Разделы презентаций
- Разное
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Геометрия
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Лекция 3!!.ppt
Содержание
- 1. Лекция 3!!.ppt
- 2. Чрезвычайная ситуациянарушение нормальных условий жизни и деятельности
- 3. Признаки чрезвычайной ситуацииопасность для жизни и здоровья
- 4. Классификация чрезвычайных ситуаций Постановлением КМУ № 1099
- 5. Классификация чрезвычайных ситуаций Природного характера,
- 6. Классификация чрезвычайных ситуаций 2) Социально-политического характера
- 7. Классификация чрезвычайных ситуаций 3) Техногенного характера
- 8. Классификация чрезвычайных ситуаций 4) Военного характера
- 9. В дальнейшем будет наблюдаться увеличение общего количества чрезвычайных ситуаций, масштабности их последствий
- 10. Главными направлениями деятельности человекауменьшение силы влияния опасностей,своевременное и адекватное реагирование на них
- 11. Этого можно достичьдетально изучив их причины, поражающие факторы, механизм развития, основные средства предупреждения и защиты.
- 12. Серьезную обеспокоенность вызывает состояние техногенной безопасностипоскольку техногенные катастрофы приводят к гибели большого количества людей
- 13. Значительное место в структуре катастроф занимают непроизводственные аварии
- 14. 4 самые масштабные трагедии мира:
- 15. Катастофа в Индии
- 16. Слайд 16
- 17. Слайд 17
- 18. Слайд 18
- 19. Слайд 19
- 20. Слайд 20
- 21. Слайд 21
- 22. Слайд 22
- 23. Катастрофа в Украине
- 24. Слайд 24
- 25. Слайд 25
- 26. Слайд 26
- 27. День памяти в Париже
- 28. Памятник героям Чернобыля в Харькове
- 29. Катастрофа в Венгрии
- 30. Слайд 30
- 31. Слайд 31
- 32. Слайд 32
- 33. Слайд 33
- 34. Катастрофа в Японии
- 35. Слайд 35
- 36. Слайд 36
- 37. Слайд 37
- 38. Слайд 38
- 39. Слайд 39
- 40. Техногенные чрезвычайные ситуациивозникают в результате мгновенного выхода
- 41. Авария – опасная ситуация техногенного характера, которая
- 42. Основные виды аварий и катастроф:Транспортные,Пожары,Взрывы,Разрушение зданий,Разрушения оборудования,Разрушения
- 43. Аварии систем связи и телекоммуникаций,Аварии на очистительных
- 44. Слайд 44
- 45. Слайд 45
- 46. Слайд 46
- 47. Основные причины аварийНесовершенство конструкций, в т.ч. несоответствие
- 48. Физическое старение механизмов, сооружений и материалов,Поломка приборов,
- 49. Поражающие факторы аварий и катастрофВзрыв,Пожар,Затопление,Отравления людей,Обрушение производственных сооружений и зданий,Поражение людей электрическим током.
- 50. В УкраинеЕжегодно происходит около 500 чрезвычайных ситуаций
- 51. Самые распространенные чрезвычайные ситуациямипожары и взрывы
- 52. Пожежа – це позарегламентний процес знищення або
- 53. Слайд 53
- 54. Основними причинами пожеж є:необережне поводження з вогнем;порушення
- 55. Горіння – це екзотермічний процес, який охоплює
- 56. Розрізняють такі види горіння: спалах, займання, самозаймання,
- 57. Залежності від причин самозаймання буває хімічним, тепловим,
- 58. Самоспалахування – самозаймання, що супроводжується появою полум’я.Тління
- 59. При горінні твердих і рідких горючих речовин
- 60. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів. Здатність до
- 61. Важкогорючі – це речовини та матеріали, що
- 62. Вибух – це надзвичайно швидка хімічна реакція,
- 63. Розрізняють наступні види вибухів:спалах;детонація (згорання вибухової речовини
- 64. Кожного року на території України знаходять велику
- 65. Способи припинення горіння та основні вогнегасні речовини.
- 66. Речовини, що мають фізико-хімічні властивості, які дозволяють створити умови для припинення горіння називаються вогнегасними речовинами
- 67. Вода – найбільш розповсюджена, дешева та легкодоступна
- 68. Піна широко застосовується для гасіння легкозаймистих рідин.
