E ТИКА ТА ЕСТЕТИКА 17 ЛЕКЦІЙ+ ЗАЛІК

– АУД. 236, КОРПУС 4, ТЕЛ. 228-75-68
Методичне забезпечення навчальної

дисципліни “ Етика та естетика” для студентів юридичного факультету знаходиться:
E-mail – lawyerznu12@mail.ru
Password -kant2012

занять та засвоєння теоретичного матеріалу – 51 (17x3) балів
Модульний контроль

– 20 (10x2) балів.
Індивідуальне домашнє завдання - 20 балів.
Залік – 20 балів
Разом – 100 балів

як наука про мораль і моральність
2. Структура моралі і її

основні елементи
3. Особливості функціонування моралі
 Основні поняття: етика, мораль, структура моралі, елементи моралі, моральність, моральні принципи, моральний імператив.

;
самостійна філософська наука, предметом вивчення якої є мораль;
вчення про моральне

освоєння людиною дійсності;
теоретична рефлексія моральної свідомості людини про про саму себе.

Ахмед аль-Хусейн, яка живе і працює в столиці Судану -

місті Хартум, стала жертвою законів шаріату і законів своєї країни. Любна була заарештована за носіння штанів і отримала до 40 ударів батогами. Жінку звинуватили в "аморальній поведінці в суспільному місці".

для позначення особливої області дослідження – «практичної філософії», у якій

головною задачею було навчити людину гідного і правильного життя.
Але проблемами моралі активно займалися ще до Арістотеля Сократ і Платон Отже, в V столітті до нашої ери етичні дослідження починають займати важливе місце в духовній культурі.

у цьому процесі зіграв видатний німецький філософ Іммануїл Кант.

Він стверджував:
етика

нічого не запозичає з інших наук про людину, а закони, принципи моралі істотно відрізняються від емпіричного знання і до всякого досвіду (арriori) закладені в нашому розумі.;
моральне поводження повинне відбуватися не зі схильності, вигоди, інтересу, наслідування, а з однієї поваги до морального закону;
етика – це вчення не про наявне, а про належне (про те, як мусить бути). Моральна філософія ( етика) досліджує світ свободи. Якщо фізика є наукою про закони природи, то етика – наука про закони свободи.

походження і природу моралі, критерії моральних цінностей, сутність людських чеснот;

- її головним питанням є проблема моральної волі і морального вибору (співвідношення цілей, засобів і результатів).

- моральної свідомості (сплав почуттів, уявлень, у якому виражаються відносини

індивіда з іншими людьми, із суспільством, зі світом у цілому. Це виражається в таких поняттях, як добро і зло, справедливість, совість, гідність та інші, у спрямованості до вищих цінностей. У залежності від носія моральна свідомість розділяється на індивідуальну і суспільну);
- моральної практики ( у процесі якої і реалізуються моральні ідеї, почуття).

ВОЛЬОВУ І ЧУТТЄВУ
Відповідно до цього ми можемо вказати три базових

компоненти індивідуальної моральної свідомості.
1. Розум - поняття, уявлення про добро і зло, обов’язок, совість, про вищі цінності, – це раціональна частина індивідуальної моральної свідомості.
Саме розум виробляє стратегію морального поводження, аналізує ту чи іншу ситуацію, тактику конкретних дій. І в повсякденному спілкуванні поняття «розумна людина» і «людина моральна» нерідко розглядаються як синоніми.

тощо).
3. Воля (виявляється в стійкості, рішучості, визначеному психічному  настрої і

готовності до конкретних вчинків).
Нерідко говорять також про віру в перемогу добра, справедливості, в існування самих вищих моральних цінностей, про інтуїцію як про прозріння в розумінні сутності моральних явищ, про моральні потреби й інше. Але останні прояви морального життя можна звести до різних сполучень перших трьох компонентів.

різні вчинки і відповідні оцінки, моральні почуття. Повсякденна моральна свідомість

відрізняються розмитістю, нечіткістю, суперечливістю, більшою «погодженістю» із практичними, безпосередніми нестатками («нуждами») людей (добро нерідко ототожнюється з користю);
-теоретична моральна свідомість (складається з відділенням розумової праці від фізичної, з появою професій, представники яких спеціально розглядали різні проблеми морального життя, займалися навчанням і вихованням молоді. Це священнослужителі, філософи, вчителі, драматурги тощо).

