані підприємства по виробництву та переробці сільськогосподарських продуктів
Слайд 28Місцеві групи сільських населених місць та аграрно-промисловий комплекс утворюють малі
системи розселення - групи взаємозв'язаних сільських поселень навколо одного або
кількох малих міст з радіусом розселення 30 - 40 км /1,5 години транспортного доступу/.
Така система зосереджує групи сільських поселень та малих міст, в аграрно-промисловий комплекс, загальну інженерну й транспортну інфраструктуру, центри обслуговування та відпочинку.
Слайд 29Таким чином,
малі системи розселення сільського населення є
первісною ланкою
в ієрархічній структурі групових та регіональних систем і
проміжною ланкою
в територіальному розміщенні цих систем.
типи
малих систем розселення
районні
міжгосподарські /кущові/
навколо малих міст, селищ або великих сіл
внутрішньогосподарські
навколо селищ міського типу
групи сільських поселень навколо малого міста
Слайд 30Урбанізація територій великих економічних районів
являє собою
процес зрощування міст
різної величини та
утворення на цій основі агломерацій та конурбацій
міст.
Управління процесом розселення
здійснюється
формуванням взаємоузгоджених систем регіонального, групового й місцевого розселення.
Таким чином, формується ієрархічна структура розселення країни,
яка складається з регіональних та групових систем, а також системи сільського розселення.
Вибір раціональної організації розселення вирішується в проектах і схемах районного планування
Слайд 31Схеми й проекти районного планування.
Загальні поняття, види й завдання
районного планування
Слайд 32Вітчизняна містобудівна теорія й практика 20 століття розглядає
ПРОЕКТ РАЙОННОГО
ПЛАНУВАННЯ
як один із документів, що організує соціальне життя населення.
Проект районного планування
охоплює територію економічного району країни /чи країну в цілому/ з кількома містами.
Проект районного планування є попередньою стадією розробки генерального плану міста.
Слайд 33У практиці містобудування проблеми перспективного розселення вирішуються у взаємному зв’язку
з розміщенням виробництва, транспортної та інженерної інфраструктури.
Ці проблеми залежати
від природних, економічних і демографічних ресурсів, а також від архітектурно-планувальних особливостей конкретної території й можуть бути комплексно вирішені на стадії районного планування.
Слайд 34вид містобудівного проектування
стадія містобудівного проектування
Районне планування
Основна задача районного
планування
визначити кращий варіант раціонального розміщення
На стадії районного планування
місць масового
відпочинку населення
транспортних та інженерних комунікацій
економічні
міст і селищ
виробничих підприємств
географічні
демографічні
екологічні
повинні бути враховані фактори й умови
інженерно-технічні
архітектурно-планувальні
Слайд 35
Таким чином,
основне завдання районного планування
полягає
в розробці проектної
документації,
яка забезпечує правильну й раціональну організацію
господарської діяльності
на
території економічного району, області або країни
протягом тривалого часу.
Слайд 36ВИДИ
проектувальних робіт
на стадії районного планування
схеми
проекти
відрізняються
розміром території, що планується
детальністю
розробки
порядком організації процесу проектування
схеми
проекти
розроблюють
на
два
основні періоди:
7-10 років
25-30 років
Слайд 37Схеми районного планування
розроблюють для територій, та охоплюють області або
невелику країну в цілому.
Масштаб графічних матеріалів приймають: 1:100000, 1:50000.
Схеми районного планування
слугують сполучною ланкою між економ-географічним /територіальним/ та містобудівним плануванням.
Найголовнішими завданнями розробки схем районного планування є такі:
визначення природних, територіальних, трудових і економічних ресурсів області;
розробка схеми функціонального зонування та комплексного розміщення проектів господарювання;
визначення перспектив зміни чисельності населення, напряму формування систем розселення;
визначення перспектив обслуговування й відпочинку населення
визначення перспектив забезпечення водою, енергією, розвитку транспортних та інженерних магістральних комунікацій ;
визначення заходів з охорони навколишнього середовища, поліпшення та збереження екології природних ландшафтів;
- визначення кількості, розміру та місцезнаходження нових міст і селищ.
обґрунтування меж економіко-планувальних районів для розробки наступного етапу. Цей етап має назву "проект районного планування" ;
Слайд 38Проект районного планування
становить наступну стадію після схеми районного планування.
Графічні матеріали виконуються в масштабах 1:50000, 1:25000.
Проект охоплює частину території
області, один або кілька адміністративних районів, що мають спільну систему господарських та планувальних зв'язків.
Межі районів /об'єктів планування/ визначаються за схемами районного планування.