- 69. Інертні та негорючі гази (вуглекислий газ, азот)
- 70. Вогнегасна дія галогеновуглеводнів (хладонів) полягає у хімічному
- 71. Вогнегасні порошки являють собою мілко подрібнені мінеральні
- 72. Вогнегасник – технічний зaci6, призначений для припинення
- 73. Цифра після позначення типу вогнегасника означає масу
- 74. РЕКОМЕНДАЦІЇ З ОСНАЩЕННЯ ВОГНЕГАСНИКАМИ
- 75. ВОГНЕГАСНИКИ ТА ПОРЯДОК ПРИВЕДЕННЯ ЇХ У ДІЮ
- 76. ВОГНЕГАСНИКИ ТА ПОРЯДОК ПРИВЕДЕННЯ ЇХ У ДІЮ
- 77. ВОГНЕГАСНИКИ ТА ПОРЯДОК ПРИВЕДЕННЯ ЇХ У ДІЮ
- 78. При наличии нескольких огнетушителей необходимо применять их одновременно
- 79. Поражающие факторы классифицируются на: химические;физические;биологические; психофизиологические.
- 80. Химические факторы опасностивещества различного агрегатного состояния (твердые,
- 81. Эффект токсического действия вещества зависит от:количества попавшего
- 82. В качестве показателя токсичности используют среднесмертельные дозы
- 83. Классификация химических факторов опасности (ГОСТ 12.0.003-74)І) ПО
- 84. Классификация химических факторов опасности (ГОСТ 12.0.003-74)ІІ) ПО
- 85. Классификация химических факторов опасности (ГОСТ 12.0.003-74)ІІІ) ПО ИЗБИРАТЕЛЬНОЙ ТОКСИЧНОСТИ:сердечные;нервные;печеночные (гепатотоксические);почечные (нефротоксические);кровяные;лёгочные.
- 86. По ГОСТ 12.1.005-88 все вредные вещества по
- 87. ПДК (предельно-допустимая концентрация) утверждённый в законодательном порядке санитарно-гигиеническийсанитарно-гигиенический норматив.Под
- 88. Если в воздухе содержится вредное вещество, его
- 89. Отравления протекают в острой и хронической формах.Острые
- 90. Спасибо за внимание!
- 91. Скачать презентанцию
Чрезвычайная ситуациянарушение нормальных условий жизни и деятельности людей на объекте или территории, вызванной аварией, катастрофой, стихийным бедствием, эпидемией, эпизоотией, пожаром, использованием средств массового поражения, которое привело или может привести к человеческим
Слайды и текст этой презентации
Слайд 3Признаки чрезвычайной ситуации
опасность для жизни и здоровья значительного количества людей;
существенное
нарушение экологического равновесия;
полное или частичное прекращение хозяйственной деятельности;
значительные и материальные
и экономические убытки.
Слайд 4Классификация чрезвычайных ситуаций
Постановлением КМУ № 1099 от 15 июля
1998 года «О порядке классификации чрезвычайных ситуаций» утверждено
«Положение о классификации
чрезвычайных ситуаций»,которое определяет 4 вида чрезвычайных ситуаций в соответствии с характером событий
Слайд 9В дальнейшем будет наблюдаться увеличение общего количества чрезвычайных ситуаций, масштабности
их последствий
Слайд 10Главными направлениями деятельности человека
уменьшение силы влияния опасностей,
своевременное и адекватное реагирование
на них
Слайд 11Этого можно достичь
детально изучив их причины, поражающие факторы, механизм развития,
основные средства предупреждения и защиты.
Слайд 12Серьезную обеспокоенность вызывает состояние техногенной безопасности
поскольку техногенные катастрофы приводят к
гибели большого количества людей
Слайд 40Техногенные чрезвычайные ситуации
возникают в результате мгновенного выхода из строя машин,
механизмов и агрегатов, которые сопровождаются значительными нарушениями производственного процесса, взрывами,
образованием очагов пожаров, радиоактивными, химическим или биологическим заражением местности, которые привели или могут привести к значительным материальным утратам и поражения или смерти людей.
