Амет-Ха́н Султа́н

Двічі Герой Радянського Союзу , заслуженій льотчик – випробувач СРСР.

місто Алупка Ялтинської міськради) в робітничій сім'ї. Батько Амет-Хана — Султан — лакець за національністю, мати

Насіба — кримська татарка. Амет-Хан вважав себе кримським татарином.
Після закінчення семирічної школи, у 1937 році, вступив до залізничного фабрично-заводського училища вСімферополі. Згодом працював слюсарем-котельником у сімферопольському паровозному депо. Одночасно навчався в аероклубі, який закінчив у 1938 році.

військової авіаційної школи імені О. Ф. М'ясникова, прискорений курс якої

закінчив у 1940 році в званні молодшого лейтенанта. Після закінчення авіашколи направлений у 4-й винищувальний авіаполк (4-й вап) Одеського військового округу, дислокований під Кишиневом. Літав на літаках І-15 та І-153.
Перший бойовий виліт здійснив 22 червня 1941 року на розвідку переправ через річку Прут. В ході першого етапу німецько-радянської війни здійснив 130 бойових вильотів — розвідувальні польоти в районі Кишинева,Тирасполя, Миколаєва, Одеси, Херсона, над Приазов'ям. В жовтні 1941 року лейтенант Амет-Хан Султан призначений на посаду командира ланки. У листопаді — нагороджений орденом Червоної Зірки. В грудні полк направлений до Кінешми на переформування і переучування на новий винищувач «Харрикейн».
З березня 1942 року 4-й вап включений до складу авіації протиповітряної
оборони з дислокацією у місті Ярославль. Тут Амет-Хан Султан одержав свою першу повітряну перемогу — тараном збив бомбардувальник«Юнкерс-88». За мужньо проведений таран у небі Ярославля міський Комітет оборони вручив Амет-Хану Султану грамоту й іменний годинник. За цей подвиг Амет-Хан наказом командувача фронтом від 31 липня 1942 року нагороджений орденом Червоного Прапора.

року під Москвою, Амет-Хан одружився з Фаїною Максимівною Данильченко. Після переучування

і відпочинку Амет-Хан Султан брав участь у боях в Східній Прусії, битві за Берлін. Останній переможний повітряний бій Амет-Хан Султан провів 29 квітня 1945 року над аеродромом Темпельгоф, збивши «Фокке-Вульф-190». Указом Президії Верховної Ради СРСР від 3 червня 1945 року «за проявлену хоробрість і героїзм у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, за успішне проведення 603 бойових вильотів, збиті особисто 30 літаків противника різних типів і 19 літаків ворога, збитих в групових боях» помічник командира 9 гвап з повітряно-стрілецької служби гвардії майор авіації Амет-Хан Султан удостоєний звання двічі Героя Радянського Союзу та нагороджений другою медаллю Золота Зірка. Усього за чотири роки війни, Амет-Хан отримав п'ятнадцять бойових нагород, в тому числі дві Золоті Зірки Героя Радянського Союзу (24.08.1943, 29.06.1945), три ордени Леніна (23.10.1942, березень 1943, 24.08.1943), чотири ордени Червоного Прапора (31.07.1942, 15.11.1942, 13.10.1943, 20.04.1945), орден Олександра Невського (7.04.1944), орден Вітчизняної війни I ступеня (20.01.1945), орден Червоної Зірки (5.11.1941), чотири медалі.
Після закінчення війни за розпорядженням Сталіна усі льотчики-аси були направлені на навчання до військових академій. З серпня 1945 року Амет-Хан Султан — слухач Військової академії командно-штурманського складу в Моніно. Однак навчання давалося йому дуже важко через брак базової освіти. Амет-Хан подав рапорт начальнику академії з проханням про відрахування. «Тверезо зважуючи рівень своїх знань, — писав він у рапорті, — не бачу можливості подальшого навчання. Тому прошу відрахувати мене з академії». Його рапорт задовольнили, і в квітні 1946 року Амет-Хан Султан був звільнений у запас.