У деяких випадках проекти районного планування виконуються для крупних та найкрупніших міст, а також для групи сільських населених пунктів, агломерацій, курортних районів тощо.
Слайд 39Основними завданнями розробки проектів районного планування є:
економічне розміщення промислових комплексів
з урахуванням спеціалізації та кооперування виробничих підприємств, їх об'єднання в
промислові вузли;
формування оптимальної системи населених місць та місцевих систем сільського розселення;
раціональне трасування /конфігурація/ транспортної мережі, інженерних комунікацій;
організація приміської сільськогосподарської бази для забезпечення продуктами міського населення;
розробка комплексної схеми охорони оточуючого середовища;
розробка раціональної схеми обслуговування та організації системи місць масового відпочинку;
обґрунтування перспектив розвитку шкірного міста в груповій системі;
- розробка раціональної планувальної структури групової системи населених місць.
Слайд 40Районне планування - засіб містобудівного проектування
Слайд 41Районне планування - важлива сполука між рівнем економічного й територіального
планування господарства та проектуванням окремих міст і сіл.
Матеріали районного
планування становлять джерело інформації при розробці генеральних планів міст.
розмір території
схема інженерного транспортного обслуговування міста
перспективна чисельність населення
концепція розвитку кожного міста в груповій системі
Районне планування
містобудівне проектування оптимальних даних для розвитку міст і поселень різної величини
важливий засіб державного регулювання
Наступним етапом містобудівного проектування є генеральний план міста.
Слайд 42Контрольні запитання:
1.Що є предметом вивчення дисципліни?
2. Якими є основні
принципи формування систем розселення?
3. Охарактеризуйте різницю між груповими системами населених
місць, регіональними системами та агломераціями
4. Що таке схеми і проекти районного планування? Якими є, види й завдання районного планування?
Слайд 452.1. Функціональна структура міста
Слайд 46Історично місто виникло
внаслідок бажання людини просторового освоєння
середовища її
мешкання.
У ході еволюції міста –
з первісних поселень доісторичної
доби –
до сформованих
соціо-економічних і територіально-планувальних містобудівних утворень сучасності –
виникла необхідність пізнання міста
як об'єкта нагляду, оцінки й прогнозування
його поведінки.
Слайд 47В 1933 р. в "Афінській хартії"
ІУ конгресом Міжнародної спілки
архітекторів /СІАМ/
було виголошено
чотири основні функції міської діяльності:
РОБОТА,
ЖИТЛО,
ВІДПОЧИНОК І
ПЕРЕСУВАННЯ.
У сучасному містобудуванні
місто розглядається
як
ПРОЕКТ
КОМПЛЕКСНОГО РОЗВИТКУ
ЦИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ.
Слайд 48Чотири основні функції міської діяльності утворюють
основні функціональні зони міста:
промислову зону,
сельбищну зону,
зону відпочинку,
зону транспорту.
Міста швидко
зростають, тому в сучасному містобудуванні виділяють резервну зону для розвитку міста.
Слайд 49Структурування території функціональних зон приводить до утворення просторової структури міста,
основними елементами якої є
міські райони,
житлові райони,
мікрорайони й
житлові групи.
Функціональні зони міста з'єднує в одне ціле містобудівна інфраструктура.
Основними містоформуючими мережами є
мережа транспорту,
мережа зелених насаджень,
інженерні мережі,
мережа обслуговуючих центрів.
Слайд 50Об'єднання основних міських функцій,
функціональних зон, міських районів і міських
мереж називається
планувальною структурою міста.
Розробка й обґрунтування
планувальної структури
здійснюється в генеральному плані міста.
Конкретні ландшафтні умови
визначають
індивідуальний образ міста.
Слайд 522.2. Генеральний план міста. Типологізація міст
Слайд 53Генеральний план міста –
це основний стратегічний документ,
який містить
матеріали територіального та соціального розвитку.
Генеральний план виконується після розробки
проекту районного планування.
Слайд 54Найважливішою складовою міста є
містоутворююча база –
виробничі території.
Профіль
міста визначає склад його виробничої бази.
Слайд 55За господарським профілем міста поділяються на
промислові,
курортні,
туристичні,
залізничні
вузли,
наукові центри й т. ін.
За адміністративним і культурним
значенням міські населені пункти поділяються на
обласні,
районні центри,
міста обласного підпорядкування,
міста,
селища міського типу,
селища.
Слайд 56Виділяють дві категорії населення,
які формують містоутворюючу й містообслуговуючу бази.