Слайд 41Авария – опасная ситуация техногенного характера, которая привела к смерти
людей или создает на объекте или отдельной территории угрозу жизни
и здоровью людей и приводит к разрушению зданий, сооружений, оборудований и транспортных средств, нарушения производственного или транспортного процесса или причиняет вред окружающей среды.Катастрофа – большая по масштабу авария или другое событие, которое приводит к тяжелым последствиям.
Слайд 42Основные виды аварий и катастроф:
Транспортные,
Пожары,
Взрывы,
Разрушение зданий,
Разрушения оборудования,
Разрушения с нарушением енерго-,
водо-, тепло- или других систем жизнеобеспечения населения и производства,
Слайд 43
Аварии систем связи и телекоммуникаций,
Аварии на очистительных сооружениях,
Гидродинамические аварии,
Разрушения с
выбросом радиоактивных веществ,
Разрушения с выбросом ядовитых веществ,
Разрушения с выбросом опасных
микроорганизмов.Характер последствий аварий и катастроф зависит от их вида, масштабов, заселенности территории, геолого-географических условий и других особенностей.
Слайд 47Основные причины аварий
Несовершенство конструкций, в т.ч. несоответствие проектных решений требованиям
техники безопасности,
Нарушение строительных норм при сооружении объектов и монтаже технических
систем,Разработка технологического процесса производства без учета всех возможных явлений и химических реакций,
Нарушения технологического процесса производства,
Слабый контроль за технологическим процессом и состоянием производства в целом,
Несоблюдение правил эксплуатаций оборудования, машин, механизмов и транспорта,
Несоблюдение правил сохранения и использования агрессивных, взрыво- и пожаро-опасных веществ,
Слайд 48Физическое старение механизмов, сооружений и материалов,
Поломка приборов, особенно навигационных при
транспортных авариях,
Аварии на соседних предприятиях, линиях электропередач, газопроводах и коммуникационных
сетях,Стихийные бедствия,
Терроризм,
Безответственное отношение к делу, халатность,
Несоблюдение правил техники безопасности,
Сложные метеорологические условия, особенно при транспортных авариях.
Слайд 49Поражающие факторы аварий и катастроф
Взрыв,
Пожар,
Затопление,
Отравления людей,
Обрушение производственных сооружений и зданий,
Поражение
людей электрическим током.
Слайд 50В Украине
Ежегодно происходит около 500 чрезвычайных ситуаций техногенного характера,
в которых
гибнет около 400 человек
страдает от разнообразных повреждений – 500 человек.
Слайд 52Пожежа – це позарегламентний процес знищення або пошкодження вогнем майна,
під час якого виникають чинники, небезпечні для живих істот і
довкілля (ДСТУ 2272:2006 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять»).В усьому світі пожежі призводять до величезних матеріальних втрат для людства. Так, за 2011 р. в населених пунктах і на об’єктах суб’єктів господарювання України сталося понад 60 тис. пожеж, внаслідок яких загинуло 2 тис. 863 людини, з них 92 дітей та отримали травми понад 1,5 тис. осіб. Матеріальні збитки від пожеж при цьому склали понад 2,5 млрд. грн.
Слайд 54Основними причинами пожеж є:
необережне поводження з вогнем;
порушення правил монтажу та
експлуатації електроустаткування і побутових електроприладів;
порушення правил монтажу та експлуатації приладів
опалення та теплогенеруючих установок;порушення правил користування інструментами та електронагрівальними приладами;
несправність виробничого устаткування;
порушення технологічних регламентів;
підпали.
Слайд 55Горіння – це екзотермічний процес, який охоплює окисно-відновні перетворення речовин
і/або матеріалів і характеризується наявністю легких продуктів і/або світлового випромінювання
(ДСТУ 2272:2006 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять»). Ознаками горіння є теплове, світлове, ультрафіолетове випромінювання, наявність диму, погіршення складу газового середовища та підвищення його температури.Необхідними елементами процесу горіння є:
наявність горючої речовини у певному стані та кількості;
наявність окислювача (кисню (при концентрації більшій 8-10%), хлору, фтору, оксидів азоту, азотної кислоти, селітри тощо);
джерело займання.
Слайд 56Розрізняють такі види горіння: спалах, займання, самозаймання, самоспалахування, тління.
