Аномалії розвитку плідного яйця

№2
Мандзюк М.М

вод залежить від терміну вагітності. У 10 тижнів об΄єм вод

при нормальній вагітності становить 30 мл, в 14 тижнів - 100 мл, до 37-38 тижнів вагітності - 1-1,5 л. Якщо він досягає 1,5-2 л и більше , то говорять про багатоводдя. Зустрічається воно в 0,3-0,6% всіх пологів.

та бактеріальні інфекції (60%) – синдром інфікованих
навколоплідних

вод ;
• цукровий діабет ( поліурія у плода , реакція амніотичної оболонки у відповідь
на підвищення рівня глюкози в навколоплідних водах
З боку плаценти :
• хоріоангіома ;
• артеріовенозна фістула.
З боку плода :
• багатоплідна вагітність ( синдром фето- фетальної трансфузії при
монохоріальному типі плацентації).
• ідіопатичне багатоводдя ;
• атрезія стравоходу;
• трахеостравохідна нориця;
• атрезія дванадцятипалої кишки ;
• нервово - м 'язова патологія ( порушення ковтання);
• аненцефалія.

Хронічне
• За ступенем важкості:
Легкий ступень (

до 3 літрів)
- Середній ступень (3 – 5 літрів)
Тяжкий ( більш 5 літрів)

• швидке збільшення матки ;
• задуха;
• біль

у череві ;
• набряки ;
• напруження матки ;
• акроціаноз.
При хронічному багатоводді :
• збільшення матки поступове ;
• перебіг менш бурхливий ніж при гострому.

побільшений щодо терміну гестації об’єм матки ;
•

симптом флуктуації та балотування ;
• напруженість стінок матки ;
• нестійке положення плода .
При ожирінні вагітної, неправильному положенні плода , гіпертонусі матки точність і
достовірність результатів значно знижується. Більш достовірними та інформативними
будуть результати отримані за допомогою ультразвукового сканування.
Індекс амніотичної рідини (ІАР ) - для його визначення порожнину матки умовно
поділяють на чотири квадранта : прямовисно по білій лінії живота й горизонтально по
лінії пупка . Далі в кожному квадранті визначається глибина ( прямовисно ) найбільшого
карману амніотичної рідини, вільної від часток плода . Сума чотирьох значень є ІАР .
Діагноз багатоводдя ставлять при збільшенні значень ІАР більш 97,5 процентиля згідно
таблиці T.Moore, J.Cayle ( у 20 тижнів це 230 мм, у 30 – 258 мм, у 40 – 240 мм, у 42 – 192
мм.).

вагітності (42,3%)
• Дистрес плода (52%)
• Неправильне положення

плода (6,5%)

Ускладнення в пологах
• Передчасні пологи (20,2%)
• Аномалія ( слабкість) пологової діяльності (16 – 26%)
• Випадіння петель пуповини (1 – 2%)
• Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти (5 – 7%)
• Гіпотонічні кровотечі (4-5%)
• Синдром здавлення нижньої порожнистої вени.

Ступеня тяжкості й особливостей перебігу багатоводдя

• Терміну гестації
• Стану плода
• Наявності ускладнень
• Ефективності застосованої терапії
• При відсутності встановленої причини багатоводдя ( резус – конфлікт,
цукровий діабет , аномалії розвитку плода ( ідіопатичне багатоводдя ?) – вести
як пацієнтку з інфекційним багатоводдям.

терапія ( з урахуванням індивідуальної чутливості збудника,

що виділяється з цервікального каналу й сечі ). Однак при встановленому
генезі інфекційного багатоводдя , відсутності ознак інфекції у сечовидільній
системі й відсутності ефекту від антибактеріальної терапії багатоводдя
протягом 7 днів – рекомендується перейти на роваміцин 3 млн . ОД 3 рази на
добу, протягом 10 діб)
• Амніоцентез проводиться тільки за наявності імунологічного конфлікту між
матір’ю й плодом та у разі багатоводдя , що прогресує .

Амніотичну рідину випускають повільно по голці с початком пологової

діяльності
• Амніотичні оболонки розтинають не в центрі , а збоку , вище маткового вічка
для запобігання швидкого вилиття амніотичної рідини
• У випадку вилиття вод при вагінальному дослідженні амніотичну рідину
випускають повільно, не виймаючи руку з піхви
• Родостимуляція окситоцином починають не раніше 2 годин після вилиття
навколоплідних вод з метою запобігання передчасного відшарування плаценти
• Третій період пологів вести активно .
У післяпологовому періоді у пацієнток з багатоводдям інфекційного ґенезу
необхідно проводити профілактику гнійно - запальних захворювань, а у
новонародженого ретельне обстеження з метою виключення внутрішньоутробного
інфікування .