До
містоутворюючої групи відносять працездатне населення, яке працює на підприємствах, не
тільки в межах, а й за межами міста.
У деяких зарубіжних країнах для розрахунків балансу населення виділяють категорії незайнятого /непрацевлаштованого/, частково зайнятого й зайнятого /постійно працюючого/ населення. За цими розрахунками виділяють категорію мігрантів - населення, яку працює в місті, а проживає за його межами, і - навпаки.
Врахування міського та приміського населення становлять основу для розрахунку, проектування й прогнозування складових частин міста в цілому і його перспективи розвитку.
Містообслуговуюча база складається з адміністративних, культурно-побутових, навчальних та інших закладів, а також населення, що працює в них.
Слайд 57Гармонійне функціонування й розвиток міста та його складових
забезпечується урахуванням
категорії міста за чисельністю населення.
За чисельністю населення виділяються такі
міста:
малі - до 50 тисяч жителів
середні - 50 -100 тисяч жителів
крупні - 100-500 тисяч жителів
найкрупніші - 500-1000 тисяч жителів
Слайд 59Регіональні особливості урбанізації в Україні
Слайд 60За хронологічною ознакою можна виділити два типи міст - історичні
й нові.
Найбільші питомі витрати територіального планування мають історичні міста,
які розвивалися стихійним шляхом. Ці міста мають певну специфіку: для них розроблені спеціальні норми, правила й методи реконструкції та нового будівництва.
Окрім історичних виділяються нові міста, які будуються за єдиним планом.
Слайд 61Нові міста, що перебувають у стадії реконструкції, можуть займати особливе
положення в регіональних і групових системах населених місць.
Зазвичай, крупні
й найкрупніші міста є регіональними й міжрайонними центрами системи населених місць, а також центрами агломерацій, конурбацій і метрополітенських ареалів.
Великі й середні міста є міжрайонними й районними центрами групових систем розселення різної величини.
Малі міста є районними центрами місцевих систем розселення.
Слайд 64Розподілення міст на регіональні й метрополітенські центри, міжрайонні й районні
центри вимагає особливого підходу до їх проектування.
Для кожного з
цих типів міст розроблюються спеціальні норми й правила, методи й рекомендації з питань погодження планувальної структури міст з планувальною структурою агломерацій, метрополій, регіональних і групових систем населених місць.
Типологія й класифікація міст за ознаками чисельності населення, господарського профілю, характеру розвитку дозволяє виявити загальні й окремі характеристики їх планувальних структур. На цій основі розроблюються спеціальні норми, правила й методи проектування кожного типу міста.
Такий підхід дозволяє організувати систему містобудівного проектування, зробити її більш об'єктивною й міндивідуалізувати процес проектування міст.
Слайд 65У сучасному містобудуванні існують й інші підходи до формування класифікацій
та типології міст.
В 70-х роках набув розвитку тип, який
ще з 20-х років дістав назву " місто-супутник". Ці міста проектувалися для вирішення проблем розвитку найкрупніших міст, зон їх впливу.
Інший тип міста-саду, запроваджений Е. Говардом, також ставши зразком розвитку сучасного містобудування на певний час.
Слайд 67У теорії сучасного містобудування існує багато пропозицій щодо поділу міст
на ті, що зароджуються, розвиваються й перебувають у стагнації /занепаду/,
на "оптимальні" і неоптимальні, на центровані й розосереджені. Набуває всі більшого розвитку ідея експериментального будівництва "ідеальних" міст і екополісів; поширюються глобальні концепції "тотального міста", метро-, мега- і мегалополісів, проектуються надводні, підводні й космічні поселення тощо.
це свідчить про те, що сучасні класифікації та типологія в майбутньому мають перетворитися в систематизацію міст, узгоджену з багатьма ознаками й вимогами, спроможну бути діючим засобом створення повноцінного міського середовища.
Слайд 682.3. Функціональна організація й планувальне районування міста
Слайд 69Праця, побут, відпочинок і пересування є
основними функціями життя міського
населення,
які реалізуються на території міста.
Територія міста
за своїм
функціональним призначенням і характером
поділяється на такі основні зони:
промислову,
сельбищну,
комунально-складську,
санітарно-захисну,
рекреаційну,
зону зовнішнього транспорту й
зону центру.
Функціональна зона - це ділянка міської території з однією переважною функцією.
Слайд 70Концептуальная схема взаимного расположения основных функциональных зон города: 1 -
селитебная территория; 2 - промышленная зона; 3 - складская зона;
4 - зона внешнего транспорта; 5 - зеленая зона отдыха; 6 - санитарно-защитная зона; 7 - направление течения реки; 8 - направление господствующих ветров за самый жаркий квартал (месяц) года
Слайд 71Промислова зона складається
з промислових підприємств і територій, на основі
виробничої кооперації, технологічної та транспортної інфраструктури.