Спалах (вспышка)
– короткочасне полум’яне горіння, яке не супроводжується виникненням ударної хвилі.
Займання
(возгорание) – виникнення полум’яного горіння.Самозаймання (самовозгорание) – це займання внаслідок самонагрівання (підвищення температури матеріалу внаслідок екзотермічного процесу всередині матеріалу). Самозаймання виникає в результаті різкого збільшення швидкості екзотермічних реакцій в об’ємі горючого матеріалу (речовини), коли швидкість виділення тепла перевищує швидкість його розсіювання.
Слайд 57Залежності від причин самозаймання буває хімічним, тепловим, мікробіологічним.
Теплове самозаймання виникає внаслідок
самонагрівання, яке виникло під дією зовнішнього нагріву речовини вище температури
самонагрівання.Хімічне самозаймання виникає внаслідок дії на речовину кисню повітря, води, а також хімічно-активних речовин (наприклад, внаслідок окиснення масел киснем повітря з виділенням тепла або під дією води на лужні метали займається водень).
Мікробіологічне самозаймання виникає коли при певній вологості і температурі в органічних речовинах ініціюється життєдіяльність мікроорганізмів, що в свою чергу призводить до самонагрівання маси органічних волокнистих чи дисперсних матеріалів (сіна, зерна, тирси, торфу тощо), складених в купу.
Здатність самозайматися речовин та матеріалів необхідно врахувати при розробці заходів пожежної профілактики при їх зберіганні, транспортуванні, термообробці, виконанні технологічних операцій і т. п.
Слайд 58Самоспалахування – самозаймання, що супроводжується появою полум’я.
Тління (тление) – горіння
без видимого світлового випромінювання.
З урахуванням швидкості розповсюдження вогню горіння поділяється
на дефлаграційне (декілька м/с), вибухове (десятки і сотні м/с) і детонаційне (тисячі м/с).
Слайд 59При горінні твердих і рідких горючих речовин розрізняють такі етапи
розвитку пожежі:
1) Загоряння (5-30 хв.) – це нестійка фаза
горіння з відносно низькою температурою. Під час цієї стадії вогонь легко погасити. Своєчасну ліквідацію такого горіння, якщо воно не спричинило збитку, прийнято називати відверненою пожежею.2) Стійке горіння (пік горіння) – ця стадія характеризується підсиленням процесів горіння (розкладу і випаровування горючих речовин), збільшенням площі і факела полум’я.
3) Розвинена форма горіння – відзначається великою площею, високою температурою, руйнуванням конструкцій тощо.
При спалаху горючих газів горіння розвивається на стільки швидко, що стадії розвитку пожежі не розрізняються.
Слайд 60Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів. Здатність до горіння є одним
з основних показників пожежовибухонебезпечності речовин (матеріалів).
Виділяють три групи горючості речовин
(матеріалів): негорючі, важкогорючі та горючі; будівельні матеріали поділяються на горючі та негорючі.Негорючі – це речовини та матеріали, нездатні до горіння чи обвуглювання у повітрі під впливом вогню або високої температури. Це матеріали мінерального походження та виготовлені на їх основі матеріали – червона цегла, силікатна цегла, бетон, камінь, азбест, мінеральна вата, азбестовий цемент та інші матеріали, а також більшість металів. При цьому негорючі речовини можуть бути пожежонебезпечними, наприклад, речовини, що виділяють горючі продукти при взаємодії з водою.
Слайд 61Важкогорючі – це речовини та матеріали, що здатні спалахувати, тліти
чи обвуглюватись у повітрі від джерела запалювання, але нездатні самостійно
горіти чи обвуглюватись після його видалення (матеріали, що містять спалимі та неспалимі компоненти, наприклад, деревина при глибокому просочуванні антипіренами, фіброліт тощо).Горючі – це речовини та матеріали, що здатні самозайматися, а також спалахувати, тліти чи обвуглюватися від джерела запалювання та самостійно горіти після його видалення. В свою чергу горючі матеріали та речовини поділяються на легкозаймисті (займаються від джерела запалювання незначної енергії (сірник, іскра тощо) без попереднього нагрівання (папір, целюлоза та інші)) та важкозаймисті (займаються від порівняно потужного джерела запалювання (пресований картон, руберойд та інші)).
