Слайд 1АНАЕРОБНА ІНФЕКЦІЯ
проф. П.О.Герасимчук
Слайд 2АНАЕРОБНА КЛОСТРИДІАЛЬНА ІНФЕКЦІЯ
Cl. perfringens (44-50 ) – газоутворення;
Cl. oedematiens (15-50
%) – набряк;
Cl. histolyticum (2-6 %) – некроз тканин;
Cl. septicum
(10-30 %).
Також у хворих з газавою гангреною виділяються і інші види клостридій: soldelli, flux, sporogeneus
Слайд 3УМОВИ РОЗВИТКУ АКІ
Великий об’єм некротизованих та погано оксигенованих тканин;
Значні ураження
м’язів та кісток;
Глибокий рановий канал
Наявність в рані закритих порожнин, “кишень”
та “запливів”;
Ішемія тканин внаслідок ушкодження магістральних судин або накладеного на тривалий термін кровоспинного джгута.
Слайд 4ПАТОГЕНЕЗ
Розвиток гострого серозно-альтернативного запалення, яке супроводжується прогресуючим некрозом тканин під
дією токсинів (гемолізини, міотоксини, нейротоксини) і важкою інтоксикацією;
Розвиток вираженого набряку;
Тромбоз
венозних судин;
Газоутворення;
Інтоксикаційний синдром з різкими порушеннями водно-електролітного обміну, та поліорганною недостатністю.
Слайд 5КЛАСИФІКАЦІЯ
За анатомічними особливостями: епіфасціальні (поверхневі) та субфасціальні (глибокі) гангрени;
За патолого-анатомічними
особливостями: емфізематозні, набрякові та тканиннолізуючі форми;
За перебігом: блискавичні, швидкопрогресуючі та
торпідні форми;
За ураженням тканин: клостридіальний міозит (класична форма), клостридіальний целюліт (набряково-токсична форма), змішана форма.
Слайд 6КЛІНІЧНА КАРТИНА АКІ
Розпираючі болі в рані, відчуття тісноти пов’язки;
Рана суха,
ареактивна, з незначними виділеннями слизово-іхорозного характеру, Шкіра довкола бліда, ціанотична,
холодна, з бронзовими або блакитними плямами. Відмічається тромбоз підшкірних вен. М’язи мають вигляд “вареного м’яса”, випирають з рани, клітковина драглиста;
Швидкопрогресуючий набряк тканин (симптом лігатури – Мельникова);
Слайд 7Газоутворення – крепітація, симптом леза, симптом корка шампанського, симптом шпателя,
рентгенологічно симптом Краузе;
Розвиток важкого інтоксикаційного синдрому;
Поліорганна недостатність;
В загальному аналізі крові
виникає гіперлейкоцитоз із зсувом формули вліво, прискорення ШОЕ, в сечі – поява білку та циліндрів. В біохімічному аналізі крові – гіпопротеінемія, ріст рівня сечовини та креатиніну.
Слайд 8Пухирці газу в ексудаті при газоутворенні
Слайд 9Скупчення газу в м’яких тканинах, який діагностується при рентгенологічному дослідженні
(симптом Краузе)
Слайд 10Анаеробна клостридіальна флегмона грудної клітки та руки
Слайд 11Анаеробна клостридіальна гангрена ноги
Слайд 12Анаеробна клостридіальна флегмона гомілки
Слайд 13ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ
Широкі “лампасні” розрізи з обов’язковою фасціотомією. Один з розрізів
повинен проходити через рановий канал, розкриваючи його на всю глибину.
Широка
некректомія, яка, по можливості, повинна носити радикальний характер;
Ампутації та екзартикуляції кінцівок:
Ампутація без накладання швів;
Гільйотинна ампутація;
Ампутація з додатковим розсіченням кукси.
Слайд 14Поширена анаеробна клостридіальна флегмона тіла
Слайд 15Вигляд рани перед виконанням пластики
Слайд 16Вигляд рани після пластики місцевими тканинами
Слайд 17КОНСЕРВАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ
СПЕЦИФІЧНЕ: введення полівалентної антигангренозної сироватки, яка містить по 50
тис МО (загальна доза 150 тис МО). Сироватка вводиться на
300 мл фізіологічного розчину,підігрітою до 36-38º С, швидкість інфузії 20-40 крапель. Інфузія проводиться під наркозом, для попередження анафілактичних реакцій.
Слайд 18НЕСПЕЦИФІЧНЕ:
Антибактеріальна терапія;
Дезінтоксикаційна терапія;
Корекція водно-електролітного обміну;
Симптоматична терапія;
Гіпербарична оксигенація;
Імобілізація ураженого сегменту;
Адекватне ентеральне
харчуваня.
Слайд 19Анаеробна неклостридіальна інфекція
Слайд 20ЕТІОЛОГІЯ
Збудники часто є представниками нормальної мікрофлори людини, яка вегетує на
шкірі, порожнині рота, шлунково-кишковому тракті. Це бактероїди, пептококи, пептострептококи, актиноміцети,
мікрококи, фузобактерії.
Патогенні властивості вищеозначені мікроорганізми проявляють в умовах імуносупресії (цукровий діабет, злоякісні пухлини, наркоманія, алкоголізм, СНІД).
Слайд 21КЛІНІЧНА КАРТИНА
АНІ протікає у вигляді флегмони з поширеним ураженням тканин
(целюліт, міозит, фасцит).
Виникає після операцій, ін’єкцій, дрібних травм, на тлі
ангіопатій;
Болючість тканин – в центрі відсутня а визначається довкола у вигляді “ободка”;
Гіперемія тканин не виражена, частіше ціаноз;
Набряк тканин – значний;
Межі розповсюдження – нечіткі;
Слайд 22Виділення з рани – незначні, іхорозні з неприємним запахом та
включенням краплин жиру;
Кровоточивість тканин – незначна або відсутня;
Явища інтоксикації –
проявляються різко аж до сепсису
При пункції типового гною отримати не вдається;
При розтині тканин скальпель не має опору тканин а ніби провалюється в тканини.
Діагноз ставиться за допомогою хроматографії (визначення ненасичених летючих кислот), та бактеріоскопією нативного матеріалу забарвленого за Грамом.
Слайд 23Краплини жиру в ексудаті (вказано стрілкою)
Слайд 24ЛІКУВАННЯ АНІ
Радикальна хірургічна обробка вогнища ураження з забезпеченням максимальної аерації
рани;
Кероване абактеріальне середовище;
Антибіотикотерапія;
Дезінтоксикаційна терапія;
Імуностимуляція та імунокорекція;
Симптоматичне лікування;
Ентеральне харчування.