Вона винна мати зручний
зв’язок з сельбищною зоною.
Промислову зону з великим вантажо-оборотом треба розміщувати поряд із залізничними станціями, річковими й морськими портами.
Характер виробничої бази визначає відстань промислової зони від зони проживання.
Слайд 72Санітарно-захисна зона
встановлюється між промисловою та сельбищною територіями.
У ній
можуть розміщуватися:
пожежні депо,
автосто-янки й гаражі,
комунально-складські спору-ди,
адміністративні
та торговельні будівлі,
зелені насадження
Призначення цієї зони полягає в забезпечен-ні захисту сельбищної зони від шкідливого впливу промисловості.
Головними санітарними вимогами є
розміщення сельбищної зони з підвітряного боку відносно промисло-вості
розміщення вище за течією річки відносно про-мислової зони.,
Слайд 73Рекреаційна зона
розміщується на екологічно чистих територіях, поблизу рік, озер
та інших водоймищ, поблизу лісних масивів, створюють місця повсякденного і
тривалого відпочинку.
Частини рекреаційної зони можуть розташовуватися усередині міста (сади, парки, сквери) і за його межами (лісопарки).
Слайд 74У комунально-складській зоні розмі-щуються
склади,
комунальні підприємства,
фабрики-пральні,
фабрики-хімчистки,
депо
для громадського транспорту,
гаражі,
станції технічного обслуговування.
Ця зона має
бути зручно зв'язана з промисловою зоною.
Слайд 75Зона зовнішнього транспорту склада-ється з
комплексу авто-, залізничних, річкових і
інших вокзалів, які приймають зовнішні потоки пасажирського транспорту,
мережі дорожньої
інфраструктури, яка обслуговує ці комплекси.
Слайд 76Сельбищна зона є багато-функціональною зоною, до складу якої входять житлові
території, громадсько-торговельні центри, зелені насадження, місця короткочасного відпочинку, магістральні вулиці
та дорогі міського й районного значення, автостоянки, гаражі.
Слайд 79У найкрупніших і крупних містах найбільшою територіальною одиницею є міський
район.
Міський район, як функціональне утворення, може містити у своєму
складі всі функціональні зони. Приблизна чисельність населення міського району для найкрупніших міст становить до 500 тис.чол., для крупних - до 100 тис.чол.
Таким чином, функціональні зони мають ієрархічну багаторівневу структуру: житлова група, мікрорайон, житловий район і міський район. Ці структурні елементи є важливою складовою частиною композиції генерального плану. Сельбищний район складається з кількох житлових районів.
Слайд 80У крупних і найкрупніших містах організується зона загальноміського використання, яка
складається з великих адміністративних, торгівельних та житлових комплексів.
У сучасній
містобудівній практиці центр забудовується за принципом вертикального зонування.
У містах наукового профілю й у технополісах виділяється зона науково-дослідних інститутів, лабораторій, конструкторських бюро.
Слайд 81Підземний торгівельно-рекреаційний комплекс на Манежній площі у Москві: а –
переріз; б –план; 1 – вхід до вестибюля станції; 2
– вхід до станції с площі
Слайд 822.4. Архітектурно-просторова композиція і планувальна структура міста
Слайд 83Планувальна структура міста –
це сукупність функціональних зон і планувальних
елементів,
зв'язаних між собою в єдине ціле
транспортного мережею,
мережею
центрів житлових районів і мікрорайонів,
мережею зелених насаджень і місць відпочинку,
інженерними комунікаціями.
Слайд 84Планувальні структури розрізняються за формою плану.
Найбільш давні міста мають
планувальну структуру у вигляді прямокутної сітки Таке планування міста дістало
назву гіпподамової структури.
Вона застосовувалась у Давньому Єгипті, Шумері, Ассірії, у Китаї, Давньому Римі та Греції; у сучасних містах - у Вашингтоні, Нью-Йоркові, у нових містах Європи й Азії:Чандігарх, Тольятті, Бразиліа, а також у нових районах історичних міст.
Регулярний план міста може бути побудовано на основі восьмикутної або шестикутної сітки.
До таких міст належати Канбера в Австралії, Тулуза ле Мірай у Франції.
Сітчасті структури можуть бути регулярними на основі модуля й нерегулярними.