Слайд 62Вибух – це надзвичайно швидка хімічна реакція, що супроводжується виділенням
енергії та утворенням стиснутих газів, здатних виконувати механічну роботу.
Хімічна
природа вибуху і пожежі є однаковою. Але якщо в процесі пожежі людина може захистити своє життя, то блискавичність вибуху зводить можливість захисту до мінімуму. Вибух може бути наслідком пожежі; пожежа може бути наслідком вибуху; і, може бути, так званий об’ємний вибух (різновид вибуху, який минає фазу пожежі). 
Слайд 63Розрізняють наступні види вибухів:
спалах;
детонація (згорання вибухової речовини зі швидкістю переміщення
фронту полум’я з ударною хвилею, яка перевищує 2000 – 3000
м/с);об’ємний вибух;
газопилові хмари в замкнутому і відкритому просторі;
вибух киплячих рідин (комбінація пожежі та вибуху при інтенсивному виділенні променистої енергії протягом короткого проміжку часу, як правило, виникає усередині резервуара з газом, що зберігається під тиском);
Вибух у замкнутому просторі – це вибух, що відбувається усередині герметичної ємності з піковим тиском у сотні кПа. Вибух у замкнутому просторі розповсюджений, насамперед, на промислових об’єктах. До вибухонебезпечного устаткування та установок за цим видом вибухів відносять: установки, що працюють під тиском (ректифікаційні колони, балони зі стиснутим і зрідженим газом); компресорні установки; повітропроводи; газове устаткування; парові котли.
Вибух на відкритому просторі – це вибух, що відбувається під відкритим небом з порівняно невисоким піковим тиском. На відкритому просторі величина небезпечного надлишкового тиску лише в 1,5 рази перевищує нормальний атмосферний тиск.
Слайд 64Кожного року на території України знаходять велику кількість снарядів часів
другої світової війни, а також бойових припасів сучасного виробництва. Так,
у 2000 р. в Новоселецькому районі (с. Строїнці), знайдено 163 одиниць хімічних боєприпасів із синильною кислотою, в Тернопольській області у червні 2008 році виявлено 648 одиниць снарядів, у 2011 році в Рівненській області на відстані 150 м від залізничної колії було виявлено 18 артилерійських снарядів часів другої світової війни. На території держави накопичено близько 2,5 млн. т боєприпасів, непридатних для подальшого використання.
Слайд 65Способи припинення горіння та основні вогнегасні речовини. В комплексі заходів,
що вживаються для протипожежного захисту підприємств, важливе значення має вибір
найбільш раціональних способів та засобів гасіння різних речовин та матеріалів згідно БНіП 2.04.09 – 84. Існують такі способи припинення процесу горіння:ізоляція джерела горіння;
зменшення концентрації окислювача, зокрема кисню;
охолодження джерела горіння нижче температури горіння;
механічне збивання полум’я тиском води, інертного газу, різними негорючими речовинами;
хімічне гальмування (інгібування) реакції горіння, наприклад, вогнегасними порошками;
створення спеціальних перепон для розповсюдження полум’я, наприклад протипожежні розриви.
Слайд 66Речовини, що мають фізико-хімічні властивості, які дозволяють створити умови для
припинення горіння називаються вогнегасними речовинами
Слайд 67Вода – найбільш розповсюджена, дешева та легкодоступна вогнегасна речовина. Для
гасіння пожежі вода може застосовуватись у різних видах: компактними струменями
(для гасіння пожеж на висоті, пожеж, що сильно розвинулись; для створення воляних завіс тощо) та розпиленою і тонкорозпиленою, як водяна пара (для гасіння твердих матеріалів (речовин), горючих та навіть легкозаймистих рідин). Водяна пара застосовується для гасіння пожеж у приміщеннях об’ємом до 500 м3 та невеликих пожеж на відкритих майданчиках та устаткуванні. Водою не можна гасити електроустановки під напругою; матеріали, що зберігаються поряд з карбідом і негашеним вапном; речовини, які при дії з водою виділяють горючі або вибухові речовини (металевий натрій, калій, магній); нафту, бензин.
