Буддизм

І курсу групи ФІЛ – 1501 Курілко Дарини

ще в VI столітті до н.е. це вчення та його

Засновник Сіддхартха Гаутама користувалися великою цікавістю. Називаючи засновника «Дхармою» або «Буддхадхармою»,що в перекладі означає (просто вчення або вчення Будди). Починаючи з XIX століття, буддизм активно поширювався, особливо в Азії. Так вчення з року в рік зібрало навколо себе близько мільярда віруючих. Західний світ не так активно практикував відповідну релігію,критики кажуть,що це пояснюється тим,що мало хто розуміє основу віри,і внаслідок цього невірні практик. І хоч буддизм існує вже не одне століття, він має при собі ще багато спірних питань

Буддизм

релігією чи філософією? Такі питання виникають з того,що .принципи буддизму

не передбачають вірування в одного Бога, і не стверджують ідей про Бога – творця,наділеного безмежною силою і створившого весь навколишній світ. Буддизм не вимагає відмовлення від вже сформованої віри і дотримання усіх догм.Особливе відношення до священників,проведення служіння,що відрізняється від вже знайомих світу практик, а також відомості про те,що сам Будда не вважав себе надприродною істотою, слугувало абсолютно різному сприйняттю буддизмуу віруючих.

ідеї могли виникнути після перегляду старих фільмів про бойові мистецтва

сходу, де було яскраво виражена відмова майстрів від бою,якщо на те була можливість. Так, серед буддистів активно поширений принцип ненасильства,але це не те,що й пацифізм. Сам Будда не розглядав подібних принципів,відносячи їх до культури чи політики і займався питаннями людської індивідуальності.

зображення людини,яка сидить у формі лотоса і читає мантри,а може

й медитує. Саме це і породжує думку ,що медитиють абсолютно всі буддисти,та ще й регулярно. Насправді ж регулярність у сфері медитації відноситься лише до монахів. Проведені середвіруючих опитування показали,медитація присутня і їх релігійному житті,але дуже нерегулярно.А от американські релігійні групи й зовсім не медитують.

релігія має мати свого наставника. У буддизмі таким вважають Далай-ламу.

Насправді Далай - Лама є лідером лише маленької частини віруючих буддизму, які носять назву Гелуг. Для них він є своєрідним «вчителем». Для інших же шкіл буддизму Далай – Лама не є духовним лідером.Всі інші школи тибетського буддизму, а також різноманітні школи не сприймають Далай-ламу, як свого духовного лідера.

Такі висновки робляться після відомих випадків самоспалення ченців, з метою

підкріплення своїх принципів. Насправді ж буддисти просто усвідомлюють мінливість життя і місце болю в ньому, без якого не обійтись. Буддисти не мислять негативно, просто їх метою є пізнання страждань, для того ,щоб більше не піддаватись їм. Вони оптимістично сприймають страждання, вважаючи їх навчанням, духовними практиками,що є невід’ємною частиною шляху справжнього буддиста.

живе, тому багато хто виводить з цього логічний підсумок про

те,що буддисти – вегетаріанці. Насправді ж відмова від тваринної їжі це не обов’язкова умова вчення, це особистий вибір кожного буддиста. Сам Будда ніколи не був проти вживання м’яса і спростовував всі аргументи про користь вегетаріанства та і в самій буддійській доктрині немає тверджень,що їсти м’ясо – це вбивство.

не варто. Адже те буддійське «перевтілення» ,як називають його дослідники,

ще не значить реінкарнацію, самі буддисти вважають ліпшим слово «відродження». Ідея,про те,що після смерті людина перетвориться в птаха,тварину, чи будь-який живий організм не має місця в основах релігії.

буддизму не вбачалися заклики до любові. Це не так, однією

із умов буддиської практики є співчуття, любов та добре ставлення до всього живого.
Будда вчив,що захист живого та допомога іншим породжує усвідомлення світу,мудрість і досягнення просвітлення.