якого притаманне зниження кількості навколоплідних
вод менш

ніж 0,5 літри.
• Частота – 0,3 – 0,4% всіх пологів, але при наявності уроджених вад розвитку
плода – в 10 разів частіше .

системи плода ( агенезія нирок , полікістозна

дегенерація нирок , усі види атрезій, задній клапан уретри, обструкції сечовідо
– мискового сполучення)
• Первинна плацентарна недостатність
• Інфікування плода
• Патологія плода ( синдром затримки розвитку, хромосомна патологія)
• Переношена вагітність
• Антенатальна загибель плода
• Ідіопатичне маловоддя

Етіологія маловоддя

• - Легкого ступеня ( ІАР 5 - 10 см)

• -Середнього ступеня ( ІАР 2 - 5 см)
• -Важкого ступеня ( ІАР менш 2 см)
• -Важкого ступеня ( ІАР менш 2 см)
Раннє
Виникає до 24 тижнів гестації , свідчить про наявність вад розвитку плода чи неповноцінності структури амніону .
Пізнє
Виникає після 24 тижнів гестації , найчастіше є наслідком патологічного перебігу вагітності

ультразвукове дослідження , за
результатами якого його класифікують за

ступенями .
Клінічні методи обстеження також можуть вказувати на зменшення навколоплідних
вод ( зменшений щодо терміну гестації об’єм матки ; піхвове дослідження з визначенням
кількості передніх навколоплідних вод ).

Ускладнення
З боку матері:
• Передчасні пологи
• Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти
З боку плода :
• Кривошия
• Скривлення хребта
• Деформації кісткової системи
• Вади розвитку плода
• Синдром затримки розвитку плода

2. Антибактеріальна терапія за показаннями

Оперативні методи :
Тільки

при тяжкому маловодді й необхідності пролонгування вагітності -
Інтраамніональне введення ультрафільтрата плазми материнської крові.

маловодді буває слабкість пологової діяльності (до 80% пологів). При пологах

відбувається розкриття плодового міхура у зв’язку з його недостатнім впливом на ппроцес розкриття шийки матки. При маловодді в 2 рази частіше спостерігаютьяс передчасні пологи, ніж при звичайному перебігу вагітності . В 20% випадків настає гостра гіпоксія плода. При тяжких змінах можлива внутрішньоутробна загибель плода, тому високий відсоток родорозрішень проводять шляхом кесаревого розтину (до 40 - 50%).

зародка ), який заповняє порожнину матки. може бути повною (класичною)

чи неповною (частковою). При повній трофобластичній хворобі зміни захватують всю плідну оболонку, при частковій— тільки її частину.

причинам виникає втрата материнських генів і дублювання батьківського генома.
іноді внаслідок

запліднення «пустої» (без΄ядерної) яйцеклітини двома сперматозоїдами. Ембріон гине на ранніх стадіях розвитку.
Неповна трофобластична хвороба викликана заплідненням яйцеклітини двома сперматозоїдами із затримкою набору материнських хромосом.
Клітини ембріона містять один набір материнських хромосом і подвійний набір батьківських хромосом. Плід гине.

великого розміру,
Нудота і блювання,
Відсутні достовірні ознаки вагітності у

вигляді визначення частин плода,серцебиття,рухів плода,при УЗД матці виявляють тільки дрібнокістозну тканину
Біль в животі турбує 15% пацієнток
Злоякісна форма трофобластичної хвороби: тканина міхурового занеску проникає в товщину стінки матки і поширюється з током крові в легені,піхву.-при цьому продовжуються кров΄янисті виділення із матки після видалення міхурового занеску,матка не скорочується,зберігається біль внизу живота,куприку,поперековій ділянці.

прозорим вмістом у виділеннях з піхви.
Підвищений вміст ХГТ (хоріогонадотропіну)

більше 100 000 МЕ/мл при збільшенні матки і кровотечі
При УЗД — ознаки нормального плідного яйця чи плода відсутні.

вагітності. Після вакуум-аспірації внутрішньовенно вводять окситоцин для кращого скорочення матки.

При значній кровотечі і бі льших розмірів матки (більше 20 тижнів вагітності )може бути виконана лапаротомія з видаленням матки.
Видалення матки. Якщо жінка не хоче в майбутньому мати дітей , яєчники не видаляють. Якщо в яєчниках наявні множинні кісти ,після падіння рівня ,після падіння рівня ХГТ виникає їх зворотній розвиток.
Профілактична хіміотерапія.Проводять після видалення міхурового занеску ,якщо титр ХГТ підвищується чи довго знаходиться на постійному рівні,а також при виявленні метастазів.
Систематичне визначення вмісту ХГТ допомагає своєчасно виявить хоріонепітеліому,що розвивається ; тому, враховуючи високу вірогідність токсичних ефектів профілактичну хіміотерапію всім пацієнткам не проводять.