Слайд 68Піна широко застосовується для гасіння легкозаймистих рідин. На практиці застосовують
два види піни: хімічну (вогнегасники) та повітряно-механічну. Хімічна піна отримується
при взаємодії лужного та кислотного розчинів у присутності піноутворювача. У зв’язку з високою вартістю компонентів, складністю отримання та організації пожежогасіння застосування хімічної піни в теперішній час обмежується. Повітряно-механічна піна утворюється при механічному змішуванні повітря, води та піноутворювача. Її стійкість залежить від піноутворювача й становить до 20 хвилин.
Слайд 69Інертні та негорючі гази (вуглекислий газ, азот) знижують концентрацію кисню
в осередку пожежі та гальмують інтенсивність горіння. Застосовуються, як правило,
для гасіння легкозаймистих та горючих рідин, твердих речовин та матеріалів, устаткування під напругою, а також у випадках, коли застосування води чи піни не дає дієвого ефекту чи воно є небажаним з огляду на значні збитки (в музеях, картинних галереях, архівах, приміщеннях з комп’ютерною технікою тощо). Найбільший ефект досягається при гасінні інертними та негорючими газами пожеж у замкнутих об’ємах, однак при цьому необхідно враховувати можливість токсичної дії на людей вуглекислого газу.
Слайд 70Вогнегасна дія галогеновуглеводнів (хладонів) полягає у хімічному гальмуванні реакцій горіння,
шляхом розривання ланцюгових реакцій окиснення, тому їх називають інгібіторами або
антикаталізаторами. В порівнянні з вуглекислим газом вони є більш ефективними та завдяки змочуванню можуть застосовуватись для гасіння тліючих речовин та матеріалів. До недоліків галогеновуглеводнів можна віднести їх високу корозійну активність, токсичність та вартість. При використанні галогеновуглеводнів для гасіння пожежі необхідно дотримуватись правил безпеки. Зокрема, приведення в дію хладонових установок пожежогасіння допускається лише після евакуації людей із приміщення.
Слайд 71Вогнегасні порошки являють собою мілко подрібнені мінеральні солі з різними
добавками, що протидіють злежуванню та утворенню грудок. Вони характеризуються високою
вогнегасною спроможністю та універсальністю щодо сфери застосування. Вогнегасні порошки можна використовувати для різноманітних способів пожежогасіння, в тому числі для інгібування та припинення горіння вибухом.
Слайд 72Вогнегасник – технічний зaci6, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної
речовини, що міститься в його корпусі, під дією надлишкового тиску,
за масою i, конструктивним виконанням придатний для транспортування i застосування людиною.Водяний вогнегасник – вогнегасник із зарядом водної вогнегасної речовини.
Водопінний вогнегасник – вогнегасник із зарядом водопінної вогнегасної речовини.
Аерозольний водопінний вогнегасник – водопінний вогнегасник одноразового використання, з якого вогнегасна речовина подається в розпиленому вигляді.
Порошковий вогнегасник – вогнегасник із зарядом вогнегасного порошку.
Вуглекислотний вогнегасник – вогнегасник із зарядом діоксиду вуглецю.
Об'єкт захисту вогнегасником (вогнегасниками) – рухоме або нерухоме майно юридичної або фізичної особи, до якого встановлено вимоги пожежної безпеки i яке потребує наявності вогнегасника (вогнегасників) як елемента системи його захисту від пожежної небезпеки.
Позначення вогнегасників
У нормах наведені такі позначення типів вогнегасників:
ВВ – вогнегасник водяний;
ВВП – вогнегасник водопінний;
ВВПА – вогнегасник водопінний аерозольний;
ВВК – вогнегасник вуглекислотний;
ВП – вогнегасник порошковий.
Слайд 73Цифра після позначення типу вогнегасника означає масу вогнегасної речовини у
кілограмах, що міститься у його корпусі. Цифра після позначення аерозольного
водопінного вогнегасника означає масу вогнегасної речовини в грамах, що міститься в його корпусі.Критеріями вибору типу і необхідної кількості вогнегасників для захисту об'єкта є:
- рівень пожежної небезпеки об'єкта (будинку, споруди, приміщення);
- клас пожежі горючих речовин та матеріалів, наявних у ньому;
- придатність вогнегасника для гасіння пожежі певного класу та відповідність умовам його експлуатації;
- вогнегасна здатність вогнегасника конкретного типу;
- категорія приміщення за вибухопожежною або пожежною небезпекою;
- наявність у приміщенні модульної установки автоматичного пожежогасіння;
- площа об'єкта.