отже, розвивати свої моральні якості, реалізовувати свою волю, свої моральні

переконання інакше, як у суспільстві. Рідкі випадки виховання маленьких дітей дикими тваринами переконливо свідчать про це. Індивідуальна моральна свідомість формується у взаємодії із суспільною моральною свідомістю, носієм якої є суспільство в цілому. Хоча варто визнати, що різні соціальні групи вносять неоднаковий внесок у його розвиток. Між індивідуальною і суспільною моральною свідомістю існує дуже складна взаємодія, взаємозбагачення, що здійснюється в повсякденній моральній творчості, у ствердженні тих чи інших звичок, вдач («нравов»), звичаїв. Суспільну моральну свідомість не можна звести до простої арифметичної суми. Не всі прояви індивідуального морального життя стають надбанням суспільної моральної свідомості і, навпаки, в індивідуальній моральній свідомості явно не може закріплюватися увесь складний світ моральних цінностей. До того ж суспільна моральна свідомість у значно більшій мері використовує досвід моральних пошуків попередніх поколінь, що вже на ранніх етапах людської історії в різних пам’ятниках культури зафіксували моральні принципи, щоб і суспільство, і особистість остаточно не «заплутали» на «крутих поворотах історії», у періоди смут і потрясінь.

тощо. Добро, зокрема, реалізується в процесі різних дій (якась допомога,

порада, підтримка й ін.), а не у вигляді дозвільних мріянь («праздных мечтаний»).
- залежать від характеру відносин особистості і суспільства, що існують у даній історичній епосі, у конкретній країні, від політичного устрою, основ економічного життя.
- обумовлени особливостями культури, нації, релігії (зокрема, моральне життя мусульманина і християнина в деталях, звичайно, не буде однаковим).

універсальний характер  і поширюються фактично на всі дії людини. Цього

не можна сказати про право (наприклад, чи можна з позицій Кримінального кодексу засудити безтактовність, брутальність, неповажне відношення до будь-кого? Моральна оцінка спирається на моральні переконання індивіда й авторитет суспільної думки.
2. Пізнавальна функція моралі. Моральні якості є необхідною умовою всякого пізнання, особливо наукового. Вчений або фахівець , який страждає необ’єктивністю, схильний до обману, надмірної заздрості, користолюбству, може спотворити (під усякими приводами) результати досвіду, обдурити інших.

 

чого вони повинні виконуватися, тобто моральна свідомість неминучо виходить на

вищі цінності, на питання про сенс життя. Але для вирішення останніх дуже важливо виявити місце людини у світі. А останнє неможливе без якогось (нехай навіть наївного) уявлення про світ у цілому. 

в ньому
Світогляд містить такі елементи як:
знання(особистісні)
переконання
емоції, почуття
віра
цінності
ідеали
програма дій (стратегія життя)
унікальність

моралі. Без процесу виховання – безупинного, досить інтенсивного і цілеспрямованого

– неможливе існування суспільства і становлення окремої людської особистості. Однак необхідно підкреслити, що в центрі виховання стоїть виховання моральне, котре і формує духовний стрижень особистості.
5. Регулятивна функція моралі є своєрідним синтезом всіх інших функцій, тому що в остаточному підсумку завдання моралі полягає в напрямку помислів і дій окремої людини. Мораль регулює практично всі сфери життєдіяльності людини

моралі. Без процесу виховання – безупинного, досить інтенсивного і цілеспрямованого

– неможливе існування суспільства і становлення окремої людської особистості. Однак необхідно підкреслити, що в центрі виховання стоїть виховання моральне, котре і формує духовний стрижень особистості.
5. Регулятивна функція моралі є своєрідним синтезом всіх інших функцій, тому що в остаточному підсумку завдання моралі полягає в напрямку помислів і дій окремої людини. Мораль регулює практично всі сфери життєдіяльності людини

суспільна думка може помилятися (згадаємо про ефект юрби). Крім того,

умови життя часом придушують (подавляют) моральні почуття. Чи можна вимагати строгої чесності від жінки, у якої діти вмирають від голоду? Бувають і інші обставини, подібні до цього.

правильні вчинки.
виховує в людині покликання співвідносити суще з належним.
досліджує

те, що в житті й у світі має цінність;
допомагає пробудженню оцінюючої свідомості.

місті він жив?
2. Хто вважав, що принципи моралі закладені в

нашому розумі арriori (до всякого досвіду)?
3. Хто очолює Комітет Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України ?