Іррегулярні й радіально-кільцеві структури характерні для міст Середньовіччя. Практично всі найкрупніші міста Європи на початку свого розвитку малі радіально-кільцеву структуру, наприклад, Амстердам, Мілан, Париж, Краків, Київ, Москва та ін. Згодом, у крупніших містах, з наростанням транспортних проблем, радіально-кільцева структура перетворювалася в сітчасту.
Для крупних і найкрупніших міст важливим є тип структур, який можна назвати змішаною структурою. Ця структура поєднує елементи сітчастих і радіально-кільцевих систем, які можуть накладатись одна на одну або можуть розміщуватися в різних районах міста.
Слайд 85За формою міської території та характером зонування планувальні структури бувають
компактні, лінійні і розосереджені.
У компактних структурах композиція міста розвертається
навколо його центру, територія близька до кола, квадрата або правильного багатокутника.
У лінійних структурах територія (житлова, промислова, рекреаційна і інші зони) розміщуються смугами уздовж залізниці або автомобільної дороги. Лінійна структура, як правило, має кілька міських центрів.
Розосереджена структура територіально складається з кількох міських районів, роз'єднаних між собою річкою, ярами або залізничними коліями чи автодорогою. У розосереджених структурах виникають проблеми з інженерними комунікаціями.
Крупні й найкрупніші міста, як правило, мають радіально-кільцеву структуру в історичному центрі, а на периферії - лінійну, сітчасту або розосереджену структуру.
Слайд 86У композиції міста
важливу роль відіграє
система магістральних вулиць і
доріг,
яка утворює
систему композиційних осей та вузлів
(на перетині
вулиць).
Слайд 87Планувальні схеми вуличної мережі міста
Вільна схема
Радіальна схема
Радіально-кільцева схема
Трикутна схема
Прямокутна схема.
Прямокутно-діагональна схема
Слайд 88Планувальні схеми вуличної мережі міста
Гексагональна схема
Комбінована схема
Слайд 89Іншим важливим елементом композиції є система зелених насаджень:
міські сади,
парки,
сквери
місця відпочинку.
Ці містоформуючі об'єкти розміщуються як
уздовж, так і в місцях схрещення й примикання основних композиційних осей, у комплексі з архітектурними ансамблями.
Слайд 90Таким чином,
архітектурно-просторова композиція міста включає
міські ансамблі,
систему зелених
насаджень і парків, розміщених у системі композиційних осей, які є
основними міськими магістралями, що об'єднують домінанти міста.
Важливим завданням формування композиції нового міста є
вибір місця для його розміщення
встановлення взаємозв'язку між ландшафтом і організацією архітектурно-просторового середовища.
Природний ландшафт та результати його оцінки мають статі основою для Формування
основних композиційних осей,
панорам і силуету міста,
вибору кращих місць розміщення домінант
великих міських ансамблів.
Структура ландшафту й рельєфу території визначає розміщення міських садів, парків, скверів, а також конфігурацію міських магістралей, розміри районів, мікрорайонів і кварталів.
Таким чином,
характер ландшафту місцевості визначає тип майбутньої планувальної структури й варіантів композиції нового міста.
Слайд 91Важливим елементом композиції нового міста є
встановлення пропорцій між обсягом
забудови й природним середовищем,
між розмірами майданів і ансамблями, що
їх оточують,
між пропорціями міського плану.
Характер пропорцій є похідною від характеру ландшафту й сприяє індивідуальності й неповторності образу міста.
Слайд 92Формування й розвиток композиції історичного міста ґрунтується на наслідуванні зв'язку
між його минулим, теперішнім і майбутнім. Подальший розвиток композиції винний
ґрунтуватися на продовженні композиційних осей, що склалися, і продовженні ідей історичного планування, яку винно статі основою для композиційного розміщення нових районів і реконструкції старих кварталів міста.
Об'єднання в єдине ціле розосередженої структури великих історичних міст стає основною проблемою формування їх композиції. Ця проблема, як правило, вирішується формуванням великих композиційних осей уздовж відкритих озеленених паркових просторів, водно-зелених діаметрів міста, уздовж річок і набережних. Укрупнення пропорцій за рахунок штучно утвореного ландшафту є ефективним прийомом формування цілісної композиції історичного великого міста.
Значну роль у композиції відіграють інженерно-транспортні споруди: віадуки, шляхопроводи, мости, канали, швидкісні дороги та ін.
Слайд 93При розробці композиції міського плану архітектор має приділяти увагу характеру
міської панорами як візитної картки міста. Міська панорама - це
загальний вид міста з дальніх під’їздів, з боку річки, моря, гір та інших особливих місць ландшафту місцевості.