Класи пожеж та їх символи визначені в ГОСТ 27331-87.
Слайд 79Поражающие факторы классифицируются на:
химические;
физические;
биологические;
психофизиологические.
Слайд 80Химические факторы опасности
вещества различного агрегатного состояния (твердые, жидкие и газообразные),
которые при контакте с живым организмом способны вызвать травмы, заболевания
или отклонения в состоянии здоровья как в момент контакта, так и в будущем (вплоть до будущих поколений).
Слайд 81Эффект токсического действия вещества зависит от:
количества попавшего в организм вещества
его
физико-химических свойств,
длительности и интенсивности поступления,
взаимодействия с биологическими средами (кровью),
ферментами 
Слайд 82В качестве показателя токсичности используют
среднесмертельные дозы и концентрации (DL50,
CL50).
Среднесмертельная концентрация вещества в воздухе (CL50) – это концентрация, вызывающая
гибель 50% подопытных животных при 2-4-часовом ингаляционном воздействии (мг/м3).Среднесмертельная доза при введении в желудок DL50ж мг/кг при нанесении на кожу – DL50к.
Слайд 83Классификация химических факторов опасности (ГОСТ 12.0.003-74)
І) ПО ХАРАКТЕРУ ВОЗДЕЙСТВИЯ НА
ЧЕЛОВЕКА
токсические, вызывающие отравление всего организма или поражающие отдельные системы;
канцерогенные;
мутагенные;
раздражающие;
сенсибилизирующие;
влияющие
на репродуктивную функцию.
Слайд 84Классификация химических факторов опасности (ГОСТ 12.0.003-74)
ІІ) ПО ПУТИ ПРОНИКНОВЕНИЯ В
ОРГАНИЗМ:
через органы дыхания;
через желудочно-кишечный тракт;
через кожу и слизистые оболочки.
Слайд 85Классификация химических факторов опасности (ГОСТ 12.0.003-74)
ІІІ) ПО ИЗБИРАТЕЛЬНОЙ ТОКСИЧНОСТИ:
сердечные;
нервные;
печеночные (гепатотоксические);
почечные
(нефротоксические);
кровяные;
лёгочные.
Слайд 86По ГОСТ 12.1.005-88 все вредные вещества по степени воздействия на
организм человека подразделяются на классы:
чрезвычайно опасные (бензпирен, бериллий, свинец)
высокоопасные (хлор,
серная кислота, хлорид водорода)умеренно опасные (диоксид азота, метиловый спирт)
малоопасные (оксид углерода, топливный бензин, ацетон).
Слайд 87ПДК (предельно-допустимая концентрация)
утверждённый в законодательном порядке санитарно-гигиеническийсанитарно-гигиенический норматив.
Под ПДК понимается такая концентрация
химических элементов и их соединений в окружающей среде, которая при
повседневном влиянии в течение длительного времени на организм человека не вызывает патологических изменений или заболеваний, устанавливаемых современными методами исследований в любые сроки жизни настоящего и последующего поколений.Единица измерения вещества, находящегося в воздухе мг/м3, в твердом теле (почве) – мг/кг, в жидкости – мг/л.
Слайд 88Если в воздухе содержится вредное вещество, его концентрация не должна
превышать ПДК.
При одновременном присутствии в воздушной среде нескольких вредных веществ,
обладающих однонаправленным действием, должно соблюдаться условие:сумма отношений фактических концентраций вредных веществ к их ПДК не должна превышать 1.
Слайд 89Отравления протекают в острой и хронической формах.
Острые отравления характеризуются кратковременностью
действия токсических веществ, поступлением в организм вредного вещества в относительно
больших количествах (авария, ошибочный прием).Хронические отравления возникают постепенно, при длительном поступлении яда в организм в относительно небольших количествах. Отравления возникают в результате накопления (кумуляции) массы вредного вещества в организме (материальная кумуляция) или вызывемых им нарушений в организме (функциональная кумуляция). К ядам, вызывающим хроническое отравление в результате функциональной кумуляции относятся хлорированные производные углеводородов, бензол, бензин.
